Що ви називаєте книгарнею?
Derybanu.ni, 12/06/2008До редакції “Дерибану” надійшов лист із запереченням новини про книгарню в Черкасах. Оскільки ж “Дерибану.ні” є передусім громадським блогом, вважаємо за потрібне оприлюднити також цю точку зору.
По-перше, що ви називаєте книгарнею? Насправді – це два підприємця , які без жодної законної підстави, в тому числі договору оренди приміщенні і торгового дозволу, здійснюють торгівлю книжками, віконними системами тощо. Одна з них – Драганюк Т.М. - дійсно в минулому була директором державного книжкового магазину, який в 1994-1995 роках став акціонерним товариством, залучивши значні кошти з боку приватних осіб на викуп майна та приміщення. Якщо бути більш точним – біля ста відсотків було внесено цими приватними особами. Працівниками були внесені тільки приватизаційні сертифікати. Їй (Драганюк) як директору подарили ще 10%. З 1995 по 1998 вона була головою правління цього акціонерного товариства. І коли в 1998 році її за численні зловживання збори зняли з цієї посади, вона з декількома жінками, сфабрикувавши заздалегідь низку документів, подала позов до суду про визнання недійсними установчі документи та повернення майна (приміщення в центрі м.Черкаси, за яке насправді вона та інші позивачі віддали тільки свої приватизаційні сертифікати, і на яке не витратили жодної своєї копійки). Дійсно, справа розглядалась в судах з 1998 року по 2008 рік – тричі. Дійсно, одного разу рішення першої та апеляційної інстанції було винесене на їх користь – але надзвичайно кримінальним шляхом з боку зацікавлених суддів. Результатом цих рішень стало зняття з посади судді їх подруги судді Апеляційного суду Черкаської області Павленко Л., яка впливала на прийняття рішення в суді першої інстанції та була головуючою в колегії апеляційної інстанції. Від кримінального покарання її спасла злозвісна кругова порука та кумівство, так поширені в нашій області і взагалі в нашій державі. Ніякі інші суди не приймали рішення на їх користь. Більше того, в 2001 році, після згаданої апеляційної ухвали, Драганюк продала оспорюване приміщення за 1000гривень своїй фірмі. Пізніше цей «вдалий» продаж був оспорений в суді акціонерами, а приміщення товариства повернуто ЗАТ, по факту продажу збуджена кримінальна справа, яка до сих пір не закрита.
Весь цей час, здійснюючи незаконну підприємницьку діяльність разом зі своєю подругою Велікожен І. в якості приватних підприємців в приміщенні по вул.Хрещатик 200 в м.Черкаси, не заплативши жодної копійки власнику приміщення, вони прикриваються фразами «трудовий колектив», «осередок культури», «книгарня». Ніякого трудового колективу там немає, якщо вони мають на увазі колектив акціонерного підприємства. Щодо приватних підприємців Драганюк та Велікожен (можливо, вони відкрили з часом і інших), то дійсно, декілька дівчат працюють на них. Книгарня – це взагалі дуже голослівно, враховуючи те, який прибуток вони отримують від своїх «читачів» та незаконної діяльності. Реальний власник жодного разу не опустився до незаконних дій щодо них – очікуючи на рішення Верховного суду України. На жаль, до цих двох жінок до сих пір не дійшло, що неправдиві та нахабні методи ні до чого позитивного не приведуть. І вони продовжують розповсюджувати брехню, використовуючи такі видання, як ваше – хоч і в агонії, але задля виключно своїх корисних цілей.
Я взагалі не розумію, хто закриває книгарню (якої насправді немає)? Хто припиняє їх підприємницьку діяльність? – Ніхто. В Черкасах, в тому числі в центрі міста, є маса вільних торгових приміщень, які вони можуть орендувати на законних підставах і в кінці-кінців таки внести вклад в розвиток культури на Україні та створити книгарню – але не фіктивно, як це вони звикли робити, для голослівних заяв, а насправді. І чому для здійснення підприємницької діяльності їм необхідно займати чуже приміщення і не платити за нього?
Щодо моїх звинувачень в непрофесіоналізмі, я їх залишаю. Адже ви є носіями інформації, до того ж – на всю Україну, вам вірять люди, і подача неправдивої інформації та фактів є як найменш непрофесійним актом. Я вже не кажу про протиправність. Я можу зрозуміти ваші мотиви – насамперед гаряча інформація, що приковує увагу людей. Але ж неважко зробити хоча б мінімальний юридичний аналіз такої інформації, і тільки потім виставляти її на розсуд читачів, і тільки в тому разі, якщо вона відповідає дійсності. Якби ви поступили саме так, гадаю, звинувачень в непрофесіоналізмі ви б не почули, в тому числі від мене.
