Системний дерибан

Котлован під ЮНЕСКО (ФОТО)

Комітет світової спадщини занепокоєний станом збереження пам’яток у Львові і вимагає призупинити проекти нового будівництва в історичній частині міста

Днями Україна отримала офіційне рішення 34-ї сесії ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури) щодо збереження історичного центру Львова, який внесений до Списку світової спадщини. Серпнева резолюція Організації чи не найбільш жорстка за усі дванадцять років, упродовж яких Львів має статус пам’ятки, що занесена до Списку світової спадщини.

“Комітет збереження світової спадщини висловлює стурбованість із приводу загального стану збереження історичної забудови, зокрема, серйозних змін у міській забудові та значної загрози Видатним Світовим Цінностям, цілісності та автентичності історичних будівель”, – сказано у резолюції сесії.

Окрему увагу експерти ЮНЕСКО приділили планам нового будівницт­ва в історичній частині Львова. Організація вимагає призупинити їх негайно, зокрема, наголошує на проекті будівництва нового конгрес-готелю на Цитаделі та будівництві на Лисенка, 14 (колишній монастир францисканок). Загалом ця вимога Комітету світової спадщини може означати для Львова призупинення близько 10 інвестиційних проектів, що передбачають будів­ництво на території об’єкта, що внесений до Списку, та його буферній зоні, й перегляд усіх рішень, які раніше були ухвалені. Однак, за словами експертів, якщо цього не зробити, Львів, як і Україна загалом, можуть отримати серйозні проблеми на міжнародному рівні. Як мінімум – Львів можуть внести до червоного списку пам’яток, яким загрожує знищення, максимум – місто взагалі викреслять зі Списку світової спадщини.

– Звичайно, процедура виключення така ж складна, як і включення, але це не може бути виправданням і дозволом місту чинити так, як воно чинить, – сказала у коментарі “Пошті” Олена Сердюк, віце-президент ІКОМОС, директор Інституту пам’яткоохоронних досліджень. – Як зауважив Ганс Каспарі, експерт ІКОМОСУ, у своєму звіті до Комітету всесвітньої спадщини, за останні десять років стан у місті, на жаль, стає все гіршим і гіршим.

“Пошта” пропонує ознайомитися з рішенням сесії ЮНЕСКО, а також із думками чиновників та експертів Львова щодо того, якими мають бути подальші дії міської та державної влади.

Рішення 34-ї сесії ЮНЕСКО базувалось на доповіді спільної місії експертів ЮНЕСКО та ІКОМОС, які відвідали Львів у березні цього року. Тоді до Львова приїхав представник  ІКОМОС доктор Ганс Каспарі та представник ЮНЕСКО доктор Пітер Страссер. “Пошті” вдалось ознайомитись з конфіденційною доповіддю експертів, яку вони подали у Комітет світової спадщини. У документі фахівці наголошують на декількох найбільш “болючих точках” у збереженні архітектурної спадщини Львова. Серед них наступні:

1. Готельний бум. За словами експертів, у центрі міста готелі дедалі більше замінюють житлові будинки. Водночас через руйнування житлових будинків кількість порожніх ділянок у центрі Львова збільшується. “Якщо ця ситуація не зміниться, міський центр, можливо, через якийсь час втратить свою привабливість і  традиційні функції й перетвориться на місце туристичного значення –  без будь-якого місцевого населення”, – зазначено у доповіді місії.

2. Пластикові вікна. Чи не найбільшою проблемою міста, на думку фахівців, є заміна історичних вікон на пластикові. “Найбільшим шоком для нас було те, що понад половина вікон у будинках центральної частини Львова замінена на пластикові. Такого не повинно бути!”, – зазначив у інтерв’ю “Пошті” Ганс Каспарі під час свого візиту до Львова у березні цього року.

3. Заміна дверей. Суттєвою проблемою експерти також назвали заміну історичних парадніих дверей. Замість того, щоб реставрувати давню столярку, львів’яни часто просто викидають її на смітник, ставлячи натомість пластик, який різко дисонує з історичним середовищем.

4. Зміна історичного планування. Стурбованість експертів також викликала зміна планування історичних квартир. Часто фасад будинку залишають первісним, а все внутрішнє планування, всю “начинку” будівлі абсолютно змінюють. Після цього будівля фактично втрачає свою історичну цінність.

5. Зміна пропорцій міста. Наступне зауваження стосувалось того, що Львів утрачає свої традиційні пропорції. Йдеться про те, що часто дахи існуючих будинків невиправдано піднімають на кілька поверхів угору, через що змінюється панорама конкретної вулиці та міста загалом.

6. Вплив приватних коштів на містобудівні рішення. Експерти занепокоєні, що археологічні розкопки та розробка документації залежать від готовності інвесторів платити за це. Водночас, ні держава, ні міська влада не фінансують цих робіт.

7. Ситуація з дорожнім рухом. Місія ЮНЕСКО та ІКОМОС відзначила проблеми з транспортним перевантаженням міста. Попри це, експерти наголошують і на покращенні загальної ситуації з транспортом в місті, зокрема, як позитив називають те, що площу Ринок зробили пішохідною.

