Системний дерибан

На Пейзажній алеї ми бачимо чи не найбільш систематичний опір дерибану суспільної власності в Києві. Місцеві мешканці ведуть боротьбу через суди та подають запити ще з 2004 року. Після того, як незважаючи на рішення суду на їхню користь, роботи продовжилися, почалися спершу акції протесту, а потім і акції силового опору.

У вересні 2007 відбулася перша з таких акцій. Через кілька тижнів - арт-протест. Саме вони ознаменували створення неформальної, децентралізованої громадської ініціативи, відомої як “Збережи старий Київ“, що допомагає місцевим мешканцям не тільки привернути увагу громадськості до проблеми, але й фактично боротися.

“Повстанський карнавал” у листопаді 2007 року ознаменувався переходом від протесту до опору. Тоді учасники почали процес повернення землі для всіх через повалення паркану. Те, що їм не дали зробити відразу, було завершено на “Повстанському вертепі” напередодні Різдва. Паркан було повністю повалено. Замість спилених забудовником дерев посаджено кілька нових. Нехай наразі символічно.

Коли забудовник намагається завезти техніку - відбувається протистояння, підтягуються журналісти. Врешті, забудовник вимушений відступити. (Хроніка того дня).

Через кілька днів Міністерству закордонних справ повертають залишки паркану: “Забирайте свій паркан, закопайте котлован!”
МЗС не прислухається? Тим гірше для нього. На засідання за участі закордонних послів проникають кілька активістів і при іноземцях будують будиночок прямо під носом міністра Огризка.

Після цього відбувається “Повстанський суботник“: мешканці скидають привезені забудовником блоки в котлован. А оскільки міністерство його так і не засипає - засипають врешті-решт самі. Та ще й закопують сокиру війни: Краще її не розкопуйте.

Багато спостерігачів відзначали винахідливість, виявлену в ході кампанії. Як її досягнуто? Передусім, через мозковий штурм. Ідеї створюються колективно, немає начальників, і навіть координатори постійно змінюються. “Збережи Старий Київ” весь час спонукають і інших робити щось подібне - самим, адже це може робити кожен. Для цього варто координувати свої дії одним із іншими, проте без лідерів і без допомоги замовних організацій чи тим паче політиків.
Деякі ідеї - ось тут: прагматичні ПРАВИЛА для ГРОМАДЯНСЬКИХ АКТИВІСТІВ