<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Системний дерибан</title>
	<atom:link href="http://derybanu.net/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://derybanu.net</link>
	<description>Блог про незаконні забудови й опір</description>
	<lastBuildDate>Thu, 25 Aug 2011 14:09:35 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.2.1</generator>
		<item>
		<title>Екскурсія Київською фортецею</title>
		<link>http://derybanu.net/2011/08/11/ekskursiya-ki%d1%97vskoyu-forteceyu/</link>
		<comments>http://derybanu.net/2011/08/11/ekskursiya-ki%d1%97vskoyu-forteceyu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 11 Aug 2011 11:16:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Andros</dc:creator>
				<category><![CDATA[Кловський узвіз]]></category>
		<category><![CDATA[Новини Києва]]></category>
		<category><![CDATA[Первомайського 5б]]></category>
		<category><![CDATA[Увага!]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://derybanu.net/?p=8364</guid>
		<description><![CDATA[<p><a href="http://derybanu.net/wp-content/uploads/kiev-fortress-1_1351.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-8370" title="kiev-fortress-1_135" src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/kiev-fortress-1_1351.jpg" alt="fort" width="300" height="200" /></a></p>
<table>
<tbody>
<tr>
<td><strong>Дата та час</strong></td>
<td>
<div>Субота, 13.08.2011 &#8211; 12:00</div>
<div><a href="http://www.google.com/calendar/event?action=TEMPLATE&amp;text=%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%8E&amp;dates=20110813T090000Z/20110813T090000Z&amp;location=%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%20%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0&amp;details=&amp;trp=false&amp;sprop=website:http://test.savekiev.org&amp;sprop=name:%D0%97%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%20%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9%20%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" target="_blank"><br />
</a></div>
</td>
</tr>
<tr>
<td><strong>Місце проведення</strong></td>
<td>метро Арсенальна  <a href="http://maps.yandex.ru/?text=%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2,%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%20%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0" target="_blank">Показати на мапі</a></td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td><strong><br />
</strong></td>
<td></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<div>
<p><strong>Запрошуємо на безкоштовну екскурсію Київською фортецею!</strong></p>
<p><strong><span id="more-8364"></span></strong>Під час екскурсії ми побачимо основні споруди Печерської цитаделі,  Васильківського та Госпітального укріплень а також деякі допоміжні  споруди Київської фортеці.</p>
<p>Після дозволу на проведення будівельних робіт на території фортеці в  кін. 19 &#8211; поч.20 ст., її споруди поступово розчиняються в житловій  забудові міста, частина споруд перебуває в аварійному або критичному  стані, комплексна охорона Київської  фортеці не здійснюється. Охоронний об&#8221;єкт під назвою &#8220;Київська фортеця&#8221;  включає в себе лише невелику частину справжньої фортеці.</p>
<p>Тому ми пропонуємо оцінити масштабність та велич фортеці, яка  охоплює практично весь Печерський район та з амбразур якої не було  зроблено жодного пострілу по загарбнику.</p>
<p>Екскурсія досить масштабна, орієнтовна тривалість основної частини &#8211;  близько 5 годин, пішохідна складова основної частини &#8211; 10-12 км.</p>
<p>Основний маршрут екскурсії: м. Арсенальна &#8211; Миколаївські ворота &#8211;  Новий Арсенал &#8211; Площа слави &#8211; Петрівський та Спаський бастіони &#8211;  Лаврські мури &#8211; Старий Арсенал &#8211; Успенський бастіон &#8211; Верхня московська  брама &#8211; Семенівський бастіон &#8211; Нижня московська брама &#8211; східний люнет  печерської цитаделі &#8211; майданчик військової техніки часів ВВВ &#8211; люнети по  вул. Редутній &#8211; Казарми військових кантоністів &#8211; Башта №4 &#8211; Башта №2 &#8211;  Башта №1 &#8211; Башта №3 &#8211; Північна напівбашта Госпітального укріплення &#8211;  Косий капонір &#8211; Військовий госпіталь.</p>
<p>За бажанням учасників можем також відвідати башту №5, подивитись на  казарми та башту №6 а також детально розповісти про військову техніку  Радянського Союзу у часи ВВВ.</p>
<p><strong>Початок екскурсії в суботу 13 серпня о 12-00 біля виходу з ст.м. Арсенальна.</strong></p>
<p>Подія на Фейсбук: <a title="http://www.facebook.com/event.php?eid=235076683197397" href="http://www.facebook.com/event.php?eid=235076683197397">http://www.facebook.com/event.php?eid=235076683197397</a></p>
<p>Організатор &#8211; <a href="http://www.facebook.com/zahysty">Громадський рух &#8220;Захисти!&#8221;</a></p>
<p>Фото <a href="http://www.mykiev.info/images/uploads/pages/detailed/kiev-fortress-1_135.jpg?1275527228" target="_blank">звідси</a>.</p>
</div>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://derybanu.net/wp-content/uploads/kiev-fortress-1_1351.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-8370" title="kiev-fortress-1_135" src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/kiev-fortress-1_1351.jpg" alt="fort" width="300" height="200" /></a></p>
<table>
<tbody>
<tr>
<td><strong>Дата та час</strong></td>
<td>
<div>Субота, 13.08.2011 &#8211; 12:00</div>
<div><a href="http://www.google.com/calendar/event?action=TEMPLATE&amp;text=%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F%20%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%8E&amp;dates=20110813T090000Z/20110813T090000Z&amp;location=%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%20%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0&amp;details=&amp;trp=false&amp;sprop=website:http://test.savekiev.org&amp;sprop=name:%D0%97%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%20%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9%20%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" target="_blank"><br />
</a></div>
</td>
</tr>
<tr>
<td><strong>Місце проведення</strong></td>
<td>метро Арсенальна  <a href="http://maps.yandex.ru/?text=%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2,%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%20%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0" target="_blank">Показати на мапі</a></td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td><strong><br />
</strong></td>
<td></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<div>
<p><strong>Запрошуємо на безкоштовну екскурсію Київською фортецею!</strong></p>
<p><strong><span id="more-8364"></span></strong>Під час екскурсії ми побачимо основні споруди Печерської цитаделі,  Васильківського та Госпітального укріплень а також деякі допоміжні  споруди Київської фортеці.</p>
<p>Після дозволу на проведення будівельних робіт на території фортеці в  кін. 19 &#8211; поч.20 ст., її споруди поступово розчиняються в житловій  забудові міста, частина споруд перебуває в аварійному або критичному  стані, комплексна охорона Київської  фортеці не здійснюється. Охоронний об&#8221;єкт під назвою &#8220;Київська фортеця&#8221;  включає в себе лише невелику частину справжньої фортеці.</p>
<p>Тому ми пропонуємо оцінити масштабність та велич фортеці, яка  охоплює практично весь Печерський район та з амбразур якої не було  зроблено жодного пострілу по загарбнику.</p>
<p>Екскурсія досить масштабна, орієнтовна тривалість основної частини &#8211;  близько 5 годин, пішохідна складова основної частини &#8211; 10-12 км.</p>
<p>Основний маршрут екскурсії: м. Арсенальна &#8211; Миколаївські ворота &#8211;  Новий Арсенал &#8211; Площа слави &#8211; Петрівський та Спаський бастіони &#8211;  Лаврські мури &#8211; Старий Арсенал &#8211; Успенський бастіон &#8211; Верхня московська  брама &#8211; Семенівський бастіон &#8211; Нижня московська брама &#8211; східний люнет  печерської цитаделі &#8211; майданчик військової техніки часів ВВВ &#8211; люнети по  вул. Редутній &#8211; Казарми військових кантоністів &#8211; Башта №4 &#8211; Башта №2 &#8211;  Башта №1 &#8211; Башта №3 &#8211; Північна напівбашта Госпітального укріплення &#8211;  Косий капонір &#8211; Військовий госпіталь.</p>
<p>За бажанням учасників можем також відвідати башту №5, подивитись на  казарми та башту №6 а також детально розповісти про військову техніку  Радянського Союзу у часи ВВВ.</p>
<p><strong>Початок екскурсії в суботу 13 серпня о 12-00 біля виходу з ст.м. Арсенальна.</strong></p>
<p>Подія на Фейсбук: <a title="http://www.facebook.com/event.php?eid=235076683197397" href="http://www.facebook.com/event.php?eid=235076683197397">http://www.facebook.com/event.php?eid=235076683197397</a></p>
<p>Організатор &#8211; <a href="http://www.facebook.com/zahysty">Громадський рух &#8220;Захисти!&#8221;</a></p>
<p>Фото <a href="http://www.mykiev.info/images/uploads/pages/detailed/kiev-fortress-1_135.jpg?1275527228" target="_blank">звідси</a>.</p>
</div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://derybanu.net/2011/08/11/ekskursiya-ki%d1%97vskoyu-forteceyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Час будувати екомісто!</title>
		<link>http://derybanu.net/2011/08/11/chas-buduvati-ekomisto/</link>
		<comments>http://derybanu.net/2011/08/11/chas-buduvati-ekomisto/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 11 Aug 2011 11:11:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Andros</dc:creator>
				<category><![CDATA[екологія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://derybanu.net/?p=8360</guid>
		<description><![CDATA[<p><a href="http://derybanu.net/wp-content/uploads/images-3.jpg"><img class="alignnone size-full wp-image-8375" title="images (3)" src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/images-3.jpg" alt="" width="286" height="176" /></a> Приблизно 1,6 мільйона міських жителів щорічно вмирають від браку чистої води   і повітря.</p>
<p>Чи скоро екологічні міста з’являться в Україні і світі?<span id="more-8360"></span></p>
<div>Всього лише якихось 100-150 років тому люди  жили у відносній гармонії з   навколишнім середовищем. Будівельники  минулого, слідуючи народним традиціям і   довіряючи віковим  архітектурним прийомам, досягали хорошої відповідності житла    навколишнім природним умовам. Будинки були тісно пов&#8217;язані з природою:  вони були   створені з місцевих матеріалів, залежали від місцевої  енергії, їжі та води,   найближчі екосистеми легко справлялися з  переробкою відходів&#8230;<br />
На жаль,   тепер це не так. У кам&#8217;яних джунглях сучасних міст  людина опиняється все більше   ізольованою від природного середовища  проживання і все більше вразливою до   різних шкідливих впливів. Це  відображається на її фізичному і психічному   здоров&#8217;ї. Як результат, <strong>приблизно 1,6 мільйона міських жителів щорічно   вмирають від браку чистої води і повітря, недостатньої асенізації і   каналізації.</strong><br />
Крім того, сучасне місто завдає шкоди і навколишньому  середовищу – як   безпосередньо, так і через інженерну інфраструктуру і  виробничий сектор, який її   обслуговує.<br />
Зараз ми, <strong>жителі Землі, можемо нарешті звести смертельну   урбанізацію до мінімуму</strong>. Сучасні технології дозволяють нам це   зробити.&nbsp;</p>
