Системний дерибан

Нижнеднестровский национальный парк застраивают коттеджами (ВИДЕО)

Скандал в Одесской области. Прямо на территории национального природного парка в дельте Днестра – берег реки застраивают коттеджами. Экологи и местные жители утверждают: это незаконно и наносит ущерб природе и людям. Согласны с таким мнением и контролирующие органы, однако ситуация не меняется уже нескольких лет. Подробности – в сюжете Андрея Анастасова.

Нижнеднестровский национальный парк. Река Днестр, проходя через болота и островки, впадает здесь в Черное море. Весной это своеобразный санаторий для рыб, птиц и животных – они набираются тут сил и растят потомство. Облюбовали это место и… коммерческие структуры.

Андрей Анастасов, корреспондент:

- Первые коттеджи здесь появились шесть лет назад. Экологи тогда сразу забили тревогу – обращались в различные инстанции, но застройка побережья не только не прекратилась, а продолжилась с удвоенной силой. Сегодня доселе нетронутый уголок природы – не узнать.

Эколог Иван Русев рассказывает: изначально коммерсанты уверяли, что построят лишь небольшую лодочную станцию – по проекту, здесь должны быть легкие одноэтажные домики. Сегодня вместо них – многоэтажные коттеджи, и, строительство продолжается. И это не единственное нарушение закона.

Иван Русев, член совета Украинского общества охраны птиц:
- Они строятся в стометровой прибрежной полосе, где Водным кодексом, Земельным кодексом, всевозможными постановлениями четко регламентировано использование этих территорий. Берег, по Конституции, должен быть доступным для всех!

Сейчас под застройку расчищают новые участки. Национальный парк тает на глазах. Возмущаются и жители окрестных сел. Испокон веков на этих берегах они отдыхали, выпасали скот, косили сено и удили рыбу.

Петр Недин, житель с. Маяки:

- Одамбовывают, забивают сваи чуть ли не на середине, отгораживают – ну, извините, на мой взгляд, это просто похабное отношение к природе!

Руководство национального парка подтверждает: стройка действительно ведется, но препятствовать этому нет возможности – потому что фактически заповедник не является пользователем земли, а коммерсанты арендует участок у местной райадминистрации.

Виталий Примак, директор Нижнеднестровского национального природного парка:
- Если нам предоставляют все соответствующие документы, то вопросы у нас как бы к этим строителям или хозяевам, на территории которых это строительство, как бы отсутствуют.
В строительной компании нам заявили, что объект сдан – и комментарии излишни. Местные органы прокуратуры на нарушения не реагируют уже несколько лет подряд поэтому мы обратились в Государственную экологическую инспекцию в Киеве. Здесь подтвердили: строительство коттеджей незаконно, и не сегодня-завтра делом займется Генеральная прокуратура.
Сергей Комарчук, начальник отдела Государственной экологической инспекции Украины:

- Зараз це питання, буквально прийшло перед вами. Інший запит і від народного депутата, тому що б’ють на сполох, і ми готуємо подання до Головної прокуратури, щоб прокуратура вже через свої органи вмішувалась в це питання і була якась реакція, бо ми більш нічого не можемо зробити.

Парку уже нанесен непоправимый ущерб, говорят экологи – рыба на нерест не заходит, а перелетные птицы – больше не останавливаются – предпочитают соседнюю Румынию.

Андрей Анастасов, Антонина Маровди, Игорь Мехоношин, “Подробности”. Телеканал “Интер“

фото звідси

Львів без дерев

У місті планують зрізати тополі, які були висаджені у післявоєнний період. За словами Оксани Війтик, в.о. начальника управління екології та благоустрою Львівської міської ради, ці дерева вже мають по 50-60 років, а вік тополі – 40. Отож, за словами чиновниці, дерева в аварійному стані і кожного року, коли є буревії, вони ламаються і створюють небезпеку.

– Цього року всі кошти, які ми раніше виділяли на боротьбу з омелою та зрізування дерев, ми плануємо виділити на спиляння тополь біля закладів освіти, щоб убезпечити дітей, – додала Оксана Війтик.

