Системний дерибан

- Дівчата, а для чого ви сюди прийшли?
- Ну вроді по поводу стройки.
- А ви підтримуєте цю забудову? Чому?
- Мы ничего не знаем, - відрубує дівчина.

Повний Червоний зал Будинку кіно - близько 400 осіб. Люди, яких привели забудовники, самі представники забудовників та охорона не йдуть на контакт і відвертаються від фотоапарату. Натомість близько 40 місцевих, які в останній момент (і то не від забудовника) дізналися про “громадські” слухання стосовно своєї вулиці, не ховаються.

***

- Молодой человек, а почему вы фотографируете без разрешения? - кидається на мене охорона. Перед тим ці люди не пускали на слухання не “своїх” - місцевих людей.

7 березня слухання з приводу забудови провулку Мар”яненка були призначені на 17.30. “Біомаса” - так називають людей, найнятих забудовником, мешканці кількох довколишніх будинків - почала сходитись і звозитись о 15.00.
- Ми дізналися про ці слухання випадково, два дні тому. Нас не повідомили заздалегідь, - каже мешканка будинку по пров. Мар”яненка, 7. За її словами, такі замовні слухання, на які приводять куплених людей, організовує за плату такий собі Сергій Пеньковський. Власне, з того й живе.

Вони спробували в останній момент зібрати своїх.
- Вони ж навмисне призначили ці слухання на робочий час, щоб ми не змогли прийти, - стверджує Гаяне Атаян, яка живе тут же в 14-му будинку.
Тим не менш ті, хто зміг, прийшли, відгукнувшись на оголошення.

Прорвавшись врешті-решт із боєм до залу, місцеві гуртуються біля сцени. Вони не знають, що робити, але вирішують - просто зайняти президію й робити власні оголошення.
- Будь ласка, підніміть руки, хто живе на провулку Мар”яненка.
Власне, таких 25 людей. І ще з десяток людей назбирується з сусідніх вулиць.
- Решта можуть бути вільні.
Власне, решта хоче відробити свої гроші.
Треба віддати належне охороні та міліції. Вони не дали протестувальникам такого козира, як застосування сили перед камерами. Головне, щоб ніхто не бився.

***

В третьому ряду встає представник забудовника. На відміну від місцевих із мегафоном на батарейках, він має підключений мікрофон. Забудовник починає зачитувати пункт за пунктом, приведені люди слухняно підіймають руки, не чуючи його, бо в цей час один із активістів підтакує з президії:
- Так! Усі, хто хоче відробити свої 50 гривень - підніміть руки! Так! Слава покірному стаду! Нехай живуть тридцять срібляників.

Цікаво, що самі слухання тривають аж десять хвилин. Всі з усім згодні й радо розходяться купками.
Перед тим був повен зал людей, після того залишаються ті, хто справді живе поруч. Відчуйте різницю. Різницю складають приведені забудовником люди.

- Ці слухання не можуть бути визнані дійсними, - стверджує Гаяне.
По-перше, місцевих мешканців не було сповіщено заздалегідь, за два тижні, як це має бути.
По-друге, саме місцевих намагалися не пустити на слухання, чому є багато свідків.
По-третє, приведені люди навіть не знали, де розташований провулок Мар”яненка. Не кажучи вже про те, що прописані вони в інших місцях.
По-четверте. На самих слуханнях не було обрано президію. Вони пройшли чисто для галочки, й тому є багато свідків.
І нарешті. Слухання по цій самій забудові, організовані самими місцевими мешканцями, вже проходили 23 травня 2007 року.
А зараз, коли так - місцеві провели власну реєстрацію. І тут записані виключно мешканці сусідніх будинків, а не люди бозна-завдки.

Що ж. Далі - справа суду. Якби знати, що суд буде чесний - все б мало бути очевидним. Але якщо він таким і не буде - принаймні, це можливість надовго призупинити забудову.

Артем Чапай
lj-chapeye