8. Забудова Цитадельного пагорба – пам’ятки військової історії.  Місію повідомили про плани інвестора щодо будівництва на вершині Цитадельного пагорба великого готельно- та конференц-комплексу. На думку експертів, цей проект може загрожувати візуальній цілісності пам’ятки. Занепокоєння фахівців викликало і те, що новий комплекс планують спорудити на місці колишнього концтабору. Як наслідок – сесія ЮНЕСКО приділила цьому проекту окрему увагу і наполягає на негайному його призупиненні.

Рішення №34 СОМ 7В.104
Комітет збереження світової спадщини,

1. Вивчивши документ WHC-10/34.COM/7B,

2. Переглянувши Рішення №33 СОМ 7В.126, прийняте  на 33-му засіданні Комітету (Севілья, 2009 рік),

3. Бере до уваги результати та рекомендації спільної моніторингової місії Комітету збереження  світової спадщини та  ІКОМОСУ в березні 2010 року та просить державні органи влади врахувати їх;

4. Бере також до уваги роботу держави-члена Комітету  над стратегічним планом розвитку та просить її надати Цент­ру збереження світової спадщини три примірники цього плану та електронну версію;

5. Висловлює стурбованість з приводу загального стану збереження історичної забудови, зокрема, серйозних змін у міській забудові та значної загрози Видатним Світовим Цінностям, цілісності та автентичності історичних будівель;

6. Вимагає від держави негайно вжити усіх необхідних заходів, спрямованих на збереження Видатних Світових Цінностей, цілісності та автентичності будівель, в т.ч. прийняти Принципи реставрації та збереження міської забудови;

7. Вимагає від органів державної та міської влади негайно призупинити усі будівельні проекти, зокрема, проект на Цитаделі та на колишньому монастирі францисканок, які можуть зашкодити збереженню Видатних Світових Цінностей, цілісності та автентичності історичних будівель, а також, згідно з параграфом 172 Практичних рекомендацій, повідомити Центр збереження світової спадщини про будь-які наміри здійснювати чи узаконювати такі проекти;

8. Закликає міжнародну спільноту обговорити та  підтримати збереження й реконструкцію міської забудови;

9. Вимагає від державної влади до 1 лютого 2011 року подати на розгляд Світового Комітету захисту спадщини детальний звіт щодо стану збереження будівель, в т.ч. результати моніторингу та досліджень міської забудови, затверджені Стратегічний план розвитку та Генеральний план міста, звіт щодо використання історичної забудови та пам’яток з метою вивчення ситуації, а в разі відсутності значного прогресу в розв’язанні проблеми – внесення історичної забудови міста до Списку Всесвітньої Спадщини, що перебуває під загрозою, на 35 засіданні Комітету в 2011 році.

34 засідання Комітету
Бразиліа, Бразилія
25 липня – 3 серпня 2010 року
(переклад з англійської  “Пошти“)

Коментарі

Андрій Салюк,
віце-президент українського бюро ІКОМОС:

– Рішення сесії ЮНЕСКО відповідає тій ситуації, яка склалась у Львові. Комітет висловив стурбованість щодо загального стану збереження забудови. У перекладі з дипломатичної мови це означає, що ситуація є дуже-дуже поганою і збереження об’єкта культурної спадщини під загрозою. Громадські організації Львова постійно про це говорять, але нас не слухають, мовляв, ви не спеціалісти. Але тепер те саме озвучили спеціалісти. Ми також отримали дуже чітку вимогу щодо зупинки проектів будівництва. Якщо говорити про Цитадель, то питання її забудови не є лише містобудівельним, тому тут має бути прийняте політичне рішення. Щодо інших проектів будівництва, їх треба призупинити і переглянути усі ухвалені рішення. Окрім цього, ЮНЕСКО вимагає надавати всю документацію навіть про будь-які наміри забудови. І це вже не вперше Львів отримує зауваження, що ми не належним чином інформуємо Комітет про нові проекти.

Андрій Вінграновський,
голова Державної служби з питань національної культурної спадщини:

– Львів дуже занедбаний, і тут відверто не дотримуються закону про охорону культурної спадщини. Стосовно території ЮНЕСКО, не думаю, що тут можна казати про розвиток міста. Найближчим часом я перегляну погодження, які надавали мої попередники. Ця територія мусить бути автентично збережена. Її не можна рухати! Я хочу звернути увагу служб міста: передовсім мусить бути дотримання закону, і реакція Києва й Державної служби буде адекватною, якщо далі погодження не будуть здійснюватися. Щодо Цитаделі, – думаю, що ми напрацюємо із керівництвом ЛОДА спільне рішення, і можливий варіант, що там буде меморіал. Місто має розвиватися, але при тому залишитися для нащадків. Збереження історичного середовища Львова для наступних поколінь – головне. Нагадую, історичний ареал – прерогатива Державної служби, обласне й міське управління не мають нічого погоджувати, вони можуть мати думку – не більше.

