Системний дерибан

Работники ООО «Херсонский машиностроительный завод» (ХМЗ) захватили первый этаж здания Херсонской областной государственной администрации и областного совета.

Около 500 рабочих ХМЗ пришли сегодня в 9.00 к зданию ОГА и областного совета в центре Херсона и требовали встречи с руководством ОГА и совета для решения вопросов выплаты задолженности по зарплате.

Часть пикетчиков, около 200 человек, пригласили в малый зал ОГА на первом этаже здания для встречи с председателем облгосадминистрации Борисом Силенковым. Губернатор объяснил работникам ХМЗ, что со стороны администрации уже сделано все, что в ее компетенции: вопрос сейчас находится на уровне правительства и решается, но для решения проблемы нужно время. Однако разговор с обеспокоенными отсутствием денег людьми происходил на повышенных тонах.

После встречи люди отказались покинуть административное здание. Как сообщил руководитель независимого профсоюза «Петровец» Леонид Немченок, «мы захватили первый этаж администрации и будем удерживать до тех пор, пока не выполнят наши требования: выплатят долги по зарплате и начнет работать предприятие». По мнению Л.Немченка, люди готовы удерживать здание до 3-4 суток.

На данное время на место происшествия прибыл руководитель областного Управления госохраны. Также ожидают прибытие прокурора области, который должен объяснить людям, как проходит расследование в отношении должностных лиц ХМЗ.

Как сообщалось, ранее, 3 февраля, работники ХМЗ, которым предприятие задолжало до 5,5 млн. грн. зарплаты, захватили административное здание завода. С того времени продолжаются протесты работников завода. На данное время владелец ХМЗ погасил приблизительно 0,92 млн. грн. долга.

УНІАН

Предистория:

Робітники виступили проти дерибану херсонсього комбайнового заводу
Фотозвіт виступу проти дерибану Херсонського машзаводу

Фотозвіт виступу проти дерибану Херсонського машзаводу

Рівно в 9:00 робітники Херсонського машзаводу зібралися на мітинг. Напередодні вони провели чергове зібрання котре завершилося несанкціонованим походом містом і мітингом біля будівлі Облради. Це нічого не дало і намагання керівництваобласті застрітися з керівництвом заводу успіхом не увінчалося.

Тому було вирішено повернути завод у державну власність, так як нинішній власник не виконав приватизаційні зобов’язання фактично розірвав договір з державою.

Охорона спротиву майже не чинила, зрештою вони такі самі заручники ситуації. Люди зайшли в адміністративний корпус і почали шукати за в.о. директора заводу Пугачову. Але її не знайшли. Ходили версії, що вона утекла коли дізналася про захоплення. В кабінеті виявився лише технічний директор. Всі зайшли туди.

Більшість не влізла, а тому прийшлосячекати в коридорі. Тут раптово зникло світло. Виявилося електроенергію відключили. Всі вважали, що це робота адміністрації заводу. Появилася Пугачова, шкод, що у нас немає зараз цієї фотографії, пізніше обіцяють прислати і ми її розмістимо. Вона розмахуючи пальцями які всі в золоті спробувала всім порозказувати яка вона нещасна. Це викликало цілком зрозуміле обурення. Було навіть чутно заклики деяких жінок повиривати їй волосся. Директриса перелякалася і почала прикидатися зомлівшою, прийшла охорона і вивела її. Потім народ перемістився в актовий зал.

Частина почала готувати плакати для акцій, а решта жваво обговорювала, що ж робити далі. Ніхто відступати і здаватися не збирався.



Перед робітниками виступив керівник обраної напередодні Ради трудового колективу Леонід Немчонок. Він коротко охарактеризував ситуацію і розказав продумк, що ж робити далі. Опісля він з предствниками Ради поїхав на зустріч з головою ХОДА.

Повернувся він з журналістами та представниками керівництва області. На вході охорона, мабуть уже отримавша “взбучку” від власника, спробувала не пропустити їх.

