Системний дерибан

Дерибаним больничку и 3 га соснового бора

С 90-х годов в народе возник своеобразный рефлекс – если власти, как местные, так и центральные, клятвенно обещают чего-то не делать, значит – сделают обязательно. И наоборот, если что-то, согласно официальным заверениям, сделано будет – не дождетесь.

По высказываниям официальных лиц об отсутствии причин для роста цен на определенные товары судили, что именно покупать. Заявления, содержащие информацию, какие именно предприятия не будут закрываться, как бы информировали сотрудников этих предприятий об их будущей судьбе с большей достоверностью, чем прорицания и гадания «в крещенский вечерок».

Когда в ноябре 2010-го (два месяца назад) сотрудников черкасской городской больницы №2 уверяли, что закрывать их медучреждение не будут – это стало как бы сигналом, означающим скорое закрытие и последующий дерибан трех гектаров заповедной в сосновом бору, принадлежащих больнице. Слухи о «незакрытии», вынудили коллектив и пациентов дружно писать петиции в вышестоящие инстанции с просьбой «сохранить уникальное и старейшее в городе медицинское учреждение». Реакция горздрава, городских и областных властей не заставила себя ждать: «что вы говорите, дескать, ни о каком закрытии и речи быть не может».

«З усією відповідальністю заявляю, що лікарня №2 працює у звичному режимі, і не планується жодних скорочень, а тим паче її закриття…», – говорит в ноябре 2010-го директор департамента охраны здоровья и социальной политики черкасского горисполкома Олег Стадник.

И далее, соответственно: «Чутки про закриття другої лікарні є абсурдними. Таке могли вигадати лише люди із хворобливою уявою. Якби її збирались закривати, невже тоді б створювали при ній самостійну бухгалтерію? Крім цього, нещодавно було відведено земельну ділянку, де розташовується заклад. Таким чином згадана територія не може бути використана для іншого спрямування… Іще одна особливість – це виключний напрям роботи, який має лікарня №2. Оскільки тільки у цьому закладі на базі терапевтичного відділення розташовані ліжка сестринського догляду і створені необхідні умови для лікування невиліковно хворих – так званий хоспіс… Питання про закриття закладу взагалі не може порушуватись».

Как говорится, «вашими устами да мед пить»…

Но вот, прошло каких то неполных два месяца, и… по словам работников больницы, 5 января заместитель мэра Любовь Майборода и тот же директор департамента здравоохранения и социальной политики горисполкома Олег Стадник посетили больницу и предупредили о закрытии заведения.

Что вынудило коллектив и пациентов вновь, после праздников, отчаянно умолять оставить больничку в покое:

«У листопаді 2010 року було публічно оголошено, що лікарня закриватися не буде. Протягом існування закладу тут проходять лікування та реабілітацію найтяжчі хворі: у кардіології – після інфаркту, порушення ритму, серцевої недостатності; у неврології – після інсультів та травм з ортопедичною патологією; у терапії – онкологічні хворі. Тут лікуються хронічні хворі, котрі не мають значних коштів, але мають значні захворювання, що призвели до втрати працездатності та можливості самостійно пересуватися, для них ця лікарня – остання надія на отримання кваліфікованої медичної допомоги, а іноді і на продовження свого життя…

Лікарня розташована у чудовому місці – Соснівці. Її приміщення – одноповерхові будинки, що є дуже важливим для хворих, які пересуваються в інвалідних візках та на милицях. Пацієнти мають можливість дихати цілющим лісовим повітрям і робити перші кроки з інструктором ЛФК, який допомагає нам повернути найважливіші життєві функції. Особливо важливо, що лікування там надають кваліфіковані фахівці: лікарі – кардіологи, невропатологи, терапевти, а також – доброзичливий, чуйний середній і молодший медичний персонал.

Загалом за рік у лікарні медична допомога надається 3,5 тисячам хворим.

