Системний дерибан

Остановка строительства у станции метро “Театральная” – обман чиновников?

16-го февраля, в среду в 11. 00 в представительстве РИА Новости в Украине (ул. Станиславского, д.3, оф. 50) состоится *мультимедийная пресс-конференция на тему:

“Остановка строительства у станции метро “Театральная” – обман чиновников?”

Участники пресс-конференции – народные артисты Украины, сотрудники театра русской драмы им. Леси Украинки, участники инициативной группы против строительства у метро “Театральная”, представители инициативы “Сохрани старый Киев” – озвучат открытое письмо Президенту Российской Федерации Дмитрию Медведеву с просьбой защитить Национальный Академический театр Русской драмы им. Леси Украинки от строительной инициативы почетного консула РФ. Также, они расскажут о том, как на самом деле выглядят работы по остановке и “консервации” строительства, как об этом сообщали представители киевской власти.

Также, в ходе мероприятия пройдет презентация карты проблемных (“горячих”) точек Киева, где происходят постоянные протесты жителей Киева против строительства.

Мультимедийные мероприятия проходят с использованием специально подготовленных видеоматериалов “РИА-Новости.

Участники:

- Борис РЯБИН, заместитель директора Национального Академического театра русской драмы им. Леси Украинки,

- Николай РУШКОВСКИЙ, народный артист Украины,

- Александра СМОЛЯРОВА, народная артистка Украины,

- Наталья МУСИЕНКО, активист, жительница дома по ул. Пушкинской,

- Тимур ИБРАИМОВ, активист инициативы “Сохрани старый Киев”

Также приглашены: Андрей КУЛИКОВ- телеведущий, Леонид ЖАРИКОВ – архитектор

Аккредитация: (067) 825 16 86; (093) 242 25 77 (Мария)

” Збережи старий Київ”

фото звідси

Будівництво біля метро Театральна зупинять до 20 лютого?

Будівельний кран на будмайданчику на вул. Богдана Хмельницького, 7 біля метро “Театральна” буде демонтований з 17 по 20 лютого.

Про це 10 лютого заявив головний архітектор Києва Сергій Целовальник, повідомляє Київ.comments.ua.
За його словами, вимогу забудовника завершити будівництво, яку той мотивував загрозою затоплення вестибюля станції метро, було відхилено.

Целовальник також зазначив, що у четвер всю документацію щодо об’єкта він передав до приймальні голови КМДА Олександра Попова. А той вже почав радитися з юристами щодо того, як далі поводитися з компанією-забудовником.

“Українська правда. Київ”

Читайте також:
Забудова на Театральній: обіцянки мужновладців
Порятунок скверу на “Театральній” та ветування закону про городомор

Контрактову площу перетворять на потворний комікс?

Історична перлина Києва — Контрактова площа — вже найближчим часом може нагадати киянам і гостям міста такий собі «рагульський муляж». Якщо в життя втіляться „грандіозні“ плани реконструкції Контрактової. І столиця отримає черговий торговий центр на 20 тис. квадратних метрів (з парковкою), а також — так званий „магістрат“, сумнівну копію дуже давньої споруди.

«…Зібрали кияни раду і постановили послати у Переяслав до Володимира Мономаха з проханням: „Іди, княже, в Київ, на престіл дідівський. А коли не прийдеш, то знай, що багато зла станеться і будеш ти відповідати…“.

Ось так давньоруський літопис повістує про тисячолітню традицію київської демократії. Коли всі важливі державні рішення — від укладення миру чи оголошення війни до запрошення на престол князя або ж позбавлення його влади — ухвалювали на вічових зборах. Місце проведення київських віче впродовж століть залишалося незмінним — Торг, або, як тоді казали, Торговище. На цьому майдані завжди вирувало море люду, тож „волати“ (оголошувати) про народні збори і проводити їх найзручніше було саме тут.

Тисячу років поспіль древня площа так і залишається площею, знаною нині як Контрактова. Археологи стверджують, що під цим майданом збереглися цілі квартали Х століття. А гуру української археології Михайло Сагайдак навіть сміливо пропонує розкопати кілька садиб, накрити все склом, і створити таким чином археологічний музей — як в англійському Йорку (який, до слова, має шалену популярність серед туристів). Безперечно, це було б здорово — адже виставити на огляд шмат цивілізованої вулиці тисячолітньої давності може не кожна європейська столиця.

