Системний дерибан

Незаконне рішення Київради спричинило конфлікт між двома групами людей, які вже більше двох з половиною років намагаються розв’язати його в судових лабіринтах. Потерпілі від фінансових втрат інвестори, що вклали гроші в сумнівне будівництво, звинувачують у своїй проблемі не владу і не забудовника, а мешканців, які не пускають їх на свою законну територію. Ця історія гідна увійти в підручники з політології, як приклад побудови громадянського суспільства в Україні.

Дайош висотку на місці спортивного майданчика!

Київська влада уміє творити чудеса. Для прикладу, пропонуємо історію одного протистояння незаконній забудові у столиці.

Жили собі люди в затишному спальному районі Києва. Ходили на роботу, дітей ростили, насолоджувалися цілющими пахощами соснового лісу, милувалися гарним краєвидом з вікна… Аж тут раптом – на тобі, бабусю, Юріїв день: Київрада під орудою Олександра Омельченка вирішила зробити «добро» людям. За шкалою моральності нашої влади категорія добра розуміється своєрідно: забрати в одних, щоб дати іншим. Представники влади, таким чином, відвели добрячий шмат землі під забудову висотки товариству з обмеженою відповідальністю «Марс». І не будь-де, а прямісінько під вікнами трьох дев’ятиповерхівок по Лісовому проспекту №№ 7, 9, 11 (будівельна адреса: Мілютенка, 29).

І не зупинило Київраду те, що на цій ділянці знаходилися гаражі інвалідів, автостоянка, спортивний майданчик, зелені насадження. Згідно з Генеральним планом забудови Лісового масиву, цією територією з 1973 року спільно користувалися мешканці трьох великих будинків. Земельна ділянка, яку отримало в оренду ТОВ «Марс», є невід’ємною частиною прибудинкової території, що знаходиться в користуванні мешканців будинків №7, 9, 11 по пр-ту Лісовому, і за утримання якої вони щомісяця сплачують комунальні платежі.

І наче не назвеш престижним цей район столиці: типові дев’ятиповерхівки, ніде й оку затриматися – хіба що ліс поруч. Однак, виявляється, непримітний пейзаж спального району ще більше можуть погіршити розчерки пера кількох чинуш. І тоді ліс (єдине, що створювало гарну картинку у вікні), фітонцидний та рятівний, може бути закритим стіною 23-поверхової висотки, причому не вціліє чимала частина дерев – бо розмах сокири у київських будівельників будь-здоров. Окрім того, будівництво багатоповерхового монстра у 16 метрах (!) від старих будинків створює небезпеку для їхніх стін та фундаментів.

Здавалося б, що ж у цій історії особливого? Хіба ж звикати українцям до порушення їхніх прав? Спочатку покричать, потім почухають потилицю, скрутять дулю в кишені й заспокояться. Однак, ніхто з самовпевнених чинуш не очікував, що вийде все по-іншому, по волі громади, що спирається на букву закону.

Гра в футбол у правовому полі

Мешканці Лісового проспекту не змовчали та сприйняли нахабне землевідведення як виклик. Не чекаючи манни небесної, вони розбили намети і 260 (!) днів та ночей чергували, змінюючи одне одного за графіком кожних 3 години, щоб не пропустити будівельну техніку на свою землю. Бо на київських забудовах – як на війні: пропустиш артилерію – і кінець піхоті.

Воювати довелося здебільшого жінкам. Деякі активістки відіграли у цій складній ситуації роль головного «енерджайзера». До спротиву підключилися навіть діти, які нізащо не хотіли віддавати чужинцям-«марсіанам» свого спортивного майданчика, де вони звикли грати у футбол.

Долучилися до роботи й депутати районної ради. На місці автостоянки, яку встигли розтрощити й понівечити забудовники, Деснянська адміністрація на прохання мешканців побудувала сучасний спортивно-ігровий майданчик зі спортивними тренажерами. Тепер цей майданчик – справжня окраса мікрорайону, куди сходяться позайматися фізкультурою не лише діти, а й їхні мами й навіть бабусі.