<p><strong>Стабільне місто або екомісто – це місто, спроектоване з урахуванням   впливу на навколишнє середовище,</strong>населене людьми, які прагнуть   мінімізувати споживання енергії, води і  продуктів харчування, виключити   нерозумне виділення тепла, забруднення повітря вуглекислим газом CO2і метаном, а   також забруднення води.  Першим слово «екомісто» використав Річард Регістер у1987   році у книзі  «Екомісто Берклі: будівництво міста для здорового майбутнього». З    інших видатних особистостей, які передбачали появу екоміста, можна  назвати   архітектора Пауля Даунтона, який пізніше заснував компанію  Ecopolis Pty, і   письменника Тімоті Бітлея, котрий багато писав на цю  тему. При проектуванні   таких міст іноді використовуються методи  індустріальної екології.<br />
<img src="http://www.climateinfo.org.ua/sites/default/files/%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D1%81%D1%82%D0%BE_0.jpg" alt="План екологічного міста" /><strong>Стабільне місто може прогодувати себе з мінімальною залежністю від навколишньої місцевості, а енергію отримувати з поновлюваних джерел.</strong> Складність   полягає у створенні мінімально можливого екологічного  сліду, в мінімізації   можливого забруднення. Для цього потрібно  ефективно використовувати землю,   компостувати залишки використовуваних матеріалів, переробляти відходи або   перетворювати їх в енергію. Якщо  дотримуватися такої практики, загальний внесок   міста у зміну клімату  буде мінімальним.</p>
<p>Підраховано, що <strong>близько 50% населення планети живе в містах і міських   поселеннях</strong>. Ці великі спільноти створюють як проблеми, так і хороші   можливості для екологічно цілеспрямованих дій.</p>
<p>3 головних риси екологічно-свідомих городян:<br />
<strong>0 Жителі екоміста   віддають перевагу одноповерховим забудовам і максимальному озелененню – як на   дачі.<br />
0 Жителі екоміста здатні забезпечити себе всім необхідним,  вони живуть   з урахуванням майбутніх потреб, застосовуючи  ресурсозберігаючі технології, даючи   природі більше, ніж забирають.<br />
0 Жителі екоміста активно використовують   екологічно чисті джерела енергії і безвідходне виробництво (енергію вітру,   дощову  воду, перероблені продукти життєдіяльності і т. ін.).</strong><strong> </strong></p>
<hr />
<p>Читайте також <a href="http://www.climateinfo.org.ua/content/zelenii-dakh-zelen%D1%96-st%D1%96ni-zelenii-%D1%96nter%E2%80%99%D1%94r">Зелений дах, зелені стіни, зелений інтер’єр</a></p>
<hr />
<p><strong>Практичні способи створення екоміста:</strong></p>
<div>
<ul>
<li>Створення різних <strong>сільськогосподарських структур, городів у межах   міста</strong> (в центрі або передмісті). Це скорочує шлях продуктів харчування   від  	поля до столу. На практиці можна створювати або малі приватні  	землеробські   ділянки, або більш масштабні виробництва (наприклад,  	вертикальні   сільськогосподарські будівлі типу «агрохмарочосів»).</li>
<li>Використання <strong>поновлюваних джерел енергії</strong>: 	вітрогенераторів,   сонячних батарей або біогазу, створеного зі стічних 	вод. Масштаби міста можуть   забезпечити економічну доцільність і  	життєздатність таких джерел енергії.</li>
<li>Різні методи <strong>зниження необхідності кондиціонування</strong> повітря   (великий попит на енергію), такі як посадка дерев і колірне  	освітлення поверхні,   пристрій природних систем вентиляції, збільшення  	водних об&#8217;єктів та <strong>зелених зон до рівня не менше 20% від площі міста</strong>. 	Ці заходи   спрямовані також на боротьбу з «ефектом теплового острова», 	викликаного великою   кількістю бетону та асфальту, які роблять міські  	райони на кілька градусів   теплішими, ніж навколишні сільські райони.  	Різниця сягає ввечері аж шести   градусів за Цельсієм.</li>
<li>Покращення <strong>громадського транспорту і збільшення пішохідних   зон</strong> для скорочення автомобільних викидів. Для цього потрібно зовсім   інший 	підхід до планування міста, з продуманою інтеграцією ділових,  	промислових   і житлових зон. Дороги потрібно проектувати так, щоб  	водіння не викликало   труднощів.</li>
<li>Оптимальна <strong>щільність забудови</strong>, щоб зробити громадський   транспорт життєздатним, але уникнути створення міських островів тепла.</li>
<li>Зменшення розростання міст, пошук нових шляхів, що дозволяють людям <strong>жити ближче до роботи.</strong></li>
<li>Зелені дахи</li>
<li>Транспорт з нульовим рівнем викидів.</li>
<li>Активний дім.</li>
<li>Стабільні міські дренажні системи.</li>
<li>Енергозбережні системи.</li>
<li><a title="Ксероландшафтинг (страница отсутствует)" href="http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B3&amp;action=edit&amp;redlink=1" target="_blank">Ксероландшафтинг</a> &#8211; садове і   ландшафтне проектування зі збереженням чистої води.</li>
</ul>
</div>
<hr />
<p>Читайте також <a href="http://www.climateinfo.org.ua/content/naivishcha-bud%D1%96vlya-ssha-prim%D1%96rya%D1%94-v%D1%96kna-sonyachn%D1%96-batare%D1%97?page=33">Найвища будівля США приміряє сонячні вікна</a></p>
<hr />
<p><strong>Що ж ми маємо в Україні? </strong></p>
<p>За результатами дослідження кількості  викинутих в атмосферу шкідливих речовин   (і від транспорту, і від  промисловості) за 2009 рік, фахівці Держкомстату   визнали <strong>Кривий Ріг найбруднішим містом України</strong>. За ним слідують   Маріуполь (Донецька область) і Бурштин  Івано-Франківської області. А   найчистішими вважаються Полтава,  Чернівці, Вінниця, Суми і Кіровоград.<br />
Але   поки, тільки <strong>в Одесі, в 2008 році були озвучені плани по створенню   екомісто</strong>. Проект передбачає будівництво житлових будинків, соціальної    інфраструктури, розташованих на території парку. Планується також  будівництво   археологічного парку на Жеваховій горі, а також великого  центру ігрового   бізнесу. Загальна площа міста становитиме близько 2,4  тисячі гектара.<br />
<img src="http://www.climateinfo.org.ua/sites/default/files/%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B0.jpg" alt="Зелені стіни і зелений дах - будиночок для екопоселення" />Реалізація проекту зумовлена ??екологічними проблемами, техногенними загрозами і дискомфортними умовами життя городян, що проживають або працюють на  цій   території. За словами заступника керівника міськуправління  інформацією Олени   Варичевої, розробники проекту ставили за мету  перетворити значну частину міської   території в один з найбільш  квітучих районів, а також підвищити рівень   екологічного та соціального благополуччя одеситів.<br />
Створення &#8220;екоміста&#8221; також   відкриє перспективу <strong>судноплавства малих суден на місцевих   водоймах</strong> та будівництва транспортних магістралей, що пов&#8217;язують селище    Котовського з іншими частинами міста, в тому числі відродження морського прибережного транспортного сполучення.<br />
Михайло Фрейдлін, директор   комунального підприємства  «Агентство програм розвитку Одеси», зазначив, що до   реалізації даного  проекту виявили інтерес кілька громадських організацій міста   та  науково-дослідних інститутів. Передбачуваний термін реалізації проекту &#8211; 12-13 років.<br />
Звучить дуже оптимістично. Подивимося, чи будуть ці плани   реалізовані в житті.<br />
Поки у нас справа обмежується тільки так званими   екопоселення і екобудинками.</p>
<p><strong>Екопоселення</strong> схожі з  екомістом лише принципом життя на лоні   природи і самодостатністю. Люди знаходять землю і влаштовують там щось на зразок   громади. Вони  займаються сільським господарством так, щоб і себе прогодувати, і    продати. При цьому електроенергію і транспорт використовують ті ж, що й  скрізь.   І так само смітять (ну може, трохи менше).<br />
Екопоселення зараз є в кожній   області України. Навіть жителі  столиці масово йдуть у ліси. У Київській області   на сьогоднішній день  існує шість поселень, а в інших регіонах – по одному-два.   Назва у них  своєрідні: «Долина джерел», «У промені Анастасії», «Кедрівка»,    «Ромашки», «Світанок», «Любське» та ін Є поселення, однойменні з селами, поруч з   якими розташовуються. Так, в Криму є поселення «Світле», у  Київській області –   «Балико-Щучинка», а під Вінницею організували  поселення   «Чебурашкине».<br />
Поселенці створюють свої сайти і форуми, на яких обмінюються   думками та порадами (відвідайте <a href="http://www.dolyna.kiev.ua/" target="_blank">www.dolyna.kiev.ua</a> , <a href="http://www.vedruss.info/" target="_blank">www.vedruss.info</a> , <a href="http://www.kedrovka.ru/" target="_blank">www.kedrovka.ru</a> , <a href="http://www.ecoby.info/" target="_blank">www.ecoby.info</a> ).</p>
<p>Тут можна натрапити на опитування типу <strong>«Який будинок ви хочете   побудувати?» Саманний, з солом&#8217;яних блоків,  каркасний з утеплювачем, з   черепашнику, дерев&#8217;яний зруб, цегляний, з  шлакоблоку або обвалованих (типу   «Лисяча нора»)?</strong> Судячи з голосування, великою популярністю користуються   саманні будинки.<br />
Поки рух екопоселень існує як ініціатива окремих громадян.    Держава ніяк не реагує на цей процес. Але, можливо, якщо екопоселень  стане   більше, державні мужі звернуть увагу на це неординарне явище.  Звичайно, масової   міграції городян до природи не передбачається. Але  навіть якщо мешканці   екопоселень будуть становити 1% об загальної  чисельності населення, вони стануть   могутньою творчою силою у нашому  суспільстві. Так що майбутнє у цього руху   є.</p>
<p><strong>Екобудинки,</strong> навпаки,  спрямовані в першу чергу на пошук   альтернативних джерел енергії. Стіни таких будинків перекладені соломою, що   дозволяє вдвічі скоротити  витрати палива. Енергія виробляється сонячними   батареями, причому її  вистачає не тільки на обігрів, а й на експлуатацію   будь-яких побутових приладів. У зимовий час нестача сонця компенсується   звичайними печами і генератором, які перетворюють теплову енергію в електричну.   Під  будинком є установка, що переробляє всі біологічні відходи. На виході з  неї   можна отримати високоякісні добрива. Господар будинку розсипає їх  на своїй   ділянці, з року в рік нарощуючи родючий шар чорнозему. Таким  чином, будинок   автономний від державних електромереж, теплоцентралей і всього іншого.</p>
<p>Сподіваємось, що скоро всі ми житимемо в екомістах, екопоселеннях або хоча б   екобудинках!</p>
<hr />
<p>&nbsp;</p>
<p>Джерела:<a href="http://homeweek.ru/theme/24" target="_blank"> Homeweek.ru</a>, <a href="http://natali-99.livejournal.com/8056.html" target="_blank">natali-99</a>, <a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D1%F2%E0%E1%E8%EB%FC%ED%FB%E9_%E3%EE%F0%EE%E4" target="_blank">Wiki</a></p>
<p>Для <a href="http://forumspaskiev.org.ua/databox/2011/08/climateinfo.org.ua">КліматІнфо</a> переклала Ірина Салій.</p>
</div>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://derybanu.net/wp-content/uploads/images-3.jpg"><img class="alignnone size-full wp-image-8375" title="images (3)" src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/images-3.jpg" alt="" width="286" height="176" /></a> Приблизно 1,6 мільйона міських жителів щорічно вмирають від браку чистої води   і повітря.</p>
<p>Чи скоро екологічні міста з’являться в Україні і світі?<span id="more-8360"></span></p>
<div>Всього лише якихось 100-150 років тому люди  жили у відносній гармонії з   навколишнім середовищем. Будівельники  минулого, слідуючи народним традиціям і   довіряючи віковим  архітектурним прийомам, досягали хорошої відповідності житла    навколишнім природним умовам. Будинки були тісно пов&#8217;язані з природою:  вони були   створені з місцевих матеріалів, залежали від місцевої  енергії, їжі та води,   найближчі екосистеми легко справлялися з  переробкою відходів&#8230;<br />