Так само як і козирнути престижним університетом кількасотлітньої давності. А в Києві у XVII столітті саме на Контрактовій площі — тоді вона іменувалася Ринковою — постала славнозвісна Києво-Могилянська академія і впродовж століть була одним з найавторитетніших навчальних закладів Європи.

Нині площа — одна з останніх у столиці, в архітектурі якої ще можна побачити вікодавній літопис. Справжній образ багатьох інших історичних місць безповоротно втрачено. В КМДА твердо переконані, що архітектура — це комікс, і тому в Києві залишається дедалі менше автентичного. І дедалі більше комічного з’являється натомість.

Черга дійшла і до Контрактової. В 2011 році там запланували реконструкцію. Що воно таке — невідомо. Бо на Контрактовій, як частині заповідника „Стародавній Київ“, усі роботи мають проводитися відповідно до вимог закону про охорону культурної спадщини.

Згідно із цим документом площу і будівлі на ній можна реабілітувати, музеєфікувати, реставрувати чи консервувати.

Але в КМДА швидко зметикували, що в результаті реставрацій чи „музеєфікацій“ коміксу не вийде. І тому стародавню площу вирішили реконструювати.

Фронт робіт розпочнеться з побудови на Контрактовій одразу двох магістратів. Перший змурують за проектом двохсотлітньої давності архітектора Гесте, який 1815 року кияни категорично забракували з двох причин. По-перше, „зовсім не до місця“ і, по-друге, „дуже дорогий“. Нині другу проблему вирішує інвестор, у цьому зв’язку першу оголосили неактуальною.

Тож за рік-два недоторканну — згідно з українськими законами — площу захарастить будівля на двадцять тисяч метрів. Ще й з парковкою, облаштовуючи яку — стверджують в Інституті археології НАН України — будівельники вивезуть камазами на смітник усі безцінні археологічні знахідки (подібне бувало вже не раз).

І питається, задля чого столична влада вляпується в таке беззаконня, лобіюючи відбудову магістрату?

Причина традиційна — задля примноження в місті торгових площ. Бо під прикриттям красивого слова „магістрат“ древній площі насправді всучать черговий базар.

Другий магістрат збираються відбудувати на місці ратуші, що згоріла в пожежі 1811 року. Це має бути муніципальна будівля, в якій міська влада планує влаштовувати офіційні прийоми.

Аргументи чиновників і пам’яткоохоронців на користь відбудови нібито дуже гарні: „Київ — місто з багатовіковою традицією самоврядування, і демонструвати це високим гостям потрібно у відповідній історичній будівлі, а не ганьбитися проведенням офіційних прийомів на Хрещатику“.

Дійсно, кожна європейська столиця має солідну резиденцію для прийомів. Але (!) облаштовують її у правдивій історичній будівлі, а не в „рагульському“ муляжі.

І, власне, навіщо в Києві черговий раз фальсифікувати історію, відбудовуючи лжератушу, якщо на Контрактовій донині стоїть будинок під №12, де впродовж кількох десятиліть після злощасної пожежі 1811 року реально працював магістрат? Нині там Палац дитячої творчості. І замість витрачати гроші на казна-що, міська влада, запропонувавши дітям достойну заміну, могла б облаштувати свою резиденцію у справжньому магістраті і водночас чудовому маєтку двохсотлітньої давності.

Але якщо запропонувати дітям щось „достойне“ не під силу, то, зрештою, зовсім поруч, на Контрактовій, 8, є ще одна старовинна будівля, яка також причетна до історії київського магістрату, — колишня садиба бургомістра. Цей будинок вважають одним з найкращих у Києві зразків архітектури класицизму. За його півтораметровими стінами зі склепінчастими стелями можна зробити гідні історичної традиції апартаменти для офіційних прийнять. Тим більше що виселяти нікого не треба. Років з десять, як будинок стоїть порожній. І коштуватиме це у стонадцять разів дешевше, ніж спорудження лжемагістрату. І ефект буде цілком відповідний європейській традиції.

Але забиті двері-вікна цієї старовинної кам’яниці свідчать про недобрі щодо неї плани в ініціаторів реконструкції площі.

