Системний дерибан

В нашому випадку мова піде про те, як троє начальників-керівників поділили землю селян між собою. А якщо бути зовсім точним, то не лише землю селян, а шматок території, що у 2004 році був взятий під охорону держави як природно-заповідний фонд – ландшафтний заказник місцевого значення “Заплава р. Чингул”.

Не дарма деякі українські екологісти у своєму розумінні суспільних відносин сучасної України застосовують слово “неофеодалізм”, під яким розуміється те свавілля чиновників, місцевих депутатів, начальників, яке часто обертається не лише суспільно-політичними, а часто і екологічними негараздами. І одним з таких моментів є земельні відносини. В нашому випадку мова піде про те, як троє начальників-керівників поділили землю селян між собою. А якщо бути зовсім точним, то не лише землю селян, а шматок території, що у 2004 році був взятий під охорону держави як природно-заповідний фонд – ландшафтний заказник місцевого значення “Заплава р. Чингул”. Як відомо, землі ПЗФ забороняється передавати у власність чи користування, якщо останнє може завдати шкоду природним комплексам та порушити охоронний режим. Але це по Закону… А насправді, 9 грудня 2005 року земельна ділянка, фрагмент ландшафтного заказника “Заплава р. Чингул”, була передана ДП “Приморське лісове господарство” згідно з розпорядженням голови Токмацької райдержадміністрації №608 “Про передачу земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва під залісення у постійне користування ДП “Приморське лісове господарство” з подальшим виготовленням правовствановлювальних документів”. Причому, “без суду та слідства” землі, що завжди були сіножатями та пасовищами, без явних ознак деградації, а навпаки – з купою зростаючих на них видів рідкісних рослин, раптово стають землями, непридатними для сільськогосподарського виробництва! Тобто, вчора були придатні як пасовища, а сьогодні вже деградували та стали непридатні. Принаймні, саме деградацію названо одним з вирішальних чинників для відбирання у селян їх законних гектарів. (Нагадаю, що регульоване випасання та сінокосіння навпаки позитивно впливають на екосистему степу.)

І ось 20 вересня 2006 року Токмацька філія державного підприємства “Приморське лісове господарство” здійснила роботи по підготовці ґрунту під залісення на степовому схилі правого берега р. Чунгул Токмацького району Запорізької області, території ландшафтного заказника місцевого значення “Заплава р. Чунгул”, тим самим знищивши рослинні угруповання занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного Списку видів рослин на площі до 8 га. Таким чином були порушені Закони України “Про природно-заповідний фонд”, “Про Червону книгу України” та ст. 252 Кримінального Кодексу України. Але ж заради доброї справи – “створити тут ліс”! Хоча жодного дозволу чи погодження отримано не було, а основного документу – Державного Акту на право постійного землекористування, лише при наявності якого можна було починати роботи, теж не існувало і не існує досі.

Після оранки лісництвом цілинного степу в заказнику під посадку сосни кримської (не звичайної, а саме кримської – її краще купують на новий рік), було ініційовано виїзд на місце події Токмацького міжрайонного екоінспектора, Савіна В. В., навіть було складено Акт перевірки порушення природоохоронного законодавства на території ландшафтного заказника місцевого значення “Заплава р. Чингул”, але даний Акт екоінспектор не дооформив, а згодом і взагалі викинув. Ні прокуратура, ні екоінспекція факт порушення лісництвом та районними земельниками законодавства не перевірили. Лише після звернень природоохоронців розпорядження голови РДА №608 було визнане таким, що суперечить чинному законодавству України. Токмацькою міськрайонною прокуратурою було винесено протест на зазначений документ. Цікаво те, що цей протест виносився двічі, і двічі десь губився, тому розпорядження не скасовувалось. А коли втретє Національний Екологічний Центр України (НЕЦУ) подав запит з вимогою скасувати розпорядження голови РДА, то прокурор відповів, що порушення закону не відбулось, заказника там не існує і взагалі – лісникам пошана і уклін.

“Таможня даёт добро!”