Лікарня також має значну фізіотерапевтичну базу, завдяки чому хворі з перенесеним інфарктом, інсультом, захворюванням хребта, суглобів мають змогу відновити працездатність».

«Нас обурює намагання влади закрити цей заклад і позбавити хворих останньої надії на допомогу. Просимо залишити жителям міста лікарню №2, її медичний персонал, її унікальне розташування, і на цій базі створити Центр відновлюваного лікування та реабілітації. Боляче бачити, як з кожним роком територія лікарні зменшується, бо навколо виростають палаци та маєтки. Просимо вжити невідкладних заходів для стабілізації роботи лікарні, не допустити руйнування медичного закладу. Просимо громадян Черкас та обраних вами депутатів міської ради підтримати колектив лікарні №2 у його прагненні зберегти місту цей лікувальний заклад».

З повагою, колектив лікарні №2

В этом-то и вся беда больнички – расположение в «благодатной Сосновке». Сосновый бор в 20 минутах езды от центра города с середины 19-го века был курортом, излюбленным местом отдыха варшавских панянок, а после 2-ой мировой войны – реабилитационная зона для раненых и инвалидов. Днепр и разбросанные по лесу отдельные деревянные столетние дачки, отсутствие промышленных предприятий – весьма лакомый кусок, а 2-ая горбольничка занимает аж 3 га этого соснового бора. Отдельные домики, между которыми прогуливаются пациенты, кормят белочек под сохранившимися «гипсовыми произведениями садово-паркового искусства». Там слишком уж красиво, чтобы оставить горожанам и не испохабить новой приватной застройкой.

P.S.: Тем временем, на днях черкасская «обласна рада прийняла бюджет: видатки на чиновників збільшили, а на охорону здоров’я та освіту скоротили».

Колесник Дмитрий, “Інфопорн”

Янукович відкрив скандальний музей

У Каневі відбулося відкриття оновленого будинку-музею Тараса Шевченка, реставрація якого супроводжувалася скандалом.

На захід приїхали президент Віктор Янукович, глава президентської адміністрації Сергій Льовочкін, його заступниця Ганна Герман, віце-прем’єр Борис Колесніков, міністр культури Михайло Кулиняк, губернатор Черкащини Сергій Тулуб.

Також була присутня автор експозиції оновленого музею Лариса Скорик та несподівано з’явився регіонал Ян Табачник.

У своїй промові під час відкриття Янукович безапеляційно заявив: “Сім довгих років музей був вилучений із культурного і духовного життя України і включно до березня цього року…Дивитися на це не можна було далі”.

Крім того, президент назвав Шевченка “улюбленцем відомих мистецьких салонів і другом найдостойніших інтелектуалів та митців тогочасної Росії”, повідомляє прес-служба глави держави.

Варто нагадати, що скандал навколо реставрації музею Шевченка, яка розпочалася 2003 року, розгорівся після візиту Януковича до Канева у березні.

Ремонт видався президенту надто тривалим, тому він вирішив звільнити директора заповідника і губернатора Черкаської області.

Невдовзі після цього головним архітектором проекту була призначена подруга Ганни Герман і член гуманітарної ради при президенті Лариса Скорик, яка запропонувала власну концепцію майбутнього вигляду музею.

Реставратори заявляли, що Скорик була призначена архітектором експозиції без відкритого конкурсу. Хоча офіційно вона мала займатись лише експозицією, Скорик керувала і реставраційними роботами в музеї.

Її проект музею кардинально відрізняється від первісного задуму реставраторів, який базувався на ескізах архітектора будівлі Василя Кричевського.

Проект Кричевського

Проект Скорик

За задумом Скорик, зовні будівля має бути білою, без жодних розписів. У фойє замість кольорових розеток, які були у проекті за ескізами Кричевського, - натяжна стеля. Замість паркетної підлоги – граніт. Дерев’яні огорожі другого ярусу вестибюлю замінені на “конструкцію з нержавіючої сталі та металу”.Панівним кольором у музеї став сірий. Стіни – коричневого чи темно-сірого кольору, колони в залах – також сірі, а вікна в фойє закриті темно-сірими завісами та репродукціями.

