Системний дерибан

В середу колега по Пейзажці, який, здається, хоче бути неназваним, пише:

– Намічається непередбачений креатив.
І скидає прес-анонс ЄБА – Європейської бізнес-асоціації. Хо-хо. Огризко виступатиме в шикарному готелі перед “інвесторами” та послами. Про європейські перспективи України.

Ну що ж – які європейські перспективи з такою корупцією? Перше запитання.

Про це й запитаємо. Виходячи з цього, написали листівочку, роздрукували плакат.

Нагадаю, що 22 січня перший заступник Черновецького Голубченко та голова управління КМДА з надзвичайних ситуацій Пшеничний зробили припис МЗС поновити документи для відновлення “повномасштабних археологічних досліджень”. Це включає восьмиметровий котлован. Ага, археологи на екскаваторах.

- Так, що будемо робити?
- Треба принести туди символ будівництва.
- Каску?
- А як ти її пронесеш?
- Цеглину!
- Та ти що. Звинуватять, що хотів його вбити.
- А там взагалі сильно шмонають?
- Не повинні.

Як завжди, допомагає колективний мозковий штурм. Яскравий кольоровий дитячий конструктор – саме те, що треба.
Рано-вранці ми всі зустрілися під готелем “Прем”єр-Палац”. Перед тим чесно акредитувалися, тож і пройшли без питань. Паршиков, найрозумніший у цьому плані, навіть не відмітився на вході. Було, звичайно, трохи стрьомно. Мені, принаймні. Чомусь до нас іще раз підходить представниця ЄБА. “То з яких ви ЗМІ?”. Чому саме до нас?

Тим не менш. Коли починає говорити секретарка Огризка, Керманич питає: “Ти сумку береш, чи тільки кубики?”. – “Краще без сумки”. – “Ідемо дуже швидко”.

Огризко, здається, отеретів. Швидко приходять три чувака (решта в залі роздають листівки та зразки запитів). Керманич кладе йому на текст промови синю пластмасову лопатку. Потім ми зсипаємо деталі конструктора.
- Вот дас зис мін? – питає Огризко.
Причому, на моє здивування, імінно шо з акцентом, як в анекдоті: “How much watch?… Moscow Inyaz”.

У відповідь Паршиков недбалим жестом розкриває плакат-гармошку: МЗС нищить заповідник ЮНЕСКО. Я починаю англійською: “Вибачте, що перервали…” і продовжую – розповідаю про порушення міжнародних конвенцій, про європейські перспективи та корупцію… А Керманич зосереджено будує під носом Огризка будинок. Столик маленький, тож будинок зайняв його весь. До речі, планований будинок МЗС теж має зайняти всю Пейзажку від Десятинного.

Перші секунди публіка в шоці. Потім розуміють, що це не теракт ггг. Один із присутніх каже: “Ето одіоссни піарррр”. – На що я відповідаю: “Ето одиозноє дєло”. У цей момент мене дуже підбадьорював посол, здається, Чехії, який дружньо усміхається, дивлячись у вічі. Гості поділилися навпіл. Одні усміхаються, інші зляться: “Ми тут собрались по своим делам”. Ага, рєбята, а існує світ простих людей. Звиняйте, панове інвестори.

Я все дивуюся, де ж охорона міністра. Бо нас чомусь із жестами “уйдітє, протівниє” починає відштовхувати секретарка. Виявилось, охорона зосередилася на Паршикові, бо у нього плакат.

На виході кілька журналістів сказали: “Дозвольте потиснути вам руку”. І потисли

А потім я помилився. Представниця ЄБА почала казати, що “так не роблять”. У відповідь на що я відповів, що ще й як роблять, у різних країнах. Ви думаєте, звідки ідеї? Чуємо. Але переробляємо по-своєму. Бо те, що вже виходило, ніколи не вийде так само.
А поки агітував її, відстав від решти й попав на Державну службу охорони. Керманич каже, що я лох, бо дав їм переписати свої документи. Ну, він це ввічливо каже, але я суть передаю
- Ви розумієте, що наражалися на небезпеку?
Власне, ми потім признались один одному, що думали про це. Тому й сумки не брали, щоб нас не дуже злякались охоронці.
- Хто з вами був? Такий-то і такий-то?
- Я їх не знаю.
- Скільки вас?
- Не впевнений.
Весь цей час наші тихо продовжують розповсюджувати листівки всередині.
Коли потім представник Української Правди ставить чи не єдине запитання від преси – воно про Пейзажну алею. На нього озираються всі, з виглядом: “Шо? Опять?”

Мораль
- Якщо гора не йде до Магомета, Магомет іде до гори.
- Тепер Огризко не зможе вдавати, що він про Пейзажку не знає. І будь-які дії забудовника – це його відповідальність і його кар”єра.
- Коли до закликів і звернень не прислухаються – можна змусити їх почути.
- І це може робити кожен, і щоразу іншими методами.
Головне – колективна винахідливість. І, мабуть, відсутність центру – тоді нема залежності від кількох осіб. Наступного разу від Пейзажки можуть піти інші люди… Але це буде зовсім по-іншому.

Артем Чапай

Коментар редактора: Infoporn вирішив дослідити, як висвітлять цю подію телеканали, що на ній були присутні. Про зустріч міністра Огризка з ЄБА у своїх вечірніх випусках згадали 5-й канал та Інтер. Обидва канали показали “паркет”: залу, зібрання присутніх, та дали цитати з виступу міністра. І жодним словом не обмовилися про акцію – а це викликає щирий подив. Безсумнівно – в той же вечір посли та бізнесмени смакували в розмовах зі своїми дружинами подробиці інциденту. А телеканали зробили вигляд, що його просто не було.

У чому причина? У тому, що журналісти не отримали відповідного редакційного завдання? Але й без вказівки редактора кореспондент мусить полювати за “смаженими” фактами та несподіваними поворотами подій. Тим більше, що остовпіння Огризка та єхидний сміх дипломатів цікавіші глядачам, аніж чергові декларації міністра про повільне дрейфування в бік Європи та НАТО. Під час офіціозної події відбулася повноцінна громадська акція – і це тема для ЗМІ, які в принципі мусять стояти на боці громадськості. Більшості політиків, які досягають вершин кар’єри, громадські акції неприємно дошкуляють – знову і знову потрібно згадувати про обіцянки суспільству, а так хочеться забути про них, вмостившись у зручненькому міністерському кріслі! Чому ж телебачення у даному випадку заглядає у рота політику, повністю ігноруючи громадську активність? Невже у ТБ залишилася лише сервільна функція, а журналісти керуються лише самоцензурою?

фото звідси