Аж 29 жовтня 2007 року (через рік після оранки заказника) ДП “Приморське лісове господарство” подає на начальника обласного управління охорони навколишнього природного середовища запит з проханням дати погодження на проведення робіт із залісення деградованих та еродованих ділянок на території заказника “Заплава р. Чингул”. І погодження було надане… Щоправда, пан Золотарьов поставив себе цим погодженням у вкрай незручне становище – не знаючи ситуації, він підписав документ, яким дозволив лісникам подальше порушення природоохоронного законодавства, порушив при цьому відомчі положення та накази, які забороняють посадовим особам Мінприроди давати погодження на здійснення екологічно шкідливих, небезпечних та недоцільних дій. Але Міністр йому суддя… Та те погодження лісниками було сприйняте як зелене світло для подальших злочинів. Типу – “в екології у нас всьо схвачено! діло пішло!” Так, навесні 2008 року ДП “Приморське лісове господарство” знову провело роботи по підготовці ґрунту під залісення в районі дачного кооперативу “Медик”, що біля районного Обеліску Слави, околиці с. Садового. Знову були сильно пошкоджені ділянки степової рослинності з рідкісними рослинними угрупованнями, які охороняються не лише на національному, а й на міжнародному рівнях.

Достукались!

17 липня 2008 року після низки листів та звернень НЕЦУ до різних державних органів, було здійснено спільну виїзну перевірку факту знищення природних комплексів заказника “Заплава р. Чунгул”. У перевірці взяли участь Сергій Івко (Токмацька філія НЕЦУ), а також інспектори обласної земельної інспекції, інспектор з контролю за дотриманням земельного законодавства обласного управління охорони навколишнього природного середовища, інспектор з відділу біоресурсів та екомережі обласного управління охорони навколишнього природного середовища, представник ГУ МВС у Запорізькій області з контролю за земельним законодавством, а також були присутні лісничі ДП “Приморське лісове господарство” та начальник відділу земельних ресурсів Токмацької райдержадміністрації. Питання, яке було порушене ще у 2006 році, нарешті набрало обертів в бік позитивного вирішення. Адже під час перевірки працівником правоохоронних органів було зафіксовано факт порушення земельного законодавства, працівники земельної інспекції виявили грубі порушення Земельного Кодексу, зокрема, лісники почали роботи з освоєння земельної ділянки до одержання Державного Акту на право користування земельною ділянкою, а відділ біоресурсів та екомережі встановив (нарешті), що внаслідок проведення робіт по підготовці ґрунту під залісення все ж були знищені природні фітоценози та степова рослинність.

Станом на сьогодні, земельна ділянка у заказнику “Заплава р. Чунгул” перебуває зайнята під цінною лісовою культурою – кавунами! Спочатку цей факт ліснича Токмацької філії ДП “Приморське лісове господарство” Заболотна З. А. заперечувала. Але згодом, після пропозиції виїхати на місцевість, вона погодилась, що кавуни там ростуть, але заперечила факт причетності до їх посадки лісників, а у незаконному висіванні кавунів у заказнику були звинувачені селяни. До довідки: не вся ділянка, зорана лісництвом, перебуває зараз під кавунами, але ділянка під кавунами систематично культивується та сапається, не допускається будь-яке відновлення природної рослинності, в тому числі поява таких проміжних видів як пирій, щириця, амброзія полинолиста, берізка польова та деякі інші. Тобто, лісники посадили кавуни з метою одержання прибутку з їх продажу, а за документами ця ділянка просто засаджена сосною. Крім того, випливли факти недобросовісного ставлення до своєї роботи державного інспектора охорони навколишнього природного середовища у м. Токмаку та Токмацькому районі, Савіна В. В., який під час перевірки “пересиджував бурю” у церкві. Пізніше він зазначив, що більше не працює в управлінні охорони навколишнього природного середовища, тому будь-які претензії до нього є безпідставними, а відповідати за все, в тому числі за документацію, має управління, а не він.

Нахабство не знає меж!

