Системний дерибан

26 червня ввечері, близько 19.00, мешканці будинку по вул. Набережно-Хрещатицькій, 11 не тільки повалили паркан сумнівної забудови перед своїм будинком, але й перегородили сусідню вулицю, куди виходили ворота будмайданчика – власне, цим парканом і воротами. Можливо, вони надихалися прикладом мешканців Березняківської – але скоріше, прагнули показати владі: якщо до звичайних людей прислухатися не будуть, то невдовзі на вулицях Києва й інших міст відбуватимуться не тільки протистояння, але й виростатимуть барикади. Коли настає “досить”?О 18.30 усі мешканці будинку були вже в зборі. Вони давно боряться, подають в суди – але безрезультатно. Сивоволосий чоловік із будинку розповів про свої підозри, що Подільський районний суд просто куплений забудовником – ТОВ “Юайпі ЛТД”. Він також показав журналістам, що від його будинку до новобудови залишається якихось 6 метрів, що суперечить будівельним нормативам. Місцеві мешканці побоюються, що їхній будинок може просто не витримати навантаження при початку будівельних робіт по сусідству.

Окрім цього, на місці будови вже знайшли старовинний річковий причал – за одними даними, 12 століття, а за іншими, 18. Точно сказати не можу з тієї простої причини, що археологічних робіт там явно не ведеться. По знахідці їздять бульдозери. В Інституті археології навіть офф-рекорд і по знайомству відмовилися сказати, що ж за добросовісний професіонал очолює археологічну розвідку в цьому місці.

Помітингувавши для годиться – щоб розповісти інформацію, яку вони вже знають, журналістам – мешканці, разом із небайдужими активістами з кількох інших ініціативних груп, узялися за паркан. Тепер уже багато хто розуміє, що й ця дія – хай пряма – значною мірою є лише символічним виявом громадянської непокори. Паркан можна відновити за кілька днів – але повалення може і повинно змусити як забудовників, так і представників влади замислитися: що ж не так, якщо стільки людей по Києву вдаються до неї? До того ж, ясно, що повалення парканів, яке стало вже звичним у Києві, є лише першою стадію в масовому невдоволенні.

Спершу впав паркан з боку власне Набережно-Хрещатицької. Люди, що проїздили поруч у машинах і маршрутках, з усмішками здивування дивилися на те, що відбувається. Імовірно, практично кожен у Києві вже бодай раз чув про повалення парканів як не на одній забудові, то на іншій. Тепер вони змогли побачити це на власні очі. Але ненадовго. Паркан з цього боку був звалений буквально за кілька хвилин. Після цього протестувальники переходять у двір, щоб завершити справу вже з іншого боку.

І тут також паркан тримається недовго. Охоронці в бронежилетах навіть не намагаються протистояти майже сотні людей. Один із них пробує переконати залишити бодай одну сторону – мабуть, для годиться – але його не слухають. Спершу мешканці скидають усі рештки паркану всередину, але після того, як знято залізні ворота – вони передумали.

Спершу самі ворота, потім уцілілі зняті зі стовпів секції, а надалі й уламки виростають пагорбом прямо на вулиці. У побудові барикади беруть участь навіть деякі діти: коли дехто з дорослих каже, що так не годиться – на захист права дитини, ггг, вступаються їхні батьки. Прибулі спецназівці міліції довго стоять на відстані близько 50 метрів від людей, навіть не намагаючись якось перешкодити. Спостерігають і чухають підборіддя.

Аналогічно до повалення паркану, виставлення барикади в цьому випадку є актом скоріше символічної прямої дії. Але вона є символом того явища, яке вже наростає в Києві: поширення громадського невдоволення тим, що відбувається в місті, та розростанням громадської непокори.

Далі буде (в різних місцях, аж поки до людей не почнуть прислухатися)…

Артем Чапай

Див. про цю забудову:

Видео новости: Разрушители заборов продолжают атаковать стройплощадки Киева

Бульдозери топчуть археологічні знахідки (ВІДЕО)

Фоторепортаж: picasaweb.google.ru/ilutsenko/Naberezhnohreschatik9