До речі, переможцем тендера на розробку проекту робіт на Контрактовій стала архітектурна майстерня „Ю.Лосицький“. Ця компанія має перед Києвом низку „заслуг“… Кілька років тому їхня триповерхова надбудова вкрай зіпсувала пам’ятку архітектури в самому серці історичного Києва на Володимирській, 4. А в результаті реконструкції майстернею „Ю.Лосицький“ будівлі на Володимирській, 47, Київ розпрощався з вельми знаковою історичною садибою. Наприкінці ХІХ століття тут була рисувальна школа, де вивчав основи малярства „реформатор мистецтва ХХ століття“ Казимир Малевич. Належною реставрацією у цьому будинку можна було зберегти історію життя всесвітньо відомого художника і таким чином примножити честь і славу Києва. Але проект реконструкції майстерні „Ю.Лосицький“ обумовив інший фронт робіт: старовинну будівлю зруйнували вщент, залишивши тільки фасад. І тепер стіна з двоповерховою надбудовою, за якою постали тисячі метрів офісних площ, про рисувальну школу і про батька супрематизму вже нікому нічого не промовить.

Чи не така реконструкція відбудеться і на Контрактовій?

Власне кажучи, не йдеться про те, що майстерня „Ю.Лосицький“ — „найгірша“. Вона просто така сама, як і інші столичні архітектурні спілки чи компанії. Котрі, догоджаючи смакам неофітів при владі, заробляють на перетворенні історичного лику Києва на потворний комікс.

„Впарюючи“ столиці цей архітектурний комікс, маститі архітектори вкупі з іменитими пам’яткоохоронцями незмінно запевняють громадськість у тому, що всі їхні проекти перетворюють Київ на „справжню європейську столицю“.

Чи справді подібне практикують сьогодні в Європі?

Коментар керівника Департаменту охорони культурної спадщини Естонії Бориса Дубовика: „Пам’ятка архітектури, яка надбудована мансардою, не кажучи вже про кількаповерхову надбудову, — це втрачена пам’ятка. Надбудова спотворює автентичність старовинної будівлі та історичне середовище навколо. Збереження пам’ятки у вигляді фасаду — це пам’яткоохоронний нонсенс. Фасад не становить ні історичної, ні культурної цінності. Коли від історичної будівлі залишається лише фасад — пам’ятка знищена. У Таллінні сьогодні реставровано — від інтер’єру до фасаду — 90% старовинної забудови міста. Максимально зберігаючи автентичність пам’ятки, ми зберігаємо правдиву історію і мистецькі надбання попередніх поколінь. Це, по-перше, робить честь державі, а по-друге, надзвичайно привабливо для туристів“.

Коментар керівника Державної комісії з охорони культурної спадщини Литви Йонаса Глямжі:

«40% архітектури Вільнюса було знищено в період Другої світової війни. Але ми не прагнемо відбудовувати втрачене. Відбудова — це брехня. Ми максимально намагаємося зберегти те, що залишилося. Єдиний відбудований об’єкт у Вільнюсі — замок монархів. Це було виняткове для Литви рішення і його ухвалювали на рівні парламенту.

Надбудова пам’ятки архітектури мансардою чи створення всередині неї нового планування — це реальна втрата пам’ятки. Адже будівля перестає бути носієм правдивої історії. Спотворенням історичної архітектури можна дуже просто фальсифікувати історію.

Часом трапляються серед інвесторів диваки, які пропонують вкласти мільйони доларів у побудову якоїсь химери в історичному центрі Вільнюса. Але в Державній комісії диваки не працюють, тож подібні проекти навіть не обговорюються».

Ось як воно насправді — в Європі. І тому Таллінн щороку відвідують три мільйони туристів, Вільнюс — п’ять мільйонів. А Київ — 400 тисяч. Кожен турист за день перебування в країні витрачає в середньому 120 євро. Таким чином можна порахувати, у що обходиться столиці України втрата її історичного обличчя.

Але матеріальні збитки — це не найгірше. Порівняно з ціною, яку рано чи пізно доведеться платити за втрату правдивої історії і перетворення її на огидний комікс.

dt.ua

Читайте також:
Проект реконструкція Контрактової площі коштує 4,6 мільйона
На Поділ чекає перебудова
Історична мить Контрактової

Акція на захист Софії від зазіхань державних та церковних посадовців

Потрібно стати на захист Софії Київської!

Зараз готується указ президента України щодо, зокрема, передачі Національного заповідника «Софія Київська» у підпорядкування Міністерству культури.

