Системний дерибан

Фазенда с видом на Десну

В новогодние дни жители одного из микрорайонов Чернигова забили тревогу. Дело в том, что микрорайон этот расположен недалеко от зеленой зоны и берега Десны. И вот, неожиданно для себя, жители обнаружили свежевырубленную просеку. Так спустя два года, под конец арендного договора земельного участка, напомнила о своих далекоидущих планах киевская фирма ООО «Еврокон – Полесье». В свое время, рассматривая карту Чернигова, представители фирмы ткнули пальцем в зеленую зону в сотне метров от Десны, прихватив окраину уже существующего микрорайона. Сказано – сделано. Решено было выделить киевским “гостям” эту полосу земли вдоль реки.

Как депутаты помогли киевлянам

Конкретные действия по освоению участка начались на сессии Черниговского горсовета в ноябре 2007 года. Тогда депутаты дали ООО «Еврокон – Полесье» разрешение на отвод желаемой земли. Заказчикам поставили условие: разработать градостроительное обоснование. Что они и сделали в ГНИИ проектирования городов «Діпромісто» (Киев), и предоставили его на рассмотрение сессии Черниговского горсовета в январе 2008 года.

По мнению бывшего депутата горсовета и строителя Виктора Демшевского, во время той сессии были нарушены многие нормы:

— Я видел, что «за» проголосовали 24 депутата, а не 25,  как объявили потом газеты. Городу, который сказал «нет» этой застройке, просто плюнули в лицо: утвержден проект землеотвода, и участок пойдет под застройку. Если верить непроверенной информации, которая «гуляла» в зале, многим депутатам за голосование заплатили по 5 тысяч «зеленых». Только этим и можно объяснить, почему   в этот раз «за» проголосовали те депутаты, в том числе регионалы, которые совсем недавно клялись, что не отдадут эту землю никому.

А вскорее этот участок под застройку вошел в Проект детального планирования центральной части города и Схемы перспективного развития туризма. Таким образом депутаты горсовета помогли киевским заказчикам получить «добро» на застройку микрорайона в рекреационной зоне.

«Слишком много мути не только в Стрижне, но и вокруг него»

Результатом возобновившегося интереса киевлян к Кордовке стало решение Черниговского исполкома от 8 июля 2010 года «О вырубке зеленых насаждений». В частности, разрешено ООО «Еврокон – Полесье» срубить на арендованном земельном участке «212 деревьев согласно с актом обследования зеленых насаждений с выплатой возобновляемой стоимости в сумме 198 тыс. 282 грн. 76 коп. Средства направить на проведение работ по удалению аварийно-опасных деревьев по городу».

Только что же это получается? Решение подписано 8 июля. И именно тогда горожане были потрясены неожиданным спуском воды из Стрижня в самую жару, когда по реке плавали сотни рыб с перевернутым вверх брюхом. Но сразу после этого работы по очистке Стрижня были приостановлены на два месяца из-за отсутствия денег и разрешений.

Также 8 июля – самый разгар предвыборной кампании мэра. Черниговцы тогда подумали – вот как рьяно взялся Александр Соколов выполнять свое предвыборное обязательство об очистке Стрижня. Видать, считается с народом! Вот только почему именно тогда решено так радикально приступить к очистке Стрижня, берег которого столь необходим  киевской фирме – об этом остается только догадываться.

Многое в этом проекте вызывает полное неприятие горожан. Любители природы против освоения Кордовки (несмотря на то, что заросли давно никто не расчищал), называя ее «легкими города». Жители микрорайона категорически против нового строительства рядом со своими домами. Высказались против, при этом не зная толком – что предлагается взамен?

А что же, собственно, предлагается?

На куске земли, растянувшемся по чаще параллельно Десне, киевляне предполагают устроить рекреационный микрорайон, разделив его по назначению на три части. На берегу Стрижня площадью 1,9 га поставят объекты соцкультбыта: гостиницу с рестораном, конференц – зал и торговый центр. Углубившись в кордовскую чащу и проредив ее, разобьют там парк площадью 3 га, с концертной площадкой, спортивными сооружениями и аттракционами.

А ближе к микрорайону Савчука предполагается новая жилая зона на 2 га. К существующим жилым домам достроят три 9-этажных секции, построят три новых жилых дома секционного типа и три 10-этажных односекционных дома.

Так, возможно, рядом с микрорайоном Савчука вырастут новые дома с видами на окружающую зелень, а с верхних этажей – на деснянские закаты. Ну что ж, может, это кому-то и понравится. Но для кого это жилье? Для черниговцев? Вряд ли они могут себе позволить столь дорогостоящие квадратные метры.

Кордовская Венеция

Кроме всего прочего, этот земельный участок весной затапливается разливом, поэтому сам по себе проект строительства здесь чего-либо – очень серьезный и дорогостоящий.

Поэтому, прежде чем начать строительные работы в таком месте, заказчик должен, согласно с градостроительной документацией, сделать детальную геологическую и гидрологическую подготовку проектных работ по отсыпке территории. Для создания устойчивого слоя потребуется доставить сюда более 200 тысяч кубометров грунта.

«Город живет, пока строится»?

Заместитель мэра Александр Сердюк отвечает за строительство в городе:

- Любое новшество всегда вызывает противодействие. На практике, в городе нет парков, а инвесторы предлагают создать парковую зону в чаще, с которой мы своими силами не справимся. Но инвесторы – это не меценаты, они имеют свой финансовый интерес. В данном случае это, возможно, элитное видовое жилье, и мы вынуждены идти навстречу их пожеланию.

Предложенная застройка принесет серьезное пополнение бюджета – только подоходного налога в казну поступит 5-6 млн. гривен. Это если не считать сотни рабочих мест, пополнение пенсионного фонда плюс развитие туризма.

Или что – алюминиевый комбинат строить? Были такие предложения.

Что-то не так …

Судя по всему, за реализацию этих планов разгорится жесткая борьба интересов с тайнами «мадридского двора» по части строительной документации. Уже сейчас, только на подступах к реальной работе над проектом, возникли недоразумения с разрешением на работы по вырубке деревьев в зеленой зоне Кордовки.

Некоторое время тому назад черниговцы наблюдали аналогичное противостояние на начатой стройке многоэтажного дома неподалеку от исторического Вала. Тогда киевский застройщик, а за ним вслед и городские власти, утверждали, что все документы в порядке, некоторые из них на законных основаниях получены в Киеве, и что застройщик имел полное право на свои действия. И только благодаря мужественной настойчивости жителей дома, а также привлечению к решению этой проблемы городской прокуратуры и городских властей, стройка была остановлена. Потом оказалось, что документы были получены незаконным путем.