Водночас, у ратуші активно обговорюють питання обрізування гілок дерев. Щоправда, ці дії чиновників викликали обурення викладачів Українського католицького університету. Вони стверджують, що у місті калічать дерева. Викладачі просять зупинити масову руйнацію зеленого насадження, яка систематично проводиться під прикриттям сезонного “формування” крони дерев, і наводять найяскравіші приклади такої руйнівної практики: на вулиці Словацького біля входу до парку ім. Івана Франка та у парку культури ім. Богдана Хмельницького.

У відповідь на лист викладачів УКУ чиновники пояснюють обрізування дерев у парку Франка, коли залишились лише стовбур і гілки першого порядку, вимогами безпеки – гілля височіло над лініями електропередач. Про це повідомив Володимир Чишинський, головний спеціаліст управління екології ЛМР. А ось останнє обрізування дерев у парку культури ім. Хмельницького він оцінює негативно.

Чиновник заявив, що випадки надто жорсткого обрізання дерев пов’язані із непрофесійністю приватних підприємств, у яких замовляли ці послуги. До ЛКП “Зелений Львів”, що обрізає більшість дерев, зауважень немає, однак у кожному районі міста є ще 2-3 приватні підприємства, в яких замовляли ці послуги. Перш ніж починати роботу, вони не радилися зі спеціалістами. Чиновник додав, що саме нефаховість призвела до неправильного обрізання дерев. Щоб не допускати більше таких ситуацій, приватних підприємців зберуть на навчання у Лісотехнічному університеті.

Віталій Войтенко,
викладач кафедри загальної та соціальної педагогіки УКУ, автор листа-звернення до міського голови:

– Я люблю наше місто і люблю природу, саме тому вирішив написати лист-звернення. Мешкаю в центрі, тому всі зміни відбуваються у мене на очах. Хочу зауважити, що рік тому, вздовж моєї вулиці аналогічно обрізали дерева – нового гілля за цей час майже не виросло. Таке жорстке обрізання не може бути прийнятним, зокрема такі випадки як на вул. Словацького. Там від дерев лишися триметрові пеньки. Найжахливіше те, що за такі речі ніхто не несе відповідальності. У відповіді на наш лист у ЗМІ звучали виправдання, мовляв це хиба тих приватних підприємців, які здійснювали обрізання та що їх будуть вчити, як це робити правильно, але чому замовлення на формування дають тим, хто гадки не має, як слід обрізати дерева? Відомо також, що Лісотехнічний університет розробив програму з порадами, як краще обрізати дерева і, що найважливіше, до різних типів дерев треба по-різному застосовувати обрізку, але складається враження, що ці технологічні рекомендації просто ігноруються.

Частину свого навчання як психолог я проходив в Америці, де обрізання дерев здійснюють дуже вибірково, відрізають тільки сухі гілки або ті, що торкаються ліній електропередач, а у нас на вул. Стефаника та Дорошенка, дерева залишили без гілля за три-чотири метри до можливого доторку до лінії. Як вже зауважували фахівці з Лісотехнічного університету, такі дерева (особливо ясени, клени та каштани) відновлятимуться щонайменше три роки. Це, безпосередньо, та руйнівна практика, яку ми просимо зупинити.

До теми

Цьогоріч у Львові паспортизують столітні дерева. Їх порахують, виготовлять спеціальні таблички та внесуть у спеціальний природоохоронний реєстр міста. За словами Оксани Війтик, в. о. начальника управління екології та благоустрою Львівської міськради, кожен факт відсутності дерева потрібно обґрунтувати й затвердити на рівні області, потім у Києві, тому сказати, коли завершиться паспортизація дерев, зараз складно.