“Українська правда”

Через сфальсифіковані громадські слухання поблизу Тарасової гори може з’явитися вантажний порт

Громадські слухання щодо будівництва вантажного порту майже навпроти Тарасової гори у Каневі були сфальсифіковані, і тепер в охоронюваній зоні Шевченківського національного заповідника може з’явитися термінал висотою в 36 метрів.

Про це повідомляє голова Національного екологічного центру України Ігор Сіренко, який був присутній на слуханнях у Каневі 24 липня 2010 року.

Це уже другі громадські слухання, які проводилися за останній місяць, оскільки результат перших слухань (26 червня) не влаштував забудовника ТОВ СП «Нібулон», і він організував «ініціативну групу», яка виступила за повторні громадські слухання.

На повторних слуханнях були присутні переважно ті, хто виступав за будівництво терміналу. Частина противників будівництва вийшла з зали на знак протесту. Інші противники забудови не змогли потрапити на слухання, тому що оголошення про їх проведення було розміщене тільки за два дні, а не за сім, як це затверджено рішенням міськради.

За свідченням присутніх, громадські слухання проводилися упереджено.

«Головуючий на зібранні – представник ініціативної групи «за будівництво» Юрій Тимошенко з самого початку слухань не дозволяв ставити запитання, перебивав виступаючих і погрожував їм», – говорить голова НЕЦУ Ігор Сіренко, який був присутній на зборах.

«Виступати дозволялося, в основному, лише прибічникам терміналу. Від громадських організацій надали змогу виступити лише одному представнику. Врешті головуючий заявив, що ніхто не піде з зали, поки не буде прийняте позитивне рішення щодо будівництва терміналу», – каже представник ГО «Простір Свободи» Тарас Пушкар.

За словами присутніх, на обох зібраннях забудовник не показав ніякого проекту будівництва, хоча кілька разів заявляв, що висота запланованих будівель – 36 метрів.

«Термінал планують встановити у зоні охоронюваного ландшафту могили Шевченка. Тоді з гори, з якої навіть самого Канева не видно, буде дуже добре видно цей термінал. Якщо термінал буде висотою у 36 метрів, як це неодноразово обіцяли на слуханнях, то він у чотири рази перевищить дозволену висоту будівель», – говорить представник Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Микола Біляшівський.

Максимальна висота будівель у зоні охорони могили Шевченка – 10 метрів. Це передбачено рішенням виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів у 1988 році.

Окрім цього, згідно з рішенням Ради міністрів України 1990 року, усі промислові об’єкти з цього місця треба перенести на інший берег.

Серед інших порушень забудовника – відсутність заяви про екологічні наслідки будівництва.

«Проектної документації не існує, заяви про екологічні наслідки немає. Що можна було обговорювати на громадських слуханнях? Ми сподіваємося, що Канівська міська рада всебічно розгляне сам проект і його експертний аналіз, а не малюнки на стінах, і прийме вірне рішення», – заявив Віктор Мельничук, виконавчий директор НЕЦУ.

Будівництво терміналу частково фінансуватиметься Європейським банком реконструкції та розвитку. ЄБРР виділив на цей проект 50 мільйонів євро.

«Ми здивовані тим, що проводячи оцінку впливу на навколишнє середовище і приймаючи рішення щодо видачі кредиту на цей проект, міжнародний банк не побачив очевидний негативний вплив на видатну культурну пам’ятку. Фінансуючи цей проект, банк фактично підтримує клієнта, який демонструє зневагу до громадської думки», – заявив експерт НЕЦУ Юрій Урбанський.

«Особливий цинізм будівництва в тому, що невдовзі виповниться 200 років з дня народження Тараса Шевченка. Такий «подарунок» готує Кобзареві директор «Нібулона», який, до речі, є Героєм України», – додав Ігор Сіренко.