Прокуратура им не указ

В данном случае прокуратура уже давно добивается признания незаконным решения сессии горсовета о землеотводе. Основание для этого – решение принято без согласования с природоохранным управлением. Специалисты водного хозяйства утверждают, что застройка Кордовки может нарушить гидрологический баланс Десны и, таким образом, категорически запрещена.

Депутаты отклонили этот протест прокурора города. Тогда прокурор обратился в суд, но иск рассматривается уже более года.

Закон «О прокуратуре» предписывает: если прокурор опротестует решение сессии горсовета в суде, то действие этого решения следует приостановить. Но депутаты предыдущего состава напоследок, перед самыми выборами, продлили застройщику аренду на земельный участок еще на 5 лет.

Сейчас прокуратура готовит новый иск…

Інфопорн

Рубають дерева – готують місце під житловий комплекс у Чернігові. ФОТОрепортаж

Під час новорічних та різдвяних свят відбулось знищення зелених насаджень в Кордівці – багаторічних дерев.

У Чернігові розпочалися підготовчі роботи з будівництва житлового комплексу в районі вул. Савчука. Про це повідомив заступник міського голови Олександр Сердюк.

За його словами, ще у 2007 році ТОВ “Єврокон Полісся” сесія міськради надала згоду на розроблення містобудівельного обґрунтування та проекту відведення для проектування і будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-культурного призначення.

У 2008 році сесія Чернігівської міської ради затвердила містобудівне обґрунтування для будівництва багатоповерхових житлових будинків з об’єктами соціально-культурного призначення. Підприємство отримало в оренду земельну ділянку 7,5 га.

О.Сердюк зауважив, що згідно з містобудівним обґрунтуванням, третину землі буде використано для будівництва житла, ще третину – під облаштування паркової зони, решту – для будівництва об’єктів соціальної інфраструктури.

“Наразі розпочалося інженерна підготовка території для будівництва житлового комплексу. Роботи ведуться відповідно до прийнятих рішень,”, – сказав заступник міського голови.

Водночас він уточнив, що виконком міської ради, згідно з актом обстеження, дав дозвіл на знесення 212 дерев. Підприємство має сплатити відновлювальну вартість цих дерев – майже 200 тис. грн., які спрямують на видалення аварійно-небезпечних дерев у місті.

Разом з тим, для початку власне будівельних робіт підприємство має виконати геологорозвідувальні роботи, провести моніторинг ґрунтових вод, оскільки земельна ділянка знаходиться на території затоплення паводковими водами і потребує підсипки. Крім того, виконати проект підсипки території та проектні роботи, якими визначити всі параметри забудови – висотність, щільність і т.д.

Заступник міського голови називає цей проект досить вартісним, а також тривалим у часі.

Леонід Бурковський: «На цю хвилину жодних дозволів на вирубку – немає!»

Начальник Чернігівської державної екологічної інспекції Леонід Бурковський прокоментував по телефону ситуацію в районі Кордівка у Чернігові, про яку повідомив «Високий Вал».

За його словами на місці події з 10 січня,  зранку уже працюють екологічні інспектори. Роботи зупинені

На 11 ранку замовник вирубки не представ документів, які б дозволяли вирубки.

«На цю хвилину жодних дозволів на вирубку – немає!», – сказав він.

Іде розслідування. Державні інспектори документують місце події.
































“Високий вал”

Чтоб с восьмого этажа и сразу – в храм!

Дожили. ЮНЕСКО предполагает исключить национальный заповедник «София Киевская» из списка мирового наследия из-за бездарной застройки святого места высотными коробками. Новые украинцы прут в самые престижные районы, да не простые, а с «изюминкой», легко обходя законодательство по быстро накатанным схемам.

Этот же опыт получения разрешений на «хмародрябы» в охранных заповедных зонах попробовал перенести в Чернигов некто М., до этого связанный с незаконными застройками в Киеве.

Стоп, авантюра!

Месяц тому назад жители дома в самом центре старого Чернигова начали открытые боевые действия против застройщиков. В этой охранной зоне заповедника «Чернигов стародавний» высота застройки не должна превышать 15 метров. Именно такой является запланированная высота строящегося здесь дома, обозначенного в 2006 году в Генеральном плане города. Но застройщик в конце 2008 года увеличил свои аппетиты: вместо 4-этажного жилого дома решил выстроить 8-этажный.

Как и бывает в таких случаях, на начало земляных работ жильцы ответили стихийными собраниями, сваливанием строительного забора, на котором не было никаких опознавательных знаков, и водружением снесенного строителями «грибка» на прежнее место. Не остановили протестующих ни прибытие на место происшествия трех патрульных машин с автоматчиком, ни ответы из инстанций, в которые они обратились, о том, что вся документация у строителей в порядке, все разрешения есть. Кстати, вслед за городскими учреждениями удивительно быстро проверила все разрешения прокуратура – и не нашла оснований для приостановки работ.

Но жители этому не поверили и, продолжая отгонять строителей, добились-таки запрещения строительных работ на уровне исполкома.

Обходной путь

Вслед за этими событиями наступило временное затишье. Застройщик, долго остававшийся инкогнито, понял: дело серьезное. А затем принялся демонстрировать свой «козырь» – историко-градостроительное обоснование Чернигова, разработанное НИИ исследований охраны памятников Министерства культуры и туризма Украины, и согласованное с Главной государственной службой по вопросам национального культурного наследия. Кстати, это обоснование можно рассматривать только как научную концепцию. Придумали общими усилиями лазейку, привязав желаемый объект к построенному в этом же квартале в 70-годах 8-этажному зданию. «…С учетом существующего рядом сооружения восьмиэтажного корпуса института «Черниговгражданпроектреконструкция», высота объекта может быть увеличена. Но она не должна превышать 27 метров». «Может быть», а может и не быть! Так почему эти проектанты доминантой выбрали именно высотное здание, а не жилой дом рядом, над которым нависнет высотка?

Что интересно, порекомендовал застройщику сделать историко-градостроительное обоснование тот самый «УкргосНИИ проектирования городов «Гипроград», который несколькими годами раньше проектировал почти всю градостроительную документацию Чернигова. А для того, чтобы не утверждать изменения на местном уровне, подсказал отговорку: « Требование проводить общественные слушания введено с 2009 года, когда были приняты новые строительные нормы. Но когда мы в 2008 году утверждали свою документацию, они еще не действовали. А закон, как известно, обратной силы не имеет. Вся разрешительная процедура на проектирование была выполнена без нарушений действовавшего на то время законодательства и нормативных требований. Исходя из норм права о том, что законы не имеют обратной силы, разработка градостроительного обоснования для определения градостроительных условий и ограничений земельного участка в данном случае не нужна».