Однак вони даремно пробували “дискутувати” з простими роботягами і їх мозолястими руками. В актовому залі знову пройшов мітинг, виступив представник губернатора,( за часів СРСР керіник міському партії) який закликав не піддаватися на провокації, зберігати спокій, щоб не почалося, як він сказав “ланцюгової реакції”. Народ не дуже добре сприйняв його боязливу, страусину позицію. І цю думку зразу ж після нього озвучив депутат, здається, міськради, робітник але з іншого заводу по фамілії Черепаха.

Було прийнято рішення організувати чергування на заводі і залишитися наніч. Також вирішено сформувати робітниче ополчення для контролю за охороною, щоб зупинити розкрадання заводу власником та не допускати блокування приміщень.

Орест Цебрій

фото Ігоря Котовського, джерело: ukraine.indymedia.org

Читайте також опис подій:
Робітники виступили проти дерибану херсонсього комбайнового заводу

Проти дерибану заводу

Робітники виступили проти дерибану Херсонсього комбайнового заводу

2 лютого кілька сотень робітників херсонського машинобудівного заводу влаштували несанкціонований похід містом, протестуючи проти знищення підприємства. Робітників підтримала низка лівих організацій, в тому числі анархісти.
Акція почалася з мітингу біля входу в ХМЗ. На ньому виступили представники трудового колективу та ОМ.

Учасники акції вирішили сформувати робітничу раду, яка представлятиме інтереси працівників заводу та захищатиме його від знищення.
Також ухвалене звернення до української влади, в якому вимагається націоналізувати підприємство без викупу у власників. Останні, до речі, зірвали виконання приватизаційних зобов’язань. Робітники вимагають виплатити заборгованість із заробітної платні, котра на даний момент становить 4 млн, 478 тисяч гривень, забезпечити держзамовлення на виробництво та закупівлю комбайнів та їх пільгове придбання вітчизняним АПК.
У випадку невиконання вимог, робітники обіцяють вдатися до більш радикальних дій, захищаючи себе і свої сім’ї від голодної і холодної смерті.

Після закінчення мітингу, заводчани з гаслами на кшатлт “Ні голодомору 2009 року” пройшли центральним проспектом міста, вулицею Ушакова до Херсонської обласної державної адміністрації. Вони вимагали зустрічі з головою ХОДА Силенковим Б.В. Однак замість нього вийшло керівництво обласної міліції та заступник голови ХОДА. Вони пообіцяли, що не допустять закриття підприємства.

Опісля стихійного мітингу біля стін облдержадміністрації її керівництво разом з представниками робітництва, лівих організацій та журналістів вчинило спробу зустрітися з в.о. директора Херсонського комбайнового заводу Тамілою Пугачовою. Однак та дала розпорядження охороні не впускати нікого – через свою ніби-то відсутність на території ХМЗ.

Нагадаємо: працівникам заводу не виплачують зарплатню з вересня 2008 р. Заборгованість обіцяють погасити через кілька місяців, після продажу техніки, котра залишилась на території ХМЗ. Кілька років тому ВАТ “Херсонаські комбайни” довели до банкрутства та ввели до складу ЗАТ “Херсонський машинобудівний завод”. Як пише “Деловая столица”, це було зроблено згідно з інтересами структур Віктора Пінчука. Пізніше у нього з’явився партнер – Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Білоцерківський машинобудівний завод” Олександра Олійника.

За словами робітників, усе більш-менш цінне майно переоформили та вивезли до Білої Церкви. Тепер, як повідомляє керівництво, вирішено сформувати нове підприємство на основі ЗАТ “ХМЗ”, а більшість працівників мають звільнити. Зараз на підприємстві працює близько 900 чоловік.

20 січня робітники ХКЗ, з’явившись у бухгалтерію, щоб одержати довідки для біржі праці, із здивуванням виявили, що із заводської прохідної зняли вивіску «Херсонський машинобудівний завод». Другим сюрпризом стало те, що бухгалтерія у повному складі звільнилася. А саме підприємство ніби-то взагалі зникло з державного реєстру.