На жаль,   тепер це не так. У кам&#8217;яних джунглях сучасних міст  людина опиняється все більше   ізольованою від природного середовища  проживання і все більше вразливою до   різних шкідливих впливів. Це  відображається на її фізичному і психічному   здоров&#8217;ї. Як результат, <strong>приблизно 1,6 мільйона міських жителів щорічно   вмирають від браку чистої води і повітря, недостатньої асенізації і   каналізації.</strong><br />
Крім того, сучасне місто завдає шкоди і навколишньому  середовищу – як   безпосередньо, так і через інженерну інфраструктуру і  виробничий сектор, який її   обслуговує.<br />
Зараз ми, <strong>жителі Землі, можемо нарешті звести смертельну   урбанізацію до мінімуму</strong>. Сучасні технології дозволяють нам це   зробити.&nbsp;</p>
<p><strong>Стабільне місто або екомісто – це місто, спроектоване з урахуванням   впливу на навколишнє середовище,</strong>населене людьми, які прагнуть   мінімізувати споживання енергії, води і  продуктів харчування, виключити   нерозумне виділення тепла, забруднення повітря вуглекислим газом CO2і метаном, а   також забруднення води.  Першим слово «екомісто» використав Річард Регістер у1987   році у книзі  «Екомісто Берклі: будівництво міста для здорового майбутнього». З    інших видатних особистостей, які передбачали появу екоміста, можна  назвати   архітектора Пауля Даунтона, який пізніше заснував компанію  Ecopolis Pty, і   письменника Тімоті Бітлея, котрий багато писав на цю  тему. При проектуванні   таких міст іноді використовуються методи  індустріальної екології.<br />
<img src="http://www.climateinfo.org.ua/sites/default/files/%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D1%81%D1%82%D0%BE_0.jpg" alt="План екологічного міста" /><strong>Стабільне місто може прогодувати себе з мінімальною залежністю від навколишньої місцевості, а енергію отримувати з поновлюваних джерел.</strong> Складність   полягає у створенні мінімально можливого екологічного  сліду, в мінімізації   можливого забруднення. Для цього потрібно  ефективно використовувати землю,   компостувати залишки використовуваних матеріалів, переробляти відходи або   перетворювати їх в енергію. Якщо  дотримуватися такої практики, загальний внесок   міста у зміну клімату  буде мінімальним.</p>
<p>Підраховано, що <strong>близько 50% населення планети живе в містах і міських   поселеннях</strong>. Ці великі спільноти створюють як проблеми, так і хороші   можливості для екологічно цілеспрямованих дій.</p>
<p>3 головних риси екологічно-свідомих городян:<br />
<strong>0 Жителі екоміста   віддають перевагу одноповерховим забудовам і максимальному озелененню – як на   дачі.<br />
0 Жителі екоміста здатні забезпечити себе всім необхідним,  вони живуть   з урахуванням майбутніх потреб, застосовуючи  ресурсозберігаючі технології, даючи   природі більше, ніж забирають.<br />
0 Жителі екоміста активно використовують   екологічно чисті джерела енергії і безвідходне виробництво (енергію вітру,   дощову  воду, перероблені продукти життєдіяльності і т. ін.).</strong><strong> </strong></p>
<hr />
<p>Читайте також <a href="http://www.climateinfo.org.ua/content/zelenii-dakh-zelen%D1%96-st%D1%96ni-zelenii-%D1%96nter%E2%80%99%D1%94r">Зелений дах, зелені стіни, зелений інтер’єр</a></p>
<hr />
<p><strong>Практичні способи створення екоміста:</strong></p>
<div>
<ul>
<li>Створення різних <strong>сільськогосподарських структур, городів у межах   міста</strong> (в центрі або передмісті). Це скорочує шлях продуктів харчування   від  	поля до столу. На практиці можна створювати або малі приватні  	землеробські   ділянки, або більш масштабні виробництва (наприклад,  	вертикальні   сільськогосподарські будівлі типу «агрохмарочосів»).</li>
<li>Використання <strong>поновлюваних джерел енергії</strong>: 	вітрогенераторів,   сонячних батарей або біогазу, створеного зі стічних 	вод. Масштаби міста можуть   забезпечити економічну доцільність і  	життєздатність таких джерел енергії.</li>
<li>Різні методи <strong>зниження необхідності кондиціонування</strong> повітря   (великий попит на енергію), такі як посадка дерев і колірне  	освітлення поверхні,   пристрій природних систем вентиляції, збільшення  	водних об&#8217;єктів та <strong>зелених зон до рівня не менше 20% від площі міста</strong>. 	Ці заходи   спрямовані також на боротьбу з «ефектом теплового острова», 	викликаного великою   кількістю бетону та асфальту, які роблять міські  	райони на кілька градусів   теплішими, ніж навколишні сільські райони.  	Різниця сягає ввечері аж шести   градусів за Цельсієм.</li>
<li>Покращення <strong>громадського транспорту і збільшення пішохідних   зон</strong> для скорочення автомобільних викидів. Для цього потрібно зовсім   інший 	підхід до планування міста, з продуманою інтеграцією ділових,  	промислових   і житлових зон. Дороги потрібно проектувати так, щоб  	водіння не викликало   труднощів.</li>
<li>Оптимальна <strong>щільність забудови</strong>, щоб зробити громадський   транспорт життєздатним, але уникнути створення міських островів тепла.</li>
<li>Зменшення розростання міст, пошук нових шляхів, що дозволяють людям <strong>жити ближче до роботи.</strong></li>
<li>Зелені дахи</li>
<li>Транспорт з нульовим рівнем викидів.</li>
<li>Активний дім.</li>
<li>Стабільні міські дренажні системи.</li>
<li>Енергозбережні системи.</li>
<li><a title="Ксероландшафтинг (страница отсутствует)" href="http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B3&amp;action=edit&amp;redlink=1" target="_blank">Ксероландшафтинг</a> &#8211; садове і   ландшафтне проектування зі збереженням чистої води.</li>
</ul>
</div>
<hr />
<p>Читайте також <a href="http://www.climateinfo.org.ua/content/naivishcha-bud%D1%96vlya-ssha-prim%D1%96rya%D1%94-v%D1%96kna-sonyachn%D1%96-batare%D1%97?page=33">Найвища будівля США приміряє сонячні вікна</a></p>
<hr />
<p><strong>Що ж ми маємо в Україні? </strong></p>
<p>За результатами дослідження кількості  викинутих в атмосферу шкідливих речовин   (і від транспорту, і від  промисловості) за 2009 рік, фахівці Держкомстату   визнали <strong>Кривий Ріг найбруднішим містом України</strong>. За ним слідують   Маріуполь (Донецька область) і Бурштин  Івано-Франківської області. А   найчистішими вважаються Полтава,  Чернівці, Вінниця, Суми і Кіровоград.<br />
Але   поки, тільки <strong>в Одесі, в 2008 році були озвучені плани по створенню   екомісто</strong>. Проект передбачає будівництво житлових будинків, соціальної    інфраструктури, розташованих на території парку. Планується також  будівництво   археологічного парку на Жеваховій горі, а також великого  центру ігрового   бізнесу. Загальна площа міста становитиме близько 2,4  тисячі гектара.<br />
<img src="http://www.climateinfo.org.ua/sites/default/files/%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B0.jpg" alt="Зелені стіни і зелений дах - будиночок для екопоселення" />Реалізація проекту зумовлена ??екологічними проблемами, техногенними загрозами і дискомфортними умовами життя городян, що проживають або працюють на  цій   території. За словами заступника керівника міськуправління  інформацією Олени   Варичевої, розробники проекту ставили за мету  перетворити значну частину міської   території в один з найбільш  квітучих районів, а також підвищити рівень   екологічного та соціального благополуччя одеситів.<br />
Створення &#8220;екоміста&#8221; також   відкриє перспективу <strong>судноплавства малих суден на місцевих   водоймах</strong> та будівництва транспортних магістралей, що пов&#8217;язують селище    Котовського з іншими частинами міста, в тому числі відродження морського прибережного транспортного сполучення.<br />
Михайло Фрейдлін, директор   комунального підприємства  «Агентство програм розвитку Одеси», зазначив, що до   реалізації даного  проекту виявили інтерес кілька громадських організацій міста   та  науково-дослідних інститутів. Передбачуваний термін реалізації проекту &#8211; 12-13 років.<br />
Звучить дуже оптимістично. Подивимося, чи будуть ці плани   реалізовані в житті.<br />
Поки у нас справа обмежується тільки так званими   екопоселення і екобудинками.</p>
<p><strong>Екопоселення</strong> схожі з  екомістом лише принципом життя на лоні   природи і самодостатністю. Люди знаходять землю і влаштовують там щось на зразок   громади. Вони  займаються сільським господарством так, щоб і себе прогодувати, і    продати. При цьому електроенергію і транспорт використовують ті ж, що й  скрізь.   І так само смітять (ну може, трохи менше).<br />
Екопоселення зараз є в кожній   області України. Навіть жителі  столиці масово йдуть у ліси. У Київській області   на сьогоднішній день  існує шість поселень, а в інших регіонах – по одному-два.   Назва у них  своєрідні: «Долина джерел», «У промені Анастасії», «Кедрівка»,    «Ромашки», «Світанок», «Любське» та ін Є поселення, однойменні з селами, поруч з   якими розташовуються. Так, в Криму є поселення «Світле», у  Київській області –   «Балико-Щучинка», а під Вінницею організували  поселення   «Чебурашкине».<br />
Поселенці створюють свої сайти і форуми, на яких обмінюються   думками та порадами (відвідайте <a href="http://www.dolyna.kiev.ua/" target="_blank">www.dolyna.kiev.ua</a> , <a href="http://www.vedruss.info/" target="_blank">www.vedruss.info</a> , <a href="http://www.kedrovka.ru/" target="_blank">www.kedrovka.ru</a> , <a href="http://www.ecoby.info/" target="_blank">www.ecoby.info</a> ).</p>
<p>Тут можна натрапити на опитування типу <strong>«Який будинок ви хочете   побудувати?» Саманний, з солом&#8217;яних блоків,  каркасний з утеплювачем, з   черепашнику, дерев&#8217;яний зруб, цегляний, з  шлакоблоку або обвалованих (типу   «Лисяча нора»)?</strong> Судячи з голосування, великою популярністю користуються   саманні будинки.<br />
Поки рух екопоселень існує як ініціатива окремих громадян.    Держава ніяк не реагує на цей процес. Але, можливо, якщо екопоселень  стане   більше, державні мужі звернуть увагу на це неординарне явище.  Звичайно, масової   міграції городян до природи не передбачається. Але  навіть якщо мешканці   екопоселень будуть становити 1% об загальної  чисельності населення, вони стануть   могутньою творчою силою у нашому  суспільстві. Так що майбутнє у цього руху   є.</p>
<p><strong>Екобудинки,</strong> навпаки,  спрямовані в першу чергу на пошук   альтернативних джерел енергії. Стіни таких будинків перекладені соломою, що   дозволяє вдвічі скоротити  витрати палива. Енергія виробляється сонячними   батареями, причому її  вистачає не тільки на обігрів, а й на експлуатацію   будь-яких побутових приладів. У зимовий час нестача сонця компенсується   звичайними печами і генератором, які перетворюють теплову енергію в електричну.   Під  будинком є установка, що переробляє всі біологічні відходи. На виході з  неї   можна отримати високоякісні добрива. Господар будинку розсипає їх  на своїй   ділянці, з року в рік нарощуючи родючий шар чорнозему. Таким  чином, будинок   автономний від державних електромереж, теплоцентралей і всього іншого.</p>
<p>Сподіваємось, що скоро всі ми житимемо в екомістах, екопоселеннях або хоча б   екобудинках!</p>
<hr />
<p>&nbsp;</p>
<p>Джерела:<a href="http://homeweek.ru/theme/24" target="_blank"> Homeweek.ru</a>, <a href="http://natali-99.livejournal.com/8056.html" target="_blank">natali-99</a>, <a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D1%F2%E0%E1%E8%EB%FC%ED%FB%E9_%E3%EE%F0%EE%E4" target="_blank">Wiki</a></p>
<p>Для <a href="http://forumspaskiev.org.ua/databox/2011/08/climateinfo.org.ua">КліматІнфо</a> переклала Ірина Салій.</p>