Але найбільше зусиль до відновлення своєї прибудинкової території доклали самі мешканці: саджали дерева, квіти, фарбували, розмальовували будку для вартування (це ноу-хау стало символом спротиву) – так що відчули себе люди справжніми господарями на своїй землі.

Хроніка подій на Лісовому висвітлювалася багато разів у пресі. А писати було про що: про те, як добродії з ТОВ «Марс» грубо фальшували громадські слухання, а потім зовсім вдалися до крайнощів і наймали бандитів для фізичної розправи з жінками та дітьми. Про незаконність землевідведення та періодичні тріумфи закону, які чергувалися в залежності від “напрямку вітру” із суцільним беззаконням. І особливо – про мужність людей, які й самі від себе не очікували таких громадянських подвигів.

А особливого терпіння у боротьбі з забудовником вимагала паперова робота: збір підписів, листування з депутатами різних фракцій, з чиновниками усіх рівнів…

Активісти вдалися також і до протистояння у суді.

У червні 2007 року протести мешканців трьох будинків дали свої перші вагомі результати: Київрада (вже за Черновецького) скасувала рішення попередньої влади про землевідведення під забудову та відмовила будівельній фірмі у поновленні оренди земельної ділянки, термін якої на той час вже закінчився.

Однак, ця перемога Закону та здорового глузду була одразу оскаржена в суді забудовником: у липні 2007 року ТОВ «Марс» подає в суд на Київську міську раду й одразу виграє справу.

У переважній більшості випадків на цьому етапі боротьба київської громади з забудовниками заходить у глухий кут. Складається враження, що застосовується певна схема навмисного програшу влади забудовникові. Неодноразово авторові публікації під час слухання у суді подібних справ доводилося спостерігати слабкий, навіть подекуди й непрофесійний захист з боку Київради, що контрастував з потужністю і високою підготовкою юристів позивача з боку будівельної фірми. Можливо, так могло б трапитися і в цій історії, якби не згуртованість та абсолютна переконаність у власній правоті мешканців Лісового масиву.

Чимало порогів довелося оббити, щоб змусити посадовців виконувати їхній священний обов’язок: сумлінно захищати інтереси громади, яка їх обирала.

І хоча головним мотором у цій складній правовій ситуації виступали представники територіальної громади, їх навіть не залучили до участі у справі і навіть далеко не завжди пускали в зали судових засідань. Але вони доносили свою правду до суддів через мегафони, демонстрували на власноруч виготовлених плакатах фотодокази брутальної поведінки наймитів забудовника. Можливо, дехто з суддів і дослухався до голосу народу.

Бог війни Марс проти богині правосуддя Феміди

Тим часом «Марс» продовжував наполягати на своєму, відверто на людях вихваляючись тим, що у них вистачить грошей на підкуп будь-якого судді. Невідомо, чим була продиктована така самовпевненість забудовника, якщо на судах його представники не змогли спертися на належно обґрунтовані підстави для виправдання цього будівництва – хіба що посилалися на статтю 47 Конституції України, що проголошує право кожного громадянина на житло. Однак люди бізнесу «качали права» за рахунок погіршення умов проживання інших громадян.

Будівельна фірма із зайвою самовпевненістю продає ще не збудовані квартири «інвесторам», тобто потенційним мешканцям ймовірної новобудови. Тож з деякого часу забудовник використовує цих інвесторів як козирну карту (мовляв, для людей стараємося!), зіштовхуючи їх лобами з мешканцями, які вперто чинять опір чужинцям, що зазіхають на їхню законну територію. Але ж ніхто не змушував цих громадян вкладати кошти в житло у неіснуючому будинку, будівництво якого було поставлено під величезний знак питання.