Акція протесту робочих Херсонського машинобудівного (комбайнового) заводу стала вже четвертою за останній час. Попередня акція відбулася 29 січня. Перша акція (21 січня), в якій узяли участь 500 робітників, завершилася штурмом будівлі обладміністрації. Друга (28 січня) – перекриттям руху транспорту і жорсткою розмовою із заступником голови обладміністрації.
Робітники обіцяють продовжувати акції до повного виконання їхніх вимог.

Орест Цебрій

фото з lj shapinbaum

Дивіться також Фотозвіт виступу проти дерибану Херсонського машзаводу

Херсонская область. Днепровские плавни

На сайте Херсонского областного совета есть коротенькое решение №416 от 4 октября 2007 года. Оно – не о премировании особо отличившихся работников аппарата совета, а – про отдачу более 7 тысяч гектаров охотничьих угодий в пользование на 49 лет – считай, навсегда.
Да, это факт: десятки тысяч гектаров водно-болотно-плавневых угодий Нижнего Днепра, коим, по мноообещающим зявлениям областных чиновников была уготована судьба стать Национальным парком “Нижньодніпровські плавні” общей площадью 50 тысяч гектаров, – разгребаются “на тихаря”.

Проголосовали депутаты “вопрос” в общем ворохе среди 50-60 других и – молчок. И что характерно: в этом самоуправстве цвета политической “палитры” сливаются в один – цвет алчности. Если бы это было не так, общественность услышала бы гневные заявления противоборствующих политических сил в том же областном совете. На сессиях, в прессе произошло бы хоть какое шевеление. Но – ничто не не зашевелилось. Болото…

А историческое решение №416 Херсонского облсовета обнародовало Цюрупинское издание “Вісник “Громадський контроль” в сентябрьском №9 (47) за 2008 г.

Документ впечатляющий. Все три пункта. В таких случаях принято снисходительно замечать: “Без комментариев”. И так, мол, ясно. Не согласен. Мы уже “недокомментировались” до того, что скоро в собственном государстве ногой будет некуда ступить. Кто мог подумать, что “спасители государства” до плавней доберутся? Да никто. Верили, что Днепр, плавни – это, как данность, как солнце и ветер, как небо и звезды, как воздух. А они не постеснялись, добрались. Создали так называемую “Цюрупинську районну громадську організацію “Цюрупинське районне товариство мисливців і рибалок “Відродження фауни” и – нате вам в пользование не 7 соток, не 7 гектаров, и даже не 70, а – более 7 тысяч гектаров плавней!

И это при том, что в Цюрупинском районе несколько десятилетий действует аналогичная “громадська організація” – отделение Украинского общества охотников и рыболовов (УООР), насчитывающая в своих рядах порядка полутора тысяч человек, которые охотились, в том числе и в части угодий, отошедших “відроджувачам”. (Но большая их часть была отнесена к “зеленой зоне”, где никогда и никому не было дозволено охотиться, а рыбалка была строго ограничена. Теперь этот запрет снят). УООР никогда не посягал на то, что принадлежит ВСЕМ.

С другой стороны, если уж областной совет так печется о фауне, а государственное предприятие “Херсонлес” столь беспомощно, что не может навести порядок во вверенных ему государством угодьях, то недурно было бы объявить конкурс и провести его публично, открыто. Может, в нем приняла бы участие и действующая Цюрупинская общественная организация охотников и рыболовов (от УООР). Глядишь, в конкурсе “победил бы сильнейший”. Но все сделали почти тайно – цель была иная?
С принятием решения так спешили, что (судя по документу) угодья сначала отдали, а уж потом поставили условия (см. пункт 1). Странен и второй пункт, который обязывает упомянутую “громадську організацію” контролировать самое себя. Ибо если не вчитываться в форму, а вдуматься в смысл, то несложно сделать вывод, что контролировать угодья может только хозяин.

Потому нетрудно предположить, что эти 7085 гектаров угодий не “надані”, а попросту отданы навсегда. Ибо, во-первых, через 49 лет “или ишак сдохнет, или эмир околеет”. Во-вторых, никакая организация (хоть бы она и называлась общественной) не будет вкладывать серьезные деньги в развитие ч у ж о й территории. А если так, то нетрудно догадаться, что в очень скором времени эти 7085 гектаров официально, решеним облсовета, “за поданням” той самой “громадської організації “Відродження фауни” попытаются передать ей в собтвенность. Естественно, бесплатно.