</div>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://derybanu.net/2011/08/11/chas-buduvati-ekomisto/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Есть такая практика — до основанья разрушать</title>
		<link>http://derybanu.net/2011/02/24/est-takaya-praktika-%e2%80%94-do-osnovanya-razrushat/</link>
		<comments>http://derybanu.net/2011/02/24/est-takaya-praktika-%e2%80%94-do-osnovanya-razrushat/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 24 Feb 2011 14:41:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Derybanu.ni</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини Києва]]></category>
		<category><![CDATA[Пам'ятки архітектури]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://derybanu.net/2011/02/24/est-takaya-praktika-%e2%80%94-do-osnovanya-razrushat/</guid>
		<description><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/24/est-takaya-praktika-%e2%80%94-do-osnovanya-razrushat/" title="Дом усадьбы Мурашко"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/02-img_9566.thumbnail.jpg" alt="Дом усадьбы Мурашко" /></a><p>Дом усадьбы Мурашко</p></div><p><strong>В последнее время в столице были проведены акции протеста и пресс-конференции в защиту памятников истории и культуры.</strong></p>
<p>12  февраля прошла акция протеста против разрушения старинной киевской  застройки — усадьбы семьи признанного в мире украинского художника  Александра Мурашко (<a href="http://derybanu.net/2011/02/17/bomba-pid-istorichni-pamyatniki-v-tsentri-stolitsi-bula-zakladena-sche-ponad-desyat-rokiv-tomu/">ул. Малая Житомирская, 14а и 14б</a>). В ней приняли  участие глава постоянной комиссии Киевсовета по вопросам культуры и  туризма Александр Бригинец, народный депутат Олесь Доний, историк Киева  Михаил Кальницкий, искусствовед Михаил Дегтярев, представители  общественных организаций и инициатив, студенты и журналисты. Этот объект  давно привлекает внимание киевлян. Требование к властям реставрировать  здания усадьбы Мурашко и открыть в них музей звучало на протяжении  многих лет.<span id="more-8348"></span></p>
<p><strong>Проданы и перепроданы</strong></p>
<p><img src="http://2000.net.ua/ai/7/71/71865/02-img_9563.jpg" title="Здание в стиле модерн. Фото Ирины Кармановой" /></p>
<p>В  мае 2009 г. УООПИК (Украинское общество охраны памятников истории и  культуры) внесло «Усадьбу Мурашко» в «Красную книгу культурного наследия  Украины». Тогда же общественная организация в очередной раз обратилась к  государственной и местной службам по охране памятников с требованием  принять срочные меры по ее сохранению.</p>
<p>Но это не совпадало с  планами чиновников и будущего инвестора — настойчиво и последовательно  освобождать участок для нового строительства. До 2007 г. дома усадьбы  принадлежали территориальной громаде Шевченковского района, затем путем  махинаций были проданы, перепроданы и т. д. Последний владелец — ООО  «Вестига». Есть планы снести старые дома по фронту улицы и в глубине  усадьбы и построить огромный гостинично-жилой комплекс. Было предпринято  несколько попыток объявить дома аварийными и на этом основании их  разрушить. Сегодня «Усадьба Мурашко» <a href="http://derybanu.net/2010/11/19/prikrivayuchis-rekonstruktsieyu-stolichna-vlada-15-rokiv-%c2%abvoyue%c2%bb-z-sim%e2%80%99eyu-yaka-ne-pogodzhuetsya-viddavati-pam%e2%80%99yatku-arhitekturi-v-privatni-ruki/">«держится» на энтузиазме нескольких  сотен киевлян</a>.</p>
<p>По фронту ул. М. Житомирская усадьба состоит из  одноэтажного и трехэтажного зданий. Одноэтажное было построено в стиле  позднего классицизма в 1858 г., и представляет собой пример почти не  сохранившейся в Киеве застройки. Трехэтажное возведено в 1898—1900 гг. в  стиле историзм, с сочетанием неоренессансных и барочных элементов.  Усадьба связана с семьей Мурашко. В 1898 г. ее приобрел собственник  художественной иконостасной мастерской Александр Мурашко — родной брат  руководителя Киевской рисовальной школы Николая Мурашко и отец  выдающегося украинского художника Александра Мурашко (1875—1919 гг.).</p>
<p>Александр  Мурашко (младший) в 1894 г. поступил, а затем блестяще окончил  Петербургскую академию художеств. Был учеником Ильи Репина. Три года  стажировался в Париже и Мюнхене, быстро стал лидером в среде художников,  завоевал признание в Европе и мире. В Киев вернулся в 1907 г., его  мастерская располагалась на верхних этажах трехэтажного дома семейной  усадьбы. Весной 1909 г. картины Александра Мурашко получили наивысшую  оценку на международной выставке в Мюнхене. В дальнейшем он выставлял  свои произведения на значительных выставках Европы, и всегда с большим  успехом. Одновременно преподавал в Киевском художественном училище, был  одним из основателей художественного общества. В 1913 г. открыл  собственную студию. В 1917 г. принимал участие в создании в Украине  Академии художеств. В советское время на доме, где жил А. Мурашко, была  установлена мемориальная доска (ее уже давно сняли).</p>
<p>Дом на ул. М.  Житомирская, 14 (одноэтажный) состоит на государственном учете как  памятник архитектуры и истории местного значения. Трехэтажный дом (М.  Житомирская, 14а) также является памятником местного значения, как и  двухэтажный дом усадьбы по ул. М. Житомирская, 14б. Все эти здания  располагаются в архитектурной охранной и буферной зонах памятника  всемирного значения — «Комплекса сооружений «София Киевская».<br />
<strong><br />
Бастион семьи Глуховых</strong></p>
<p>Рядом  с усадьбой Мурашко расположен пятиэтажный жилой дом, построенный в 1909  г. в стиле модерн (ул. М. Житомирская, 12а). Владелец — тот же, что и  «Усадьбы Мурашко», — ООО «Вестига». Дом красивый, элегантный. На уровне  второго этажа имеются скульптурные изображения орлов, на фризе и  центральном аттике расположены барельефные композиции. В интерьере  сохранились декоративные лепные детали. Дом состоит на госучете с 1982  г. как памятник архитектуры местного значения. Почти все жильцы (за  исключением семьи Глуховых) переселены.</p>
<p>Неприятность для этого  крепкого дома состоит в том, что он соседствует с усадьбой Мурашко,  которую хотят снести, поэтому и попал в сферу интересов заказчика  будущего масштабного строительства. Дом давно снят с эксплуатации и  брошен на произвол судьбы. Уже разрушены элементы центрального балкона,  имеются трещины и сколы фасадных элементов. Недавно владелец пытался  силовыми методами выселить семью Глуховых. За нее вступилась  общественность, прокуратура. Процесс удалось остановить. Надолго ли?</p>
<p><strong>Сигналы о спасении услышаны?</strong></p>
<p>После акции протеста 17 февраля ООО «Вестига» сообщило <a href="http://kievpress.net/news/V_Kieve_poyavitsya_Muzey_ukrainskogo_moderna/">kievpress</a>  о своем намерении заняться разработкой проекта воссоздания  исторического облика квартала. Уже ведутся переговоры с архитекторами  Александром Костовецким и Юрием Лосицким.</p>
<p>Застройщик понимает, что  дома «Усадьбы Мурашко» находятся в аварийном состоянии, речь идет об их  спасении. ООО «Вестига» собирается в ближайшее время остановить  разрушение зданий и сохранить уцелевшие конструкции. Планируется в  сжатые сроки завершить проектно-изыскательские работы, затем провести  ряд консультаций с представителями общественности и творческой  интеллигенции Киева. И только после этого приступить к непосредственной  реализации проекта.</p>
<p>Застройщик утверждает, что все работы по  реставрации квартала по ул. Малая Житомирская будут выполнены с учетом  требований действующего законодательства по охране культурного наследия.  И с учетом международной практики застройки исторического центра  европейских столиц. В планах ООО «Вестига» также есть размещение в  «Усадьбе Мурашко» музея украинского модерна, в котором будет увековечена  память об Александре Мурашко и других киевских художниках. Хотелось бы  верить.</p>
<p><strong>Президенту Медведеву. Срочно</strong></p>
<p><img src="http://2000.net.ua/ai/7/71/71865/02-img_0449.jpg" title="Театр и стройка" /><br />
<br clear="left" /><br />
<em>Театр и стройка</em></p>
<p>Еще  одна «горячая точка» на карте столичных строек, связанная с <a href="http://derybanu.net/deriban-v-stolitsi/b-hmelnitskogo/">возведением  торгово-офисного центра (ТОЦ) над ст. метро «Театральная»</a>. 16 февраля  здесь замерло строительство. Чудо произошло днем во время проведения в  РИА «Новости» пресс-конференции, в ходе которой было оглашено открытое  письмо президенту Российской Федерации Дмитрию Медведеву с просьбой  защитить Национальный академический театр русской драмы им. Леси  Украинки от строительной инициативы почетного консула РФ, бизнесмена  Вагифа Алиева — заказчика строительства ТОЦа. Было понятно, что стройка  остановилась не потому, что ее заблокировали украинские чиновники, а  потому, что так решил сам Вагиф Алиев. Остается гадать — почему?</p>
<p>В  письме говорится о том, что, по странному стечению обстоятельств,  исторический уголок Киева, примыкающий к театру, и сам Театр русской  драмы (здание трещит) уже много лет разрушает человек, представляющий  Россию в Украине. Скандал приобрел огромные масштабы, однако г-н Алиев с  безумным упорством продолжает свое дело. Уничтожается уникальный  культурно-просветительский уголок. Здесь бывали Куприн и Бердяев, Олеша и  Эренбург. Рядом находится здание Первой женской гимназии, в которой  училась Анна Ахматова.</p>
<p>Примитивное строение торгового центра  «замуровывает» окна дома актеров по ул. Пушкинской, 20 и разрушает одно  из зданий старинного Коллегиума Павла Галагана. Все это глубоко  возмущает горожан. В письме отмечается, что Вагиф Алиев игнорирует  распоряжения руководства КГГА и прокуратуры города об остановке  строительства, а также решение градсовета Киева, который четко указал на  недопустимость этого строительства. Возмущает, что круглосуточное  строительство называется консервацией объекта.</p>
<p>Сотрудники театра и  киевляне просят Дмитрия Медведева защитить уникальную частицу Киева,  объяснить г-ну Алиеву, что нужно отказаться от амбиций, остановить  строительство, разобрать свой объект и восстановить Театральный сквер.  Письмо подписали 92 чел. — сотрудники Театра русской драмы и  представители общественных организаций Киева.</p>
<p>10 февраля комиссия  специалистов во главе с главным архитектором Киева Сергеем Целовальником  посетила стройку и подготовила доклад относительно возможного  затопления ст. метро «Театральная» в случае остановки строительства.  Застройщик уверял, что несколько этажей он возвел с целью консервации  объекта, дескать, чтобы избежать аварии в метро. Комиссия не нашла  причин для беспокойства — такая «консервация» не требуется, стройку  можно останавливать. Доклад был передан главе КГГА Александру Попову для  принятия решения.</p>
<p align="right"><a href="http://2000.net.ua/authors/4764-irina-karmanova/" class="author" title="Все статьи автора"><strong>Ирина  Карманова, &#8220;2000&#8243;</strong></a></p>
<p align="left"><strong>Читайте также:</strong></p>
<p><a href="http://derybanu.net/2011/02/24/vlada-zrobila-sviy-vibir-elitniy-zhitloviy-kompleks-zamist-sofiyi-kiyivskoyi/" rel="bookmark" title="Адреса статті Влада зробила свій вибір: елітний житловий комплекс замість Софії Київської?">Влада зробила свій вибір: елітний житловий комплекс замість Софії Київської?</a><br />
<a href="http://derybanu.net/2011/02/22/vikinuli-z-reestru-sche-odin-budinok-na-gorkogo/" rel="bookmark" title="Адреса статті Викинули з реєстру ще один будинок на Горького">Викинули з реєстру ще один будинок на Горького</a><br />