Уявіть собі життя людей, які живуть від суду до суду, всі думки яких крутяться навколо однієї теми, а до звичайних обов’язків (професійних, сімейно-побутових, материнських) додається ще й громадська робота: збір підписів, чергування у наметовому містечку, протистояння бандитам, яке не раз закінчувалося стресами та викликами швидкої, спілкування з журналістами, навіть наданням консультацій іншим борцям із забудовою. І так протягом кількох років поспіль.

Активістам довелося пройти усі «три кола пекла»: від Господарчого суду до Апеляційного господарчого, а далі до Вищого господарчого, і знову до суду першої інстанції – і так тричі! Недбалість окремих суддів, які сором’язливо закривали очі на самодіяльність забудовника, призвела до того, що прозора й чітка справа розтягнулася на 2,5 роки виснажливої судової тяганини. Адже й Генпрокуратура вказувала позивачу на закон, у якому однозначно стверджується, що після закінчення строку оренди поновлення чи припинення договору знаходиться в компетенції органу самоврядування (Київради), а не суду.

Нарешті, останнє засідання Вищого господарського суду столиці, що відбулося 19 січня 2010 року, поставило крапку у цьому питанні. Законність восторжествувала: ТОВ «Марс» було відмовлено у претензії на поновлення строку договору оренди земельної ділянки під забудову. Суд підтвердив і правомірність рішення Київради щодо скасування землевідведення ТОВ «Марс».

Битви за землю виснажують і переможців. Звичка до війни змінила їхнє ставлення до життя, вони не ховають далеко своєї зброї. Тепер вони ще дужче тримаються за свої права, які було так нелегко відстояти. Група спротиву не поспішає святкувати перемогу, однак і не думає поступатися своїми інтересами.

Цікавий нюанс: простежується зв’язок ТОВ «Марс» з ТОВ «Марс-1», що свого часу було відоме своїм безпосереднім зв’язком з скандально-відомою будівельною фірмою «Еліта-центр». У рішенні Київради від 23.10.2003 земля виділялася обом «марсіанам». Проте, це тема для окремого журналістського розслідування.

Анжеліка Комарова, “Інфопорн”

Киев, Лесной массив, ул. Милютенко 28, автостоянка. 20 ноября, пришли на стоянку какие-то люди, сказали мы тут новые хозяева, все уволены, вот решение суда, приказ о принудительном исполнении решения, стоимость стоянки повышаем до 15 грн, а вообще тут будет офисно – жилой комплекс. Вот копии документов, которые я выдурил у рейдерского юриста.

21/11/2008 Теперь по порядку о вчерашнем дне

Этой стоянке по ул. Милютенко 28 уже за 30 лет наверно. Люди там ставят авто 10-тилетиями. Стоянка нормально оформлена – асфальт, забор, большая сторожка. Все обустроено под стоянку еще в советское времена.

Людей, которых ставят авто на стоянку — членов Киевского городского общество автомобилистов — никто не поставил в известность, не было никаких слушаний и предупреждений ни с чьей стороны. Просто явочным образом объявили неожиданную новость.

Когда я приехал ставить автомобиль на стоянку 20 ноября в часов 20-00, на стоянке уже начинали бушевать страсти. Собрался народ. Эти новые хозяева — новый директор стоянки и юрист — только вот появились на стоянке. Новые хозяева представляют фирму “Новые перспективы плюс”. По словам “новых хозяев”, “Новые перспективы плюс” отсудили земельный участок под стоянкой у “Киевского городского общество автомобилистов”.

Спонтанным образом, новые хозяева объявили о новых правилах на стоянке. Цены теперь с 6 грн/сутки поднимаются до 15 грн. И вообще, они сказали, что вместо стоянки будет построен офисно-жилой комплекс.

Новые хозяева изъяли почти все пропуска у стояночников. Т.е. теперь люди, которые платили членские взносы, стояли на стоянке 10-тилетия, теперь формально (без пропусков) к стоянке не имеют никакого отношения. Даже если договора и квитанции и есть, то все равно новые хозяева на стоянку людей могут просто не пускать.