Громадські слухання



За детальною інформацією звертайтеся до:
Ігор Сіренко, голова НЕЦУ
i_sirenko@gmail.com

maidan.org.ua

фото звідси

16 гектарів біля Дніпра здали в оренду ”для дослідження комарів”

Приватні фірми взяли в оренду на 49 років 16 га лісу в Канівському районі на Черкащині. Вони платитимуть 30–37 грн на рік за гектар. Землі на березі Дніпра та Канівського водосховища передали ”для дослідження польотів комарів і комах”. Дозвіл на оренду дала облдержадміністрація.

Депутати Канівської райради Михайло Бала, Леонтій Савченко та Микола Фесенко звернулися до Генеральної прокуратури України. Просять перевірити цю угоду. Мовляв, землю віддали без конкурсу, таємно і за низькими цінами.

— Ми дзвонили в Івано-Франківську область, консультувалися, — каже заступник голови Канівської районної ради 60-річний Микола Фесенко. — У Ворохті орендар платить 18 тисяч гривень на рік, а в нас 37 гривень! Чому?

Розмір плати за оренду лісу в Україні не встановлений. Землі належать до рекреаційної зони. Там не можна будувати, обгороджувати ділянки парканом, рубати дерева.

— Це був колишній колгоспний ліс, — продовжує Микола Фесенко. — Потім його забрали в держлісгосп. Торік облдержадміністрація передала його в оренду невідомо яким приватникам із формулюванням: ”Для дослідження польотів комарів і комах”. Ті орендарі швидко знайшли лазєйку в законі та продали своє право оренди іншим структурам. Тепер не знаю, які в нас 49 років комарі літатимуть.

Держлісгосп рішення про оренду має погоджувати з облдержадміністрацією. Дозвіл підписав перший заступник голови ОДА Петро Гаман.

— Оренду оформляли Канівська райдержадміністрація і місцеве лісове господарство, — пояснює він. — Тому й претензії щодо законності мають бути до них. Розпорядження з області тільки дає право місцевій раді оформити оренду. А вникати в подробиці всіх ділянок — не моя компетенція.

У Бобриці Канівського району є обгороджена триметровим парканом 30-гектарна земельна ділянка на березі Дніпра. Голова сільради Ольга Рогатко каже, що вона належить теперішньому керівникові Служби безпеки Валерію Хорошковському. 2003 року він узяв її в оренду з правом викупу. Заплатив 980 тис. грн. Будівництва за парканом не ведуть. Гроші Хорошковського сільська рада поклала на депозит у банк. Планує провести в село газ. Щороку має з депозиту 25 тис. грн прибутку.

— Може, воно все й законно, але так скоро й до Дніпра людям не буде кудою пройти, — каже телефоном вчителька школи в Бобриці, імені не називає. — Вони поставили паркан. Розводять там звірів. Знаємо, які в нас закони і для кого писані. Прийде якийсь Лозінський і свої порядки встановить.

gazeta.ua

На Черкасчине незаконно отдали под застройку 22,9 га земель

В Черкасской области работники милиции разоблачили служащих Главного государственного управления охраны, использования и воссоздания водных живых ресурсов и регуляции рыболовства в области, которые незаконно передали для застройки земельный участок площадью 22,9 га.

Об этом сообщили в пресс-службе МВД Украины.

Переданный участок находится в прибрежной защитной полосе Кременчугского водохранилища и принадлежит Государственному комитету рыбного хозяйства Украины. В результате этих действий государству нанесены убытки на общую сумму 903,5 тысяч гривен.

Следственным управлением ГУМВД в Черкасской области возбуждено уголовное дело по признакам преступления, предусмотренного ч.5 ст.191 (присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением) УК Украины.

proUA.com

Смілянщина: На території заповідного урочища виявили сміттєзвалище

Несанкціоноване сміттєзвалище виявили працівники обласної екологічної інспекції на території державного заповідного урочища “Шаєва гора”, що розташоване в межах села Гуляйгородок Смілянського району на Черкащині.