Ну нельзя уж совсем так нахально, господа!

Но как вяжется этот вывод «Гипрограда» с Генпланом развития Чернигова и Детальным планом застройки центральной части города? Как вяжется он Местными правилами застройки города и Перспективным планом туристического развития Чернигова, которые он выполнял, и за которые город заплатил около миллиона гривен? Сосредоточение всех планов у одного разработчика предполагает исключение разночтений, накладок и противоречий между ними. Но что имеем теперь в Чернигове?

В Местных правилах застройки города говорится: «Граничная высотность застройки определяется Детальным планом застройки территории города». В свою очередь, Детальный план застройки центральной части города, который также разработан «Гипроградом» и утвержден сессией госсовета, также говорит, что в этом месте, где хотят поставить 8- этажный дом, должен стоять 4- этажный. Высотность дома определена Детальным планом застройки центральной части города, а в случае его отсутствия – градостроительным обоснованием. Но есть и то, и другое! Да и ДБНы, государственные строительные нормы, никто не отменял, а они обязательны для органов местного самоуправления – и физических, и юридических. В них тоже упоминается о необходимости общественных слушаний по поводу реконструкции старых кварталов.

Но есть еще и Закон – верховная норма, а не рекомендация НИИ. Ст. 26 «Закона о планировании и застройке», принятого еще 2006 году, гласит: «Субъекты хозяйствования обязаны соблюдать региональные и местные правила застройки». По прописанному в этом законе порядку решение принимается после обсуждения на общественных слушаниях и утверждается на сессии депутатов местного горсовета. Все законы говорят о том, что вносить изменения в Генплан развития города и Детальный план застройки центральной части города вправе только сессия депутатов горсовета. Так зачем надо было вообще делать историко-градостроительное обоснование? – Чтобы получить нужный вывод!

Поэтому у черниговцев поневоле возникает естественный вопрос: можно ли доверять проектирование города киевлянам? Тем более, если знать, что НИИ сейчас работают на хозрасчете, и в погоне за выживанием, похоже, следуют формуле: «Любой каприз – за ваши деньги!» И кстати, недавно Верховная Рада приняла дополнения к закону «Об охране культурного наследия» (правда, Президент еще не подписал его), а строители этого закона совсем не знают. За незаконные и несанкционированные работы в зонах охраны памятников, кроме штрафов, в качестве меры пресечения предусматривается еще и лишение свободы сроком до 5 лет.

Дом будет строиться, но большой вопрос – какой?

Пока строительная эпопея приостановлена только благодаря усилиям жителей бунтующего дома. Вопреки, в том числе, решениям Черниговского исполкома, который выдал разрешение на разработку проектной документации, и управления архитектуры, выдавшего архитектурно-планировочное задание, признав таким образом историко-градостроительное обоснование как правомерный градостроительный документ. Тем не менее, сейчас Черниговский исполком, сделав хорошую мину при плохой игре, приостановил стройку. «Мы еще раз проработали всю поданную документацию и нашли важную деталь, которая послужила основанием для приостановки работ», – утверждают в исполкоме.

При существующем раскладе, застройщик или должен будет довольствоваться 4 этажами и уже разработанной документацией – или разрабатывать новую, на 8 этажей, документацию, но – с обязательными общественными слушаниями… Или судиться с властями города, с которыми, судя по всему, ранее были достигнуты определенные договоренности. Ведь на кону аппетитный кусок – реконструкция всего квартала в заповедной зоне.

Лариса Добрынина, “Инфопорн”

Незаконне будівництво в історичному центрі Чернігова

Вже кілька тижнів в Чернігові продовжується протистояння навколо спорудження багатоповерхового будинку на просп. Миру, 17.
Спочатку своє невдоволення висловили мешканці, у яких будівельники і влада відібрали подвір’я та дитячий майданчик. Чернігівці навіть пробували розібрати огорожу, яка несподівано виросла перед вікнами їхнього будинку. Створили ініціативну групу, розіслали протести міському голові, в прокуратуру… Але будівельна компанія поки що не відмовилася від ідеї спорудження 8-поверхового будинку, очевидно, має впливових «покровителів».

Мешканцям вже зараз створено нестерпні умови проживання. Ще невідомо, що буде далі, коли багатоповерховий будинок «виросте». Вдалося встановити, що будиночок буде з автостоянкою (підземною). На першому поверсі планується розмістити офісні приміщення. «Висотка» буде розташована на відстані 13-15 метрів від існуючого будинку. Таким чином, його мешканці отримають між будинками своєрідний тунель. Врахуймо й те, що тут стоятимуть авто різноманітних підприємств. Мешканцям доведеться, мабуть, літати щоб потрапити додому. Про відновлення дитячого майданчика доведеться забути.
Нині на території будівельного майданчика працюють археологи. Відомо, що у давнину тут знаходилися поховання. Тож, по суті будівництво ведеться на кладовищі.

До протестуючих мешканців приєднався і Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Адже 8-поверховий будинок споруджується в охоронній зоні. Минулого року чернігівські депутати затвердили Генеральний план розвитку заповідника, визначили його межі та охоронні зони пам’яток. Відповідно згаданого документа на даній території (по проспекту Миру, 17) обмежена висотна забудова – до 15 метрів. Але місцеві чиновники надали дозвіл на спорудження будинку загальною висотою понад 30 метрів (з баштою та шпилем)!

Адміністрація архітектурно-історичного заповідника надіслала листи в прокуратуру, інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області з вимогою скасувати спорудження 8-поверховго будинку в історичній зоні міста та розглянути питання коригування проекту.

В Чернігові зберігся унікальний за своєю цілісністю архітектурно-ландшафтний комплекс, що формувався упродовж тисячоліття і дійшов до наших днів у високому ступені збереженості. Але нині нависла загроза його руйнації.

В установі стурбовані також і намаганням будівельників розмістити тут підземний паркінг. Ґрунтові води можуть зруйнувати історичний центр міста – Вал (тут розташовані головні архітектурні пам’ятки Чернігова і серед них дві – домоногольського періоду).

29 квітня чернігівські депутати зібралися на чергову сесію міської ради. З ініціативи міської організації Української народної партії та мешканців будинку по просп. Миру, 17 відбулася акція протесту. Жінки порозвішували білизну біля головного входу до міськради, бо подвір’я у них відібрали будівельники. Чоловіки вимагали: «Соколова – до людей!». Але до протестуючих ніхто з керівництва міськради так і не вийшов.