Перші спроби порахувати старі дерева були ще 1984 року. У старому реєстрі – понад два десятка старих дерев, сьогодні чотирьох з них уже не дорахувалися. Володимир Читинський, головний спеціаліст сектору благоустрою управління екології та благоустрою ЛМР, повідомив, що за допомогою паспортизації уточнять інформацію про розміщення дерев, породу, вік та охоронну зону. За кожним об’єктом закріплять земельну площу. Більшість старих дерев росте на приватних територіях, які колись були в комунальній власності. Тому власники приватних ділянок змушені будуть підписати з містом документ про збереження дерева для наступних поколінь. За його знищення каратимуть великими штрафами. Із цінних столітніх дерев у Львові ростуть магнолії, кедрова сосна, кавказька ялина та ліщина деревовидна.

lvivpost.net

У Коломиї руйнують добротну історичну будівлю часів Австро-Угорщини

Інтелігенція Коломиї виступає проти руйнації старої будівлі, яка має для міста історичне значення. Влада не зважає, посилаючись на те, що будова аварійна. Це австрійська триповерхова споруда у стилі мілітарного палаццо, проект якої затвердив сам імператор Австро-Угорської імперії. Зараз її просто розбирають на цеглу.

Історія будівлі

У Коломиї свого часу для потреб австро-угорської армії було збудовано добротні казарменні приміщення, які могли справно служити для багатьох наступних поколінь, навіть при умові їхнього перепрофілювання. Цю величну гарнізонну споруду біля парку Кирила Трильовського по вулиці Чайковського зведено за проектом німецьких зодчих в міліарному архітектурному стилі, з елементами європейського «палаццо», ідею якого запропонував сам архикнязь з династії Габсбургів.

У цих касарнях містився цісарсько-королівський 66-й батальйон «Коломия», піхотного полку краєвої оборони, згодом казарма 3-го батальйону 36 піхотного полку, утвореного ще 1889-1901-му роках. Полковий штаб передислокували зі Станіславова до Коломиї, яка тоді швидко розбудовувалася і впевнено набирала європейських рис культурної столиці Покутського краю.

Згодом, за часів ЗУНР, на основі цього формування було утворено 36-й полк ім. Гетьмана Івана Мазепи, вояки якого уславилися в боях з польськими загарбниками і большевиками в 1918-20 роках. Українські вояки, які відбували тут службу захопили владу в місті 1 листопада 1918 року.

Ось як красномовно описує розквартирування у цьому будинку свідок тих подій Василь Волицький: «З кількома товаришами мене відіслали до казарм 36 п. п. Знадвору – стиль австро-німецьких «бургів», чепурний, з червоної цегли, величний у три поверхи, наче не у нашій Коломиї, а десь у самому Відні». На довший побут у цих стінах зупинявся тоді полковник легіону УСС Вільгельм-Франц Льотрінген Габсбург – онук австрійського імператора Франца Йосифа I-го. Цей цісарський нащадок мав літературне псевдо Василь Вишиваний, бо володів неабияким сентиментом до української нації, завше носив під одностроєм вишивану сорочку, через, що, мабуть й був страчений в одній із київських катівень року 1947-го.

З цією будівлею пов’язані біографії і долі таких визначних українських військовиків, як сотник УГА Гриць Голинський, комендант Гуцульського куреня в 1919 р., ростріляний більшовиками у Станіславові 1941 р. Звідси 15 грудня 1918-го січовики йшли на допомогу Львову, що спливав українською кров’ю. На коломийському морозному ринку їх проводжали представники державної влади вільного міста. Польовий духівник о. Яросевич зачитав слова присяги. Окружний комендант, сотник Теодор Примак, який приймав парад, сказав тоді «Пам’ятайте, що вам вірить Батьківщина, пам’ятайте, що на вас задивлені з надією мільйони, пам’ятайте, що доля грядущих поколінь у ваших руках, пам’ятайте, що майбутність прославить, або прокляне вас!».

Що ж, через сотню років ці слова виявилися актуальними по відношенні до старенької, славної військової кам’яниці, яка могла би бути гордістю будь-якого іншого міста. Нині вона під реальною загрозою знесення, замість належного пошанування тих, хто вірою і правдою служив у цих стінах. І тому не байдужі громадяни міста висловлюють своє обурення й незгоду з приводу незаконної руйнації архітектурної пам’ятки давньої Коломиї.