<a href="http://derybanu.net/2011/02/18/medlennaya-smert-pamyatnikov-arhitekturyi/" rel="bookmark" title="Адреса статті Медленная смерть памятников архитектуры">Медленная смерть памятников архитектуры</a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/24/est-takaya-praktika-%e2%80%94-do-osnovanya-razrushat/" title="Дом усадьбы Мурашко"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/02-img_9566.thumbnail.jpg" alt="Дом усадьбы Мурашко" /></a><p>Дом усадьбы Мурашко</p></div><p><strong>В последнее время в столице были проведены акции протеста и пресс-конференции в защиту памятников истории и культуры.</strong></p>
<p>12  февраля прошла акция протеста против разрушения старинной киевской  застройки — усадьбы семьи признанного в мире украинского художника  Александра Мурашко (<a href="http://derybanu.net/2011/02/17/bomba-pid-istorichni-pamyatniki-v-tsentri-stolitsi-bula-zakladena-sche-ponad-desyat-rokiv-tomu/">ул. Малая Житомирская, 14а и 14б</a>). В ней приняли  участие глава постоянной комиссии Киевсовета по вопросам культуры и  туризма Александр Бригинец, народный депутат Олесь Доний, историк Киева  Михаил Кальницкий, искусствовед Михаил Дегтярев, представители  общественных организаций и инициатив, студенты и журналисты. Этот объект  давно привлекает внимание киевлян. Требование к властям реставрировать  здания усадьбы Мурашко и открыть в них музей звучало на протяжении  многих лет.<span id="more-8348"></span></p>
<p><strong>Проданы и перепроданы</strong></p>
<p><img src="http://2000.net.ua/ai/7/71/71865/02-img_9563.jpg" title="Здание в стиле модерн. Фото Ирины Кармановой" /></p>
<p>В  мае 2009 г. УООПИК (Украинское общество охраны памятников истории и  культуры) внесло «Усадьбу Мурашко» в «Красную книгу культурного наследия  Украины». Тогда же общественная организация в очередной раз обратилась к  государственной и местной службам по охране памятников с требованием  принять срочные меры по ее сохранению.</p>
<p>Но это не совпадало с  планами чиновников и будущего инвестора — настойчиво и последовательно  освобождать участок для нового строительства. До 2007 г. дома усадьбы  принадлежали территориальной громаде Шевченковского района, затем путем  махинаций были проданы, перепроданы и т. д. Последний владелец — ООО  «Вестига». Есть планы снести старые дома по фронту улицы и в глубине  усадьбы и построить огромный гостинично-жилой комплекс. Было предпринято  несколько попыток объявить дома аварийными и на этом основании их  разрушить. Сегодня «Усадьба Мурашко» <a href="http://derybanu.net/2010/11/19/prikrivayuchis-rekonstruktsieyu-stolichna-vlada-15-rokiv-%c2%abvoyue%c2%bb-z-sim%e2%80%99eyu-yaka-ne-pogodzhuetsya-viddavati-pam%e2%80%99yatku-arhitekturi-v-privatni-ruki/">«держится» на энтузиазме нескольких  сотен киевлян</a>.</p>
<p>По фронту ул. М. Житомирская усадьба состоит из  одноэтажного и трехэтажного зданий. Одноэтажное было построено в стиле  позднего классицизма в 1858 г., и представляет собой пример почти не  сохранившейся в Киеве застройки. Трехэтажное возведено в 1898—1900 гг. в  стиле историзм, с сочетанием неоренессансных и барочных элементов.  Усадьба связана с семьей Мурашко. В 1898 г. ее приобрел собственник  художественной иконостасной мастерской Александр Мурашко — родной брат  руководителя Киевской рисовальной школы Николая Мурашко и отец  выдающегося украинского художника Александра Мурашко (1875—1919 гг.).</p>
<p>Александр  Мурашко (младший) в 1894 г. поступил, а затем блестяще окончил  Петербургскую академию художеств. Был учеником Ильи Репина. Три года  стажировался в Париже и Мюнхене, быстро стал лидером в среде художников,  завоевал признание в Европе и мире. В Киев вернулся в 1907 г., его  мастерская располагалась на верхних этажах трехэтажного дома семейной  усадьбы. Весной 1909 г. картины Александра Мурашко получили наивысшую  оценку на международной выставке в Мюнхене. В дальнейшем он выставлял  свои произведения на значительных выставках Европы, и всегда с большим  успехом. Одновременно преподавал в Киевском художественном училище, был  одним из основателей художественного общества. В 1913 г. открыл  собственную студию. В 1917 г. принимал участие в создании в Украине  Академии художеств. В советское время на доме, где жил А. Мурашко, была  установлена мемориальная доска (ее уже давно сняли).</p>
<p>Дом на ул. М.  Житомирская, 14 (одноэтажный) состоит на государственном учете как  памятник архитектуры и истории местного значения. Трехэтажный дом (М.  Житомирская, 14а) также является памятником местного значения, как и  двухэтажный дом усадьбы по ул. М. Житомирская, 14б. Все эти здания  располагаются в архитектурной охранной и буферной зонах памятника  всемирного значения — «Комплекса сооружений «София Киевская».<br />
<strong><br />
Бастион семьи Глуховых</strong></p>
<p>Рядом  с усадьбой Мурашко расположен пятиэтажный жилой дом, построенный в 1909  г. в стиле модерн (ул. М. Житомирская, 12а). Владелец — тот же, что и  «Усадьбы Мурашко», — ООО «Вестига». Дом красивый, элегантный. На уровне  второго этажа имеются скульптурные изображения орлов, на фризе и  центральном аттике расположены барельефные композиции. В интерьере  сохранились декоративные лепные детали. Дом состоит на госучете с 1982  г. как памятник архитектуры местного значения. Почти все жильцы (за  исключением семьи Глуховых) переселены.</p>
<p>Неприятность для этого  крепкого дома состоит в том, что он соседствует с усадьбой Мурашко,  которую хотят снести, поэтому и попал в сферу интересов заказчика  будущего масштабного строительства. Дом давно снят с эксплуатации и  брошен на произвол судьбы. Уже разрушены элементы центрального балкона,  имеются трещины и сколы фасадных элементов. Недавно владелец пытался  силовыми методами выселить семью Глуховых. За нее вступилась  общественность, прокуратура. Процесс удалось остановить. Надолго ли?</p>
<p><strong>Сигналы о спасении услышаны?</strong></p>
<p>После акции протеста 17 февраля ООО «Вестига» сообщило <a href="http://kievpress.net/news/V_Kieve_poyavitsya_Muzey_ukrainskogo_moderna/">kievpress</a>  о своем намерении заняться разработкой проекта воссоздания  исторического облика квартала. Уже ведутся переговоры с архитекторами  Александром Костовецким и Юрием Лосицким.</p>
<p>Застройщик понимает, что  дома «Усадьбы Мурашко» находятся в аварийном состоянии, речь идет об их  спасении. ООО «Вестига» собирается в ближайшее время остановить  разрушение зданий и сохранить уцелевшие конструкции. Планируется в  сжатые сроки завершить проектно-изыскательские работы, затем провести  ряд консультаций с представителями общественности и творческой  интеллигенции Киева. И только после этого приступить к непосредственной  реализации проекта.</p>
<p>Застройщик утверждает, что все работы по  реставрации квартала по ул. Малая Житомирская будут выполнены с учетом  требований действующего законодательства по охране культурного наследия.  И с учетом международной практики застройки исторического центра  европейских столиц. В планах ООО «Вестига» также есть размещение в  «Усадьбе Мурашко» музея украинского модерна, в котором будет увековечена  память об Александре Мурашко и других киевских художниках. Хотелось бы  верить.</p>
<p><strong>Президенту Медведеву. Срочно</strong></p>
<p><img src="http://2000.net.ua/ai/7/71/71865/02-img_0449.jpg" title="Театр и стройка" /><br />
<br clear="left" /><br />
<em>Театр и стройка</em></p>
<p>Еще  одна «горячая точка» на карте столичных строек, связанная с <a href="http://derybanu.net/deriban-v-stolitsi/b-hmelnitskogo/">возведением  торгово-офисного центра (ТОЦ) над ст. метро «Театральная»</a>. 16 февраля  здесь замерло строительство. Чудо произошло днем во время проведения в  РИА «Новости» пресс-конференции, в ходе которой было оглашено открытое  письмо президенту Российской Федерации Дмитрию Медведеву с просьбой  защитить Национальный академический театр русской драмы им. Леси  Украинки от строительной инициативы почетного консула РФ, бизнесмена  Вагифа Алиева — заказчика строительства ТОЦа. Было понятно, что стройка  остановилась не потому, что ее заблокировали украинские чиновники, а  потому, что так решил сам Вагиф Алиев. Остается гадать — почему?</p>
<p>В  письме говорится о том, что, по странному стечению обстоятельств,  исторический уголок Киева, примыкающий к театру, и сам Театр русской  драмы (здание трещит) уже много лет разрушает человек, представляющий  Россию в Украине. Скандал приобрел огромные масштабы, однако г-н Алиев с  безумным упорством продолжает свое дело. Уничтожается уникальный  культурно-просветительский уголок. Здесь бывали Куприн и Бердяев, Олеша и  Эренбург. Рядом находится здание Первой женской гимназии, в которой  училась Анна Ахматова.</p>
<p>Примитивное строение торгового центра  «замуровывает» окна дома актеров по ул. Пушкинской, 20 и разрушает одно  из зданий старинного Коллегиума Павла Галагана. Все это глубоко  возмущает горожан. В письме отмечается, что Вагиф Алиев игнорирует  распоряжения руководства КГГА и прокуратуры города об остановке  строительства, а также решение градсовета Киева, который четко указал на  недопустимость этого строительства. Возмущает, что круглосуточное  строительство называется консервацией объекта.</p>
<p>Сотрудники театра и  киевляне просят Дмитрия Медведева защитить уникальную частицу Киева,  объяснить г-ну Алиеву, что нужно отказаться от амбиций, остановить  строительство, разобрать свой объект и восстановить Театральный сквер.  Письмо подписали 92 чел. — сотрудники Театра русской драмы и  представители общественных организаций Киева.</p>
<p>10 февраля комиссия  специалистов во главе с главным архитектором Киева Сергеем Целовальником  посетила стройку и подготовила доклад относительно возможного  затопления ст. метро «Театральная» в случае остановки строительства.  Застройщик уверял, что несколько этажей он возвел с целью консервации  объекта, дескать, чтобы избежать аварии в метро. Комиссия не нашла  причин для беспокойства — такая «консервация» не требуется, стройку  можно останавливать. Доклад был передан главе КГГА Александру Попову для  принятия решения.</p>
<p align="right"><a href="http://2000.net.ua/authors/4764-irina-karmanova/" class="author" title="Все статьи автора"><strong>Ирина  Карманова, &#8220;2000&#8243;</strong></a></p>
<p align="left"><strong>Читайте также:</strong></p>
<p><a href="http://derybanu.net/2011/02/24/vlada-zrobila-sviy-vibir-elitniy-zhitloviy-kompleks-zamist-sofiyi-kiyivskoyi/" rel="bookmark" title="Адреса статті Влада зробила свій вибір: елітний житловий комплекс замість Софії Київської?">Влада зробила свій вибір: елітний житловий комплекс замість Софії Київської?</a><br />
<a href="http://derybanu.net/2011/02/22/vikinuli-z-reestru-sche-odin-budinok-na-gorkogo/" rel="bookmark" title="Адреса статті Викинули з реєстру ще один будинок на Горького">Викинули з реєстру ще один будинок на Горького</a><br />
<a href="http://derybanu.net/2011/02/18/medlennaya-smert-pamyatnikov-arhitekturyi/" rel="bookmark" title="Адреса статті Медленная смерть памятников архитектуры">Медленная смерть памятников архитектуры</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://derybanu.net/2011/02/24/est-takaya-praktika-%e2%80%94-do-osnovanya-razrushat/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Влада зробила свій вибір: елітний житловий комплекс замість Софії Київської?</title>
		<link>http://derybanu.net/2011/02/24/vlada-zrobila-sviy-vibir-elitniy-zhitloviy-kompleks-zamist-sofiyi-kiyivskoyi/</link>