Юлія
(4 голосів, середня оцінка: 3 з 5)
Loading ...
У відповідь:
14 червня, 2008 о 09:21ЗАТ «АнВІС-Трейд» Будинок книги визнано кращою книгорозповсюджувальною організацією в цьому році.
Це, до того що колектив Будинку книги називає книгарнею.
А, друге питання – чи стануть чесні, законослухняні громадяни вночі вдиратись до приміщення,
бити скло, приходити не з правоохоронних органів представниками, а з людьми кримінальної явно
зовнішності? До того ж, ми знаємо, що в умовах ринкової економіки віднайти (орендувати) приміщення
для книжкової крамниці надто не можливо.
У відповідь:
14 червня, 2008 о 09:26ЗАТ «АнВІС-Трейд» Будинок книги визнано кращою книгорозповсюджувальною організацією в цьому році.
Це, до того що колектив Будинку книги називає книгарнею.
А, друге питання – чи стануть чесні, законослухняні громадяни вночі вдиратись до приміщення,
бити скло, приходити не з правоохоронних органів представниками, а з людьми кримінальної явно
зовнішності? Отак звучить моє повідомлення, не знаю звідки взялась остання фраза. Тим не менш, це приміщення належить Будинку книги і його ніхто віддавати не збирається.Це офіційно.
–
14 червня, 2008 о 13:56У Черкасах в центрі міста надто дорога аренда приміщень.Вона по кишені лише банкам та кафе-ресторанам.Книжковий магазин хоч трохи має підтримувати влада міста,бо з часом не буде де купити потрібної книги.Чого дивуватись зростанню наркоманії і криміналу?Влада переймається тільки дерибаном місцквих ресурсів і розподілом сфер впливу .Стидно.
15 червня, 2008 о 09:45Не знаю, кого визнали найкращою книгорозповсюджувальною організацією, але ЗАТ “Анвіс-Трейд” не веде ніякої підприємницької діяльності з 1998 року, а тим більше не торгує книжками з того самого часу - тобто 10 років. Це ще один сфальсифікований факт або підстави його виникнення. А той факт, що оренда дорога, зовсім не означає, що за неї платити не потрібно. Законодавство та цивільні правовідносини в нашій державі передбачають рівні умови для здійснення всіх видів підприємницької діяльності, будь то банківська справа чи книгарня. Між іншим, рентабельність таких “книгарень” сягає 100%. Повірте, вони зовсім не бідні, навіть порівняно з казино.
16 червня, 2008 о 23:11насправді вона та інші позивачі віддали тільки свої приватизаційні сертифікати, і на яке не витратили жодної своєї копійки
17 червня, 2008 о 08:18—
То теперь давайте еще отберем у всех жителей, приватизировавших квартирі их имущество, ведь они тоже не покупали эти квартиры, а только сертификатами расплатились…
dike? шановний а ви читати вмієте? ну як умієте то будь ласка диплом про те що зат ан віс трейд як зазначено краща книгорозповсюджуюча організація затверджено головою ЧЕРКАСЬКОЇ обласної адміністрації тож спочатку можете впевнитись а потім подавати інформацію. ДЯКУЮ.
17 червня, 2008 о 11:27ПЕРЕПРОШУЮ - ЗАТ “АнВіс-Трейд” БУДИНОК КНИГИ - ЦЕ ПРАВИЛЬНА НАЗВА.
17 червня, 2008 о 11:31На жаль, або на щастя, такої юр.особи як ЗАТ Анвіс-Трейд Будинок Книги не існує. Існує ЗАТ Анвіс-Трейд, головою правління якого Драганюк була до 1998 року і до сих пір не віддала товариству печаткуЮ яка визнан недійсною (по цьому факту також збуджена кримінальна справа, між іншим). В цьому товаристві вона має біля 10%, але книгами це товариство не займається з 1998 року - це правда. Можливо, вона знов використала печатку в 2007 році - для того, щоб прийняти участь в якомусь конкурсі. На сайті видавників та книгоросповсюджуючих організацій України серед членів ассоціації з подібною назвою ЗАТ Анвіс-Трейд також зазначений серед її членів. Дивно. Думаю, два зазначених факти також надзвичайно зацікавлять і прокуратуру і органи міліції. Адже це тягне як мінімум на підробку документів з боку тих, хто ставив свій підпис та недійсну печатку товариства.
17 червня, 2008 о 14:51Шановний Дмітрій!