Під протестом підписалися:

Олександр Козаренко – композитор, професор, секретар Спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України.
Катерина Каркадим – заслужений діяч мистецтв України, член Спілки художників України.
Романа Баран – народний майстер України, завідувач відділу кераміки НМНМГіП.
Мирослав Ясінський – художник.
Василь Андрушко – художник.
Микола Семеняк – художник.
Емілія Бережницька – художник.
Микола Савчук – журналіст, видавець, краєзнавець, заслужений артист України.
Василь Нагірний – член Спілки кінематографістів, НСЖУ.
Андрій Малащук – член НСЖУ, Асоціації українських письменників України.
Дмитро Карп’як – журналіст, виконавчий директор Коломийського відділення громадської мережі ОПОРА.
Іван Маруняк – Коломийське представництво громадянської мережі ОПОРА.
Іван Вишиванюк – краєзнавець.
Володимир Гавриленко – краєзнавець.
Михайло Бережницький – підприємець.
Ігор Ганущак – підприємець.
Ігор Козак – підприємець.

report.if.ua

Луганчани вимагають накласти вето на закон «Про регулювання містобудівної діяльності»

18 січня 2011 року біля будівлі Луганської обласної Державної Адміністрації громадські активісти провели акцію протесту проти закону «Про регулювання містобудівної діяльності».

Головною вимогою активістів було накладання президентського вето на закон «Про регулювання містобудівної діяльності», прийнятий Верховною Радою 13 січня 2011 року. Участь у заході взяли понад 50 осіб, серед яких представники громадських організацій, журналісти та громадські активісти міста. Організаторами акції виступили громадські організації – Східноукраїнський центр громадських ініціатив та Правозахисний центр «Поступ». Окрім усних закликів, що звучали в ході акції, в руках учасників були плакати з гаслами: «Закону – вето, містам – майбутнє», «Нет геноциду городов», «Тигипко, засунь закон обратно».
В ході акції протестувальники зацементували карту Луганська, що символізувало загрозу майбутніх забудов міста, які відбуватимуться без узгодження із громадськістю. До складу цементного розчину, яким була залита карта увійшли «корумпованість, жадібність і політична глухота» чиновників Кабміну та депутатів Верховної Ради.

Також луганчани зібрали підписи під зверненням до Віктора Януковича з проханням накласти вето на новоприйнятий закон. Це звернення було передано заступнику начальника Управління містобудування та архітектури Луганської облдержадміністрації Григорію Мазуру, який вийшов до протестуючих.

«Ухвалення цього закону є цинічним наступом великим містобудівних компаній на права та законні інтереси мільйонів мешканців міст нашої країни. Цим законом у громадян відбирають право навіть висловлювати свою думку щодо майбутніх забудов. Ми сподіваємось, що Президент України накладе вето на закон, а не підтримуватиме жадібність забудовників», – коментує захід голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко.

Нагадаймо, що якщо Віктор Янукович підпише Закон, то ні громадські слухання, ні архітектурні та екологічні експертизи не будуть грати ніякої ролі. На думку активістів, даний закон вигідний тільки великим забудовникам, тому що тепер вони зможуть вирубувати дерева, встановлювати загородження і навіть рити котловани без узгодження з людьми, істориками та екологами.

Оригінали фото та текст звернення Ви можете переглянути на сайті СЦГІ

Прес-центр Східноукраїнського центру громадських ініціатив,
30-й квартал, буд. 2, кв. 14, м. Луганськ, 91005,
тел. (0642)491374, (067) 6409440
e-mail: zahyst@gmail.com ,
веб-стрінка: www.totalaction.org.ua

maidanua.org

фото звідси

На востоке Крыма чиновники незаконно отдали 3,6 га земли лесного хозяйства

Керченский межрайонный природоохранный прокурор возбудил уголовное дело в отношении должностных лиц Ленинского районного отдела земельных ресурсов.

По данным пресс-служба прокуратуры Крыма, чиновники подозреваются в незаконном согласовании выделения участка площадью 3,6 га из земель Ленинского лесного хозяйства. Ущерб от незаконного изъятия лесных угодий оценен в сумму, превышающую 200 тыс. грн., ведется следствие.

e-crimea.info

Читайте також:
Паперове розширення паперового національного парку
Экологи выиграли суд в защиту заповедника Росточье

Дерибаним больничку и 3 га соснового бора

С 90-х годов в народе возник своеобразный рефлекс – если власти, как местные, так и центральные, клятвенно обещают чего-то не делать, значит – сделают обязательно. И наоборот, если что-то, согласно официальным заверениям, сделано будет – не дождетесь.