Більш того, нинішній стан об’єкта не відповідає вимогам Закону України “Про природно-заповідний фонд”, відсутні інформаційно-охоронні та межові знаки державного зразка. А біля підніжжя заповідної гори в заплаві річки Тясмин ведеться самовільне добування гірської породи – мергелю (площа розкриття становить 20 квадратних метрів).

– За самовільне скидання сміття сума штрафу для порушників повинна становити 3 тисячі 553 гривні. За саме ж забруднення землі буде більша сума. Збитки ми ще рахуємо. Матеріали направимо в прокуратуру, – говорить начальник інспекції Микола Клименко. – Відповідальність за порушення, найімовірніше, нестиме Голов’ятинська сільська рада, на яку і покладено обов’язки слідкувати за тим, щоб територія урочища використовувалася за цільовим призначенням.

За словами ж голови Смілянської районної ради Мар’яни Герасименко, стихійні сміттєзвалища є загальною проблемою області.

– Ми в районі намагаємося узаконювати сільські сміттєзвалища, щоб люди хоча б в одне визначене місце скидали непотріб. Стихійні ж звалища прибираємо один раз на рік у квітні під час очисної кампанії. Робили б це частіше, але не вистачає коштів ні в районної, ні в сільської влади. У ближчих до міста селах запроваджуємо організований збір сміття комунальними машинами. Однак не всі люди готові платити за вивезення сміття, – говорить Мар’яна Володимирівна.

“Український лісовод”

Читайте також:
Чому Київ – найбрудніше місто Європи?

На Черкащині незаконно рубали ліс

476 дерев незаконно вирубано в Уманському районі Черкаської області в адміністративних межах Вільшанської сільської ради. Як повідомили у прес-службі Генпрокуратури України, збитків державі завдано на суму понад 98 тис. грн. Порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 246 КК України.

За цією ж статтею прокурором Христинівського району порушено кримінальну справу за фактом незаконної вирубки 82 дерев у захисних насадженнях водоохоронної зони ставу «Середній». У цьому випадку державі завдано збитків на суму понад 52 тис. грн. У справі проводиться досудове слідство.

Окрім цього, працівниками лісової охорони допускаються порушення чинного законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення.
Перевіркою виявлено, що помічник лісничого Білозірського лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» як працівник лісової охорони вніс неправдиві відомості до протоколу про вчинення самовільної вирубки лісу у підвідомчому лісництві неіснуючою особою та підписався за неї. Унаслідок цього було винесено постанову про притягнення «винної особи» до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП. Це, у свою чергу, призвело до викривлення державної статистичної звітності. Черкаським міжрайонним природоохоронним прокурором порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

За результатами перевірки додержання вимог щодо охорони, використання та відтворення лісових ресурсів, проведеної прокуратурою області та міжміськими районними прокурорами, порушено 13 кримінальних справ. На усунення виявлених порушень внесено 43 приписи і подання, 5 протестів, за результатами розгляду яких до бюджету стягнуто 217 тисяч гривень. До відповідальності притягнуто 43 службові особи.
Також, за даними прокуратури, в області виявлені випадки користування надрами суб’єктами підприємництва при добуванні корисних копалин без дозвільних документів, передбачених чинним законодавством.

Зокрема у Корсунь-Шевченківському районі директор заводу з виробництва цегли здійснював добування питної води з артезіанської свердловини без спеціального дозволу, та використовував її для виробничих потреб. За цим фактом прокурором району порушено кримінальну справу за ст.240 КК України. Після проведення досудового слідства справу направлено до суду.

Крім того, в адміністративних межах Бирлівської сільської ради Драбівського району посадові особи ТОВ «Бирлівка будматеріал», не маючи правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою площею понад 1,6 га, з метою добування глини провели роботи зі зняття родючого шару ґрунту, чим завдали шкоди державним інтересам на суму понад 40 тис. грн. Прокуратурою Драбівського району порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 365 КК України. Кримінальна справа направлена до Драбівського районного суду для розгляду по суті.