17 червня, 2008 о 14:59Гадаю, ви були геть маленьким в епоху приватизаційних сертифікатів. Лікбез для Вас персонально: приватизаційні сертифікати не мають нічого спільного з правом приватизації квартир та використанням цього права. Що ж до приватизаційних сертифікатів, внесених, зокрема Драганюк та членами її сім’ї, то це була крапля в морі - відповідно до суми, що була необхідна для викупу майна, і якої ні в неї, ні в інших працюючих вкнижковому магазині у 1994-1995 роках і близько не було. Тому вони залучили кошти декількох осіб, яки і заплатили за майно.
dike? а перепрошую звичайно звідки такі наклипи могли узятись в вашій шановній уяві?
17 червня, 2008 о 15:15-
17 червня, 2008 о 15:19та і справа не скільки в грошах панове скільки в існуванні у нас визнаних осередків культури в тому числі Будинку книги а це вже цивілізаційний пріорітет а не юріспруденція. щодо останнього я правильно зрозумів рід
17 червня, 2008 о 15:31Вашої благородної діяльності, dike?
а із тим що ми називаємо книгарнею визначились?
17 червня, 2008 о 15:33ви думку народу спитали? не боїтесь?
17 червня, 2008 о 15:37і як це неможу зрозуміти немає книгарні? ви заходьте частіше на площу симоненка хрещатик 200. dike? купыть собы букварика
17 червня, 2008 о 15:42Можна тільки здогадуваться яким чином зникне книгарня в Черкасах,але дуже схоже,що так само,як і в Києві і багатьох інших містах України.Головне -все ніби по закону,а мораль тут ні до чого.Натомість ростуть, як гриби, казіно та розважальні зали(читай гральні автомати)Бізнес-нічого особистого.Мені шкода цей магазин і колектив.Завжди знаходила щось для душі в цій книгарні.Наприклад,завжди купувала збірки віршів Н.Горішної.Куди тепер іти?
17 червня, 2008 о 20:24Пані Березова,
18 червня, 2008 о 08:55дякую Вам.
я помилився
18 червня, 2008 о 08:57хто ви пані юлія?
18 червня, 2008 о 09:38і чи це не той Рябіщук, якого було знято з посади і.о. замісника губернатора?
18 червня, 2008 о 13:55це ж було зроблено саме безпосередньо тому, що Рябіщук замішаний в справі з цією книгарнею? От і судиться.
&?!!!
18 червня, 2008 о 13:59це ж книжкова крамниця геть збожеволіли
18 червня, 2008 о 14:00Я не знаю, чого там Рябіщук пішов з ОДА, але в цій багнюці нормальні люди не затримуються, повірте. Мабуть, тому і пішов. Я, між іншим, його за це надзвичайно поважаю. Чесно кажучи, взагалі не розумію, до чого він тут.
18 червня, 2008 о 22:28Щода проблеми. Вам сподобалось би, щоб, наприклад за вашої відсутності, припустимо, під час вашої відпустки у Криму, ці “нещасні” жіночки вдерлися до вашої оселі і почали торгувати книжками та вікнами? А коли ви їх попросили піти, почали б кричати: “Знищують книгарню!”? Гадаю, ні. І можу змоделювати ваше обурення, слова і дії. Ситуація в даному випадка абсолютна аналогічна. Між іншим, чому б вам їх нет приютити, якщо ви так осередок культури хочете підтримати? Буде дійсна підтримка: не словом, а справою!
Між іншим, я бачу, що тут з’явився розумник з таким самим ником, що і в мене. Не оригінально.
18 червня, 2008 о 22:30доведіть, будьте ласкаві.
19 червня, 2008 о 09:24А, наскільки я знаю, це дівчата були в Криму, а Рябіщук по фальшивому свідоцтву украв приміщення!І потім ПЕтренко(він же Юлія, він же король)декілька разів з собаками робили спробу захопити приміщення.
19 червня, 2008 о 09:43Цікаво ,а хто власник приміщення?Яким чином воно опинилося в його руках?Скільки було сплачено і кому.Здається,це гра в сертифікати дала змогу прибрати ласий шматок в центрі Черкас.Назвіть хоч якісь прізвища.Треба знати своїх”героїв”
19 червня, 2008 о 09:44так,дуже добре. Будь ласка - шматок інформації:
19 червня, 2008 о 11:17Місцевий підприємець Андрій Рябіщук у 1995 році увійшов до числа акціонерів ЗАТ «АнВІС-трейд Будинок Книги», зголосившись розділити «тягар» сплати за викуп приміщення Будинку Книги в складний період роздержавлення і приватизації, проте жодної копійки не вніс. Це не завадило Андрію Рябіщуку заявити одноосібні права на приміщення.