По высказываниям официальных лиц об отсутствии причин для роста цен на определенные товары судили, что именно покупать. Заявления, содержащие информацию, какие именно предприятия не будут закрываться, как бы информировали сотрудников этих предприятий об их будущей судьбе с большей достоверностью, чем прорицания и гадания «в крещенский вечерок».

Когда в ноябре 2010-го (два месяца назад) сотрудников черкасской городской больницы №2 уверяли, что закрывать их медучреждение не будут – это стало как бы сигналом, означающим скорое закрытие и последующий дерибан трех гектаров заповедной в сосновом бору, принадлежащих больнице. Слухи о «незакрытии», вынудили коллектив и пациентов дружно писать петиции в вышестоящие инстанции с просьбой «сохранить уникальное и старейшее в городе медицинское учреждение». Реакция горздрава, городских и областных властей не заставила себя ждать: «что вы говорите, дескать, ни о каком закрытии и речи быть не может».

«З усією відповідальністю заявляю, що лікарня №2 працює у звичному режимі, і не планується жодних скорочень, а тим паче її закриття…», – говорит в ноябре 2010-го директор департамента охраны здоровья и социальной политики черкасского горисполкома Олег Стадник.

И далее, соответственно: «Чутки про закриття другої лікарні є абсурдними. Таке могли вигадати лише люди із хворобливою уявою. Якби її збирались закривати, невже тоді б створювали при ній самостійну бухгалтерію? Крім цього, нещодавно було відведено земельну ділянку, де розташовується заклад. Таким чином згадана територія не може бути використана для іншого спрямування… Іще одна особливість – це виключний напрям роботи, який має лікарня №2. Оскільки тільки у цьому закладі на базі терапевтичного відділення розташовані ліжка сестринського догляду і створені необхідні умови для лікування невиліковно хворих – так званий хоспіс… Питання про закриття закладу взагалі не може порушуватись».

Как говорится, «вашими устами да мед пить»…

Но вот, прошло каких то неполных два месяца, и… по словам работников больницы, 5 января заместитель мэра Любовь Майборода и тот же директор департамента здравоохранения и социальной политики горисполкома Олег Стадник посетили больницу и предупредили о закрытии заведения.

Что вынудило коллектив и пациентов вновь, после праздников, отчаянно умолять оставить больничку в покое:

«У листопаді 2010 року було публічно оголошено, що лікарня закриватися не буде. Протягом існування закладу тут проходять лікування та реабілітацію найтяжчі хворі: у кардіології – після інфаркту, порушення ритму, серцевої недостатності; у неврології – після інсультів та травм з ортопедичною патологією; у терапії – онкологічні хворі. Тут лікуються хронічні хворі, котрі не мають значних коштів, але мають значні захворювання, що призвели до втрати працездатності та можливості самостійно пересуватися, для них ця лікарня – остання надія на отримання кваліфікованої медичної допомоги, а іноді і на продовження свого життя…

Лікарня розташована у чудовому місці – Соснівці. Її приміщення – одноповерхові будинки, що є дуже важливим для хворих, які пересуваються в інвалідних візках та на милицях. Пацієнти мають можливість дихати цілющим лісовим повітрям і робити перші кроки з інструктором ЛФК, який допомагає нам повернути найважливіші життєві функції. Особливо важливо, що лікування там надають кваліфіковані фахівці: лікарі – кардіологи, невропатологи, терапевти, а також – доброзичливий, чуйний середній і молодший медичний персонал.

Загалом за рік у лікарні медична допомога надається 3,5 тисячам хворим.

Лікарня також має значну фізіотерапевтичну базу, завдяки чому хворі з перенесеним інфарктом, інсультом, захворюванням хребта, суглобів мають змогу відновити працездатність».