До людей підійшли лише депутати Володимир Ступак (УНП) та В’ячеслав Лебідь (БЮТ). Вони вислухали чернігівців і звернулися до міського голови з вимогою скасувати дозвіл на будівництво 8-поверхового будинку в історичній частині Чернігова. Олександр Соколов (мер Чернігова) дав відповідне доручення головному архітектору міста.

Зрозуміло, що будинок на кістках планується спорудити не для простих смертних. Адже його будують в центрі міста, неподалік – державні установи, культурні заклади, магазини, і до річки Десни – рукою подати. А з верхніх поверхів «висотки» буде видно Вал з красивими архітектурними спорудами. Але ні влада, ні будівельники не подумали про унікальну архітектуру міста.

Забудується історичний центр Чернігова «висотками» – і тоді про включення його до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, про збереження архітектурно-ландшафтного комплексу – варто забути назавжди.

Сергій Черняков, «Чернігів стародавній».

ЗСК

Старий Чернігів поступово втрачає своє обличчя

Чернігівські науковці стурбовані руйнуванням старих дерев’яних будинків з унікальним різьбленням. Деякі з них були побудовані у XVIII-XIX століттях. З кожним роком таких будиночків стає все менше.

Частину зносять, бо потрібна площа під нові забудови, інші власники обшивають пластиком, знищуючи тим самим цілу епоху української архітектури Поліського краю. Вчені ентузіасти самотужки намагаються хоча б частково зберегти цей культурний пласт для нащадків – зрізають та зберігають цілі частини будинків. Це здебільшого дерев’яне різьблення з вікон та дверей.

Різьблення у підземеллі

Створити в Чернігові щось на кшталт музею під відкритим небом, як у Пирогово в Києві, мріють співробітники національного архітектурно-історичний заповідника «Чернігів Стародавній».

Науковці кажуть, що мають для цього і бажання, і матеріал, якого «вистачить на цілу вулицю».
А поки намагаються врятувати хоча б частину історії міста. З будинків, які планують зносити, зрізають дерев’яне різьблення з вікон та дверей, іноді разом з підвіконнями. Зберігають зрізані фрагменти у підвальних приміщеннях Чернігівського Колегіуму.
Учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній» Сергій Черняков розповідає як працюють науковці:

“Здебільшого це роблять працівники заповідника. Коли ми вже знаємо, що будинок будуть зносити, то ми наперед знімаємо, акуратно виймаємо цвяхи … Бо, звичайно, все це різьблення, всі ці дошки – просочені смолою, здебільшого це з сосни. І дуже важко знімати. До того ж і цвяхи дуже міцні. Тобто намагаємося потихеньку зняти все це дерев’яне різьблення. А потім, звичайно, перевозимо його в заповідник, очищаємо його від усілякого бруду, від шашелів і жуків. Якщо потрібно, то й різними препаратами обробляємо і все це знаходиться зараз у нас”.

Дерев’яне різьблення, яке колись прикрашало вікна та двері будинків, тепер чекає найкращих часів у підземеллі. Приміщення, де можна було б виставити унікальну експозицію, немає.

Співробітники музею власними силами намагаються створити якомога більш комфортні умови зберігання унікальних експонатів.
Головний зберігач фондів заповідника “Чернігів Стародавній” Ольга Травкіна: “Звичайно, умови зберігання у нас не ідеальні. Вони зберігаються у нас в підвальній частині. Більшість з них пофарбовані, вони у задовільному стані. Але треба приміщення, щоб створити повноцінну експозицію. Мені здається це буде унікальна експозиція, бо в Україні більше немає такої збірки, як у нас”.

Не так давно співробітники заповідника зробили спеціальні сітки для того, щоб фрагменти дерев’яного різьблення могли дихати. Але це вже, кажуть, приємні клопоти. Набагато складніше всі ці фрагменти зняти з будинку. Говорить зберігач колекції домового різьблення Олена Степанова.

«На жаль, це різьблення воно руйнувалося і під час руйнації самих будинків, тому, щоб вони незруйнованими потрапили до нашої колекції – це дуже велика рідкість».

Розуміння цінності різьблення «немає»

Середній розмір зрізаних з будинків фрагментів десь близько метра. А найбільший експонат, який вдалося зберегти, має загальну площу чотири метри. Це підкарнизне різьблення.

На сьогодні Чернігівські науковці-ентузіасти не мають не тільки приміщення для своєї унікальної виставки, але й розуміння з боку місцевих жителів та колег.
Ольга Травкіна: “Поки що у мешканців міста, і не тільки у пересічних, а й у архітекторів – вони не розуміють про оцю велику цінність. І шкода, що коли ми дійдемо до цього розуміння – воно буде все знищено”.
Втім, не всі налаштовані так песимістично.

Сергій Черняков, наприклад, вірить у відродження різьбярства на Чернігівщині. Він розповідає: нещодавно в заповіднику пройшла виставка дитячих робіт з різьблення. Діти показали, що вже багато чого вміють, Але ще більшим було їх бажання навчитися унікальній техніці чернігівських різьбярів.

Олена Сидоренко Бі-Бі-Сі

Чернигов может быть внесен в список ЮНЕСКО, а по области пролягут новые туристические маршруты

Президент Украины Виктор Ющенко подписал Указ о возрождении и развитии исторических мест Черниговской области. Исторический центр Чернигова может быть занесен в список всемирного наследия ЮНЕСКО, а по самой области пролягут новые туристические маршруты. Отдельно должен быть проработан вопрос создания историко-археологического заповедника “Древний Любеч” в знаменитом поселке Любеч.

В частности, украинскому правительству поручено вместе с Черниговской облгосадминистрацией подать в установленном порядке предложения занести памятник культурного наследия – исторический центр города Чернигова – в список всемирного наследия ЮНЕСКО, разработать комплекс мероприятий, направленных на развитие музеев, историко-культурных заповедников, объектов природного и культурного наследия в Черниговской области.

Кроме того, они должны принять меры для развития социальной и инженерно-транспортной инфраструктуры исторических населенных мест на территории Черниговской области, в частности, для строительства новых и реконструкции существующих систем и объектов водо-, газоснабжения, водоотвода, ремонта и реконструкции автомобильных дорог, размежевания земель государственной и коммунальной собственности на территориях исторических мест Черниговской области.