Це є дуже небезпечним кроком, з огляду на те, що міністерство культури фактично підтримує плани керівників Московського патріархату щодо передачі представникам цієї конфесії найбільших національних пам’яток України.
З 1943 року, з моменту визволення столиці від німецько-фашистських загарбників Софія Київська знаходиться у підпорядкуванні Мінрегіонбуду.

Що очікує Софію, можна бачити на прикладі сумної долі заповідника «Києво-Печерська Лавра»:

1. Руйнування пам’яток та передача їх УПЦ (МП). Стан печер у Лаврі, котрі передані у користування УПЦ (МП) викликає серйозне занепокоєння у експертів міжнародний організацій, зокрема, ІКОМОСу, що відображено у їх звітах. Зруйновано пам’ятку архітектури – Західні в’їзні ворота Лаври. Територія Лаври використовується для побудови адміністративних будівель для духовенства УПЦ (МП), що прямо заборонено відповідно до Конвенції про охорону об’єктів всесвітньої спадщини, ратифікованої Україною. Монастирем на території Лаври активно проводиться комерційна та господарська діяльність.

2. Виселення музеїв та звільнення наукових кадрів. Зараз за участі міністерства культури формуються плани щодо виселення найбільш важливих для України музеїв з території Лаври. З подачі керівництва заповідника здійснюється масове звільнення найбільш кваліфікованих наукових кадрів, таким чином руйнуючи наукову роботу у заповіднику.

3. Забудова буферної зони. Мінкульт погоджує дозволи на усі будівництва, що відбуваються у охоронній зоні об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Представники міністерства, всупереч обов’язкам України у відповідності до Конвенції про охорону всесвітньої спадщини, в судах допомагають забудовникам реалізовувати свої плани.

В той же час експерти ІКОМОС та ЮНЕСКО відзначають досить непоганий стан збереження об’єктів Національного заповідника «Софія Київська», музеї звідти ніхто і не думає виселяти, заповідник і мінрегіонбуд достить результативно протистоять намірам забудовників здійснювати протиправні будівельні проекти навколо Софії.
Представники УПЦ (МП) неодноразово виявляли бажання отримати храм Софії Київської у своє розпорядження для проведення служб. На одностайну думку експертів, це призведе до катастрофічних наслідків для фресок Софії.

Тому закликаємо прийти на акцію протесту – 8 лютого, о 13-00, Софіївська площа.

До акції не причетна жодна політсила. Трудовий колектив Національного заповідника Софія Київська прийме участь у заході, з огляду на обідню перерву. Організатор – група небайдужих до долі Софії громадян, члени трудового колективу Заповідника, жителі навколишніх кварталів.

“Збережи старий Київ”

фото звідси

Забудова на Театральній: обіцянки мужновладців

 Кабмин обещает остановить строительство на “Театральной”, а главный архитектор Киева – Целовальник заявляет, что торговый центр будет демонтирован.

Остановить строительство возле станции метро “Театральная” в Киеве сложно, но Кабинет Министров делает все для этого. Об этом заявил Вице-премьер-министр Украины-Министр регионального развития, строительства и ЖКХ Виктор Тихонов.

“Там все оформлено законно. Тем более, прошло уже восемь лет с тех пор, как это было оформлено. Конечно, мы делаем все, чтобы остановить это строительство, оно там совершенно не нужно. Умом мы это понимаем. Но сделать это не так просто. Закон на стороне тех, кто имеет документы на это строительство”, – заявил В.Тихонов, которого цитирует корреспондент ЛІГАБізнесІнформ.

Кроме того, вице-премьер подчеркнул, что в буферной зоне вокруг Софии Киевской строек не будет.

“Что касается Софиевки, там все будет в порядке и больше не будет никаких застроек. Мы следим за каждым квадратным метром земли”, – подчеркнул он.

Напомним, в 2007 году строительство в районе станции метро “Театральная” было признано опасным для метро. Вслед за этим Киевсовет отменил предыдущее решение о землеотводе. Но застройщик с этим не согласился и оспорил решение в суде.

“Лига”

Головний архітектор Києва Сергій Целовальник заявив “Свідомо”, що офісний центр над метро “Театральна”, буде демонтований.