«Нас обурює намагання влади закрити цей заклад і позбавити хворих останньої надії на допомогу. Просимо залишити жителям міста лікарню №2, її медичний персонал, її унікальне розташування, і на цій базі створити Центр відновлюваного лікування та реабілітації. Боляче бачити, як з кожним роком територія лікарні зменшується, бо навколо виростають палаци та маєтки. Просимо вжити невідкладних заходів для стабілізації роботи лікарні, не допустити руйнування медичного закладу. Просимо громадян Черкас та обраних вами депутатів міської ради підтримати колектив лікарні №2 у його прагненні зберегти місту цей лікувальний заклад».

З повагою, колектив лікарні №2

В этом-то и вся беда больнички – расположение в «благодатной Сосновке». Сосновый бор в 20 минутах езды от центра города с середины 19-го века был курортом, излюбленным местом отдыха варшавских панянок, а после 2-ой мировой войны – реабилитационная зона для раненых и инвалидов. Днепр и разбросанные по лесу отдельные деревянные столетние дачки, отсутствие промышленных предприятий – весьма лакомый кусок, а 2-ая горбольничка занимает аж 3 га этого соснового бора. Отдельные домики, между которыми прогуливаются пациенты, кормят белочек под сохранившимися «гипсовыми произведениями садово-паркового искусства». Там слишком уж красиво, чтобы оставить горожанам и не испохабить новой приватной застройкой.

P.S.: Тем временем, на днях черкасская «обласна рада прийняла бюджет: видатки на чиновників збільшили, а на охорону здоров’я та освіту скоротили».

Колесник Дмитрий, “Інфопорн”

13 января 2011 г. Окружной административный суд г. Киева признал незаконными действия министра образования и науки Украины Д.Табачника в части закрытия природного заповедника Росточье в Львовской области, который находится в подчинении данного министерства.

Киевский эколого-культурный центр и Экоправо-Киев обжаловали действия Д.Табачника в суде и выиграли суд.Таким образом экологам удалось спасти от незаконного закрытия уникальный природный обьект-заповедник Росточье, где произростает 28 видов сосудистых растений, занесенных в Красную книгу Украины и больше десятка видов животных, занесенных в Красную книгу Украины.

На базе заповедника Росточье ЮНЕСКО планировало создать совместный польско-украинский резерват-и если бы приказ Табачника о закрытии Росточья оставался бы в силе-резерват не был бы создан и мог начаться международный скандал.

Следует добавить, что это уже второй суд, которые данные экологические организации выиграли у Табачника за последние пол года. До этого Киевский эколого-культурный центр и Экоправо-Киев выиграли у него суд по экологической этике

Комментарий директора Киевского эколого-культурного центра, Заслуженного природоохранника Украины Владимира Борейко

Да, мы очень обстоятельно готовились к этому суду. Ведь на карту была поставлена не только судьба природного заповедника, земли которого в случае нашего пригрыша отходили к районным землям запаса , но и судьба 64 работников заповедника, которые оказались бы на улице. Мне больно было смотреть на лица представителей заповедника Росточье, которые плакали от радости, когда суд выносил решение в их защиту.
Приятно осозновать, что мы сделали доброе дело. Я хочу поблагодарить своих коллег из Экоправо-Киев-Галину Левину и Бориса Васильковского , с которыми мы отстояли заповедник. Я благодарю Сергея Шапаренко (Печенеги,Харьков)), который первым узнал о ситуации с Росточьем и оперативно предоставил нам нужную информацию.Я благодарю Олю Мелень (Экология, Право, Людина, Львов) за ценные советы и моральную поддержку. Я благодарю работников Минприроды Украины, которые пришли поддержать нас в суде в качестве третьей стороны и мы выступили с ними единым фронтом в защиту заповедника. Я хочу поблагодарить многих других небезразличных людей, которые все это время волновались за судьбу заповедника и как могли помогали нам.

Пресс-служба КЭКЦ

Читайте также:
Екологи попереджають Президента, що адмінреформа лишила заповідні території без керівництва
Паперове розширення паперового національного парку

Харьковские барабанщики очистят Лесопарк от заборов

Общественная экологическая организация “Зеленый фронт” приглашает на первую в этом году акцию – массовое культурно-просветительское шоу – “Харьковские барабанщики” с элементами экопикника.