Народ был на пределе от наглости новых хозяев. До рукоприкладства остался один шаг. Кто-то вызвал ОМОН, чтоб убрать со стоянки чужих людей, которыми по сути и были эти новые хозяева стоянки. ОМОН приехал, покрутился, увидел, что нарушений порядка нет и уехал.

Юрист фирмы “Новые перспективы плюс” не хотел давать народу копию документов, на основании которых, они захватили стоянку. Говорили всякую чушь и кучу предлогов. Выбрав момент и поддержку людей, я все таки сфоткал документы – решение суда о передаче участка фирме “Новые перспективы плюс” и наказ про примусове виконання решения. Быстро распечатал бумажки и отдал их реальному начальнику стоянки, который должен пойти сегодня в Киевпарксервис для решения проблемы. Вроде как, с Киевпарксервиса нужно начинать всю эту тягомотину, вроде как Киевпарксервис заведуют стоянками по киеву. Но конечно же без суда не обойтись.

Позвонил в 051 (горячий номер КМДА), объяснил ситуацию, заявка №Р15433, операционист № 148. Сказали, берут ситуацию на контроль, отзвонятся.

Помимо решения суда, существует решение Киевского городского совета “Про передачу земельної ділянки громадській організації “Київська міська спілка автомобілістів” та товариству з обмеженою відповідальністю “НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ПЛЮС” для будівництва офісно-житлового комплексу з прибудованими приміщеннями, відповідною інфраструктурою, підземним паркінгом та наземною автостоянкою на вул. Мілютенка, 28-а у Деснянському районі м. Києва”

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
IV сесія V скликання

РІШЕННЯ

від 14 червня 2007 року N 844/1505

Про передачу земельної ділянки громадській організації “Київська міська спілка автомобілістів” та товариству з обмеженою відповідальністю “НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ПЛЮС” для будівництва офісно-житлового комплексу з прибудованими приміщеннями, відповідною інфраструктурою, підземним паркінгом та наземною автостоянкою на вул. Мілютенка, 28-а у Деснянському районі м. Києва

Відповідно до статей 93, 123, 124 Земельного кодексу України та розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадській організації “Київська міська спілка автомобілістів” та товариству з обмеженою відповідальністю “НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ПЛЮС” для будівництва офісно-житлового комплексу з прибудованими приміщеннями, відповідною інфраструктурою, підземними паркінгами та наземною автостоянкою на вул. Мілютенка, 28-а у Деснянському районі м. Києва.

2. Передати громадській організації “Київська міська спілка автомобілістів” та товариству з обмеженою відповідальністю “НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ПЛЮС”, за умови виконання пункту 3 цього рішення, в спільну короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,31 га (громадській організації “Київська міська спілка автомобілістів” – 10 % від 0,31 га, товариству з обмеженою відповідальністю “НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ПЛЮС” – 90 % від 0,31 га) для будівництва офісно-житлового комплексу з прибудованими приміщеннями, відповідною інфраструктурою, підземними паркінгами та наземною автостоянкою на вул. Мілютенка, 28-а у Деснянському районі м. Києва за рахунок частини земель, наданих відповідно до рішення виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 26.02.73 N 285 “Про закріплення земельних ділянок за обласним виробничим об’єднанням “Укрголовавтотехобслуговування” під влаштування тимчасових автостоянок для транспортних засобів, що знаходяться в особистому користуванні громадян”.

3. Громадській організації “Київська міська спілка автомобілістів” та товариству з обмеженою відповідальністю “НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ПЛЮС”:

3.1. Виконувати обов’язки землекористувачів відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

3.2. У місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо винесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

3.3. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки.

3.4. Питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

3.5. Виконати вимоги, викладені в листах дочірнього підприємства “Інститут генерального плану міста Києва” від 01.03.2007 N 592, Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 17.04.2007 N 19-3620, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 24.04.2007 N 06-6-25/2516, Київської міської санепідстанції від 26.04.2007 N 2965, Головного управління земельних ресурсів від 01.06.2007 N 03-0607.