Деньги на эти цели должны быть предусмотрены во время доработки законопроекта “О Государственном бюджете Украины на 2010 год” и подготовки проектов бюджетов на последующие годы.

Черниговской облгосадминистрации разработать программу развития исторических мест, предусмотрев проведение археологических исследований, разработку проектов землеустройства относительно установления границ земель историко-культурного назначения, а также разработать новые туристические маршруты по историческим местами Черниговщины.

Указ подписан с целью возрождения, сохранения и дальнейшего развития исторических и культурных выдающихся мест Черниговской области, изучения и популяризации уникальных объектов культурного наследия Черниговской области.

“Ліга”

фото отсюда

В Чернигове водопроводчики разрушили археологические объекты

Как сообщил ученый секретарь Национального архитектурно-исторического заповедника ”Чернигов древний” Сергей Черняков, работники заповедника и Черниговской областной инспекции по охране памятников истории и культуры установили факт нарушения действующего памятникоохранного законодательства на Валу.

Здесь, на территории памятника археологии городища-детинца летописного города Чернигова (занесена в Государственный реестр недвижимых памятников Украины как памятник национального значения), бригада КП ”Черниговводоканал” в выходной день с помощью экскаватора проложила несколько траншей для водообеспечения жилых домов по улице Горького, 1а-1в.

”В результате прокладки трассы водопровода уничтожен культурный слой древнерусского и позднесредневекового детинца Чернигова на площади ориентировочно 46 кв. м”, – уточнил С.Черняков. Разрушены археологические объекты, в том числе захоронения и архитектурные сооружения. В стенках траншей зафиксированы кладки архитектурных сооружений ХVІІ и ХVІІІ-ХІХ ст., в отвалах собран кирпич соответствующих периодов, фрагменты древнерусской и позднесредневековой керамики и человеческие кости.

Кроме того, произошел разрыв телефонного кабеля Национального архитектурно-исторического заповедника ”Чернигов древний”. Поэтому в разгар туристического сезона музейное учреждение было без телефонной связи. ”Национальному заповеднику нанесен не только моральный, а также и материальный ущерб”, – заявил ученый секретарь заповедника.
Работники Национального заповедника ”Чернигов древний” и областной инспекции составили соответствующие акты о нарушении памятникоохранного законодательства.

На данное время, в результате предписания Черниговской областной инспекции по охране памятников истории и культуры, земляные работы остановлены. На территории Вала теперь необходимо проводить археологические исследования. Городской прокуратуре направлено заявление с просьбой осуществить проверку по факту нарушения действующего законодательства Украины.

фото отсюда

Не дозволяйте політикам саджати дерева!

Кампанія з озеленення, яка навесні прокотилася Україною, продемонструвала: багато ще чого в нашій країні робиться „для галочки”.

На останньому засіданні Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області аналізували результати „Весняної толоки 2008”.

І голова ради – Леонід Бурковський – промовив на перший погляд парадоксальну фразу: „Не дозволяйте політикам саджати дерева де заманеться”.

І це при тому, що Леонід Григорович і сам очолює Чернігівську обласну організацію Партії Зелених. Що ж змусило природоохоронця сказати таку фразу?

Чи є користь від „весняної толоки”?

Кожної весни всі масово кидаються озеленювати власні міста й селища. Президент – Віктор Ющенко – і цього року кинув клич, і на місцях його завдання ринулися виконувати. У Чернігові з 5 березня до 20 квітня тривала масова кампанія з озеленення. Традиційно в ній беруть участь і представники влади, і громадські організації, і політичні партії. Дерева висаджують, де тільки можна. Але, виявляється, де не можна, також садять.

Представники чернігівського комунального підприємства „Зеленбуд” вже стомилися пояснювати, що дерева потрібно саджати правильно, аби з акції була користь. На засіданні Громадської ради при  Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області зайшла мова про результативність цьогорічної „Весняної толоки”. Леонід Бурковський запропонував заслухати звіт чернігівських озеленювачів. А ті й доповіли, що з дерев, які були посаджені у минулі роки, прижилася лише невелика частина. Тому є дві причини: саджають не ті породи дерев, і не там, де потрібно.

Наприклад, минулого року добровільні озеленювачі з чернігівських осередків політичних партій та громадських організацій саджали поблизу Стрижня фруктові дерева. Три десятки молодих яблунь, вишень та абрикосів з’явилися поблизу набережної.  Втім, ця місцина не зовсім придатна для садівництва – вважають фахівці. Ще тоді головний інженер комунального підприємства „Зеленбуд” Валентина Несторенко попереджала: „Там дуже поганий грунт, садимо не тоді і не так, як треба”. Дерева там пробували садити вже кілька років поспіль – але вони не прижилися.

Цього року висаджували дубки та липки.  Шістдесят саджанців висадили тільки на Болдіних горах. Акцію зініціювали Державне управління охорони навколишнього середовища у Чернігівській області та заповідник „Чернігів стародавній”. Казали, що саджанці брали саме там, де беруть їх і для Президента. Начальник Держуправління охорони навколишнього середовища в Чернігівській області  Сергій Горонович зауважив, що дерева тут можна висаджувати лише за консультацією з науковцями. Але навіть після таких консультацій, каже очільник „Зеленбуду” – Анатолій Супрун – можуть бути проблеми. Він на засіданні Громадської ради зауважив, що частина дерев мала висоту 40-60 сантиметрів. Такі саджанці, за словами фахівця, навряд чи приживуться.

Ми відповідаємо за тих, кого приручили…

Але якщо навіть саджанці приживаються, виникає дві нові проблеми. За молоденькими деревцями потрібен догляд. Після акцій з озеленення рідко які посадки ставляться на баланс певних відомств. Дерева просто залишаються сам на сам зі спекою, морозами, дощем та вітром. Депутати, звичайно, обіцяють, що приходитимуть доглядати за саджанцями: поливатимуть їх, удобрюватимуть. Але, мабуть за роботою, забувають про обіцянки. В кращому випадку деревцями опікуються комунальники та озеленювачі. Тому голова чернігівських Зелених Леонід Бурковський і попрохав: не саджати дерева заради піару. А якщо вже саджати, то пам’ятати: ми відповідаємо за тих, кого приручили.

Зараз за молодими дубками на Болдіних горах доглядають співробітники заповідника „Чернігів стародавній” та екологи.  Але не всім деревам так пощастило.