Юрій Криворучко,
головний архітектор Львова:

– Львів має багатовікову і різнохарактерну за технічним станом архітектурну субстанцію. Роботу з пам’ятками треба проводити системно. У нас дуже багато завдань, на виконання яких немає ресурсів. Місто щороку просить гроші в Києва, однак за останні два роки держава не дала нам ні копійки на збереження архітектурної спадщини. У бюджеті України має бути окремий рядок для Львова. Адже це єдине місто в Україні, яке є під охороною ЮНЕСКО. Водночас, якщо немає державних коштів, місту все одно за щось треба міняти комунікації, розвиватись. Дуже легко казати, що інвестор поганий, але він реально вкладає гроші в місто. Наприклад, інвестор, який хотів будувати готель на Цитаделі, планував укласти 15 млн євро у загальноміські програми розвитку цитаделі. Щодо монастиря францисканок рішення було прогнозованим – це територія пам’ятки національного значення. Роботи, які там велися, тобто розвалення частини муру, абсолютно незаконні. Міська рада нічого не дозволяла. Зараз справою займається прокуратура.
Статус міста, яке охороняється ЮНЕСКО, дуже важливий для залучення туристів. Але водночас сама організація не надає допомоги в порятунку пам’яток. Це справа кожного львів’янина, усієї громади – дбати про пам’ятки, незалежно від ЮНЕСКО. Рішення сесії Комітету треба покласти на стіл Президенту і сказати, що це також і державна справа, не лише міста. Аби Львів одержував на рік кілька сотень мільйонів на археологію, виведення з аварійного стану пам’яток, врешті – їх реставрацію не лише на території під охороною ЮНЕСКО.

Лілія Онищенко,
начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради:

– Резолюції Комітету світової спадщини треба виконувати, а не коментувати. Обов’язок зберігати об’єкт світової спадщини має виконувати держава, яка підписала Конвенцію, і всі рекомендації скеровані передусім до України. Крім зауважень, відзначені також позитивні зміни. Про них неохоче пишуть журналісти, а Комітет відзначив роботу зі створення плану стратегічного управління об’єктом та розробку Генерального плану. Відзначено також заходи, які проводить міська влада спільно з німецьким Бюро технічної співпраці. Важливим є пункт 8, яким резолюція закликає міжнародне співтовариство підтримати заходи щодо консервації та відтворення міської структури.
Однак зазначено, що реставраційні роботи ведуться повільними темпами. Це питання пов’язане з фінансуванням, яке недостатнє для такого об’єкта, яким є Львів. Протягом останніх двох років Львів не отримав коштів з державного бюджету на реставраційні роботи в місті.
Щодо пункту 7 резолюції, у якому йдеться про нове будівництво, ми повідомили Комітет світової спадщини про всі ідеї нового будівництва, і наш обов’язок – надавати таку інформацію завчасу, коли ці ідеї ще на стадії обговорення. Тепер ми обговорили ці питання з експертами, які були у Львові, й повинні виконати рекомендації Комітету. На виконання резолюцій Комітету міська рада планує створити експертну раду ЮНЕСКО. Такі дорадчі органи працюють у деяких містах Німеччини, які мають унікальну світову цінність. Це дасть можливість оперативно отримувати незалежну експертизу всіх важливих архітектурних перетворень.

Василь Куйбіда,
екс-міський голова Львова двох каденцій (1994 – 2002 рр.):

– Міська влада Львова не повинна допускати такого. Доки центральна частина міста не була у Списку світової спадщини, ми могли діяти на свій розсуд, без погоджень із міжнародними інституціями. Тепер маємо дослухатись до їхніх експертів. Я гордий, що мені вдалося добитись того, що Львів потрапив до Списку. Тепер нам треба цим дорожити і використати для отримання коштів від міжнародних інституцій.
Перед тим, як ухвалювати рішення про будь-які зміни на об’єкті культурної спадщини, потрібно залучати до обговорення міжнародних експертів і прислухатись до їхньої думки. На жаль, цього у Львові не робиться. Рішення базуються на аргументах підприємців, тому ми маємо зараз клопіт. І основне питання, як вийти з цієї ситуації. На мою думку, треба скликати наших фахівців і експертів з-за кордону і обговорювати все у відкритому діалозі. Я впевнений, що завжди можна вплинути на ситуацію. Якщо підприємці, які планують будівництво, є патріотами Львова і дорожать спільним надбанням, вони повинні намагатись знайти вихід із ситуації.

Микола Гайда,
завідувач відділу досліджень пам’яток західного регіону Інституту пам’ятко-охоронних досліджень:

– Безумовно, зараз треба зупиняти проекти нового будівництва. Йдеться про готель на вулиці Федорова, про конгрес-готель на Цитаделі та про інші проекти в центральній частині Львова. Якщо ми цього не зробимо, зіпсуємо репутацію і собі, й Україні. Ба більше, Львів може потрапити у так званий червоний список ЮНЕСКО, куди вносять об’єкти, які є під загрозою знищення. Коли об’єкт туди потрапляє, держава має неприємності на міжнародному рівні. Серйозно страждає її імідж, адже вона не здатна зберегти свою культурну спадщину і виконати обов’язки, які взяла на себе.
Передусім зараз має реагувати місто. Але якщо місто не здатне цього зрозуміти, має втрутитися держава. При цьому, очевидно, що не всі проекти треба зупиняти, а лише ті, що несуть загрозу. Наприклад, якщо після стількох перипетій проект на розі Краківської і Вірменської ввійшов у правильне русло, і ми бачимо відповідальність інвестора, навіщо його зупиняти? Водночас на Федорова цинічно і брутально все знищують. Тому цей проект треба зупинити.

