День народження борця з Дерибаном

el pueblo gritaba:
-Emiliano Zapata! y Que viva mi general!
murio Emiliano Zapata
buscando tierra y libertad!

(c)el loco Riki

Еміліано Сапата з півдня, а Панчо Вілья з півночі,
взяли під час революції Мехіко.
коли вони захопили палац диктатора Порфіріо Діаса,
Вілья тіпо по приколу сів у президентське крісло.

А Сапата відмовився робити це навіть по приколу:
- Його взагалі треба б спалити.

Він мав рацію… Потім нові “властіліни”, післяреволюційні,
почали боротися проти колишнього союзника (як і проти Вільї),
не погоджуючись на пропоновані селянами реформи
а якось обманом заманили Сапату в пастку і зрешетили кулями.

історія в чомусь типова.
але, як кажуть у Мексиці:

Zapata vive! La lucha sigue!

8 agosto 1879 - 10 abril 1919

17 коментарів на запис “День народження борця з Дерибаном”

  1. akhavr:

    - Його взагалі треба б спалити.

    Ну спалили (б)… А далі-то що?

  2. chapeye:

    я так розумію шо якшо це правдива історія - то використовується вона метафорично. саме спалення крісла нічо б не змінило, звісно.
    ідеться про те шоб не довірятися зразу новим Ющенкам замість Кучм.

  3. akhavr:

    Чапай, проблема в тому, що
    а) не зрозуміло що робити після
    б) не зрозуміло всім що робити після

    Тобто порядок дій не тільки не погоджений, він навіть не з’ясований.

    А за таких можливостей спаплюжать будь-яку формальну систему. Як приклад - систему представницької демократії в США, яку проектували дуже розумні люди.

  4. chapeye:

    нє.
    брати владу в руки всім, а не віддавати черговому властіліну.
    проблема в тому, що
    а) надто мало людей в це вірять
    б) а отже, надто мало можуть взяти в руки кусок влади, шоб потім не передати його іншому або навпаки не почати боротися за те, в що тобі вже носа пхати не треба - тобто в права інших.

    візьмімо забудови: надто мало є точок - от зараз Ушинського молодці - які взяли владу над власним двором в руки і посилають на.. інших, але в чужі двори не лізуть.

  5. akhavr:

    chapeye:

    нє.
    брати владу в руки всім, а не віддавати черговому властіліну.

    Во, блін. Ну дай відповідь ти на контрольне питання:

    Як декілька сот слабкознайомих між собою людей будуть приймати оперативні рішення по спільній власності?

  6. chapeye:

    контрольна відповідь:

    це постійно роблять акціонери на зборах.

  7. chapeye:

    хотя, це все ж не оперативне.

    для оперативного акціонери наймають _менеджера_, але він не власник над ними, а відповідальний перед ними.

    власне якби в державі було хоч на тому рівні - було б ок. але ж тут навпаки, замість менеджерів “влада”.

    плюс шо кльово шо в політ. пит. в усіх однакова кількість акцій по ідеї… тобто нема акціонера з контрольним пакетом :)

  8. akhavr:

    Отож.

    1. Акціонерне управління ніколи оперативним не буде. Якщо, звичайно, акціонери не є топ-менеджерами.
    2. Скільки випадків коли менеджери розводили і грабували акціонерів? Як в пост-СРСР, так і в “європах”
    3. Ну, ми маємо саме таку систему як ти описав. Менеджери - президент та його представники. Рада директорів - ради різних рівнів.

    І що?

    Більшість “акціонерів” настільки від’єднана від результатів свого вибору, що - навіть з кращими бажаннями - ніфіга не розуміє.

    До того ж, що робити. коли проли (в розумінні Римської Республіки) вирішують наголосувати себі хліба та видовищ? Наприклад, голосують за суцільну забудову і їзду по тротуарах?

    Будучи акціонером комерційної компанії, я просто продам акції як тільки побачу натяки на таку поведінку.

    А у суспільстві? Міняти місце життя? Тобто рвати когті з України і хай бидло (бо за такої поведінки тут пристойних людей не залишиться) тут вигрібе те, чого варте?

  9. chapeye:

    ну якшо вважати шо більшість проли в розумінні риму, то тут нічо не поробиш, тіки через освіту діяти :)

    хулі рвати, десь краще не буде, тому шо де чужий - не можеш предендувати на рішення, сам будеш безправним.

    карочє освіта й пропаганда+боротьба з ох_вшими “менеджерами” які “розводять і грабують акціонерів”. метафорично кажучи, але практично борючись.

  10. akhavr:

    chapeye:

    ну якшо вважати шо більшість проли в розумінні риму

    Не знаю. До 2004 вважав саме так. Після того… Ну, на межі.

    тіки через освіту діяти :)

    Ага… Примусову… :(

    хулі рвати, десь краще не буде, тому шо де чужий - не можеш предендувати на рішення, сам будеш безправним.

    Так отож.

    карочє освіта й пропаганда+боротьба з ох_вшими “менеджерами” які “розводять і грабують акціонерів”. метафорично кажучи, але практично борючись.

    А ти розумієш що це означає на практиці?

    Це означає що коли в кожному подвір’ї не спробують будувати свічку на дитячому майданчику, а у кожного селянина не відберуть землю - системних покращень не буде :(

  11. chapeye:

    вчора з одним знайомим мексиканцем в гуглтоці базарив.

    той теж каже шо мало ше голоду, і люди замість повстати в телесеріали втикають :(

  12. chapeye:

    а лучше еще и писать ;)
    http://derybanu.net/contact-form/

  13. akhavr:

    chapeye:

    той теж каже шо мало ше голоду, і люди замість повстати в телесеріали втикають :(

    Блін, а ти розумієш про що ти кажеш?

    Це означає що в кожну сім’ю прийде піпець. Реальний. Нерідко - у вигляді трупів.

    Це означає що я, замість того, щоб ростити дитину, вирішувати світову продовольчу та енергетичну кризу та будувати “матеріально-технічну базу комунізму” ™ - муситиму взяти в руки зброю і рейнджером захищати свою землю.

    Розумієш ціну питання?

    Тому і треба думати і конструювати соціальні структури, які забезпечать плавний перехід

  14. chapeye:

    от я й пропоную плавно, дворик за двориком.
    краще на жаль не можу придумати.

  15. akhavr:

    chapeye:

    от я й пропоную плавно, дворик за двориком.

    Я гарантую, що як тільки ситуація в дворику стане тимчасово спокійною, то вся стихійна самоорганізація розвалиться.

    Бачив таке (не для соціальної самоорганізації) десятки разів :(

  16. provulokGordyenka:

    У нашому провулку в “тимчасово спокійній” ситуації нічого не розвалюється, правда всі розуміють тимчасовість спокою. Навіть якщо переможемо нинішніх забудовників - на черзі ще десь 2-3 на інших клаптиках, і ми будемо першою ціллю “закону про комплексну реконструкцію мікрорайонів” з примусовим виселенням за межі Києва.

    Зараз важко навіть уявити яким чином ситуація може стати спокійною у будь-якому місці потенційної забудови чи захоплення селянської землі навіть на середньостроковий період. Аби ще народ це розумів.

  17. akhavr:

    provulokGordyenka:

    Я дійсно радий за вашу ситуацію. На жаль справа саме в тому що

    всі розуміють тимчасовість спокою

    Як тільки значна частина “буйних” заспокоїться - все, самоорганізації немає. А управління державою не можна будувати на “буйних” та ентузіазмі.

Залиште коментар