3.6. Питання пайової участі вирішити до початку будівництва відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 N 271/431 “Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва”.

3.7. Передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7 % загальної площі квартир в цьому офісно-житловому комплексі (крім службового житла) на підставі пункту 36 рішення Київської міської ради від 28.12.2006 N 531/588 “Про бюджет міста Києва на 2007 рік”.

3.8. Сплатити до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5 % витрат з будівництва загальної площі цього офісно-житлового комплексу, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі пункту 84 рішення Київської міської ради від 28.12.2006 N 531/588 “Про бюджет міста Києва на 2007 рік”.

3.9. Проектом будівництва офісно-житлового комплексу передбачити місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості, не меншій за одне машиномісце на кожні дві квартири у цьому комплексі.

3.10. У складі проекту будівництва виконати розрахунки щодо забезпеченості населення об’єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об’єкти охорони здоров’я тощо) і передбачити їх розміщення та будівництво одночасно із спорудженням офісно-житлового комплексу.

4. Визнати таким, що втратило чинність, рішення виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 26.02.73 N 285 “Про закріплення земельних ділянок за обласним виробничим об’єднанням “Укрголовавтотехобслуговування” під влаштування тимчасових автостоянок для транспортних засобів, що знаходяться в особистому користуванні громадян”.

5. Попередити землекористувачів, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань земельних відносин.

Кївський міський голова

Л. Черновецький

denn

Більше інформації на denn.blox.ua

По допомогу до Леонiда Черновецького звернулися 380 киян. Мешканцi трьох будинкiв на Лiсовому проспектi благають не поновлювати будiвництво висотки у їхньому дворi. Торiк Київрада скасувала рiшення про видiлення забудовниковi ТОВ “МАРС” землi, а на дiлянцi облаштували дитячий майданчик.

Однак нещодавно до депутатiв звернулися майже 80 iнвесторiв з проханням дозволити звести будинок, за квартири в якому вони заплатили грошi. Влада мiста спробує захистити одних i допомогти iншим. По захист до мiського голови звернулися вчора мешканцi будинкiв № 7, 9 та 11 на проспектi Лiсовому. Листа пiдписали 380 осiб. Кияни просять не поновлювати спорудження висотки бiля їхнiх будинкiв. Нагадаємо, продовжити оренду земельної дiлянки пiд житловий будинок за адресою вул. Мiлютенка, 29 на позаминулому засiданнi земельної комiсiї Київради просили iнвестори. Влiтку 2007-го, через численнi скарги мiсцевих мешканцiв, Київрада вiдмовила ТОВ “МАРС” у продовженнi оренди, а також скасувала рiшення Київради вiд 2003 року про надання земельної дiлянки.

“Про те, що намагаються поновити будiвництво, ми дiзналися випадково. Але навiть не хочемо вiрити у це”, — каже голова iнiцiативної групи Свiтлана Сидорова. За її словами, аби захистити прибудинкову територiю, де жителi паркували авто, а поряд мали спортивний майданчик, люди провели у наметах 280 днiв. До видiленої забудовнику дiлянки веде вузький проїзд, отож мiтингувальники практично лягали пiд колеса технiки. “Я була свiдком того, коли бритоголовi широкоплечi найманцi забудовника пiшли на людей. Штовхали, били, доки втрутилася мiлiцiя та затримала кiлькох нападникiв”, — розповiла Анжелiка Комарова, яка живе поряд.