Голова правління підприємства «Канівриба» організував проведення днопоглиблювальних робіт без відповідного дозволу. Внаслідок таких дій державним інтересам були завдані збитки на суму понад 260 тис. грн. Стосовно посадовця Черкаською міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу за ч.3 ст.365 КК України. Кримінальна справа направлена до Канівського міськрайонного суду для розгляду по суті.

За результатами проведених перевірок у галузі охорони та використання надр органами прокуратури області порушено 3 кримінальні справи, які направлені до суду. На усунення виявлених порушень міжміськими районними прокурорами внесено 10 приписів і подань, до адміністративної та дисциплінарної відповідальності притягнуто 12 посадових осіб, до суду заявлено 12 позовів, з яких 6 розглянуто та задоволено на суму 50 тис. грн.

“Український лісовод”

фото звідси

Читайте також:
Милиция поймала на Киевщине лесника, нарубившего деревьев на 625 тысяч

П’яні вирвали паросток дуба Залізняка

— Наші працівники шоковані діями вандалів, — обурюється завідувач філії ”Холодний Яр” національного історико-культурного заповідника ”Чигирин” на Черкащині Богдан Легоняк. П’яні вирвали днями паросток — ”нащадок” 1100-літнього дуба Максима Залізняка.

— Це трапилося ввечері, після сьомої. Компанія відпочивала в ресторані. Потім пішли до дуба й висмикнули паросток, який ми так старанно доглядали. Така байдужість та бездушність наших співвітчизників вражає. Окрім завданої непоправної шкоди природі, травмовані людські душі. Особливо переживають діти, що доглядали за паростком тисячолітньої рослини. Максим, син співробітниці Нони Дмитриченко, того дня полив його й пішов додому. А п’яні, незважаючи на огорожу, вирвали паросток із землі. Він був виріс більш як на 10 сантиметрів. Ми так сподівалися, що зможемо мати нащадка історичного дуба.

Про виявлений паросток легендарного дуба ”ГПУ” писала 13 червня 2009-го. Востаннє на дереві жолуді були років зо п’ять тому. Їх намагалися проростити, але не вдавалося. Науковці пробують клонувати дерево в лабораторіях, та марно.

Дуб Максима Залізняка сягає близько 24 м заввишки, в обхваті — 8,9 м. Він найбільший в Україні й один із найвищих в Європі. Стовбур шість разів уражала блискавка. Чималої шкоди дереву завдають туристи, які відривають шматки кори на сувеніри.

— Було б добре біля дуба поставити охорону, але на це нема коштів, — додає Богдан Васильович.

Любов КАРНАРУК

Gazeta.ua

фото звідси

Читайте також:
Заказник з дикими орхідеями створено на Черкащині

с. Сокирне

Неабиякий земельний скандал уже місяць триває на Черкащині. З подачі місцевої облради (зрозуміло, що не без відома її голови та окремих зацікавлених депутатів) розбазарюється прибережна смуга Дніпра біля села Сокирне. Варто відзначити, що ця мальовнича місцевість з виходом до Кременчуцького водосховища — зовсім неподалік обласного центру й тому неабияк «впала в око» місцевим можновладцям. Методи ті ж самі, що поблизу столиці, — намивання піску, звуження русла, металеві паркани, які перекривають селянам доступ до води, і… стахановські темпи будівництва палаців для черкаської еліти.