Акция состоится в субботу, 15 января, в 11.00. Сбор в Лесопарке на остановке Арка (у поворота на “Харьковскую Швейцарию”). Добираться можно 296 автобусом (идет от станции метро “Госпром” до Пятихаток), остановку “Арка” знают все водители маршрутных такси, идущих в направлении Пятихаток.

Суть акции:
В последнее время по всему Харькову, а особенно по его Лесопарку, возникает размашистая сеть заборов. За заборами этими оказываются любимейшие места отдыха харьковчан. Наши парки и скверы, лужайки и прибрежные зоны, где еще совсем недавно гуляли мамы с колясками, возилась ребятня, отдыхали взрослые, теперь становятся недоступными ни для кого, кроме создателей разнокалиберных заборов. Эта ситуация не может не раздражать харьковчан. И экологи, и неэкологи все возмущены такой ситуацией. Причем зачастую заборы эти ставятся вообще незаконно: “латифундисты” вначале “столбят” территорию, ауже потом пытаются свой самозахват как то легализовать (через суд или сессию местного совета).

Как бороться с такими самозахватами не совсем ясно. Вызов милиции с заявлением о том, что поставлен самовольный забор дает эффект чрезвычайно редко. Заявления и жалобы в органы власти тоже. В прошлом году “Зеленый фронт” победил один из заборов массовым развешиванием зеленых ленточек. Конструкцию, огораживавшую почти 2- гектаров земли в Лесопарке, убрали, никаких поползновений к ее восстановлению пока не заметно. Недавно в другой части Лесопарка появился новый забор. Как водится в таких случаях, без опознавательных знаков и объяснений. Но зеленые ленты в борьбе с ним будут неэффективны , поскольку сам забор зеленого цвета. Однако музыканты, вошедшие в состав нашей организации заметили, что жестяные металлоконструкции заборов могутслужить неплохим… музыкальным инструментом! Эти мегабарабаны способныиздавать громкие, четко слышимые на больших расстояниях звуки.

“Зеленый фронт” предлагает харьковчанам новую моду: идешь мимо нелегального забора – постучи по нему. Авось удастся достучаться досознания тех, кто в прямом или переносном смысле стоит за забором. Или же достучаться удастся до властей города, которые не пресекают захваты городскихрекреационных зон. А может (совсем уже фантастика) до правоохранительных органов, которые и обязаны-то пресекать “заборизацию”.

Мы призываем всех харьковчан с этого дня принять участие вакции и поупражняться в барабанном бое по нелегальным заборам. Акция обещает быть громкой! Приходите! После конкурса на лучшую барабанную дробь по забору экопикник: чай и печенье. (Всю тару и посуду участники пикника уносят с собой, не загрязняя при этом Лесопарк).

Олег Перегон, Зеленый фронт. Телефон для справок: 050-22-88-236

maidanua.org

фото отсюда

Екологи попереджають Президента, що адмінреформа лишила заповідні території без керівництва

Українські екологи попереджають Президента, що остання адміністративна реформа лишила заповідні території без керівництва, і тому просять створити Державне агентство заповідної справи України замість ліквідованої Державної служби заповідної справи.

Своє прохання вони пояснюють тим, що зараз в Україні йде формування мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, якими тепер, через відсутність спеціальної служби, немає кому керувати.

„У результаті діяльності Державної служби заповідної справи, за часи незалежності України, загальна площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду збільшилася майже втричі і становить зараз біля 5,7% (за Державною програмою щодо формування національної екомережі на кінець 2015 року має становити 10,4%)”, – йдеться у листі Національного екологічного центру України до Президента.

Екологи наголошують, що Державна служба заповідної справи користувалася довірою громадських екологічних організацій, оскільки її діяльність була відкритою та зрозумілою.