Василь Івановський,
начальник управління охорони культурної спадщини ЛОДА:

– У Львові потрібно навести лад у будівництві нових об’єктів. Треба чітко дотримуватись усіх норм законодавства: спершу треба розробити проектну документацію, погодити її у всіх інстанціях, провести громадське обговорення. Лише тоді можна приймати рішення про будівництво. Окрім цього, перед будь-яким будівництвом у зоні ЮНЕСКО потрібно проводити археологічні дослідження. Загалом ми підтримуємо рішення сесії ЮНЕСКО. Але певні об’єкти, будівництво яких уже почалось і які є в програмі підготовки до Євро-2012, треба завершити, незважаючи на те, що воно провадилось із певними порушеннями. А далі можна говорити про те, щоб, наприклад, з першого січня 2011 року ввести у Львові мораторій на нове будівництво у зоні ЮНЕСКО.\

lvivpost

Читайте також:
У Львові виставка зруйнованих Садовим пам’яток архітектури
Гудроновые озера – опасность для Львова и Евро-2012
Руйнувати пам’ятки дозволила …львівська влада!

У Львові виставка зруйнованих Садовим пам’яток архітектури

25 жовтня, у Львівському палаці мистецтв відкрилася виставка фотодокументів існуючого стану пам’яток у Львові. Експозицію, присвячену 10-літтю внесення Львова до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО, організували Український фонд культури та члени ІКОМОСу.

Виставка фотодокументів існуючого стану пам’яток у Львові

«Над внесенням Львова до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО від 1994 року у місті працювало чимало людей. Але те, що діється зараз, свідчить – влада й чиновники не звертають уваги на вітчизняне законодавство, міжнародні норми, громадську думку тощо. Для того, щоб не бути голослівними ми зробили репортаж із 2 тисяч світлин. Але виставили лише 200. Ці фото свідчать про стан пам’яток, кінотеатрів, книгарень, парків, вулиць, нової забудови, які перетворені на смітники. Нашому меру на це варто було б подивитися, а ще ліпше – прийти зі звітом про те, що він зробив у Львові за останні 5 років. Погляньте тільки на вул. Личаківську, – це суцільний смітник від 28-ого заводу до пл. Митної. Якщо мер хотів би, то нехай подивиться, скільки будинків на Личаківській є знищено. Управління охорони історичного середовища каже, що дає дозволи на пробиття дверей, але це антикультурні дії. Тому увесь цей біль за пам’ятки ми обговорили з іншими громадськими організаціями й вирішили робити виставку, щоб привернути увагу громадськості до бездіяльності влади», – пояснив куратор проекту, голова Львівського обласного відділення Українського фонду культури, член правління Конгресу української інтелігенції, член ІКОМОСу Валерій Потюк.

Епіграфом до виставки стали слова англійського ученого, філософа й поета кінця XIX ст.. Джона Раскіна «Ці пам’ятки людства не належать нам. Вони належать тим, хто їх створив, і тим, хто ще ненароджений. Ми лише зберігаємо їх і наш обов’язок – турбуватися про них і слідкувати за тим, щоб вони були передані нащадкам у тому вигляді, в якому ми їх отримали».

Фотовиставку про зневажені львівські пам’ятки підготували Український фонд культури, Український національний комітет Міжнародної ради з питань пам’яток та визначних місць ІКОМОС, Конгрес української інтелігенції, кафедра реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка», Національна спілка архітекторів, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Львівське відділення Інституту української археографії і джерелознавства ім.. М.Грушевського НАНУ, Товариство шанувальників Львова, Західноукраїнська туристична асоціація. За назвами цих інституцій стоїть не одна тисяча громадян Львова, які сьогодні занепокоєні тим, що коїтиметься із пам’ятками іще наступних 5 років, якщо в мерії не зміниться команда управлінців.

«Якщо нічого не зміниться то за наступні 5 років матимемо ситуацію набагато гіршу тобто украй погану. На місцевих виборах голосуватимуть за дороги, воду та інші речі, але відверто кажучи «Євро-2012», стадіони, аеропорти, злітно-посадочні полоси, дороги у Львові будуть не завдяки чинному меру, а спеціальному графіку Кабінету міністрів та цільової програми державного фінансування. Львівська влада від цього відсторонена від цього процесу. Шановні Львів’яни, від того, що ця влада лишиться, нам від цього не буде нічого. Ця влада, яка є, не повинна продовжувати свою діяльність. Нехай прийдуть інші, до яких ми як громадські організації і просто громадяни зможемо звернутися з вимогою законних і правильних дій по відношенню до львів’ян, Львова, його історії та культурної спадщини. Нам закидають, що ІКОМОС та решта громадських організацій не дають місту жити, бо на все, що валиться треба будувати нове. Але у Польщі, Чехії, Німеччині, Франції, у всьому світі Міжнародна рада ІКОМОС ретельно стежить за експлуатацією будинків-пам’яток та їх збереженням. А в нас пам’ятки спеціально руйнують: кілька років без дахів і вікон будинки через промерзання й перезволоження стін падають. Потім лишається знайти інвестора, якому це святе історичне місце можна аз немалі гроші перепродати. Внаслідок маємо реконструйовані будинки, які нагадують Голівуд чи Діснейленд, що нічого спільного із пам’яткоохоронними вимогами законодавства не мають.. У центрі Львов роблять бозна-що, що абсолютно не улягає жодним поясненням і здоровому глузду! Якщо ми хочемо створити щось нове, що мало б уособлювати 21 століття, то давайте думати про нові місця. Місто велике, для творчих думок є достатньо багато простору, а от пам’ятки треба зберігати! Якби сьогодні з цвинтаря встали Захарієвич, Левинський,Липка, то побачили б, що екскурсійний трамвайчик сьогодні ходить по маршруту, де видно негативну сторону відношення влади до нашого міста», – вважає архітектор Валерій Потюк.