Під час загальноміської толоки у Чернігівському центральному парку культури та відпочинку посадили 300 беріз. Доклали душу і руки до озеленення і діти, і представники міської влади. Навіть мер висадив кілька білокорих красунь. Але буквально минулого тижня з 300 берізок залишилося близько 50. На думку директора парку Володимира Хольченкова, це все справа рук місцевих вандалів. Але ж проблема не тільки у варварстві деяких чернігівців. Де були правоохоронці, коли молодчики знищували  250 дерев. Не одне, не два – більше двохсот(!) саджанців. Навряд чи вони це робили в повній тиші і мовчки. Та й Центральний парк відпочинку – це не якась богом забута місцина. Тож на засіданні Громадської ради мова зайшла про бездіяльність правоохоронців.

Представниця однієї з громадських організацій природоохоронного спрямування поскаржилася, що посаджені минулого року дерева заростають травою. Деякі з них з’їли кози. Діти, які висаджували деревця, ображені: дорослі не поважають їх роботу і не можуть забезпечити догляд за саджанцями.

На засіданні Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області було запропоновано обов’язково вимагати забезпечувати догляд дерев, у тих, хто буде в наступні роки займатися висадкою саджанців.

У Чернігові забагато зелені?

Тема, яку винесли на засідання Громадської ради – „Стан  зелених насаджень Чернігівщини” – почалася із проблем озеленення, а продовжилася проблемами вирубки. Природоохоронці кажуть, що масштаби вирубок дерев у зелених зонах  Чернігова вже стають катастрофічними. Забудовники займають всі вільні площі міста, в тому числі паркові території. При цьому втрачаються дерева, яким під час більше півсотні років. Натомість висаджуються молоді і не цінні породи. За законом, забудовник має компенсувати вирубані зелені насадження. Або сплативши кошти, або посадивши нові дерева. Але, знову ж таки, вирубуються дуби, а висаджуються акації чи інші сорти, які мають недовгий вік.

Зараз на одного чернігівця припадає майже 24 м2  зелених насаджень.  Це навіть трохи більше, за екологічні нормативи Полісся. За іншими розрахунками має бути 16 м2 на одну людину. Але наша область вимирає. Тож є вірогідність, що за таких норм, зелених насаджень ставатиме все менше.  Між тим є й інші вимоги, більш гуманні до природи. За будівельно-архітектурними нормами, у адміністративному пункті не менше 40% повинні займати зелені насадження. Тож, якими розрахунками користуватися, залежить від сумління кожного окремо взятого чиновника.

На засіданні Громадської ради висвітилася ще одна проблема. Виявилося, що зелені зони Чернігова не паспортизовані. Тобто вирубувати ми вирубуємо. Але наскільки багато залишається зелених об’єктів – не знаємо. І навіть КП „Зеленбуд” проводить вирубку старих дерев без попередньої вимітки. Тож люди не знають, відбувається це з дозволу екологів чи ні. Далі – більше … „Зеленбуд” – це єдине підприємство, що займається озелененням міста. І хоча екологи мають свої претензії до його роботи – альтернативи поки що немає. Тому природоохоронці ініціюватимуть проведення конкурсу, аби вибрати підприємство, яке буде займатися озелененням Чернігова більш сумлінно.

Ще одна проблема – Чернігів не має власного розсадника. Саджанці дерев доводиться закуповувати у інших містах. Тому гроші, які сплачують забудовники за вирубку дерев, йдуть з Чернігова і працюють на озеленення інших населених пунктів.

Більш ніж півторагодинне засідання Громадської ради завершилося пропозиціями з боку представників природоохоронних організацій.

По-перше, заслухати керівництво міської ради та КП „Зеленбуд” щодо роботи, яка проводиться з озеленення Чернігова та інвентаризація зелених насаджень.

Також учасники ради запропонували протягом 2008 року заслухати керівників всіх громадських організацій екологічного спрямування про роботу проведену в 2007 році.

А екологічній інспекції запропонували спільно з громадськістю провести обстеження Чорториївського яру на предмет забруднення річки Стрижень.

Підсумовуючи роботу Громадської ради, її голова – Леонід Бурковський – запропонував звернутися щодо  озеленення з листом до міського голови Чернігова Олександра Соколова.

Високий Вал

фото звідси

Ялівщина: ДЕРИБАН припиниться?

Історично сформована територія урочища Ялівщина, розташованого в північно-східній частині Чернігова, охоплює площу близько 170 га лісової території та р. Стрижень, що утворюють унікальні екосистеми.

Ще понад півстоліття тому фахівці відзначали, що в Ялівщині вже в готовому вигляді дано те, що з великими зусиллями було штучно створено в знаменитому Тростянецькому дендропарку.

Унікальна екосистема

Тут на кожному кроці змінюються краєвиди (ландшафти) — схили, урвища, яри, узвишшя, низини, галявини, узлісся, улоговини, балки, схожі на зелені ущелини, — створюється ілюзія гірської місцевості. І все це в межах Чернігова!

Надра Ялівщини забезпечують чистою артезіанською водою майже третину чернігівців. Саме звідси наприкінці XIX ст. було прокладено перший міський водогін.

Сьогодні урочище є найбільшою зеленою зоною в межах міста, яка має значний рекреаційний потенціал. Ялівщина стала одним із найулюбленіших місць відпочинку місцевих жителів.

Але значення цього мальовничого куточка природи переліченим не вичерпується.

На території урочища Ялівщина розташовані археологічні пам’ятки. Серед них особливо цінні – курган, розкопаний ще в другій половині XIX – на початку XX ст. декілька поселень доби бронзи – раннього заліза і ранньослов’янського періоду. Разом вони утворюють комплекс стародавнього городища з поселенням.

Пам’ятка має велике значення для вивчення життя і побуту населення Подесення в різні історичні періоди, передусім округи стародавнього Чернігова. Тому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року городище «Ялівщина» площею 1,5 га було занесене до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка археології національного значення.

При цьому через велику залісненість території локалізовано поки що не всі пам’ятки Ялівщини. За оцінками деяких фахівців, реальні розміри поселення можуть сягати 20—30 га.

Ще у 1945 р. на прохання громадськості тут було організовано Чернігівський ботанічний сад і створено різноманітні ландшафтні композиції. У повоєнні роки він був єдиним науково-дослідним закладом такого спрямування на Лівобережному Поліссі України. Крім наукових досліджень, тут займалися вирощуванням квітів, декоративних, плодово-ягідних і деревно-чагарникових рослин.

«Переполовинили»

Однак, процес розростання міста й пожвавлення господарської діяльності на його околицях за останні півстоліття призвели до різкого зменшення території Ялівщини.