Мали місце погрози. Кілька років не припинялись силові захоплення приміщення. Тричі в апеляційному суді Черкаської області розглядалась справа і тричі було прийнято в судовому порядку рішення на користь Будинку Книги. Після того, як А. Рябіщук став заступником Голови ОДА (зараз його знято з цієї посади), тим самим апеляційним судом Черкаської області, тим же складом суддів було винесене абсолютно протилежне рішення.
Нині події розгортаються у зовсім поганому для книгарні напрямі: незабаром може відбутись її виселення. Внаслідок рішення, що, як переконаний колектив Будинку книги, було прийнято під впливом Андрія Рябіщука, магазин позбувається приміщення, яке будувалось спеціально для книгарні.
14.05.2008 р. Судова палата із цивільних справ Верховного суду України ухвалила рейдерське рішення по справі № 6-28929св06 (доповідач Лященко ). Через це рішення знищується найбільша книгарня в центрі міста Черкаси – магазин «Будинок книги», який існував 25 років. Усе майно, в тому числі приміщення, переходить у власність шахраїв.
Наше приміщення за 10 днів безоплатно передано через ланцюжок підставних фірм по фальшивому Свідоцтву про власність (постанова Прокуратури м.Черкаси додається) іншому власнику. Верховний Суд України цинічно проігнорував цей факт і зобов’язав акціонерів звільнити приміщення! Судді Верховного суду створили прецедент для обкрадання громадян України! Наша справа вже двічі розглядалась у Верховному суді 28.11.2001р. та 07.06.2004р., і Верховний Cуд жодного разу не вбачав безпідставність наших позовних вимог. Нове рішення Верховного Cуду не можна розцінювати як юридичну помилку – здійснено злочин. Ми використовуємо усі можливості правового захисту. Готується скарга у Верховний Cуд про скасування ухвали від 14.05.2008р. за винятковими обставинами.
Боже,яка гидота!У столиціробиться так.Спочатку якийсь добрий “самаритянин” купує у когось з акціонерів трохи тих самих акцій,згодом робить грошову емісію,здається ,це так називається.Ну а потім відбувається розподіл акцій відповідно внесених коштів.Таким чином ,якийсь сторонній дядечко стає повноцінним гравцем у розподілі майна.Ну,а якщо це можновладець,або його родич-діло пропаще.Суди в нас дуже залежні і корумповані.Треба скаржитися і писати усюди,куди тільки можна.Оця черкаська “жлобувата”влада все ж повинна оглядаться на суспільну думку.Як вони не бояться за своїх дітей,адже їм доведеться вибирати між казіно та гральними автоматами.
19 червня, 2008 о 11:37Це Михайло про мене.
19 червня, 2008 о 12:18Але я не хочу, аби цей тип присвіоював мої іммажіо: справді, пустіть Рябіщука в свою оселю, dike.
А з приводу цих двох Михайл - я слідкую за spiek - то вони у… не головні скажімо.
А ще Рябіщук (окрім історії з Будинком книги)судиться чи судився з міською владою (!) з приводу привласнення дитячого спортивного комплексу спартак (поруч із Національним Банком, на вул.Дашкевича? - не пригадаю).
19 червня, 2008 о 12:23хоча я сама дечого не знала!
19 червня, 2008 о 12:25Ну що тут доводити. Це така ж історія, як і з моїм ніком. Ви, панове,просто порадуєтесь свободі, а потім власність перейде до мого друга, Рябіщука. ЗРОЗУМІЛИ?!
19 червня, 2008 о 14:26нічого собі. ефектно.
19 червня, 2008 о 14:28це котрий із вас?
19 червня, 2008 о 14:30а в принципі однакого
19 червня, 2008 о 14:31ну, от знову вони починають. давайте жити дружно.
19 червня, 2008 о 14:37Повідомлення о 14.26 від 19 червня - не мій твір. Хто більш-менш розуміється на українській мові, не має сумнівів в цьому, гадаю. Да, для того, щоб звільнити шлях безсоромному плагіатору Dike-2, я залишаю ваше геть зовсім не цікаве товариство. Варіться і надалі в котлі своєї обмеженості і невіглавства.
19 червня, 2008 о 21:54Знаєте таку приказку (вона, між іншим, в багатьох народах існує в різних інтерпретаціях): собака гавкає, а караван іде.
Хто не правий, той сам визнає свою провину і іде геть.
20 червня, 2008 о 11:51Суворе попередження автору постів, написаних під чужим ніком. Ще раз повторите і будете забанені
21 червня, 2008 о 00:57