		<comments>http://derybanu.net/2011/02/24/vlada-zrobila-sviy-vibir-elitniy-zhitloviy-kompleks-zamist-sofiyi-kiyivskoyi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 24 Feb 2011 14:30:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Derybanu.ni</dc:creator>
				<category><![CDATA[вул. Гончара]]></category>
		<category><![CDATA[Пам'ятки архітектури]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://derybanu.net/2011/02/24/vlada-zrobila-sviy-vibir-elitniy-zhitloviy-kompleks-zamist-sofiyi-kiyivskoyi/</guid>
		<description><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/24/vlada-zrobila-sviy-vibir-elitniy-zhitloviy-kompleks-zamist-sofiyi-kiyivskoyi/" title="o-00101314-n-00318231.JPG"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/o-00101314-n-00318231.thumbnail.JPG" alt="o-00101314-n-00318231.JPG" /></a><p>Влада зробила свій вибір: елітний житловий комплекс замість Софії Київської?</p></div><p>На найскандальнішому будівництві Києва, <a href="http://saveoldkyiv.org/hotspot/fresco-sofia">по вул. О. Гончара, 17-23 (Fresco Sofia)</a>, через яке Софія Київська ледь не потрапила до «чорного списку» ЮНЕСКО, поновилися будівельні роботи.  26 лютого, в суботу, о 13.00 відбудеться масштабна акція протесту, мета якої &#8211; негайно зупинити будівельні роботи у буферній зоні Софії і захистити від руйнації історичний квартал Києва.<span id="more-8346"></span></p>
<p>Будівництво у буферній зоні Софії Київської відновилося всупереч заявам Прем&#8217;єр-міністра Азарова і рекомендаціям ЮНЕСКО: протягом кількох днів тривають руйнівні для Софії і довколишніх будинків будівельні роботи на Гончара, 17-23. Десятиметровий котлован на величезному будівництві «елітного житлового комплексу з 2-поверховим підземним паркінгом» копається прямо під стінами Софії Київської.</p>
<p>Саме через незаконне будівництво на Гончара, 17-23, об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Софія Київська та Києво-Печерська Лавра» може бути внесено до так званого «чорного списку» ЮНЕСКО вже цього року. Експерти ЮНЕСКО неодноразово виступали проти даного будівництва, але попри їх рекомендації, попри обурення української та міжнародної громадськості, заяви політиків, будівництво знов перейшло у загрозливу фазу інтенсивного розвитку.</p>
<p>У зв’язку із поновленням будівельних робіт на цьому скандальному будівництві ініціативна група мешканців навколишніх будинків 26 лютого, у суботу, о 13.00 організовує акцію протесту, куди запрошує усіх небайдужих киян, діячів культури і мистецтва,  депутатів Верховної Ради та Київради, представників громадських організацій та політичних сил.</p>
<p>Докладніше: 050 3568165 Ірина</p>
<p align="right"><strong><a href="http://saveoldkyiv.org/">&#8220;Збережи старий Київ&#8221;</a></strong></p>
<p align="right">фото <a href="http://stolitsa.glavred.info">звідси</a></p>
<p align="left"><strong>Читайте передісторію на сторінці: <a href="http://derybanu.net/deriban-v-stolitsi/vul-gonchara/">вул. Гончара </a></strong></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/24/vlada-zrobila-sviy-vibir-elitniy-zhitloviy-kompleks-zamist-sofiyi-kiyivskoyi/" title="o-00101314-n-00318231.JPG"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/o-00101314-n-00318231.thumbnail.JPG" alt="o-00101314-n-00318231.JPG" /></a><p>Влада зробила свій вибір: елітний житловий комплекс замість Софії Київської?</p></div><p>На найскандальнішому будівництві Києва, <a href="http://saveoldkyiv.org/hotspot/fresco-sofia">по вул. О. Гончара, 17-23 (Fresco Sofia)</a>, через яке Софія Київська ледь не потрапила до «чорного списку» ЮНЕСКО, поновилися будівельні роботи.  26 лютого, в суботу, о 13.00 відбудеться масштабна акція протесту, мета якої &#8211; негайно зупинити будівельні роботи у буферній зоні Софії і захистити від руйнації історичний квартал Києва.<span id="more-8346"></span></p>
<p>Будівництво у буферній зоні Софії Київської відновилося всупереч заявам Прем&#8217;єр-міністра Азарова і рекомендаціям ЮНЕСКО: протягом кількох днів тривають руйнівні для Софії і довколишніх будинків будівельні роботи на Гончара, 17-23. Десятиметровий котлован на величезному будівництві «елітного житлового комплексу з 2-поверховим підземним паркінгом» копається прямо під стінами Софії Київської.</p>
<p>Саме через незаконне будівництво на Гончара, 17-23, об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Софія Київська та Києво-Печерська Лавра» може бути внесено до так званого «чорного списку» ЮНЕСКО вже цього року. Експерти ЮНЕСКО неодноразово виступали проти даного будівництва, але попри їх рекомендації, попри обурення української та міжнародної громадськості, заяви політиків, будівництво знов перейшло у загрозливу фазу інтенсивного розвитку.</p>
<p>У зв’язку із поновленням будівельних робіт на цьому скандальному будівництві ініціативна група мешканців навколишніх будинків 26 лютого, у суботу, о 13.00 організовує акцію протесту, куди запрошує усіх небайдужих киян, діячів культури і мистецтва,  депутатів Верховної Ради та Київради, представників громадських організацій та політичних сил.</p>
<p>Докладніше: 050 3568165 Ірина</p>
<p align="right"><strong><a href="http://saveoldkyiv.org/">&#8220;Збережи старий Київ&#8221;</a></strong></p>
<p align="right">фото <a href="http://stolitsa.glavred.info">звідси</a></p>
<p align="left"><strong>Читайте передісторію на сторінці: <a href="http://derybanu.net/deriban-v-stolitsi/vul-gonchara/">вул. Гончара </a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://derybanu.net/2011/02/24/vlada-zrobila-sviy-vibir-elitniy-zhitloviy-kompleks-zamist-sofiyi-kiyivskoyi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Каждому парку – по церкви!</title>
		<link>http://derybanu.net/2011/02/23/kazhdomu-parku-%e2%80%93-po-tserkvi/</link>
		<comments>http://derybanu.net/2011/02/23/kazhdomu-parku-%e2%80%93-po-tserkvi/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 Feb 2011 14:00:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Derybanu.ni</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[чому протиправно]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://derybanu.net/2011/02/23/kazhdomu-parku-%e2%80%93-po-tserkvi/</guid>
		<description><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/23/kazhdomu-parku-%e2%80%93-po-tserkvi/" title="o-00101331-a-00017997.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/o-00101331-a-00017997.thumbnail.jpg" alt="o-00101331-a-00017997.jpg" /></a><p>Каждому парку – по церкви!</p></div><p>Украинская  православная церковь Московского патриархата вознамерилась построить  церковь или часовню чуть ли не в каждом киевском парке. Местные жители  не хотят превращать зоны отдыха в места культа, но церковники не  обращают внимания на протесты, а в парке «Юность» на Борщаговке против  местных жителей даже применили слезоточивый газ.<br />
<span id="more-8344"></span>В парке «Юность» на Борщаговке в августе этого года появился  строительный забор – под видом реконструкции сквера тут начали  возведение церкви Спиридона Тримифунтского. Как выяснилось, у  представителей Украинской православной церкви (МП) не было никаких  документов, разрешающих строительство, но это их не смущало. На протесты  местных жителей они реагировали невозмутимо. Во время одной из таких  встреч охранники и «прихожане» даже применили против активистов  слезоточивый газ.  	  	«Мы подали иск в районный суд, пока дело рассматривают &#8211; церковь уже  почти достроена, &#8211; рассказала Екатерина Борисенко, представитель  инициативной группы местных жителей. – Вопрос ведь не в том, что мы  против церкви, просто не в таком же месте ее строить! Теперь этот парк  уже не для отдыха». По словам представителей инициативной группы местных  жителей, храмов в районе хватает &#8211; в радиусе километра от парка  расположена церковь и часовня. Однако они принадлежат к Киевскому  патриархату, поэтому батюшка-застройщик считает, что «настоящих» церквей  тут нет.</p>
<p align="center"><img src="http://glavred.info/images/o-00101331-a-00017997.jpg" /></p>
<p> 	<em>Строительство в парке «Юность» на Борщаговке </em></p>
<p>Подобные истории повторились в Павловском парке и сквере имени Зои  Космодемьянской. Тут УПЦ  МП тоже пытается построить свои часовни, а  местные жители – отстоять свое право на место отдыха. Однако пока их  протесты безуспешны – строительства продолжаются. «Мы знаем как минимум  семь таких точек. А есть и такие, о которых мы не знаем, &#8211; рассказал  «Столице Главред» Евгений Карась, участник гражданской инициативы  «Сохрани Старый Киев». – Технология УПЦ проста – сначала они ставят в  парке что-нибудь маленькое, например, крест. Потом что-то вроде палатки,  где проводят службы. Потом на ее месте появляется часовня, церковь,  вплоть до собора. По такому принципу на Куреневке строят в пяти  местах».</p>
<p><strong>Большая церковная форма</strong></p>
<p>Если большинство культовых строений в парках  киевские архитекторы  называют «малыми церковными формами», то в парке возле станции метро  «Лыбедская» строят форму просто гигантскую. Тут появится собор, который,  по замыслу церковников, сможет вместить 5 тысяч прихожан. Для  строительства Киевсовет выделил 3,6 гектара земли в зеленой зоне. На  такой огромной территории церковники планируют построить не только  собор, но и офисные помещения, конференц-зал на тысячу мест, телестудию,  гостиницу, ресторан, спортзал, магазины, подземный паркинг и резиденцию  предстоятеля УПЦ.</p>
<p>Когда началось строительство, местные жители устраивали протесты и  обращались к городской власти с просьбой остановить работы и сохранить  парк. Однако со временем стало ясно, что проект слишком масштабный, а  добро на него дали очень высокие чиновники. Эти предположения  подтвердились, когда Киевсовет выделил на строительство собора около 11  миллионов гривен. Позже, правда, чиновники объяснили, что деньги дают  вовсе не на храм, а на перекладку инженерных сетей. При этом при любом  другом строительстве инженерные сети перекладывают сами застройщики.</p>
<p>По информации движения «Сохрани Старый Киев», также УПЦ МП собирается  строить большой храм памяти погибших афганцев в Парке Победы на Дарнице.  Для его строительства также понадобится уничтожить часть зеленой зоны.</p>
<p>Факт застройки киевских парков сами представители УПЦ не считают чем-то  плохим. «Если мы не построим в парке церковь, то там вместо нее  появится какое-то питейное заведение. Это для местных жителей и их детей  точно не лучше, &#8211; объяснил «Столице.Главред» Василий Анисимов,  руководитель пресс-службы УПЦ. &#8211; Тем более, церквей в Киеве не хватает.  Ведь при советской власти культовые строения уничтожались, а во время  независимости никто их не возобновил. А людей в Киеве становится только  больше, и им нужны храмы».</p>
<p><strong>Церковь рядом с обелиском</strong></p>
<p>Еще одну попытку построить церковь в парке УПЦ предприняла совсем  недавно. На заседании градостроительного совета 9 февраля рассматривался  проект возведения храма-часовни в Парке Славы. Однако архитекторы,  присутствовавшие на заседании, такую идею не одобрили.</p>
<p>В частности, глава управления архитектуры Сергей Целовальник заявил,  что в случае возведения церкви парк будет слишком перегружен  мемориальными строениями. «Рядом памятник Голодомору, Аллея Славы с  обелиском. При этом совсем рядом Киево-Печерская Лавра. Вообще в Киеве  сейчас есть такая тенденция – застраивать парки и скверы. Это нехорошо»,  &#8211; объяснил свою позицию главный архитектор.</p>