“ZIK”

Гудроновые озера – опасность для Львова и Евро-2012

Министерство охраны окружающей среды Украины заявляет о возможной экологической катастрофе в Львовской области, где в 2012 году планируется проведение матчей чемпионата Европы по футболу.

Как сообщает пресс-служба министерства, речь идет об ОАО “Львовский исследовательский нефтемаслозавод”, которое уже около 30 лет сливает свои отходы в местные водные резервуары. “Территория повышенного риска расположена на расстоянии 10 километров от Львова, где планируется проведение матчей Евро-2012. Наличие подобного объекта ставит под угрозу проведение европейского футбольного чемпионата”, – говорится в сообщении министерства

Отмечается также, что нефтемаслозавод мешает министерству охраны окружающей среды Украины начать работы по предупреждению экологической катастрофы. По информации министерства, предприятие, которое на сегодняшний день официально признано банкротом, планирует продать кислые гудроны (отходы нефтехимических производств), скопившиеся в процессе производственной деятельности завода. На данный момент загрязнение продолжается, и в резервуарах постоянно фиксируется снижение уровня жидкости.

Гудроны просачиваются в подземные воды недалеко от сел Збиранка и Сороки (Жовкивского района Львовской области). Местные жители жалуются на загрязнения колодцев и воздуха. Существует угроза попадания опасного вещества в реку Малахивка, которая впадает в реку Полтву.

Минприроды заявляет, что готово приступить к экологической экспертизе резервуаров для определения технологического процесса ликвидации опасности. Для того, чтобы избежать дополнительного загрязнения площади возле гудроновых озер, недалеко от завода необходимо немедленно обустроить соответствующую площадку для работы специалистов. Процесс сбора, транспортировки и утилизации химической жидкости должен происходить под жестким экологическим контролем специалистов.

Минприроды требует допустить своих специалистов к резервуарам с кислыми гудронами для срочного предупреждения экологической катастрофы. Вопрос львовских озер находится на личном контроле министра охраны окружающей Украины Николая Злочевского.

“Лига”

фото отсюда

Свірзький замок віддадуть в оренду бізнесмену. Музейники обурені

Легендарний Свірзький замок на Львівщині (той самий, який був Бетюнським монастирем, де отруїли Констанцію у фільмі про «Трьох мушкетерів») віддадуть в оренду на 50 років у приватні руки.

Знаменитий маєток XVI століття з кількома десятками кімнат за законом залишиться в держвласності, а власник зобов’язується його відремонтувати. Бізнесмен, який обрав собі замок, нібито готовий вкласти в нього близько $ 100 млн, повідомляє «Сегодня».

Магнат їздив оглядати «хороми», і Новий рік хоче відсвяткувати вже в замку. Кажуть, він нетутешній, але основний свій бізнес веде на Львівщині.

На відміну від багатьох побратимів, Свірзький замок не схожий на руїну. У ньому хотіли зробити будинок відпочинку для Спілки архітекторів, але грошей на реставрацію не вистачило. Навколо палацу точились різні чутки – аж до того, що він сподобався вищим чиновникам з Кабміну.

Директор Львівської галереї мистецтв, опікун замків Борис Возницький не задоволений, що графський маєток у Свіржі віддадуть: «Цей замок порівняно в хорошому стані, хоч там і потрібен капремонт, з величезною територією і озерцем навколо, його просто хочуть привласнити. Треба віддавати інвесторам напівзруйновані замки».

Влада впевнена, що краще віддати старовинний маєток бізнесмену і врятувати від розрухи, ніж він буде залишатися нічийним. У держави грошей на ремонт хронічно не вистачає (на рік для порятунку всіх замків Львівщини виділяють лише близько 15 млн грн). Нові власники зобов’язані, крім самих замків, полагодити дороги до них і створити інфраструктуру. Інакше з інвестором розірвуть договір.