Ще наприкінці минулого року Свидівецька сільрада ухвалила рішення про передачу земельних ділянок площею понад три гектари членам дачного кооперативу «Агро­Каскад» у власність та довгострокову оренду для дачного будівництва. Черкаський райвідділ земельних ресурсів оперативно видав державні акти на ділянки. А далі на березі Дніпра швидко виросла бетонна огорожа, було вирубано всі зелені насадження, знищено нерестилища риби. І це при тому, що, згідно з договором, ці земельні ділянки в зоні мілководдя водосховища передавалися «Агро­Каскаду» в оренду під зону відпочинку, а не для створення чергового котеджного містечка. Що цікаво, в «Агро­Каскаді», який слізно молив надати можливість створити умови для відпочинку своїх працівників, насправді працюють лише… директор та бухгалтер. І вони не пам’ятають, які роботи виконувало підприємство останнім часом!

Товста папка документів, яка опинилася у нашому розпорядженні , однозначно засвідчує: Свидівецька сільрада пішла всупереч Земельному та Водному кодексам, а між селами Сокирне та Свидівок (межі яких були переглянуті облрадою) фактично відбулася незаконна приватизація земель водного фонду. А це вже корупційний злочин, бо з документів випливає, що тут мали місце і факти хабарництва, і зловживання владою, і службові підроблення та недбалість. Мало того, державна екологічна інспекція в Черкаській області встановила завдання збитків на суму близько 50 мільйонів гривень (!) рибному господарству внаслідок незаконного намиву. А як оцінити моральні збитки жителів обласного центру та місцевих селян, які любили тут відпочивати, а тепер не можуть пройти до води?

Схема оборудки відома і відпрацьована: за документами, земельні ділянки оформлені на підставних осіб пенсійного віку, які не те що не були членами кооперативу, а навіть не знають про його існування. А насправді землю отримали: генерал­лейтенант Військового трибуналу Верховного Суду Валентин Шевченко, заступник «губернатора» Черкащини Володимир Бєлий та члени його родини, теща голови Апеляційного суду Черкащини пана Подороги Катерина Скорик, мати судді цього ж суду Наталія Федотова, дружина начальника Головного управління земельних ресурсів області Людмила Білик, директор Черкаського науково­дослідного інституту землеустрою Валентин Кілочко та члени його родини, донька та син начальника Черкаського райвідділу земресурсів Юлія та Іван Харченки, інші високопосадовці та члени їхніх родин. Джерела  засвідчують, що земельну ділянку в цьому мальовничому місці на підставну особу отримав і голова облради Володимир Гресь.

Що робити? Звертатися до правоохоронців? Але ж місцеві силовики «кришують» оборудку, ще й приховують документи, які виводять махінаторів на чисту воду. Керівник обласної служби боротьби з економічною злочинністю Ігор Супрун та його заступник Володислав Мамчур власноручно оформили документи на земельку від імені своїх дружин. Тому й сфальсифікували акт вилучення оригіналів документів щодо виділення землі, ще й приховали всі документи в нетрях обласної прокуратури.

Навіть те, що оборудку визнав незаконною після перевірки Держкомзем, не дало належного результату — віз і нині там. Нині «діяльність» своїх підлеглих перевіряє МВС, законність виділення земельних ділянок та вилучення оригіналів документів прокуратурою області перевіряє Генпрокуратура. Своє слово про діяльність підлеглих Супруна і Мамчура найближчим часом обіцяють сказати і в МВС, перевірку здійснюють під керівництвом першого заступника міністра генерала Клюєва. Почекаємо?..

За матеріалами “Україна молода” 

До редакції “Дерибану” надійшов лист із запереченням новини про книгарню в Черкасах. Оскільки ж “Дерибану.ні” є передусім громадським блогом, вважаємо за потрібне оприлюднити також цю точку зору.