Что может последовать далее? Скорее всего, в плавни войдут земснаряды и начнется намывка площадок под виллы “новых украинцев”, как это уже и происходит на других участках. И будут навсегда убиты плавни – чья роль, к великому сожалению, в сбалансировании природных факторов и явлений бассейна Нижнего Днепра, до конца не изучена и не осмыслена. И это при том, что мы уже имеем пример очень серьезного удара по экологии Нижнеднепровья прокладкой мостового перехода через Днепр и Днепровские плавни в районе Цюрупинска. Но мостовой переход – это необходимый экономический выбор государства. А чей выбор и чья необходимость отдавать “Відродженню фауни” наши реликтовые леса?! Явно не государства.
Потому, если в судах появятся иски граждан к облсовету относительно законности решения №416 от 04.10.2007 г., удивляться не стоит: уважающему себя гражданину невозможно согласиться с тем, как избранная нами власть лишает нас того, что принадлежит всем.

Языком документа
Україна, Херсонська обласна рада
Рішення ХІХ сесії п’ятого скликання
04.10. 2007 №416
Про надання мисливських угідь в користування
Керуючись статтею 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», статтею 15 Закону України «Про тваринний світ», облрада
ВИРІШИЛА:
1.Надати районній громадській організації «Цюрупинське районне Товариство мисливців та рибалок «Відродження фауни» мисливські угіддя терміном на 49 років на території Херсонського лісництва Херсонського державного підприємства лісомисливського господарства квартали (1-26; 28 – 29; 39 – 42) площею 7085 га. за умови розробки і погодження з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області та обласним управлінням лісового та мисливського господарства проекту використання мисливських угідь, в якому передбачити пріоритетне надання послуг для відпочинку мешканців області.
2.Громадській організації «Цюрупинське районне Товариство мисливців та рибалок «Відродження фауни» здійснювати постійний контроль за відтворенням, збереженням та раціональним використанням тваринного світу на зазначеній території.
3.Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів та житлово-комунального господарства.
Голова обласної ради В.А.Демьохін

Юрий Антипов, ветеран Украинского общества охотников и рыболовов
vgoru.org

Як у Скадовську розкрадають землю

“У Скадовському районі фактичним “розпорядником” землі є відділ земельних ресурсів…, і лише на паперах – Скадовська районна державна адміністрація. І “кришується” розбазарювання курортного узбережжя – з Києва”.
Петро Железняк, начальник управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області. Олександр Строганов, начальник відділу планування, аналізу та здійснення інспекторської діяльності.
Вже не один рік депутати Скадовської міської ради стійко боронять землі громади від місцевих і зальотних рвачів.

І ось нещодавно управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області провело комплексну перевірку – наскільки Скадовська райдержадміністрація дотримується земельного законодавства?

На території Володимирівської сільради 41га райдержадміністрація безоплатно роздала “для ведення особистих селянських господарств” навіть без розроблення проектів землеустрою. Причому, громадянину Олександру Чаленку надали аж дві земельні ділянки – 1,3 га та 2 га, хоча це – порушення ст. 116 Земельного кодексу України. (Нагадаємо: коли Володимирівський голова сільради Віктор Дригваль виступив проти розбазарювання землі громади невідомим зайдам, його звинуватили в хабарництві й кинули за ґрати. “Вгору”, №16(290) від 17.04.08).

На території Лазурненської селищної ради так само протизаконно роздали 2,96 га – теж “для ведення особистих селянських господарств”.