Так, після початку в 1970-х рр. активного освоєння земель навколо Чернігова, від 170 га під державною охороною в статусі пам’ятки садово-паркового мистецтва залишилося тільки 83 га. Після 1989 року Ялівщину було виключено з переліку об’єктів природно-заповідного фонду Чернігівської області. А природоохоронний статус зберігся лише за частиною соснового лісу, відведеною під ботанічний заказник місцевого значення площею 6,2 га.

Припинення державного захисту поставило під загрозу існування унікального для Чернігова природного комплексу. Тривалий час частина ботанічного саду перебувала в постійному користуванні різних суб’єктів господарювання, в тому числі КСП «Фірма „Квіти Чернігова“», СП «Чернігівський торгівельний альянс» та автокооперативу № 45.

Влітку 2006 р. колектив одного з них, а саме КСП «Фірма «Квіти Чернігова», забажав розпаювати й приватизувати колективну землю.

Реалії сьогодення: Прихватизація

Рішенням 6 сесії Чернігівської міської ради 5 скликання від 27 липня 2006 р. колективу підприємства було надано таке право. А 31 серпня того ж року на сьомій сесії було затверджено проект приватизації земельної ділянки та прийнято рішення видати 79 членам КСП «Фірма Квіти Чернігова» державні акти на право власності на землю.

Таким чином, ці землі Ялівщини було передано у приватну власність. Уже наприкінці 2006 р. нові власники розпродали свої ділянки (кому?).

Господарське освоєння цих земель передбачало вирубування лісонасаджень, що само собою призвело б до неминучого погіршення екологічної ситуації в цій частині Чернігова. А заплановане спорудження принаймні 79 зливних ям (туалетів?) поставило б під загрозу якість питної води з місцевих водозаборів, з яких Чернігів уже понад століття п’є воду.

Ситуація довкола Ялівщини викликала стурбованість громадськості. У травні 2007 р. до Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури надійшло звернення з проханням перевірити законність минулорічної приватизації майже 18 га землі урочища.

Прокурорська перевірка виявила порушення земельного законодавства в процесі передачі земельних ділянок у приватні руки. Зокрема, не відбулася реєстрація державних актів на право власності на землю, які до того ж були видані за відсутності відповідного проекту приватизації.

Документ, затверджений міськрадою як проект приватизації, так і не пройшов державну землевпорядну експертизу. Його навіть не було погоджено з обласною інспекцією по охороні пам’яток історії та культури — спеціально уповноваженим державним органом захисту національної історико-культурної спадщини.

За висновками ж Чернігівського міського управління земельних ресурсів, міська рада своїм рішенням затвердила проект землеустрою, який насправді було розроблено з порушенням вимог чинного законодавства та повернуто на доопрацювання.

Більше того, у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) для їхньої приватизації, розробленому ПП «Руслана», містилися свідомо недостовірні відомості щодо характеристики земель.

Ліс-невидимка

Цей проект визначив цільове призначення переважної частини земельних ділянок у Ялівщині на площі 15,9584 га як рілля. Тобто у даному випадку — чисті ділянки, відведені під нові насадження. Хоч навіть візуально помітно, що понад 80 % зазначених земель зайнято багаторічним лісом, а на ріллю насправді припадає не більше 2,5 га.

Недбале ставлення до порядку проведення розпаювання земель з боку всіх учасників цього процесу і порушення ними ключових норм земельного законодавства призвело до цілої низки негативних наслідків.

Зокрема, в чужу власність несподівано потрапили прилеглі землі СП «Чернігівський торгівельний альянс», що взагалі не був учасником цієї історії з приватизацією. Також виявилося, що в межі приватизованих земель увійшла частина традиційного місця відпочинку чернігівців — смуга завширшки 300-350 м уздовж берега Стрижня.

Найприкріше те, що в зону приватизації потрапила частина території городища «Ялівщина», що є грубим порушенням законодавства України, за яким землі історико-культурного призначення відносяться до особливо цінних земель, є державною власністю і не можуть передаватись у комунальну чи приватну власність.

Не чую! Не бачу!

Час минає, ті чи інші земельні питання продовжують виноситися на кожну сесію міськради, а проблема з Ялівщиною залишається нерозв’язаною. І це при тому, що її ігнорування тільки погіршує ситуацію і становить загрозу для екосистеми та збереження історико-культурної спадщини Чернігова.

У зв’язку з тим, що під час перевірки прокуратура все ж таки не вбачила підстав для вжиття заходів прокурорського реагування в даній ситуації, міська рада так і не скасувала своє рішення про приватизацію земель у Ялівщині від 31 серпня 2006 року.

Більше того, на розгляд 23 сесії Чернігівської міської ради 5 скликання в грудні 2007 року було винесено питання про затвердження переліків об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Чернігова, які підлягають приватизації у 2008 році.

Вулиця-привид

Йшлося, зокрема, про розпаювання цілої низки земельних ділянок (розміром до 0,01 га кожна) по вул. Жуковського, визначення місцезнаходження якої вже саме по собі викликало серйозні труднощі.

Після наполегливих пошуків вдалося встановити, що колись ця вулиця дійсно існувала, нині ж це — територія Ялівщини, а загальна площа підготовленої для приватизації землі становить майже 4 га… (Чи не забагато для двох жінок, аби вести господарство?).

На тлі цієї боротьби за землю дедалі популярнішою серед міської громадськості стає ідея встановлення державного захисту над усією територією Ялівщини, що дасть можливість зберегти об’єкти історико-культурної спадщини та екосистеми в нинішньому стані. При цьому має бути забезпечено умови для організованого відпочинку населення та право вільного доступу до природних ресурсів міста.

Чи буде РЛП?

26 січня 2007 року з ініціативи громадськості було сформовано погоджувально-експертну комісію (ПЕК) з проблем Ялівщини, яка порушила питання про утворення тут регіонального ландшафтного парку (РЛП).

Режим РЛП забезпечить не тільки збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів, а й створить умови для розвитку туризму й відпочинку на природі з додержанням режиму охорони природно-заповідних територій, сприятиме екологічній освітньо-виховній роботі та організації наукової діяльності.

У квітні 2007 року постійна комісія обласної ради з питань управління та розпорядження об’єктами комунальної власності підтримала ініціативу ПЕК з проблем Ялівщини щодо повернення урочищу природоохоронного статусу. А у вересні 2007 року центральні органи влади, обласна державна адміністрація та й Чернігівська міська рада висловили свою згоду стосовно реалізації згаданого проекту.

Нині лишається тільки чекати на створення РЛП і сподіватися, що справа не затягнеться на роки.

