Системний дерибан

Громадянський ненасильницький опір: Репортаж

Артем Чапай, 14/04/2008

Громадянський ненасильницький опір

В суботу 22 березня відбулось одразу дві акції проти дерибану Києва. Перша з них - акція протесту проти “дахування” міліцією незаконних забудов і побиття протестувальників, яке сталося 16 березня.

Потім вона переросла в акцію прямої дії на місці забудови на території Жовтневої лікарні, в ході якої демонстранти проникли на будмайданчик, висадили кущі та збудували пам”ятник Марвіну Хімаєру - людині, яка боролася проти системи до кінця.

Громадяни різних сортів?
Близько сотні людей зібрались о 14 годині біля Міністерства внутрішніх справ на вул. Богомольця, щоб виразити свій протест проти покривання МВС незаконних забудов. Після побиття, що відбулося 16 березня, міністр Юрій Луценко визнав, що міліція невиправдано застосувала надмірну силу. Незважаючи на це, нікого покарано не було.
Демонстранти прийшли також із солідарності з Андрієм Манчуком, який внаслідок міліцейського насильства досі перебуває в лікарні зі струсом мозку. В руках у багатьох було фото підполковника міліції Соцького з написом WANTED. Саме він віддав наказ бити людей. Кілька фото було передано міліціонерам, що охороняли міністерство, зі словами: “Якщо побачите цього міліціонера, скажіть йому, що він дискредитує всіх вас”.
Один із транспаратнів запитує: “За показаний середній палець звільняють - а за побиття?” Що за панська у нас країна? Якщо спікерові Яценюку, як стверджується, показали палець - людину звільняють наступного ж дня, і навіть цілий підрозділ чомусь розформовують. А якщо звичайних громадян б”ють - упродовж тижня нікого за це не карають. Що у нас, є громадяни першого та другого сорту?

Не піартесь на нас і не втягуйте в розборки між собою!
Головний міліціонер Києва Віталій Ярема у кількох інтерв”ю збрехав наступне. Мовляв, він подивився відео - й усі люди виявилися знайомими та проплаченими мером Києва Леонідом Черновецьким. Що стосується Яреми - йому за це треба плюнути в пику. А що стосується Черновецького - його люди прийшли з прапорами наступного дня після побиття. Ми ще з одним активістом вночі намагалися зняти прапори, після чого на ранок люди Черновецького пішли. Сьогодні ж, на акції під МВС окремим плакатом, за пошлий піар на чужих побитих ребрах, було написано: “Космосу теж ФАК”.
На акції під МВС роздавали цукерки “Вечірній Київ” - коробку передав із лікарні побитий Андрій Манчук. Дівчата намагалися пригостити цукерками й міліціонерів, проте ті відморозилися.
Так само відморозилися, коли їх попросили передати особисто міністру Юрію Луценку ліки для покращення пам”яті. Оскільки вже він визнав, що 16 березня силу було застосовано неправомірно - винні за це (зокрема, підполковник Соцький) мають бути покарані, щоб надалі такого не відбувалося. Крім того, Луценкові намагалися нагадати. КАМАЗ забудовника стоїть на дорозі два тижні - і нічого. Коли ж на неї вийшли протестувальники - міліція почала щемити людей за одну хвилину. Луценко каже, що перекривати дороги - це погано. Але хай згадає - до того, як стати міністром, він це робив особисто.
Лікі для пам”яті міліціонери не взяли, тож довелося покласти їх на порозі МВС - можливо, хтось передасть, коли підуть журналісти. Зараз міліціонери побоялися до них доторкнутися.

Увага! Протизсувні роботи
Прямо на акції під МВС було оголошено про план проникнути на територію забудови та висадити там дерева. Зазадалегідь журналістів про це не попереджали, бо боялися, що знов прийдуть якісь політикани піаритися на цьому.

Оскільки ж від МВС до забудови на Жовтневій лікарні лише 200 метрів, організовано вирушили туди. Слідом за колонною повільно сунув автобус мілціонерів із затемненими вікнами.
По дорозі демонстранти забрали біля парку Богомольця саджанці й інструменти. Двоє активістів перестрибнули через паркан і зсередини відкрили хвіртку для решти. Охоронці та кілька міліціонерів намагалися сваритися, проте нічого вдіяти не могли, оскільки будмайданчик не є приватною власністю. Всі демонстранти та журналісти пройшли всередину.

Було розгорнуто плакат “Увага! Протизсувні роботи”. Замість зрізаних забудовником дерев висадили 20 кущів смородини (чесно? бо вона дешева) та 3 кущі калини. Навіть таблички повісили. Калина - мовляв, символ України. Невже і на неї рука підніметься? Хоча підозрюємо, що таки підніметься.
Всередині було прекрасно видно, як трактори вже підкопалися прямо під огорожу парку імені Богомольця. Не зрозуміло, як за законами фізики взагалі можна втиснути будинок на цій ділянці. Найсмішніше було, коли ми знайшли на території книжку Ейнтшейна й подумали, що, можливо, забудовник намагається освоїти вихід у викривлений простір.

Боротися до кінця
Тактика “перекуємо мечі на орала” застосовується вже не вперше. На Пейзажці свого часу паркан забудовника розібрали на важелі, щоб ними ж поскидати блоки в котлован і там їх і закопати.
Тут, у Жовтневій лікарні, секціями паркану активісти й місцеві мешканці обгородили трактори - зробивши паркан уже навколо них і закріпивши секції дротом.

Це творіння вирішили присвятити Марвіну Хімаєру. Це американець, який боровся проти системи до кінця. На жаль, “останній американський герой” був застрелений поліцією - але він був сам. У нас поки що є іскри солідарності. Марвін за принципом “бульдозери з народом” зробив зі свого трактора броньовик і пішов валяти забудови, які звели скрізь навколо, витісняючи звичайних людей, намагаючись витіснити і його.
Марвін був один. Нас багато. І тому, організувавшись - ми сила.

У вікнах за 15 метрів від нас - приміщення операційної з хірургії ока. Підкопаний по самий паркан з іншого боку - парк імені Богомольця, що начебто перебуває під охороною держави. Де ця охорона?

Мало того. Лікар із Жовтневої лікарні піднявся до нас і попросив, щоб усі виходили крізь дезінфекційний бар”єр. На виході протестувальники відстояли чергу, в кінці якої їхні ноги й руки обмивали якимсь розчином. А раз так, раз необхідна дебактеризація на виході - то видно, все ж і ризик сибірки та чуми від цих розкопок теж є?