Раніше на Львівщині бізнесменам віддали два замки – у Старому Роздолі і в Тартакові. «Старороздольський купили за безцінь 15 років тому, за 460 тис. грн, а цінних речей вивезли на мільйони доларів. Замок ніхто і не думає рятувати, він валиться», – нарікає Возницький. Поки не почали лагодити і палац у Тартакові, пережив дві пожежі. Тут треба міняти дах, зміцнювати фундамент, ставити вікна-двері. Волинський підприємець Ігор Новосад, який взяв у оренду замок кілька місяців тому, обіцяє взятися за ремонт з березня наступного року (першочерговий ремонт оцінив у $ 3 млн). На думку начальника львівського товариства охорони пам’яток Андрія Салюка, замки можна віддавати підприємцям, тільки якщо вони їх дійсно відремонтують і пообіцяють водити туди екскурсії: «У Європі власники палаців періодично пускають відвідувачів в частину кімнат, з яких роблять музей».

“ZIK”

фото звідси

Львів’яни проти будівництва асфальтного заводу в місті

Мешканці Рясного та Левандівки активно збирають підписи проти будівництва заводів I класу небезпеки у м. Львові.

Про це у своєму депутатському запиті на сесії Львівської міської ради наголосив депутат Андрій Хомицький. За його словами, уже зібрали свої підписи 4800 мешканців Рясного та 2500 тис. жителів Левандівки.

У своєму зверненні до міського голови Львова та голови Залізничної райадміністрації люди вимагають припинити створення реальної загрози їх здоров’ю. «У генплані Львова передбачається винесення зі Львова усіх шкідливих виробництв, що відносяться до I-II класу небезпеки. У Рясне-2 включно з запланованим перенесенням ШРП Залізничного району і будівництвом ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» передбачено будівництво двох підприємств саме І класу небезпеки із технологічно необхідною санітарною зоною у 1 км. Перспективний у сенсі рекреаційності район за умови розміщення таких виробництв перетвориться на зону знищеної екології та сміттєзвалищ. Фактично, відбувається наступ на перспективну територію лугопарку «Білогорща», – йдеться у зверненні.

Мешканці наголошують: необхідність виробництва асфальту не заперечує ніхто, але не в межах міста. Люди вимагають провести належне громадське слухання з цього питання.

Натомість міський голова Львова А. Садовий не бачить проблеми. Він зазначив, що це питання прив’язують до виборів, бо він удвічі виїжджав на місце і ніякого будівництва заводу не бачив. «Вибори пройдуть достатньо швидко. Не потрібно в уяві мешканців створювати уявні загрози», – наголосив Андрій Садовий.

zik.com.ua

Руйнувати пам’ятки дозволила …львівська влада!

Начальник управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Василь Іванівський дав дозвіл на розбирання новознайдених археологічних пам’яток на вул. Федорова у Львові, назвавши це «пам’яткоохоронними заходами.

«… У відповідності до існуючого памяткоохоронного законодавства управління охорони культурної спадщини облдержадміністрації, з метою забезпечення проведення необхідних заходів щодо виявлених об’єктів, їх наукового вивчення та дотримання методичних вимог щодо дослідження культурних шарів до материка, дозволяє проведення розбирання підземних фундаментних конструкцій….», – йдеться, зокрема, у документі, підписаному п. Василем Іванівським 27.08.10 р. № 1/4166.

За дозволом Василя Іванівського, забрати розібрані знахідки має скандально відома своєї діяльністю дирекція Музею народної архітектури і побуту у Львові, тоді як за угодою із керівником археологічних досліджень п.Остапом Лазурком, на якого був виданий відкритий лист, знайдені артефакти мали б передати Винниківському краєзнавчому музею. Відтак сумнівно обґрунтований дозвіл не дає, на думку пам’яткозахисників, вважати його за легітимний, тим паче, що він відкриває шлюз для зведення, по-суті, 7-поверхового будинку на місці втрачених пам’яток.

Дозвіл Василя Іванівського викликав неабияке здивування пам’яткозахисників, які публічно звертають увагу прокуратури на офіційний документ, що дає добро інвестору спорудження готелю на руйнування підземних фундаментних конструкцій, нехтуючи вимогами пам’яткоохоронного законодавства зберігати та музеєфікувати знахідки, виявлені під час археологічних досліджень.

Окрім того, пам’яткозахисники звертають увагу прокуратури і на неналежне інформаційне наповнення паспорта об’єкту будівництва. Так, згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. N 1104 на стенді має бути «Інформація про надання дозволу на виконання будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, строк дії дозволу, найменування та номер телефону інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт і здійснює контроль за будівництвом об’єкта) та відомості про найменування об’єкта, зображення об’єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, відповідального виконавця робіт, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду осіб розміщуються на стенді завдовжки не менш як 1,5 метра і завширшки не менш як 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці».

“ЗІК”

Акцію протесту захисників пам’яток Львова «задавили» автівками

Учора ввечері 24 серпня за годину до святкових феєрверків на вулиці Федорова у Львові перед будівельною загорожею, яка відокремлює Львів сучасний та історичний, відбулася акція запалювання свічок «Прощання зі Львовом», учасники якої протестували проти влади і забудовників середньовічного кварталу та споруд 15-17 століть.

Долю унікальних знахідок, які відкрилися на вул. Федорова у Львові внаслідок досліджень фахівців з археології та архітектури вирішує інвестор чергового готелю до «Євро 2012» за активної підтримки львівської влади. «Прикро, але знахідка, яку в цивілізованому світі вважали б скарбом нації, буде знищена, як така, що перешкоджає планам забудовника», – сказала громадська активістка Наталка Криничанка, яка спеціально до акції писала сповнений болю за втраченою історією вірш «Прощання зі Львовом».