“За останньою інформацією, якою я володію, (голова міськадміністрації Олександр) Попов збирається, точніше вже сідає за стіл переговорів з забудовниками над Театральною. Я впевнений, що її (будову) знесуть”, – сказав він.

Вчора, 1 лютого, активісти боротьби проти будівництва звернулися до ЮНЕСКО з проханням рекомендувати Україні розширити межі охоронної зони Софії Київської та захистити у такий спосіб театр Лесі Українки, поруч з яким ведеться будівництво.

Будівництво ведеться над куполом касового залу метро та закриває вікна жителів сусіднього будинку. Активісти вважають його незаконним.

Все розпочалося з того, що у 2003 році Київрада виділила земельну ділянку підприємству “Альянс – Центр” для будівництва офісно-торгівельного центру на вулиці Богдана Хмельницького, 7.

В 2006 році під тиском місцевих жителів, які неодноразово проводили акції протесту проти скандального будівництва рішення Київради відмінили. У вересні 2008 року будівельні роботи знову відновилися і зупинилися в березні цього року. Відновлене в листопаді будівництво, перервали в грудні, але воно розпочалося з новою силою 17 січня.

“Свідомо”

«Реконструкция» разрушит Андреевский спуск

Под шумок реконструкции на месте «аллеи художников» может появиться большое каскадное строение – арт-центр Пинчука, а внизу спуска Ахметов построит офисный центр.

Уже весной этого года должна начаться реконструкция Андреевского спуска. Начальник КП «Центр градостроения и архитектуры» Сергей Броневицкий рассказал журналистам, что к весне будет готова проектная документация, над которой работают в «Укрпроектреставрации». Броневицкий говорит, что в проекте запланирована вполне «мирная» реконструкция – замена инженерных коммуникаций, ремонт брусчатки и фасадов домов, установка фонарей, указателей и скамеек.

Впрочем, есть основания полагать, что под шумок реконструкции на Андреевском спуске будет построен торгово-офисный центр с подземным паркингом. А, возможно, на спуске появятся и другие новострои. Алексей Ховратенко, соглава общества «Старый Подол» утверждает, что уже видел разрабатывающийся проект. В нем, по словам Ховратенка, предусмотрено не только облагораживание территории, но и новые строительства: «На месте «аллеи художников» будет большое каскадное строение – арт-центр Пинчука, а внизу спуска – офисный центр Ахметова».

Если информации про арт-центр пока нет подтверждена, то появление на Андреевском спуске торгово-офисного центра – вполне реальная перспектива. Землю под это строительство, участок на Андреевском спуске 10-б, Киевсовет осенью прошлого года передал в аренду на 15 лет фирме «ООО Андреевский Плаза», входящей в «ЭСТА Холдинг», который в свою очередь принадлежит «СКМ» Рината Ахметова.

Цель передачи в аренду была сформулирована достаточно четко: «для строительства и обслуживания торгово-офисного комплекса со встроенно-пристроенными помещениями и подземным паркингом». Такие планы вызывают откровенное недоумение у геологов. «Весь Андреевский спуск – оползнеопасная зона, да еще и подтопленная, особенно внизу. Там грунтовые воды пролегают на глубине всего 1-2 метра от поверхности. Фундаменты и подвалы – просто в воде, – объясняет гидрогеолог Вадим Рыбин, старший научный сотрудник Института геологических наук НАНУ. – Если начать строительство с котлованом и сваями, а тем более с подземным паркингом, – вода перенаправится под соседние здания. Из-за этого они начнут неравномерно оседать и покроются трещинами». По словам гидрогеолога, в первую очередь пострадают дома, находящиеся выше стройки. Среди них, в частности, и Дом Булгакова.

Любые строительства внизу также опасны для верхней части спуска, где находится Андреевская церковь – она может просто «сползти» на Подол. В 2009 году она уже покрылась трещинами, после чего были произведены противооползневые работы. Однако реставрация самой церкви до сих пор не закончена, а вокруг не высажены кусты и деревья, которые защитили бы склон.

Решить проблемы Андреевского можно было бы, придав ему охранный статус памятника истории национального значения, – уверен Александр Бригинец: «Если сделать весь Спуск памятником, в комплексе, тогда удастся избежать повторения ситуации с Октябрьской больницей. Там есть отдельные объекты-памятники, а вот на территории между ними пытаются что-то строить».