<p>Впрочем, решения градостроительного совета носят рекомендательный  характер. Поэтому гарантии, что на месте одной из клумб парка славы  появится очередная малая церковная форма, нет.</p>
<p align="right"><strong><a href="http://stolitsa.glavred.info">&#8220;Столица.Главред&#8221; </a></strong></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/23/kazhdomu-parku-%e2%80%93-po-tserkvi/" title="o-00101331-a-00017997.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/o-00101331-a-00017997.thumbnail.jpg" alt="o-00101331-a-00017997.jpg" /></a><p>Каждому парку – по церкви!</p></div><p>Украинская  православная церковь Московского патриархата вознамерилась построить  церковь или часовню чуть ли не в каждом киевском парке. Местные жители  не хотят превращать зоны отдыха в места культа, но церковники не  обращают внимания на протесты, а в парке «Юность» на Борщаговке против  местных жителей даже применили слезоточивый газ.<br />
<span id="more-8344"></span>В парке «Юность» на Борщаговке в августе этого года появился  строительный забор – под видом реконструкции сквера тут начали  возведение церкви Спиридона Тримифунтского. Как выяснилось, у  представителей Украинской православной церкви (МП) не было никаких  документов, разрешающих строительство, но это их не смущало. На протесты  местных жителей они реагировали невозмутимо. Во время одной из таких  встреч охранники и «прихожане» даже применили против активистов  слезоточивый газ.  	  	«Мы подали иск в районный суд, пока дело рассматривают &#8211; церковь уже  почти достроена, &#8211; рассказала Екатерина Борисенко, представитель  инициативной группы местных жителей. – Вопрос ведь не в том, что мы  против церкви, просто не в таком же месте ее строить! Теперь этот парк  уже не для отдыха». По словам представителей инициативной группы местных  жителей, храмов в районе хватает &#8211; в радиусе километра от парка  расположена церковь и часовня. Однако они принадлежат к Киевскому  патриархату, поэтому батюшка-застройщик считает, что «настоящих» церквей  тут нет.</p>
<p align="center"><img src="http://glavred.info/images/o-00101331-a-00017997.jpg" /></p>
<p> 	<em>Строительство в парке «Юность» на Борщаговке </em></p>
<p>Подобные истории повторились в Павловском парке и сквере имени Зои  Космодемьянской. Тут УПЦ  МП тоже пытается построить свои часовни, а  местные жители – отстоять свое право на место отдыха. Однако пока их  протесты безуспешны – строительства продолжаются. «Мы знаем как минимум  семь таких точек. А есть и такие, о которых мы не знаем, &#8211; рассказал  «Столице Главред» Евгений Карась, участник гражданской инициативы  «Сохрани Старый Киев». – Технология УПЦ проста – сначала они ставят в  парке что-нибудь маленькое, например, крест. Потом что-то вроде палатки,  где проводят службы. Потом на ее месте появляется часовня, церковь,  вплоть до собора. По такому принципу на Куреневке строят в пяти  местах».</p>
<p><strong>Большая церковная форма</strong></p>
<p>Если большинство культовых строений в парках  киевские архитекторы  называют «малыми церковными формами», то в парке возле станции метро  «Лыбедская» строят форму просто гигантскую. Тут появится собор, который,  по замыслу церковников, сможет вместить 5 тысяч прихожан. Для  строительства Киевсовет выделил 3,6 гектара земли в зеленой зоне. На  такой огромной территории церковники планируют построить не только  собор, но и офисные помещения, конференц-зал на тысячу мест, телестудию,  гостиницу, ресторан, спортзал, магазины, подземный паркинг и резиденцию  предстоятеля УПЦ.</p>
<p>Когда началось строительство, местные жители устраивали протесты и  обращались к городской власти с просьбой остановить работы и сохранить  парк. Однако со временем стало ясно, что проект слишком масштабный, а  добро на него дали очень высокие чиновники. Эти предположения  подтвердились, когда Киевсовет выделил на строительство собора около 11  миллионов гривен. Позже, правда, чиновники объяснили, что деньги дают  вовсе не на храм, а на перекладку инженерных сетей. При этом при любом  другом строительстве инженерные сети перекладывают сами застройщики.</p>
<p>По информации движения «Сохрани Старый Киев», также УПЦ МП собирается  строить большой храм памяти погибших афганцев в Парке Победы на Дарнице.  Для его строительства также понадобится уничтожить часть зеленой зоны.</p>
<p>Факт застройки киевских парков сами представители УПЦ не считают чем-то  плохим. «Если мы не построим в парке церковь, то там вместо нее  появится какое-то питейное заведение. Это для местных жителей и их детей  точно не лучше, &#8211; объяснил «Столице.Главред» Василий Анисимов,  руководитель пресс-службы УПЦ. &#8211; Тем более, церквей в Киеве не хватает.  Ведь при советской власти культовые строения уничтожались, а во время  независимости никто их не возобновил. А людей в Киеве становится только  больше, и им нужны храмы».</p>
<p><strong>Церковь рядом с обелиском</strong></p>
<p>Еще одну попытку построить церковь в парке УПЦ предприняла совсем  недавно. На заседании градостроительного совета 9 февраля рассматривался  проект возведения храма-часовни в Парке Славы. Однако архитекторы,  присутствовавшие на заседании, такую идею не одобрили.</p>
<p>В частности, глава управления архитектуры Сергей Целовальник заявил,  что в случае возведения церкви парк будет слишком перегружен  мемориальными строениями. «Рядом памятник Голодомору, Аллея Славы с  обелиском. При этом совсем рядом Киево-Печерская Лавра. Вообще в Киеве  сейчас есть такая тенденция – застраивать парки и скверы. Это нехорошо»,  &#8211; объяснил свою позицию главный архитектор.</p>
<p>Впрочем, решения градостроительного совета носят рекомендательный  характер. Поэтому гарантии, что на месте одной из клумб парка славы  появится очередная малая церковная форма, нет.</p>
<p align="right"><strong><a href="http://stolitsa.glavred.info">&#8220;Столица.Главред&#8221; </a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://derybanu.net/2011/02/23/kazhdomu-parku-%e2%80%93-po-tserkvi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Под Киевом до тла сгорел уникальный дом</title>
		<link>http://derybanu.net/2011/02/23/pod-kievom-do-tla-sgorel-unikalnyiy-dom/</link>
		<comments>http://derybanu.net/2011/02/23/pod-kievom-do-tla-sgorel-unikalnyiy-dom/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 Feb 2011 13:49:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Derybanu.ni</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини Києва]]></category>
		<category><![CDATA[Пам'ятки архітектури]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://derybanu.net/2011/02/23/pod-kievom-do-tla-sgorel-unikalnyiy-dom/</guid>
		<description><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/23/pod-kievom-do-tla-sgorel-unikalnyiy-dom/" title="249.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/249.thumbnail.jpg" alt="249.jpg" /></a><p>Под Киевом до тла сгорел уникальный дом</p></div><p><strong>В милиции, и в музее &#8220;Пирогово&#8221;, где находился экспонат, считают, что э то поджог</strong></p>
<p align="justify">Вчера в «<a href="http://www.segodnya.ua/news/631230.html">Пирогово</a>» произошел новый скандал. Ночью тут полностью с<a href="http://www.segodnya.ua/news/14225824.html"></a>горел уникальный экспонат экспозиции «Карпаты».</p>
<p align="justify">ЧП случилось около трех часов ночи во вторник. Как  рассказали нам в музее, первым пожар заметил охранник, чей пост  находится примерно в ста метрах от «Карпат». «Незадолго до пожара он  отправился на обход, а когда возвращался, увидел, что дом уже горит», —  рассказал нам замдиректора музея «Пирогово» Виталий Каленяк.<span id="more-8343"></span></p>
<p align="center"><img src="http://admin.segodnya.ua/img/ui/_1d7c694966862db924bbb8114bbd5fb6.JPG" /></p>
<p><br clear="left" /></p>
<p align="justify">По его словам, у сгоревшего карпатского домика была  соломенная крыша и деревянные стены: «Он сгорел полностью буквально за  15 минут. К счастью, рядом с ним не было других домов, и огню было  просто не на что перекинуться».</p>
<p align="center"><img src="http://admin.segodnya.ua/img/ui/_499d9898bdbd5c91cd49cf8dc64beb00.JPG" /></p>
<p><br clear="left" /></p>
<p align="justify">И действительно, побывав на месте пожара, «Сегодня»  увидела только несколько кирпичей и недогоревших бревен: от стен не  осталось и следа, а над кирпичами еще поднимался еле заметный дымок.  «Дом был привезен из карпатского села Германовка. Он был сделан по  уникальной технологии, которой уже даже в Карпатах не пользуются», —  сказал нам завотделом экспозиции «Карпаты» Михаил Матийчук.</p>
<p align="center"><img src="http://admin.segodnya.ua/img/ui/_7e036602dc6e233495ce2653f85b0886.JPG" /></p>
<p><br clear="left" /></p>
<p align="justify"><strong>ПОДЖОГ</strong>. Версию поджога пока считают  самой вероятной. «Наши специалисты выезжали на место пожара. О причинах  сказать пока трудно, но поджог не исключается. Ни свет, ни <a href="http://www.segodnya.ua/news/14133014.html">отопление</a>,  которые теоретически могли спровоцировать пожар, туда подведены не  были. Ведется доследственная проверка», — рассказала нам пресс-офицер  Голосеевского РУВД Юлия Мусташ. В музее считают так же. «Сарай находится  с краю территории. С той стороны нет забора, и любой может пройти. Те,  кто подожгли экспонат, видимо, следили за охранником, и когда он ушел на  обход, принялись за дело», — говорит Каленяк. По его словам, охранник  рассказал, что видел троих молодых людей, которые убегали от сарая. Но  каковы могли быть мотивы поджога, в «Пирогово» не знают.</p>
<p align="right"><strong>Фото Юрия Кузнецова, Владислава Сначева, <a href="http://www.segodnya.ua/news/14225824.html">&#8220;Сегодня&#8221; </a></strong></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/23/pod-kievom-do-tla-sgorel-unikalnyiy-dom/" title="249.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/249.thumbnail.jpg" alt="249.jpg" /></a><p>Под Киевом до тла сгорел уникальный дом</p></div><p><strong>В милиции, и в музее &#8220;Пирогово&#8221;, где находился экспонат, считают, что э то поджог</strong></p>
<p align="justify">Вчера в «<a href="http://www.segodnya.ua/news/631230.html">Пирогово</a>» произошел новый скандал. Ночью тут полностью с<a href="http://www.segodnya.ua/news/14225824.html"></a>горел уникальный экспонат экспозиции «Карпаты».</p>
<p align="justify">ЧП случилось около трех часов ночи во вторник. Как  рассказали нам в музее, первым пожар заметил охранник, чей пост  находится примерно в ста метрах от «Карпат». «Незадолго до пожара он  отправился на обход, а когда возвращался, увидел, что дом уже горит», —  рассказал нам замдиректора музея «Пирогово» Виталий Каленяк.<span id="more-8343"></span></p>
<p align="center"><img src="http://admin.segodnya.ua/img/ui/_1d7c694966862db924bbb8114bbd5fb6.JPG" /></p>
<p><br clear="left" /></p>
<p align="justify">По его словам, у сгоревшего карпатского домика была  соломенная крыша и деревянные стены: «Он сгорел полностью буквально за  15 минут. К счастью, рядом с ним не было других домов, и огню было  просто не на что перекинуться».</p>
<p align="center"><img src="http://admin.segodnya.ua/img/ui/_499d9898bdbd5c91cd49cf8dc64beb00.JPG" /></p>
<p><br clear="left" /></p>
<p align="justify">И действительно, побывав на месте пожара, «Сегодня»  увидела только несколько кирпичей и недогоревших бревен: от стен не  осталось и следа, а над кирпичами еще поднимался еле заметный дымок.  «Дом был привезен из карпатского села Германовка. Он был сделан по  уникальной технологии, которой уже даже в Карпатах не пользуются», —  сказал нам завотделом экспозиции «Карпаты» Михаил Матийчук.</p>