За її словами, мешканцi звернулися до всiх полiтичних сил, проте конкретна й послiдовна допомога надiйшла лише вiд Блоку Леонiда Черновецького. “Знаєте, люди не дуже вiрять владi, часто критикують. Мабуть, ми й не дуже сподiвалися, що нам допоможуть. Тому рiшення Київради стало для нас чимось неймовiрним. Я щаслива, що правда все-таки є”, — каже панi Комарова. Паркан довкола потенцiйного будiвельного майданчика демонтували комунальнi служби мiста. Асфальтного покриття на мiсцi паркування вже не було, отож люди помiркували й вирiшили, що їм бiльше потрiбен дитячий майданчик. Його звели за рахунок програми “Твiй дiм, твоє подвiр’я” та кошти районного бюджету, допомогли також i окремi депутати. Там граються дiти не лише з цих будинкiв, а й з усього кварталу. Нинi кияни з Лiсового проспекту вельми стурбованi загрозою вiдновлення робiт. “За жодної умови ми не допустимо захоплення нашої прибудинкової територiї”, — йдеться у зверненнi мешканцiв до Леонiда Черновецького.

Разом iз тим вони щиро спiвчувають iнвесторам. “Ми такi ж самi, як i вони, лише у нас є квартири, а в них ще немає. Ми їх дуже розумiємо i вважаємо, що їх просто обдурили. Нехай збудують для них квартири, але в iншому мiсцi. Не можна для чийогось добробуту погiршувати життя iнших”, — переконана Свiтлана Сидорова. Жiнка додає, що у брехнi забудовника переконалася сама, зателефонувавши нiбито як потенцiйний iнвестор. Їй сказали, буцiмто можна купувати нерухомiсть, бо вже готовий другий поверх. Забудовник же запевняє, що нiкого не обманював. “Прокуратура пiдтвердила, що у нас є законнi права на дiлянку. Ми пройшли всю процедуру отримання дозволiв”, — розповiв “Хрещатику” директор ТОВ “МАРС” Сергiй Красовенко.

Незадовго до скасування рiшення Київради про видiлення земельної дiлянки фiрмi видали ордер про порушення благоустрою. А втiм, пан Красовенко вважає, що мешканцi будинкiв № 7, 9 та 11 не мають жодного стосунку до будмайданчика. “Вони живуть у квартирах, а нашi клiєнти залишаються на вулицi”, — скаржиться вiн. Дурити iнвесторiв ТОВ “МАРС” намiру не має, запевняє директор. I додає, що останнiй суд з приводу проблемної забудови пiдтвердив законнiсть дiй товариства. I все-таки забудовник готовий поступитися територiєю, якщо отримає певну компенсацiю. “Ми згоднi на альтернативну дiлянку. Навiть самi пропонували такий варiант, звiсно, якщо нам компенсують збитки. Адже ми затратили на проектування, вiдрахували 1,5 млн грн мiсту, розпочали роботи тощо”, — пояснив пан Красовенко.

Самi iнвестори радi останньому судовому рiшенню, але тяганина уже стомила їх. Невiдомо, коли справа дiйде до логiчного завершення, а люди залишаються просто неба. “Наразi закон на нашому боцi. Та, попри це, ми досi безпритульнi”, — бiдкається представниця iнвесторiв Нiна Федорова. Вона пiдтверджує, що питання територiї саме на Мiлютенка, 29 для людей не принципове. “Ми готовi перейти на iнше мiсце. Лише хай нам безплатно видiлять цю дiлянку, розроблять проект, викопають котлован. Ще раз проплатити усе це ми не спроможнi, адже залишилися без нiчого”, — зiтхає жiнка.

Поновлення будiвництва на Мiлютенка, 29 швидше за все справа безперспективна. “Розумiєте, рiшення про вiдмiну видiлення землi — не просто забаганка або воно комусь вигiдне. Проблемне питання дiсталося у спадок, i мiська влада одразу ж стала на захист киян. Їхнi численнi звернення не можна було залишити без уваги”, — пояснює спiвголова фракцiї Блоку Леонiда Черновецького Алла Шлапак. А втiм, за її словами, iнвесторiв теж не проiгнорують: “Дуже добре, що вони звернулися до Київради. Те, що одразу сформували робочу групу для вивчення цього питання, свiдчить — без уваги їхню проблему не залишать. Я певна, що мiська влада знайде способи, як допомогти людям одержати оселi”.

kreschatic.kiev.ua

перепощено з kyiv.in.ua

 

Уже около трех лет продолжается противостояние застройке на улице Милютенко, 29 (Лесной массив столицы). ООО “Марс” пытается завладеть незаконно выделенной горсоветом (еще при Омельченко) территорией под строительство 24-этажного небоскреба с офисными помещениями и подземным паркингом.

