Системний дерибан

Встреча с МИДом на Пейзажке (ВИДЕО)

На встречу явился представитель МИД Юрий Дорошенко, который не представился, не показал никаких документов и не жалал ознакомиться с документами оппонентов, в целом вёл себя сумбурно. Главная его лицемерная мысль свелась к следующему: нам не нравятся гаражи, мы готовы отказаться от земли в пользу сквера. А лицемерна она по следующей причине: этот же господин Дорошенко несколько дней назад с пеной у рта заявлял, что приедут бульдозеры и снесут сквер, а также на Заседании Киевсовета бесстыдно лгал заседающим, что, мол, владельцы снесённых гаражей получили компенсацию, а теперь ещё и гаражи отстроили. (more…)

Відкриття пам”ятника дерибану

В суботу 30 березня на Пейзажній алеї урочисто відкрили пам’ятник дерибану у вигляді карти Києва, над якою нависли кілька рук із виделками. Учасники клали до підніжжя по дві гвоздики, як і належить до надгробку. Потім виступили запрошені представники з інших забудов – бо якщо на Пейзажці наразі дерибан вдалося призупинити, то в інших місцях він триває. Продовжується й громадянський опір.

На Пейзажній алеї три тижні тому мешканці самотужки, за посильної фізичної допомоги активістів, вручну закопали котлован, викопаний раніше бульдозером під виглядом археологічних розкопів для будинку МЗС. Це стало символічним “похованням дерибану” в цьому конкретному місці. (more…)

Хай краще не відкопують на Пейзажці сокиру

Захисники Пейзажної алеї все більше переходять від слів до діла, а від протестів – до опoру.

Передусім, великий ріспект усім тим людям, хто прийшов закопувати котлован. Махати лопатою – це більше, ніж плескати язиком. Один із місцевих мешканців, який кілька місяців тому купив квартиру в сусідньому будинку, оплатив пісок і самоскиди. А близько вісімдесяти чи ста людей на собі відчули різницю між відчуженою працею за гроші та вільною роботою творення.

(more…)

Пейзажна алея: Опір

На Пейзажній алеї ми бачимо чи не найбільш систематичний опір дерибану суспільної власності в Києві. Місцеві мешканці ведуть боротьбу через суди та подають запити ще з 2004 року. Після того, як незважаючи на рішення суду на їхню користь, роботи продовжилися, почалися спершу акції протесту, а потім і акції силового опору.

У вересні 2007 відбулася перша з таких акцій. Через кілька тижнів – арт-протест. Саме вони ознаменували створення неформальної, децентралізованої громадської ініціативи, відомої як “Збережи старий Київ“, що допомагає місцевим мешканцям не тільки привернути увагу громадськості до проблеми, але й фактично боротися. (more…)

Повстанський суботник

Якщо забудовник не виконує своїх зобов”язань, ми йому допоможемо. Ми влаштовуємо вам Повстанський суботник.

Згідно з розпорядженням, підписаним заступником мера Голубченком, МЗС як замовник і УМ-Інвест як підрядник до 29 січня мали прибрати з Пейзажки будівельні матеріали та сміття. Вони цього не зробили. Що ж, 2 лютого виконати цю роботу взялися місцеві мешканці та активісти. Озброїлись лопатами та ломами. А ще – хе-хе – викопаними стовпами від поставленого незаконно паркану. “Перекуємо мечі на орала” як воно є.

Коли ми почали збиратися, міліція – вперше за шість чи сім акцій – вже була на місці. (more…)

Оригінальний засіб боротьби

В середу колега по Пейзажці, який, здається, хоче бути неназваним, пише:

– Намічається непередбачений креатив.
І скидає прес-анонс ЄБА – Європейської бізнес-асоціації. Хо-хо. Огризко виступатиме в шикарному готелі перед “інвесторами” та послами. Про європейські перспективи України.

Ну що ж – які європейські перспективи з такою корупцією? Перше запитання.

Про це й запитаємо. Виходячи з цього, написали листівочку, роздрукували плакат.

(more…)

Археологи на екскаваторах

Ми ростемо з одного кореня, і проти нас безсилі сокира та пила,
безсилі напалм і кулі. Безсилі гроші та старість.
Ми йдемо, і якщо я падаю, це значить, що ти ступаєш у мої сліди.
Це значить, що ти цілишся в мого ворога.
І мій ворог впізнає на твоєму обличчі мою усмішку.
Субкоманданте Маркос

Вибачайте за пафосний епіграф. Я больше ні буду

Ну, може, трішки. В Україні не було громадянського суспільства – значною мірою через совок. У нас не було 1968 року. Але менше з тим. Зараз з’являються такі собі іскри – дайбо, вони об’єднаються в постійний вогник.

Де ж ті “іскри”?

Розкажу про ті, які бачу з ближчої відстані – бо сталося так, що в цю справу затягнуло й мене. (more…)