Киевский главк охраны культурного наследия подал соответствующую заявку в Минкульт больше года назад, но охранного статуса Андреевский спуск до сих пор не получил. В Министерстве говорят, что верхняя часть Спуска вместе с церковью и так охраняется – как часть буферной зоны Софии Киевской. Видимо, нижняя часть кажется чиновникам недостойной сохранения, несмотря на ее влияние на верхнюю часть спуска.

Впрочем, по словам экспертов, в современных киевских реалиях никакой охранный статус не спасает памятники истории. «Весь спуск еще с советских времен является частью заповедника «Древний Киев», – утверждает Михаил Дегтярев, искусствовед, работник заповедника «Древний Киев». – На этой территории нельзя строить ничего нового – только в исключительных случаях и с разрешения Кабмина или Верховной Рады. Но это никого не останавливает».

«К сожалению, у нас под прикрытием «реконструкции» может происходить и достройка, и перестройка, и возведение новых домов», – уверен Александр Бригинец, глава постоянной комиссии по культуре и туризму Киевсовета. Он говорит, что пытался увидеть проект реконструкции, но ни в одной из инстанций не ответили на его депутатский запрос.

Алена Мельник, фото Влада Мусиенко, «Столица.Главред»

По дому на Сагайдачного, 1 справят «поминки»

В воскресенье, 6 февраля, в 11:00 киевляне покладут цветы и зажгут свечи на месте снесенной «усадьбы архитектора Казанского».

«По православному обычаю отмечают 40 дней по усопшему. Цель акции состоит в том, чтобы еще раз привлечь внимание людей к проблеме сохранения старого Киева и показать властям наше отношение к уничтожению исторического наследия города, – говорят организаторы акции. – Если дела не позволяют, можно принести цветы раньше или позже. Главное не остаться безразличным к нашему общему историческому прошлому».

Напомним, В ночь с 29 на 30 декабря в Киеве на Почтовой площади снесли старинный особняк.

“Главред.Столица”

фото звідси

В Киеве снесут Русановские сады

В четверг на сессии Киеврады планируют рассмотреть вопрос о сносе части Русановских садов, где должны построить Подольско-Воскресенский мост. «Всего по проекту подлежит отселению 259 участков. С собственниками 161-го достигнуты полюбовные соглашения. 70 отселят на Быковню, 59 — в Горбачиху, 19 получили денежную компенсацию, собственники 13 участков получат квартиры. А 50 получили участки в Быковне и денежные компенсации. Собственники 92 участков отказались от предложенных компенсаций.

После того как будет принято решение Киеврады, их выселят через суд — и так же в судебном порядке будут определены размеры компенсаций», — сказал нам автор проекта, глава транспортной комиссии Дмитрий Олийнык. Замглавы КГГА Анатолий Голубченко уточнил, что данное решение прежде всего утвердит размеры финансирования. «Денег должно хватить на все компенсации», — сказал Голубченко.

Как рассказала нам одна из дачниц, Ольга Александрова, большинство не верит, что им дадут новые участки, хотя часть из тех, чьи домики снесут, уже решили свои вопросы: «Один из соседей мне сказал, что ему уже выделили участок в Быковне и дали деньги на строительство. Сколько ему дали — не знаю», — сказала она нам. Жительница 25-й улицы Виктория говорит, что домики на улицах, которые идут под снос, грабят и рушат: «За 2 месяца по 4—5 ограблений — разбирают заборы, стены, бьют окна и выносят вещи. Из-за этого многие там живут. Но никому из нас ничего не дали и ничего пока не предложили», — сказала она нам.

Напомним, строительство Подольского моста начато в декабре 2003 года, но с 2007 года работы были приостановлены из-за отсутствия финансирования. В 2010 году сдали первую очередь — открыли движение по Гаванскому мосту и эстакаду с моста на улицу Набережно-Крещатицкую. Мост должен разгрузить «пробковые» мосты Патона, Метро, Южный и Московский.

“Сегодня”

Попереднє повідомлення на тему:
На Русанівці революційна ситуація

На заповедной земле Жукового острова под видом санаториев начали строить коттеджи

Жуков остров будет застроен. Верховный суд Украины поставил точку в борьбе за остров, отказав столичной прокуратуре, которая хотела отменить решение Киеврады, уменьшающее площадь заповедника в восемь раз. Теперь на «Жучке», как убедилась «Сегодня», побывав на острове, развернулось полномасштабное строительство.