Строителей мало беспокоит, что эта территория фактически является спортивной площадкой и придомовой территорией трех близлежащих домов (Лесной проспект, 7, 9, 11).

“Марс” не гнушался нанимать криминального вида контингент, чтобы вопреки закону и морали все-таки вернуть, а точнее — урвать неположенное. Еженедельник “Свобода” уже освещал поток событий из этой горячей точки (статья автора “Война бизнеса с народом”, июнь 2007 г.). С мая прошлого года активисты отражали атаки застройщиков, дежуря в палаточном городке. Годовщину своего военно-полевого положения активисты отмечают в Хозяйственном суде столицы.

Пожалуй, изюминкой этой истории является то, что в июне прошлого года Киевсовет отменил свое старое решение о выделении земельного участка ООО “Марс” и не продлил аренду этой строительной фирме. Для власти Черновецкого этот жест благородства был спланированным пиар-актом, попыткой скрыть за отдельным случаем торжества справедливости картину массового уплотнения города.

Но недолго жители радовались своей победе. Вскоре их полем битвы стали суды. Застройщик ООО “Марс” подал иск на Киевсовет и одержал быструю победу. Киевсовет ответил апелляцией и опять проиграл. Тем не менее упорство и вера в победу третьей стороны — жителей Лесного проспекта при активной правовой поддержке БЮТ сыграли свою не последнюю роль. В Высшем хозяйственном суде г. Киева была рассмотрена кассационная жалоба со стороны Киевсовета. Дело возвратили в суд первой инстанции.

Это время было периодом тревог и чаяний жильцов, а еще опытом построения гражданского общества в отдельно взятом дворе. Зная коварство застройщиков, люди продолжали круглосуточно охранять свою придомовую территорию. Эта война сплотила их, сделала единомышленниками. Незаметно возмужали их закаленные в борьбе дети, принимавшие непосредственное участие в противостоянии. Им не раз доводилось быть свидетелями нешуточных наездов бритоголовых на мам и бабушек. После “общения” с бандитами приходилось вызывать и “скорую”.

Сейчас борцы за свои права пикетируют здание Хозяйственного суда, напоминая судьям, что в этом деле, кроме интересов застройщиков и Киевсовета, есть и третья сторона: люди, за которыми стоит Закон. Жильцы обратились в суд с просьбой рассмотреть пакет документов, которые, на их взгляд, могли бы помочь судьям разобраться в деле. Законный владелец спорной территории — не городская власть и не бизнес-структура, а территориальная община. Как правило, в ходе борьбы с застройкой у активистов накапливается целый том обращений и ответов из различных инстанций. В этой истории смысл данного эпистолярного романа с властью выражен наиболее точно в одном весомом документе, который процитируем полностью: “Решение Киевсовета было принято с нарушением требований статьи 42 Земельного кодекса Украины, ст. 5 Закона Украины “Об основах градостроительства”, ст. 23 Закона Украины “О планировании и застройке территорий”, а именно “без распределения территории квартала и согласования вопроса строительства с жильцами соседних домов и учета их законных интересов”. Таков был ответ жильцам из прокуратуры г. Киева.

Примечательно, что застройщики (по словам активистов с Лесного) хвастались: дескать, у них достаточно денег, чтобы купить любого судью. Если “марсиане” выиграют — это и будет доказательством верховенства денег, а не права.

kyiv.in.ua

За планами тут повинен рости 18-ти поверховий будинок…