Представники НЕЦУ відкидають запропоноване адмінреформою створення окремого підрозділу Міністерства екології та природних ресурсів, який мав би опікуватися питаннями природно-заповідного фонду. На їхню думку, це не дозволить забезпечити належну координацію у сфері заповідної справи та призведе до скорочення чисельності працівників заповідників. Однією з причин цього є зміна тематичної орієнтації самого міністерства, яке до адмінреформи „відповідало за охорону довкілля”, а тепер „завідує природними ресурсами”. Екологи переконані, що орієнтований на ресурси орган не зможе зберегти заповідну спадщину України.

„Адміністративна реформа, як це декларується, покликана підвищити ефективність урядових органів в Україні, проте і факт ліквідації Державної служби заповідної справи, і не створення нового органу, який би успадкував завдання ліквідованої Держслужби, нагадують ситуацію, коли з водою випліскують немовля.

Варто взяти до уваги, що ліквідована Держслужба заповідної справи – чи не єдина урядова структура, до роботи якої у екологічних громадських організацій практично немає зауважень, крім хіба що побажання ще ефективнішої і результативнішої роботи”, – каже голова НЕЦУ Ігор Сіренко.

Він зауважує, що у листах чиновники відносять розвиток заповідної справи в Україні до найвищих державних пріоритетів, і тому Президент України має зробити цивілізований вибір у галузі екополітики – створити Державне агентство заповідної справи.

Національний екологічний центр України закликає всі організації та окремих громадян, яким небайдужа доля української природи і осередків її збереження – об’єктів природно-заповідного фонду України – приєднатися до відкритого листа від НЕЦУ, надіславши його від свого імені Президентові України.

Відкритий лист НЕЦУ до Президента України

За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до:

Ігор Сіренко,
Голова Національного екологічного центру України
050 547 62 72
i.sirenko at gmail.com

Олексій Василюк,
Заступник голови НЕЦУ
097 1000 473
vasyliuk at gmail.com

Джерело: НЕЦУ.

Унікальний старообрядницький собор руйнується через недостатнє фінансування (+ВІДЕО)

У Чернівецькій області руйнується унікальний Успенський собор старообрядців. Перлина культового зодчества нагадує собор Василя Блаженного в Москві. Тільки, на відміну від російського аналога, буковинський шедевр з білого каменя знаходиться в жалюгідному стані і з кожним роком все більше руйнується. У прихожан грошей на утримання пам’ятки національного значення немає, а місцева влада і держава не надають необхідної допомоги.

За словами настоятеля собору о. Сергія Бобкова, насамперед під загрозою руйнування були склепіння храму: розчинявся матеріал — вапняний розчин. Як наслідок, під час відлиг вода просочувалася в храм. Громада кілька років поспіль збирала кошти на ремонт. Але оскільки на сьогодні в Білій Криниці старовірів близько сотні, то на зібрані кошти вдалося лише відремонтувати куполи. Стіни собори так і залишилися в тріщинах.

«На відновлення пам’ятки національного значення потрібні десятки мільйонів гривень. Їх немає ні в сільському, ні в районному бюджетах. Область обіцяє допомогти», — зазначив в коментарі для «Подробностей» Петро Остафійчук, голова сільради с. Старий Вовчинець.

Михайло Папієв, губернатор Чернівецької області, запевнив, що влада зобов’язується опікуватися собором. «І ми обов’язково віднайдемо кошти для того, щоб майбутні покоління булі нам вдячні за збереження такої прекрасної будівлі», — додав чиновник.

Півтора мільйона гривень обіцяють виділити вже цього року. Щоправда, у Білій Криниці на державу допомогу не сподіваються і продовжують збирати пожертви на відновлення храму.

За інформацією «Подробностей», на початку минулого століття в Білій Криниці було близько 20 культових споруд. На сьогодні про колишню велич пригадують лише невелика церква Косьми і Дам’яна та собор Успіння Богородиці.

Собор сто років тому побудував князь Овсянніков на згадку про загиблого сина. На будівництво храму він витратив нечувані на ті часи кошти — півмільйона рублів золотом. Півстоліття цей собор був головним для старообрядців. Після приходу до влади більшовиків храм перетворили на склад. З часом тут розмістили музей старообрядництва. А коли його закрили, унікальна споруда почала руйнуватися на очах.

risu.org.ua