Близько 300 га, роздані нібито для ведення особистих селянських господарств, “розташовані на територіях Скадовської міської, Лазурненської селищної та Красненської сільських рад вздовж Джарилгацької затоки Чорного моря, і відповідно до Положення про санітарну охорону Скадовської медичної зони в межах Скадовського району, затвердженої постановою КМУ від 18.05.1998 № 703, знаходяться в зоні санітарної охорони і повинні використовуватись для розвитку курортної зони”. І все це роздавалося “без погодження з відповідними природоохоронними, санітарно-епідеміологічними органами та без проходження обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації, йде приховування інформації на відповідність земельному законодавству передачі цих земель у власність та всяким чином приховується фактичне місце знаходження земельної ділянки, яку планують передати у власність”.

А коли заступник голови райдержадміністрації написав листа до райвідділу земельних ресурсів, аби до пропозицій про передачу земель відділ додавав “відповідні викопіювання із землевпорядної документації з позначенням конкретного місця знаходження земельної ділянки”, звідти відповіли: “чинним законодавством не встановлено необхідність надання викопіювань громадянином”. І це при тому, що саме відділ уповноважений вести державний земельний кадастр у районі (ст. 204 ЗКУ). Тобто, райдержадміністрацію відверто “послали”. “При підписанні розпоряджень райдержадміністрація не володіє ситуацією щодо конкретного місця знаходження землі”, – констатує комісія.

Газетної площі не вистачить, аби навести всі порушення законів, виявлені перевіркою в Скадовському районі. Але деякі просто вражають цинізмом.
“Між Скадовською райдержадміністрацією та приватним підприємством “Компанія “Майстер Фіш” укладено договір оренди земельної ділянки від 24.09.07 площею 596,19 га, в тому числі під озером Устричне – 380,89 га. Згідно даного договору в оренду передана земельна ділянка водного фонду. Інформація, на підставі якого рішення чи розпорядження органу виконавчої влади або місцевого самоврядування укладений договір, – відсутня. Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об’єктів місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні ради. Будь-яка інформація щодо рішення Херсонської обласної ради по передачі в оренду земельної ділянки водного фонду площею 596,19 га, в тому числі під озером Устричне – 380,89 га приватному підприємству “Компанія “Майстер Фіш”, – відсутня”.

Комісія відзначила і “славнозвісне” розпорядження № 580 (“Вгору” №33(307) від 14.08.08), яким райдержадміністрація віддала 6,854 га на березі Джарилгацької затоки у другій зоні санітарної охорони у власність 7 громадянам… для ведення особистих селянських господарств. Незважаючи на те, що сільгоспроботи в цій зоні заборонені й Генпланом Скадовська ці землі призначені для будівництва курортно-рекреаційних закладів. “Перевіркою було встановлено, що при підготовці та прийнятті розпорядження № 580 від 19 грудня 2007 р. було підроблено матеріали, по яких надано позитивний висновок начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Скадовської райдержадміністрації… Для погодження технічної документації представниками Скадовського районного відділу земельних ресурсів був представлений кадастровий план, на якому зображено, що земельні ділянки, які передаються у власність, розташовані на схід від автодороги Цюрупинськ-Гола Пристань-Скадовськ, в результаті був виданий позитивний висновок органами архітектури. В подальшому до кадастрового плану були внесені виправлення, де вказано, що земельні ділянки знаходяться поблизу садівничого товариства “Лісомеліоратор”.

Висновок комплексної комісії:
“В результаті порушення земельного законодавства Скадовська райдержадміністрація надала земельні ділянки рекреаційного призначення загальною площею біля 300 га для ведення особистого селянського господарства, що є розбазарюванням земель рекреаційного призначення”.

Рекомендація: “Органам місцевого самоврядування, виконавчої влади та правоохоронним органам вжити дієвих заходів по поверненню державі земель, наданих з порушенням чинного законодавства”.

Алла Тютюнник, Наталя Бімбірайте, “Вгору”
Фото Андрія Матросова

перепощено з  maidanua.org.ua

Читайте також:  “Свидетель обвинения“ 

  Відкрите звернення щодо ролі Херсонського УБОЗу в дерибані земель Придніпров’я

Щороку десятки тисяч гектарів акацієвих лісосмуг Херсонщини помітно рідшають.Сокира та пила дроворуба за останні два десятиріччя так пройшлися по зеленому шуму, що від нього залишилися тисячі й тисячі пеньків. Майже в кожному населеному пункті області є ділки, які будують на краденій деревині своє благополуччя. І як не стараються лісівники, місцеві ради та правоохоронці перешкодити цій напасті,їхні зусилля марні. Серед білого дня загорілися акацієві ліси.— Приїжджайте до нас і побачите на власні очі, як вогонь безжалісно пожирає десятки кілометрів лісосмуг,— сказав у телефонній розмові директор СТОВ “Явір” Нововоронцовського району Федір Яровий.