Коли все ж таки земінспекція та екоінспекція через тиждень виїхали знову в наші степи, то здивуванню їх не було меж. Чому? Бо під час перевірки грубого порушення земельного законодавства прямо на очах у інспекторів на незаконно зораній ділянці трактор продовжував знищувати популяцію карагани скіфської, цимбохазми дніпровської, ковилових формацій. Коли трактористу пояснили, що краще б йому їхати додому, він неначе так і зробив, але після від’їзду інспекторів повернувся та продовжив роботу… При зауваженні інспекторів, що вони знищують червонокнижні рослини, лісники заволали: “А нашо вони тут нужні?!” Отак. А ковила волосиста та Лессінга були тут же оголошені бур’янами та був заперечений сам факт їх видової належності, а справжньою ковилою були названі келерії та тимофіївка. І хто тут взагалі охороняє природу?.. На ділянці у заказнику ситуація не краща. Вагончик з яскравим написом “Державна лісова охорона” стоїть на околиці кавунового поля. Як і очікувалось, стерегли кавуни лісники. Щоправда, сіянці сосни кримської серед кавунових ліан були знайдені… Але що то сосна, тут же цілину зорали, гляньте, які кавуни! І цей баштан зростає на землях, не придатних для сільськогосподарського виробництва!!! Бачите логіку: спочатку придатні, потім – не придатні, а лісникам дістались – і знову придатні! Бо що ж ростиме на непридатних землях? І тут нам лісники відкривають таємницю, що посадка баштану – це лісотехнічна хитрість, щоб сосна не посохла! А чи декларуватиметься державним підприємством “Приморське лісове господарство” доход від продажу кавунів? Навряд. Так само, як не дуже декларується доход від продажу новорічних ялинок, дров, технічної деревини… Мова вже не йде про полювання.

І почалося…

Земельна інспекція миттю виявила цілу купу грубих порушень Земельного Кодексу, миттю почались обрахунки зораної площі, площі під кавунами… а екоінспекція нараховувати збитки не поспішає. А раптом начальник буде проти? І виявився проти! Через кілька днів слідчий Запорізького ГУ УМВС зателефонував з проханням дати йому номер Постанови Кабміну, згідно якої нараховуються збитки за знищені червонокнижні рослини, бо, за його словами, екоінспекція не хоче рахувати збитки через відсутність даних про чисельність знищених рослин. І це при тому, що в тій постанові чітко написано: “За знищення природних луків, сіножатей, пасовищ, боліт та інших місцезростань рослин, занесених до Червоної книги України, унаслідок переорювання, затоплення, відведення під забудову, розробку корисних копалин, садово-городні ділянки, залісення, а також у разі різкої зміни гідрологічного режиму чи забруднення хімічними речовинами, яке призвело до загибелі рослин, відшкодування нараховується в сумі 1500 гривень для видів рослин першої категорії, 1000 гривень - для видів рослин другої і третьої категорії за один гектар площі.” Тепер є дані, що лісники почали ховатись від правосуддя, не відповідають на дзвінки, не хочуть їхати в обласний центр на “серйозну розмову”.

31 липня директора ДП “Приморське лісове господарство” Заболотного М. М. все ж доставили до Токмацького РВ УМВС. Земельна інспекція склала протокол про нарахування збитків державі через самозахоплення земельної ділянки, нецільове використання земель, пошкодження рослинного покриву та посадку кавунів 150 тис. грн. В такому випадку справа переходить під опіку сектору по боротьбі з економічною злочинністю. Хоча, пан Заболотний не визнає провини свого господарства та пообіцяв оскаржувати штраф у суді. Причому, збитки, нараховані екоінспекцію за знищення рідкісних рослин складають всього 9 тис. грн. для заказника. А новорозорану територію поки що не обраховували, хоча перелік та чисельність “червонокнижників” там на рівень більше…

Що ж, будемо чекати, чим це все закінчиться, адже даний випадок не є унікальним – такі особливості національної лісової політики є типовими для всієї Південної України…

Джерело: http://muravway.narod.ru/index.html

перепощено з kyiv.in.ua