Громада Львова, обурена таким перебігом подій, зібралась у день святкування Незалежності на символічний акт прощання зі Львовом. Горіли свічки, велись дискусії. До гурту приєднались мешканці вулиць Федорова, Сербської, Руської. Підходили туристи і бомжі. «У сам розпал акції у вузеньку вулицю заїхало п’ять автомашин, але, коли і це не допомогло – величний контейнер з вивозу сміття «розігнав» мирні збори», – резюмувала Наталка Криничанка.

На думку наукового співробітника Інституту українознавства НАН України, дослідника археології архітектури Юрія Лукомського, інвестори продемонстрували звичайнісіньку неповагу до нашої історичної і культурної спадщини. А мало б бути зовсім інакше: згідно з попередніми дослідженнями, архітектор, який проектує готель і розплановує підготовчі роботи, повинен знати, що є збережені підземні частини кам’яниць.

Нагадаємо, мова йде про нове будівництво у середньовічному єврейському кварталі Львові, який тепер має статус охоронної зони ЮНЕСКО, однак ані погодження із ЮНЕСКО ані громадського обговорення проекту інвестор та львівська влада не зробили.

ЗІК

Пам’яткоохоронна система зганьбилася на прикладі Львова

Пам’яткоохоронна система на прикладі будівництва в зоні ЮНЕСКО у Львові продемонструвала повний колапс та свою неспроможність.

Про це під час брифінгу 18 серпня журналістам повідомив керівник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.

За його словами, будівництво на вул. Федорова та Сербській, де має з’явитися готель, прекрасно проілюструвало стан пам’яткоохоронної сфери в Україні загалом і у Львові зокрема. «Ситуація з будівництвом цього готелю показала повний колапс пам’яткоохоронної системи. Повну неспроможність чиновників впливати на процес нового будівництва, особливо в зоні ЮНЕСКО, і не лише впливати, а й ставити вимоги. Ситуація чітко продемонструвала, що більшість чиновників навіть не хочуть на це впливати, тобто вони мають своє певне зацікавлення, і на тому їхня пам’яткоохоронна діяльність закінчується. Уся їхня мета – сісти в трон з погоджувальною печаткою, і все», – каже Осаульчук.

Чиновники, за його словами, просто тримаються за своє крісло і бояться з нього випасти, а ще більше – заперечити своєму начальнику.

Керівнику «Рятівної археологічної служби» прикро, що у Львові таке ставлення до археологічних досліджень. Бо археологічні дослідження проводяться постфактум, та й те під тиском громадськості та ЗМІ. «Наразі ми маємо приклад, коли згода інвестора провести археологічні розкопки виникає постфактум, під тиском. На Федорова був прийнятий компроміс. Однак якби пам’яткоохоронні органи були сильні і зацікавленні, то компромісу не було б, і дослідження проводилося в зоні ЮНЕСКО на повній площі. Однак було домовлено, що ми розкопуємо хоча б третину площі, відведеної під будівництво, а решта ділянки йде під археологічний нагляд», – каже Осаульчук. Також, виявивши таку знахідку, як унікальний водозбірник, пам’яткоохоронні структури мали б зобов’язати інвестора її зберегти.

Науковий співробітник Інституту українознавства НАН України, дослідник археології архітектури Юрій Лукомський також наголошує, що ми живемо в XXI ст., де є закон про охорону археологічної спадщини, культурної спадщини, Європейська конвенція. «Мене дуже сильно хвилює той підхід, який продемонстрували інвестори з Федорова. Наприклад, тут цілком халатно проклали траншею для тимчасового кабелю через львівські кам’яниці XVII ст, де безліч архітектурних деталей, і це просто фатально. Це звичайнісінька неповага до нашої історичної і культурної спадщини. Мало б бути зовсім інакше: згідно з попередніми дослідженнями, архітектор, який проектує готель і розплановує підготовчі роботи, повинен знати, що збережені підземні частини кам’яниць. Він має вивчити архів, і тоді з допомогою техніки під археологічним наглядом можна методично розбирати ці речі з відповідною фіксацією і вивченням. Так має бути в нормальному європейському суспільстві», – каже знаний археолог.

Олег Осаульчук додав, що вони сподіваються, що в найближчому майбутньому ситуація покращиться, і розкопки на Краківській-Вірменській чи розкопки «Золотої Рози», чи паркінгів продемонструють, що інвестор зацікавлений в проведенні археології. І не постфактум, а перед початком своїх робіт.

ZIK

Читайте також:
Команда мера Львова ігнорує закони і підтримує будівництво, що руйнує пам’ятки архітектури

Унікальні водозбірні XV–XVI ст. у Львові – під загрозою

Три дерев’яні водозбірники XV–XVI ст. знайшли археологи під час розкопок на вул. Федорова у Львові на місці майбутнього готелю. Зараз завдання – зберегти бодай одну знахідку.

