Системний дерибан

Такою була Покровська церква 12 cічня 2009 року. Такою вона стоїть і зараз – у розпал сезону осінніх дощів, напередодні грудневих морозів. Фото з сайту “Замки та храми України”

29 жовтня 2009-го року у Києві відбулося засідання Колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Питання щодо стану Покровської церкви у с. Сутківці Ярмолинецького району Хмельницької області доповідав відомий історик архітектури, заступник директора Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень (Міністерство культури України) Віктор ВЕЧЕРСЬКИЙ.

Останніми роками за ініціативи Міністерства регіонального розвитку і будівництва України почав реалізовуватися реставраційний проект з повернення цій унікальній пам’ятці її історичного вигляду. Автором проекту виступила архітектор Ольга ПЛАМЕНИЦЬКА і хоч з боку фахового середовища неодноразово лунали різні зауваження, Мінбуд виділив кошти (приблизно 1,5 млн. грн.) і роботи пішли.

Кілька днів тому група фахівців Міністерства культури і туризму України на чолі з першим заступником міністра Миколою ЯКОВИНОЮ відвідала Сутківці і застала там наступну картину.

Жодних робіт на церкві вже якийсь час не проводиться. Всі виділені кошти витрачені і об’єкт фактично кинутий напризволяще. Тимчасова консерваційна покрівля давно розібрана, над боковими баштами встановлені і покриті гонтом куполи, однак над основною, центральною частиною споруди покриття немає і ніхто не квапиться його встановлювати.

На території об’єкту зберігається заготовлений гонт для центрального куполу, однак на його вкладання бракує буквально кількох тисяч гривень, і ця проблема сьогодні не вирішується.

Останні затяжні дощі призвели до повного зволоження пам’ятки на всіх її рівнях, включно з підземним. Фахівці Міністерства культури (зокрема, сам В. Вечерський) зафіксували на стінах і склепіннях ряд тріщин, яких не було до початку реставрації і які нині реально загрожують збереженню об’єкту. Якщо Покровська церква в нинішньому її стані увійде в зиму, можливі найкатастрофічніші насліджки вже найближчим часом. Фахівці одностайно визнали стан пам’ятки аварійним і з сумом констатують, що спричинилася до цього саме подібна “реставрація”.

На жаль, попри попередню домовленість, автор реставраційного проекту О. Пламеницька так і не змогла зустрітися зі згаданою групою.

Тепер для завершення робіт потрібні не лише відносно невеликі кошти на вкладання покрівлі гонтом, а й значно серйозніша сума на просушування і укріплення аварійної споруди. З цією метою Колегія Головної ради УТОПІК вирішила звернутися до міністрів будівництва і культури з проханням негайно вжити заходів з пошуку необхідного фінансування.

Є попередня домовленість, що обидва міністри на найближчому засіданні уряду звернуться з проханням про фінансову допомогу з резервного фонду Кабінету міністрів.

* * * * *

Покровська церква-замок (XIV-XIX ст.) – Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Сутківці

Покровський храм перед останнім етапом реставрації.

Пам’ятка архітектури національного значення.

Покровська церква-замок - унікальний зразок будівництва XIV-XV ст., який не має аналогів за своїм архітектурно-планувальним рішенням. Споруда була збудована у XIV ст. Первісно її функція була тільки оборонною. У 1476 споруда була перебудована під церкву з влаштуванням у другому ярусі цегляних склепінь на нервюрах і готичних щипців над другим ярусом центрального об’єму. У 2 п. XVIII ст. над бабинцем була встановлена двоярусна дерев’яна дзвіниця з бароковою главкою.

У 1894 споруда піддалася переробці із розбіркою щипців, після чого втратило давні готичні і барокові риси.

Церква чотириконхова, складається з центрального об’єму і чотирьох бічних, що примикають до нього. Стіни муровані, товщиною 1,5-1,6 м. Перекриття над першим ярусом являють собою систему цегляних коробових і конхових склепінь з розпалубками на нервюрах. В центральному об’ємі вони спираються на стовп. В бічних об’ємах склепіння подібні до зірчастих. В місцях спирання нервюр закладені консольні блоки різного малюнка, в шелизі - замкові камні з геральдичними щитами.

Сходи на другий поверх кам’яні, розташовані всередині стіни. Дверні отвори - з архітрвними перемичками, двоє з них - з білокам’яними порталами. У стінах усіх трьох япусів - бійниці.

В інтер’єрі на стінах і склепіннях зберігся фресковий живопис XVI ст. і масляний 1909.

“Відлуння віків”

Читайте також:
Суд скасував рішення Київради про будівництво у буферній зоні Софії Київської