— Вже не знаємо, як боротися з цією напастю! Хтось підпалює лісосмуги, щоб потім зрубувати дерева і продавати як дрова. За кілька годин ми на його старенькій “Ниві” разом із головою постійної комісії з питань агропромислового комплексу,охорони навколишнього середовища та земельного реформування Нововоскресенької сільради Віталієм Сухомлином об’їхали акацієві лісосмуги та поля, де пройшовся вогонь. І досі горить. І ніхто не поспішає гасити рукотворні пожежі!

— Ліси безперестанку горять ще з середини серпня, — невесело сказав Віталій Сухомлин, — і ніхто не може зупинити вогонь. Дорожнеча палива призвела до того, що селяни змушені купувати крадені дрова. Імена губителів природи знають усі, але кругова порука забезпечує їм імунітет від кримінальної відповідальності.

Бачите, обвуглилася не лише земля зі свіжими пеньками й сотнями наполовину обгорілих дерев, а й поля поступово перетворюються на чорну пустелю. Якщо не покладемо цьому край, екологічна катастрофа неминуча. А поки що рано-вранці, ввечері та пізньої пори беруться за свою чорну роботу доморощені “дроворуби”. І вже сьогодні маємо майже сорок кілометрів сплюндрованих вогнем лісонасаджень…

Директор Нововоронцовської філії “Херсонагроліс” В’ячеслав Волченко коментує: “На жаль, у нас нема справжнього господаря лісосмуг, а він обов’язково повинен бути, бо інакше чекає велика біда.

Анітрохи не перебільшую загрозу, яка таїть в собі повне знищення лісонасаджень! У Нововоронцовському районі на сьогодні є 2133 гектари лісосмуг, з них — 136 га на території Нововоскресенської сільради. В майбутньому є намір передати всі лісонасадження на наш баланс, але потрібно мати майже 200 тисяч гривень, аби замовити технічну документацію. І штати лісників потрібно збільшувати, а це також чималі кошти. Словом, зміни на часі, але вони відбудуться тільки тоді, коли буде фінансування. Пожежі в лісосмугах багатьох населених пунктів виникають надто часто, щоб “списувати ” їх на випадковість. На мою думку, це цілеспрямоване знищення. Лише нинішнього літа довелось локалізувати лісові пожежі в селах Гаврилівці, Осокорівці, Миролюбівці, Любимівці, а також поблизу селища Нововоронцовка.

Ситуація з лісосмугами — це наслідки недолугого реформування аграрного сектору економіки в державі. Хлібороб зі своїми негараздами опинився біля розбитого корита. Землю швиденько роздали, не поміркувавши, як її оброблятимуть селяни, в кого за душею, крім мозолистих рук, нічого нема. Одно правда, що в бідного буде легше відібрати. Бо на своїй землі він і на машину вугілля не заробив.

Звідки ж у старенької бабусі, матері одиначки чи багатодітної сім’ї візьметься тисяча гривень на тонну вугілля? Тому вони і змушені платити за тракторний причіп акацієвих дров по 300–400 гривень. А на людській біді наживаються ділки місцевого розливу. А “взяти” їх ніяк, бо над ними — “дахи” при владі (хай — у низах). І в державі, де байстрюки капіталу чубляться за трон і нема ніякої надії на порядок, навіть в моді робити кожному те, що заманеться.

Тому димить на всю Україну, щоб не видно було, хто краде, хто палить, а хто покриває. Біда. І задавнювати її не можна!

Микола ГУРЕПКО,
Херсонська область

Селянська правда №67(68) від 16.09.2008

перепощено з pryroda.in.ua