Про це повідомив кореспондент ЗІКу. Як пояснив керівник археологічної експедиції, науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Остап Лазурко, один з водозбірників просто в чудовому стані, він викладений з брусів завбільшки 2х2 м. «Завдяки цим знахідкам, можемо стверджувати, що він використовувався для питної води. Вчора ми також знайшли коловий вал, яким тягнули воду, і фрагмент коромисла. Біля водозбірника – велика діжка, яка, ймовірно, використовувалася для переливання води. Інші два водозбірники на початках також могли використовуватися для питної води, а пізніше їх використовували, швидше, як туалети чи смітники», – розповідає археолог.

Також на цій ділянці на Федорова, 28 виявили ще три господарські споруди. «Ми їх так умовно називаємо, бо не можемо повністю дослідити, адже вони виходять за межі розкопок. Так само знайшли ще бочку для збереження води. Найдавніший об’єкт – це господарська яма XIV ст.», – розповідає Остап Лазурко.

Окрім того, археологи виявили фрагмент плетіння з лози – на площі 7 м2. Однак точно не можуть сказати, що це було. З інших знахідок – значна кількість керамічних матеріалів, цікава колекція монет XVI ст, фрагменти зі шкіри, що мають тиснення і орнамент, на одному з них можна побачити зображення Адама і Єви. Цю річ, каже археолог, могли використовувати як чохол. Водночас, цікавою знахідкою є музичні інструменти, а саме сопілка з шару XVI ст. Також колекція поповнилася фрагментами ножів, скла.

«Ця ділянка належить до дерев’яного Львова. Унікальна вона тим, що ми не можемо зловити парцеляцію будинків. Такого не існувало, значить, був інший характер цієї забудови, можливо великі двори. Це вносить великі корективи в планоустрій міста», – розповів Остап Лазурко.

Найбільшою турботою археологів зараз є вмовити інвестора зберегти хоча б один знайдений водозбірник. «Адже це унікальний водозбірник, який ми пропонуватимемо для консервації і подальшого експонування, тому що в такому чудовому стані нам вони ще не траплялися», – каже Лазурко. Хоча це непоодинокі знахідки, на них натрапляли і під час будівництва готелю «Вінтаж» на Староєврейській, і під готелем «Леополіс», також на вул. Краківській. «Але, на жаль, їх не дають досліджувати, а просто заливають бетоном, бо інвесторам не до цього», – каже археолог.

Однак, за його словами, інвестор з вул. Федорова сприйняв збереження водозбірника досить негативно. Лазурко впевнений на 90%, що його буде зруйновано. Єдина надія – на вплив громадськості.

Згідно з умовами договору, 20 серпня археологічні дослідження на цій ділянці будуть припинені.

ZIK

Читайте також:
Держкультурспадщина не погоджувала розбирання будинку № 28 на вул. Федорова у Львові
На вул. Федорова у Львові тріщать історичні будинки, – експерт

Держкультурспадщина не погоджувала розбирання будинку № 28 на вул. Федорова у Львові

Із листа № 26-16-3955 від 9.07.2010 р. начальника Державної архітектурно-будівельної інспекції Мінрегіонбуду Олександра Бондаренка з’ясувалося, що Держкультурспадщини не погоджувала розбирання будинку № 28 на вул. Федорова у Львові, – про це сьогодні, 28 липня, повідомив кореспондент ЗІКу.

За словами Олександра Бондаренка, згідно з інформацією територіального органу Держархбудінспекції у Львівській області, на сьогодні замовником будівництва є ТОВ «Українські Інвестиційні Системи». Згідно з дозволом згаданої Інспекції на підготовчі роботи від 15. 04. 2010 р. за № 1/176-10 проведено роботи з будівництва готельного комплексу в умовах регенерації історичного кварталу на ділянках на вул. Федорова, 23, 28 з реставрацією та пристосуванням будинку № 28 на вул. І. Федорова під готель.

«У зв’язку з завершенням підготовчих робіт на вул. Федорова, 23, 28, ТОВ «Українські Інвестиційні Системи» звернулось до Інспекції із заявою щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва готельного комплексу на ділянках на вул. І. Федорова, 23, 28 з реставрацією та пристосуванням будинку № 28 під готель.

За результатами розгляду наданих замовником заяви та документів, Інспекція прийняла рішення від 20. 06. 2010 № 12/1233-10 про відмову у видачі ТОВ «Українські Інвестиційні Системи» дозволу на виконання будівельних робіт через ненадання замовником: затвердженого у встановленому законодавством порядку завдання на реставрацію та пристосування будинку № 28 на вул. Федорова під готель, позитивного висновку Управління охорони історичного середовища ЛМР, погодження Державної служби з питань національної культурної спадщини у частині часткового розбирання будинку № 28 на вул. Федорова у м. Львові», – поінформував Олександр Бондаренко.

Із цього випливає, що дії забудовника щодо розбирання пам’ятки були незаконними. Дивує й те, що органи, які мали б стежити за дотриманням законності, не відреагували на порушення навіть після публікацій ЗІКу.

ЗІК

фото звідси

Читайте також:
На вул. Федорова у Львові тріщать історичні будинки, – експерт
Команда мера Львова ігнорує закони і підтримує будівництво, що руйнує пам’ятки архітектури