По-перше, що ви називаєте книгарнею? Насправді – це два підприємця , які без жодної законної підстави, в тому числі договору оренди приміщенні і торгового дозволу, здійснюють торгівлю книжками, віконними системами тощо. Одна з них – Драганюк Т.М. – дійсно в минулому була директором державного книжкового магазину, який в 1994-1995 роках став акціонерним товариством, залучивши значні кошти з боку приватних осіб на викуп майна та приміщення. Якщо бути більш точним – біля ста відсотків було внесено цими приватними особами. Працівниками були внесені тільки приватизаційні сертифікати. Їй (Драганюк) як директору подарили ще 10%. З 1995 по 1998 вона була головою правління цього акціонерного товариства. І коли в 1998 році її за численні зловживання збори зняли з цієї посади, вона з декількома жінками, сфабрикувавши заздалегідь низку документів, подала позов до суду про визнання недійсними установчі документи та повернення майна (приміщення в центрі м.Черкаси, за яке насправді вона та інші позивачі віддали тільки свої приватизаційні сертифікати, і на яке не витратили жодної своєї копійки). Дійсно, справа розглядалась в судах з 1998 року по 2008 рік – тричі. Дійсно, одного разу рішення першої та апеляційної інстанції було винесене на їх користь – але надзвичайно кримінальним шляхом з боку зацікавлених суддів. Результатом цих рішень стало зняття з посади судді їх подруги судді Апеляційного суду Черкаської області Павленко Л., яка впливала на прийняття рішення в суді першої інстанції та була головуючою в колегії апеляційної інстанції. Від кримінального покарання її спасла злозвісна кругова порука та кумівство, так поширені в нашій області і взагалі в нашій державі. Ніякі інші суди не приймали рішення на їх користь. Більше того, в 2001 році, після згаданої апеляційної ухвали, Драганюк продала оспорюване приміщення за 1000гривень своїй фірмі. Пізніше цей «вдалий» продаж був оспорений в суді акціонерами, а приміщення товариства повернуто ЗАТ, по факту продажу збуджена кримінальна справа, яка до сих пір не закрита.
Весь цей час, здійснюючи незаконну підприємницьку діяльність разом зі своєю подругою Велікожен І. в якості приватних підприємців в приміщенні по вул.Хрещатик 200 в м.Черкаси, не заплативши жодної копійки власнику приміщення, вони прикриваються фразами «трудовий колектив», «осередок культури», «книгарня». Ніякого трудового колективу там немає, якщо вони мають на увазі колектив акціонерного підприємства. Щодо приватних підприємців Драганюк та Велікожен (можливо, вони відкрили з часом і інших), то дійсно, декілька дівчат працюють на них. Книгарня – це взагалі дуже голослівно, враховуючи те, який прибуток вони отримують від своїх «читачів» та незаконної діяльності. Реальний власник жодного разу не опустився до незаконних дій щодо них – очікуючи на рішення Верховного суду України. На жаль, до цих двох жінок до сих пір не дійшло, що неправдиві та нахабні методи ні до чого позитивного не приведуть. І вони продовжують розповсюджувати брехню, використовуючи такі видання, як ваше – хоч і в агонії, але задля виключно своїх корисних цілей.
Я взагалі не розумію, хто закриває книгарню (якої насправді немає)? Хто припиняє їх підприємницьку діяльність? – Ніхто. В Черкасах, в тому числі в центрі міста, є маса вільних торгових приміщень, які вони можуть орендувати на законних підставах і в кінці-кінців таки внести вклад в розвиток культури на Україні та створити книгарню – але не фіктивно, як це вони звикли робити, для голослівних заяв, а насправді. І чому для здійснення підприємницької діяльності їм необхідно займати чуже приміщення і не платити за нього?
Щодо моїх звинувачень в непрофесіоналізмі, я їх залишаю. Адже ви є носіями інформації, до того ж – на всю Україну, вам вірять люди, і подача неправдивої інформації та фактів є як найменш непрофесійним актом. Я вже не кажу про протиправність. Я можу зрозуміти ваші мотиви – насамперед гаряча інформація, що приковує увагу людей. Але ж неважко зробити хоча б мінімальний юридичний аналіз такої інформації, і тільки потім виставляти її на розсуд читачів, і тільки в тому разі, якщо вона відповідає дійсності. Якби ви поступили саме так, гадаю, звинувачень в непрофесіоналізмі ви б не почули, в тому числі від мене.

Юлія