Скандальное решение об уменьшении площади заказника с 1600 га до 196 га было принято большинством Леонида Черновецкого еще в августе 2007 года. Статус заповедника запрещал здесь строить. Теперь же под видом лечебных реабилитационных центров и садовых кооперативов тут возводят загородные ресторанные комплексы и коттеджные домики.

На Жуковом острове слышны звуки бензопил и топоров. Длинные зеленые заборы отгораживают заповедные берега от постороннего глаза. Несколько рабочих заканчивают мастерить забор. «Хозяин? Да разве мы его видим? Но землю он вам точно не продаст, и не просите. Тут будет ресторан, бани, сауны, коттеджи для отдыхающих», — рассказали нам строители. Тем временем огромные КамАЗы то и дело завозят песок на стройку. Сам песок берут в карьере в конце острова. Ресторан собираются возводить рядом с уже построенными загородными комплексами отдыха «Маячок» и «Днепровская ривьера» на ул. Лютневой.

На этой улице Киеврада выделяла пятнадцать участков, начиная с 2002 года по 2010-й. «Тут уже свободной земли нет, летом приедете и к воде просто так не подойдете», — говорит строитель.

Нам посоветовали проехать в другую сторону, поближе к переходу на остров Водников. «Тот лес считался заповедным, но тоже уже весь распродан. Строят якобы оздоровительный центр для «чернобыльцев», а подойти близко нельзя. Да и не для каких «чернобыльцев», табличка повисела — и они ее убрали, а деревья все вырубили», — говорит один из дачников Андрей Васильевич. Сама стройка завешана плотной зеленой сеткой, а вокруг клубится колючая проволока, чтобы никто из любопытных сфотографировать не мог. А там, где стройку можно увидеть с пригорка, сетка висит в два яруса. Вход охраняет злая овчарка.

За зеленой сеткой удалось рассмотреть строительную технику, несколько деревянных срубов, больше похожих на ресторан, и коттеджные домики.

А чуть дальше на острове стоит бетонный забор, измазанный черной краской. «Он пол-леса отгораживает. Местные жители уже несколько раз его ломали, краской писали протесты. А они снова восстанавливают. У нас говорят, что эту землю отвели для Олеся Довгого, секретаря Киеврады», — сказала одна из дачниц Ольга.

Кому отдавали заповедные земли острова

Участки на Жуковом раздавали с 2002 года. Среди счастливых владельцев есть и благотворительный фонд «Лелека — детям» — ему выделили 22 га в 2007 году. В кулуарах Киеврады этот фонд связывают с секретарем Киеврады Олесем Довгим. Но сам Довгий нам заявил, что никакого отношения к участкам и самому фонду не имеет. «Я вообще не понимаю, откуда могла взяться такая информация», — сказал он. Один из участков, в 6 га, выделялся некоему ООО «АВ-Медгрупп», который приписывали Александру Прогнимаку, экс-депутату Киеврады. Но он тоже свою причастность к этому отрицает. Сейчас владелец этой фирмы — кипрский офшор.

Большую часть участков выделяли по уже известной «схеме» садовым кооперативам с ничего не говорящими названиями «Транспортник», «Медтехник», «Лесной городок», «Железнодорожник» или простым гражданам. Вскоре все эти участки оказывались проданными нужным людям.

Представившись риелторами, мы дозвонились одному из владельцев, В. Степановичу, которому достался участок еще в конце 2009 года, на Лютневой, 58-к. «Мы бы хотели приобрести у вас участок. Сколько вы за него хотите? Мы очень заинтересованы». «Участок давно продан, он принадлежал моему сыну», — ответил хозяин. «А, может, соседи захотят продать. Мы смотрели, много участков выделялось на острове, заплатим любую цену», — не сдавались мы. «Не знаю, думаю, что уже все продано», — сказал он.

Жуков проверяют

Участки на Жуковом острове входят в список двух с половиной тысяч сомнительных участков, которые новая столичная власть собиралась проверить и вернуть в собственность города. На них был наложен арест, а по многим внесены протесты прокуратуры. Проверкой занимался главк земельных ресурсов КГГА. По словам начальника главка Виктора Петрука, все материалы уже переданы в «органы». Правда, из длинного списка исчезли 500 участков, которые признаны законными.

“Сегодня”