День народження борця з Дерибаном
Артем Чапай, 8/08/2008el pueblo gritaba:
-Emiliano Zapata! y Que viva mi general!
murio Emiliano Zapata
buscando tierra y libertad!
(c)el loco Riki
Еміліано Сапата з півдня, а Панчо Вілья з півночі,
взяли під час революції Мехіко.
коли вони захопили палац диктатора Порфіріо Діаса,
Вілья тіпо по приколу сів у президентське крісло.
А Сапата відмовився робити це навіть по приколу:
- Його взагалі треба б спалити.
Він мав рацію… Потім нові “властіліни”, післяреволюційні,
почали боротися проти колишнього союзника (як і проти Вільї),
не погоджуючись на пропоновані селянами реформи
а якось обманом заманили Сапату в пастку і зрешетили кулями.
історія в чомусь типова.
але, як кажуть у Мексиці:
Zapata vive! La lucha sigue!
8 agosto 1879 - 10 abril 1919






Ну спалили (б)… А далі-то що?
8 серпня, 2008 о 17:22я так розумію шо якшо це правдива історія - то використовується вона метафорично. саме спалення крісла нічо б не змінило, звісно.
8 серпня, 2008 о 17:34ідеться про те шоб не довірятися зразу новим Ющенкам замість Кучм.
Чапай, проблема в тому, що
а) не зрозуміло що робити після
б) не зрозуміло всім що робити після
Тобто порядок дій не тільки не погоджений, він навіть не з’ясований.
А за таких можливостей спаплюжать будь-яку формальну систему. Як приклад - систему представницької демократії в США, яку проектували дуже розумні люди.
8 серпня, 2008 о 17:46нє.
брати владу в руки всім, а не віддавати черговому властіліну.
проблема в тому, що
а) надто мало людей в це вірять
б) а отже, надто мало можуть взяти в руки кусок влади, шоб потім не передати його іншому або навпаки не почати боротися за те, в що тобі вже носа пхати не треба - тобто в права інших.
візьмімо забудови: надто мало є точок - от зараз Ушинського молодці - які взяли владу над власним двором в руки і посилають на.. інших, але в чужі двори не лізуть.
8 серпня, 2008 о 17:50chapeye:
Во, блін. Ну дай відповідь ти на контрольне питання:
Як декілька сот слабкознайомих між собою людей будуть приймати оперативні рішення по спільній власності?
8 серпня, 2008 о 17:54контрольна відповідь:
це постійно роблять акціонери на зборах.
8 серпня, 2008 о 17:56хотя, це все ж не оперативне.
для оперативного акціонери наймають _менеджера_, але він не власник над ними, а відповідальний перед ними.
власне якби в державі було хоч на тому рівні - було б ок. але ж тут навпаки, замість менеджерів “влада”.
плюс шо кльово шо в політ. пит. в усіх однакова кількість акцій по ідеї… тобто нема акціонера з контрольним пакетом
8 серпня, 2008 о 17:58Отож.
1. Акціонерне управління ніколи оперативним не буде. Якщо, звичайно, акціонери не є топ-менеджерами.
2. Скільки випадків коли менеджери розводили і грабували акціонерів? Як в пост-СРСР, так і в “європах”
3. Ну, ми маємо саме таку систему як ти описав. Менеджери - президент та його представники. Рада директорів - ради різних рівнів.
І що?
Більшість “акціонерів” настільки від’єднана від результатів свого вибору, що - навіть з кращими бажаннями - ніфіга не розуміє.
До того ж, що робити. коли проли (в розумінні Римської Республіки) вирішують наголосувати себі хліба та видовищ? Наприклад, голосують за суцільну забудову і їзду по тротуарах?
Будучи акціонером комерційної компанії, я просто продам акції як тільки побачу натяки на таку поведінку.
А у суспільстві? Міняти місце життя? Тобто рвати когті з України і хай бидло (бо за такої поведінки тут пристойних людей не залишиться) тут вигрібе те, чого варте?
8 серпня, 2008 о 18:10ну якшо вважати шо більшість проли в розумінні риму, то тут нічо не поробиш, тіки через освіту діяти
хулі рвати, десь краще не буде, тому шо де чужий - не можеш предендувати на рішення, сам будеш безправним.
карочє освіта й пропаганда+боротьба з ох_вшими “менеджерами” які “розводять і грабують акціонерів”. метафорично кажучи, але практично борючись.
8 серпня, 2008 о 18:34chapeye:
Не знаю. До 2004 вважав саме так. Після того… Ну, на межі.
Ага… Примусову…
Так отож.
А ти розумієш що це означає на практиці?
Це означає що коли в кожному подвір’ї не спробують будувати свічку на дитячому майданчику, а у кожного селянина не відберуть землю - системних покращень не буде
8 серпня, 2008 о 19:00вчора з одним знайомим мексиканцем в гуглтоці базарив.
той теж каже шо мало ше голоду, і люди замість повстати в телесеріали втикають
8 серпня, 2008 о 19:04а лучше еще и писать
8 серпня, 2008 о 19:17http://derybanu.net/contact-form/
chapeye:
Блін, а ти розумієш про що ти кажеш?
Це означає що в кожну сім’ю прийде піпець. Реальний. Нерідко - у вигляді трупів.
Це означає що я, замість того, щоб ростити дитину, вирішувати світову продовольчу та енергетичну кризу та будувати “матеріально-технічну базу комунізму” ™ - муситиму взяти в руки зброю і рейнджером захищати свою землю.
Розумієш ціну питання?
Тому і треба думати і конструювати соціальні структури, які забезпечать плавний перехід
8 серпня, 2008 о 19:41от я й пропоную плавно, дворик за двориком.
8 серпня, 2008 о 19:57краще на жаль не можу придумати.
chapeye:
Я гарантую, що як тільки ситуація в дворику стане тимчасово спокійною, то вся стихійна самоорганізація розвалиться.
Бачив таке (не для соціальної самоорганізації) десятки разів
8 серпня, 2008 о 21:15У нашому провулку в “тимчасово спокійній” ситуації нічого не розвалюється, правда всі розуміють тимчасовість спокою. Навіть якщо переможемо нинішніх забудовників - на черзі ще десь 2-3 на інших клаптиках, і ми будемо першою ціллю “закону про комплексну реконструкцію мікрорайонів” з примусовим виселенням за межі Києва.
Зараз важко навіть уявити яким чином ситуація може стати спокійною у будь-якому місці потенційної забудови чи захоплення селянської землі навіть на середньостроковий період. Аби ще народ це розумів.
12 серпня, 2008 о 23:53provulokGordyenka:
Я дійсно радий за вашу ситуацію. На жаль справа саме в тому що
Як тільки значна частина “буйних” заспокоїться - все, самоорганізації немає. А управління державою не можна будувати на “буйних” та ентузіазмі.
13 серпня, 2008 о 18:28