Покал майже знищили
Derybanu.ni, 21/04/2010Сьогодні стало відомо, що в урочищі Покал массово нищать дерева. Про це повідомляє ГІ «Збережи старий Київ». Роботи по вирубці тривають. Киянам нанесені колосальні збитки, адже зелені зони нищаться швидкими темпами, а земля урочища знаходиться в загальному користуванні киян.
На місце виїжджала міліція. За їхньою інформацією, люди, що вирубують дерева, показали дозвіл від КМДА на вирубку дерев.
Відомо, що нещодавно після того, як активісти почали звертати увагу на незаконну вирубку дерев, природоохоронна прокуратура порушила кримінальну справу, але потім матеріали справи запросила Генеральна прокуратура. Поки що результати розслідування невідомі, а порушники з дозволами знов нищать зелені зони.
Статус землі – рекреаційна зона загального користування, і попереднього разу «лісоруби» не пред’явили жодного дозволу на передачу, оренду чи виділення під забудову території в Покалі. Попри це минулого разу порушники вже знищила 2 га зелених насаджень.
Відомо, що будівництво в межах цієї зони заборонено.









згідно рішення Київради від 20 грудня 2007 року N 1466/4299 ТОВ “Еквілібріум Трейд” передано земельну ділянку за адресою: Наддніпрянське шосе, 2-а http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/26493B272832C6C7C225746500688760?OpenDocument
21 квітня, 2010 о 22:58а це скоріш біля урочища “Видубичі” та озера “Видубицьке”, а урочище “Покал” далеко від Наддніпрянського шосе.
Інші будь які рішення про надання цій фірмі “Еквілібріум Трейд”, земельних ділянок, на сайті Київради – відсутні.
Складається враження, що “Еквілібріум Трейд” “заблудився” і спутав урочище “видубицьке” з урочищем “Покал”.
Цікаво, який “Іван Сусанін” все це так напутав і чи не пора прокуратурі ну хоч що небудь робити чи ці шлюхи прокурорські лише відкати рахують?
Це просто прекрасно характерізує всі відомства, включаючи прокуратуру:) досі вони пиляють на Столичному шоссе, а в Інтернеті та заявах – Наддніпрянське) Це взагалі не Покал, звичайно. це 2 різні ділянки! на Покал їм ніхто не давав дозволів!
23 квітня, 2010 о 12:39