А поки справа дійде до реалізації проекту РЛП, тутешнім господарям, зокрема з комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд», здається, було б не зайвим навести лад на землях, якими вони користуються. Адже постійна критика діяльності підприємства й доволі значні обсяги бюджетного фінансування упродовж останніх років практично не позначаються на санітарному стані Ялівщини.

Наразі ж практично в кожного, хто побував на території лісопарку, залишається двояке враження від побаченого: з одного боку — захоплення від краси природи, а з другого — розпач від її занедбаності.

Представники погоджувально-експертної комісії
з проблем Ялівчини:
Юрій Карпенко, Марина Колесник, Тетяна Лисогор

“Український лісовод”

фото звідси

Читайте також:
В Луганской области дерибанят заповедные Кременские леса
Закарпатской Долине нарциссов угрожает исчезновение?

А вы уверены, что не имеете кредита?

Жительница села Зайцы Черниговского района Наталья тот ноябрьский день запомнит навсегда. Письмо от “Универсал Банка” они с мужем увидели вечером, когда справились с хозяйством.

Большая неожиданность – содержание письма. Банк сообщил: Наталья задолжала 2887,73 грн. за кредит. “Это случилось, как гром среди ясного неба, – вспоминает женщина. – Вся семья была начисто потрясена такой новостью. Тем более, что никакого кредита я отроду не брала”.

Наверно, без лишних объяснений каждый поймёт состояние женщины, которая в отчаянии стала звонить по телефону родственникам, искать совета и поддержки, плакала и всю ночь не могла заснуть из-за такой вести. А назавтра вместе с сестрой направилась в Чернигов искать тот банк. . .

Наталья, ещё раз переспросила, на самом ли деле за ней значится долг, и работник подтвердил, что действительно это так, и долга “набежало” уже больше трёх тысяч. Тогда Наталья объяснила, что не брала никакого кредита, поэтому её долг – ошибка и запросила у администрации документы, по которым, будто, она взяла кредит.

Однако юрист Черниговского отделения банка не спешил выполнять законную просьбу “клиентки”, а объяснил, что кредитное дело нельзя видеть, ведь он находится в центральном офисе, то есть в Киеве, и не может быть срочно доставлено – нужно делать запрос и ждать. А ещё было бы хорошо, чтобы женщина вспомнила, кому и когда давала свои документы.

ОТДАЛА ПАСПОРТ ДЛЯ ОБОРМЛЕНИЯ БАНКОВСКОЙ КАРТОЧКИ

Впоследствии Наталье удалось вспомнить, что в начале 2007-го года несколько месяцев работала продавцом одного из магазинов одежды в так называемом бутике на рынке “Нива”, и владелица этого бизнеса брала у Натали паспорт с идентификационным кодом для оформления в “Универсал Банке” пластиковой карточки для расчётов по зарплате. Подержала она у себя документы доверчивой работницы несколько дней и вернула. А через три месяца Наталья уволилась с работы.

К ЖЕНЩИНЕ НАВЕДАЛАСЬ СЛУЖБА БЕЗОПАСНОСТИ БАНКА

На следующий день Наталья опять пошла к юристу банка и сообщила о своей догадке относительно лица, которое могло воспользоваться её документами. “На мои слова он заулыбался и посоветовал пойти в “Мегацентр”, найти там названное лицо и договориться с ней, чтобы “полюбовно” заплатила банку долг”, – рассказывает она. Озадаченная женщина так и сделала: вместе с сестрой пошла искать свою прежнюю начальницу, та, конечно, и на связь не выходила и “не смогла” встретиться из-за занятости. Вместо неё с беспомощной Натальей разговаривала заместительница – ей Наталья и заявила, что идёт в милицию писать заявление о мошенничестве.

По дороге к городской милиции владелица магазина одежды позвонила по телефону сама и стала объяснять: мол, документы брала исключительно для оформления карточки, а не кредита – случилась какая-то ошибка. Но настойчиво советовала Наталье опять пойти в банк и просить у юриста справку о том, что банк не имеет к ней никаких претензий и за ней не числится никакой долг. Уже знакомый юрист морочил головы сёстрам два часа: то документы в Киеве и он не может ничего показать, то выдвигал разные версии о том, как могло случиться такое безобразие и договорился до такого: мол, должницей может быть ваша однофамилица. Но разве может быть ещё у какого-то человека паспорт с таким же номером и адрес, по которому живёт Наталья? Такого откровенного издевательства первой не выдержала сестра и стала угрожать милицией и журналистами. И юрист «сдался» – куда-то позвонил, пошарил в своём компьютере и справку таки выдал, после чего женщины наконец дошли до милиции и написали там заявление.

Наталья не могла сдержать возмущения, когда к ней в село приехали киевские ребята из службы безопасности «Универсал Банка»: они показали наконец Наталье документы, по которым был оформлен кредит, в том числе и справку о заоблачно высокой зарплате продавщицы бутика, которая могла ей только сниться. Ребята обещали во всём разобраться и сами подать иск в суд на виновников этого мошенничества, а кредитное дело Наталье, мол, отдадут… через два месяца.

И вот прошло два месяца – женщина опять пошла в Черниговское отделение банка, но уже вместе с журналистами. Понятное дело, никакого дела из Киева никто не прислал, потому его в Чернигове будто нет – нужно прийти ещё раз, традиционно, в понедельник. Однако последующие посещения также оказались безрезультатными.

С ПОДОБНЫМИ ПРОБЛЕМАМИ ОБРАТИЛОСЬ УЖЕ С ДЕСЯТОК ЧЕРНИГОВЧАН

Оперуполномоченный городской милиции Евгений Ребенок, который начинал расследовать дело Натали, рассказал, что с подобными проблемами обратилось уже с десяток черниговчан. У них всех были взяты образцы почерка для экспертизы – чтобы установить, в действительности ли люди подписывали кредитные документы или делал это кто-то за них. По оперативной информации, главной мошенницей может оказаться не владелица магазина одежды, а другая женщина, очевидно приятельница последней. Но это лицо на время нашего общения с оперуполномоченным будто исчезло из Чернигова, её активно разыскивали. А то, что мошенничество происходило при участии работников самого банка, – похоже, даже не нуждается в тщательном подтверждении. Конечно, финансовому учреждению не очень приятно фигурировать в таком скандале и давать комментарии по этому поводу. Но потерпевшие люди, очевидно, обратятся в суд и спрятать “шило в мешке” будет практически невозможно.

“Високий Вал”

Читайте также:
Банк “Надра” начал менять квартиры на вклады
Банк «Київ» сплатив свої борги коштами киян
“Элитовцы” утверждают, что их участки хотят продать повторно