<p align="center"><img src="http://admin.segodnya.ua/img/ui/_7e036602dc6e233495ce2653f85b0886.JPG" /></p>
<p><br clear="left" /></p>
<p align="justify"><strong>ПОДЖОГ</strong>. Версию поджога пока считают  самой вероятной. «Наши специалисты выезжали на место пожара. О причинах  сказать пока трудно, но поджог не исключается. Ни свет, ни <a href="http://www.segodnya.ua/news/14133014.html">отопление</a>,  которые теоретически могли спровоцировать пожар, туда подведены не  были. Ведется доследственная проверка», — рассказала нам пресс-офицер  Голосеевского РУВД Юлия Мусташ. В музее считают так же. «Сарай находится  с краю территории. С той стороны нет забора, и любой может пройти. Те,  кто подожгли экспонат, видимо, следили за охранником, и когда он ушел на  обход, принялись за дело», — говорит Каленяк. По его словам, охранник  рассказал, что видел троих молодых людей, которые убегали от сарая. Но  каковы могли быть мотивы поджога, в «Пирогово» не знают.</p>
<p align="right"><strong>Фото Юрия Кузнецова, Владислава Сначева, <a href="http://www.segodnya.ua/news/14225824.html">&#8220;Сегодня&#8221; </a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://derybanu.net/2011/02/23/pod-kievom-do-tla-sgorel-unikalnyiy-dom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Богородицька фортеця у Дніпропетровську: звалище сміття чи національний музей?</title>
		<link>http://derybanu.net/2011/02/23/bogoroditska-fortetsya-u-dnipropetrovsku-zvalische-smittya-chi-natsionalniy-muzey/</link>
		<comments>http://derybanu.net/2011/02/23/bogoroditska-fortetsya-u-dnipropetrovsku-zvalische-smittya-chi-natsionalniy-muzey/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 Feb 2011 12:12:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Derybanu.ni</dc:creator>
				<category><![CDATA[Дерибан у Дніпропетровську]]></category>
		<category><![CDATA[екологія]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://derybanu.net/2011/02/23/bogoroditska-fortetsya-u-dnipropetrovsku-zvalische-smittya-chi-natsionalniy-muzey/</guid>
		<description><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/23/bogoroditska-fortetsya-u-dnipropetrovsku-zvalische-smittya-chi-natsionalniy-muzey/" title="69af8c2b-8a89-46b7-8534-7631b9bf058c_mw800_mh600_s.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/69af8c2b-8a89-46b7-8534-7631b9bf058c_mw800_mh600_s.thumbnail.jpg" alt="69af8c2b-8a89-46b7-8534-7631b9bf058c_mw800_mh600_s.jpg" /></a><p>Богородицька фортеця у Дніпропетровську: звалище сміття чи національний музей?</p></div><p> Дніпропетровськ – У  Дніпропетровську гине історична пам’ятка національного значення. Залишки  Новобогородицької фортеці наразі можуть зникнути зовсім під купами  будівельного сміття. До того ж, мешканці прилеглого житлового масиву  проводять незаконні захоронення на території пам’ятки. Між тим історики  та краєзнавці розробили план порятунку об’єкта.<span id="more-8338"></span></p>
<p class="zoomMe">  Богородицьку фортецю, залишки якої збереглись на території майже 70  гектарів, більшість дослідників датують 18 століттям. Через незвичне  проектування її називають дивом українського фортифікаційного мистецтва:  з висоти пташиного польоту вона схожа на черепаху. На думку вчених,  фортеця постала не на порожньому місці: раніше там було старовинне  козацьке містечко Самарь, ще раніше – поселення одного з давніх племен.</p>
<p class="zoomMe"><img src="http://gdb.rferl.org/2F5E683E-D656-4545-98DB-CA8D86F25DF0_mw800_s.jpg" /></p>
<p><em><span class="imageCaption">Дніпропетровськ ​і історики і громадські активісти міркують про долю Новоборгородиць​кої  фортеці. Дніпропетровськ​, лютий 2011року</span></em></p>
<p>Про  унікальність місцини зараз нагадують хіба що охоронні таблички. Рови  завалені будівельним сміттям, родючий шар ґрунту поступово знімають і  вивозять місцеві мешканці, з боку до пам’ятки підбирається сучасне  кладовище, офіційно закрите ще у 80-ті роки.</p>
<p><strong>Громадські захисники – безправні<br />
</strong><br />
Ініціативна  група прилеглого житлового масиву б’є на сполох: пам’ятку треба  терміново рятувати. З цим закликом дістались і до місцевої влади, і до  столичного Міністерства культури. Скрізь відписки: об’єкт має  упорядковувати місцева громада – якщо знайде кошти, розповів активіст  ініціативної групи <strong>Геннадій Мусієнко</strong>.</p>
<p><img src="http://gdb.rferl.org/8A143C4C-40C7-406D-BD7E-68D73C41F8AD_mw800_s.jpg" /></p>
<p><em><span class="imageCaption">До пам’ятки підбирається сучасне кладовище, офіційно закрите ще у 80-ті роки</span></em></p>
<p>«Цвинтар  семимильними кроками рухається по території Новоборгородицької фортеці.  І ніяких заходів не вживається», – каже мешканець.</p>
<p>До захисту  унікальної пам’ятки долучились і козацькі організації: виставили  охорону, намагались зупиняти порушників, не дозволяючи палити вогнища і  висипати сміття. Проте у конфліктах закон не завжди на боці козаків,  розказує голова правління громадської організації «Благодійний фонд  імені Івана Сірка» <strong>Владислав Ладигін</strong>.</p>
<p>«Перша  конфліктна ситуація – і ми зрозуміли, що потрібна купа паперів, аби дії  наших людей, які ведуть громадську охорону пам’ятки, вважалися  законними. Треба юридично захистити їх», – зазначив активіст козацької  організації.</p>
<p><strong>Музей, заповідник, музейно-туристичний комплекс?</strong></p>
<p>Офіційний  статус визначного місця – пам’ятка історії національного значення. А  втім, її ґрунтовне дослідження триває усього кілька років. Не території  археологи виявили багато цікавих артефактів – натільні хрести, залишки  зброї та обмундирування, каблучки-печатки, торговельні пломби тощо.  Тепер бояться, що шлях до пам’ятки знайдуть і «чорні копачі». Відтак  ініціюють створення на території фортеці офіційного наукового закладу з  адміністрацією і охороною. Це може бути комунальний музей або навіть  національний історико-культурний заповідник.</p>
<p>«Зараз територія  стоїть на балансі Cамарського виконкому. Але конкретного посадовця, який  відповідає за цю територію, не визначено. А тоді стане заповідник, у  нього буде керівництво. Яке і буде керувати та відповідати за цю  територію», – вважає директор Дніпропетровського обласного центру  охорони історико-культурних цінностей<strong> Лідія Голубчик</strong>.</p>
<p><img src="http://gdb.rferl.org/50821CB7-7D6C-4D26-B29C-7DEA61D0CE25_mw800_s.jpg" /><br />
<em>Територія Новоборгородиць​кої фортеці – вид на Самару. Дніпропетровськ, серпень 2010 року</em></p>
<p>Наразі  кілька громадських організацій і науковців розробили свій проект  порятунку пам’ятки. На її території пропонують зробити цілий  музейно-туристичний комплекс – щось на кшталт Запорозької Січі на о.  Хортиця. Пропозицію разом з проектом передали до облдержадміністрації.</p>
<p><strong>Довідка з Дніпропетровського національного історичного музею ім.. Яворницького:</strong> <em>Стара  Самарь є пам&#8217;яткою козацької доби (XV &#8211; XVIII століття).  Новобогородицька (Богородицька) фортеця збудована у 1668 році на  території, що відповідає сучасному Самарському району Дніпропетровська. З  нею пов&#8217;язані діяльність гетьманів Івана Мазепи, Петра Іваненка  (Петрика), війни з Кримським ханством та Османською імперією.</em></p>
<p><em>Унікальність  Старої Самарі полягає в тому, що це єдине велике поселення козацької  доби в Степовій Україні, яке без істотного руйнування збереглося до  наших днів і є надзвичайно перспективним для наукового вивчення,  реконструкції та туристичного використання.</em></p>
<p><em>2001 року постановою  Кабміну цей об&#8217;єкт під назвою «Новобогородицька фортеця» визнано  пам&#8217;яткою історії національного значення. З цього ж року на території  Старої Самари почалися археологічні дослідження. На 1686 кв. м  дослідженої території виявлено понад 10 тисяч артефактів. Через брак  фінансування археологічні дослідження проводяться з перервами. До цього  часу пам’ятка не включена до жодної міської чи обласної програми.</em></p>
<p align="right"><strong><a href="http://www.radiosvoboda.org">&#8220;Радіо Свобода&#8221;</a></strong></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/23/bogoroditska-fortetsya-u-dnipropetrovsku-zvalische-smittya-chi-natsionalniy-muzey/" title="69af8c2b-8a89-46b7-8534-7631b9bf058c_mw800_mh600_s.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/69af8c2b-8a89-46b7-8534-7631b9bf058c_mw800_mh600_s.thumbnail.jpg" alt="69af8c2b-8a89-46b7-8534-7631b9bf058c_mw800_mh600_s.jpg" /></a><p>Богородицька фортеця у Дніпропетровську: звалище сміття чи національний музей?</p></div><p> Дніпропетровськ – У  Дніпропетровську гине історична пам’ятка національного значення. Залишки  Новобогородицької фортеці наразі можуть зникнути зовсім під купами  будівельного сміття. До того ж, мешканці прилеглого житлового масиву  проводять незаконні захоронення на території пам’ятки. Між тим історики  та краєзнавці розробили план порятунку об’єкта.<span id="more-8338"></span></p>
<p class="zoomMe">  Богородицьку фортецю, залишки якої збереглись на території майже 70  гектарів, більшість дослідників датують 18 століттям. Через незвичне  проектування її називають дивом українського фортифікаційного мистецтва:  з висоти пташиного польоту вона схожа на черепаху. На думку вчених,  фортеця постала не на порожньому місці: раніше там було старовинне  козацьке містечко Самарь, ще раніше – поселення одного з давніх племен.</p>
<p class="zoomMe"><img src="http://gdb.rferl.org/2F5E683E-D656-4545-98DB-CA8D86F25DF0_mw800_s.jpg" /></p>
<p><em><span class="imageCaption">Дніпропетровськ ​і історики і громадські активісти міркують про долю Новоборгородиць​кої  фортеці. Дніпропетровськ​, лютий 2011року</span></em></p>
<p>Про  унікальність місцини зараз нагадують хіба що охоронні таблички. Рови  завалені будівельним сміттям, родючий шар ґрунту поступово знімають і  вивозять місцеві мешканці, з боку до пам’ятки підбирається сучасне  кладовище, офіційно закрите ще у 80-ті роки.</p>
<p><strong>Громадські захисники – безправні<br />
</strong><br />
Ініціативна  група прилеглого житлового масиву б’є на сполох: пам’ятку треба  терміново рятувати. З цим закликом дістались і до місцевої влади, і до  столичного Міністерства культури. Скрізь відписки: об’єкт має  упорядковувати місцева громада – якщо знайде кошти, розповів активіст  ініціативної групи <strong>Геннадій Мусієнко</strong>.</p>
<p><img src="http://gdb.rferl.org/8A143C4C-40C7-406D-BD7E-68D73C41F8AD_mw800_s.jpg" /></p>
<p><em><span class="imageCaption">До пам’ятки підбирається сучасне кладовище, офіційно закрите ще у 80-ті роки</span></em></p>
<p>«Цвинтар  семимильними кроками рухається по території Новоборгородицької фортеці.  І ніяких заходів не вживається», – каже мешканець.</p>
<p>До захисту  унікальної пам’ятки долучились і козацькі організації: виставили  охорону, намагались зупиняти порушників, не дозволяючи палити вогнища і  висипати сміття. Проте у конфліктах закон не завжди на боці козаків,  розказує голова правління громадської організації «Благодійний фонд  імені Івана Сірка» <strong>Владислав Ладигін</strong>.</p>
<p>«Перша  конфліктна ситуація – і ми зрозуміли, що потрібна купа паперів, аби дії  наших людей, які ведуть громадську охорону пам’ятки, вважалися  законними. Треба юридично захистити їх», – зазначив активіст козацької  організації.</p>
<p><strong>Музей, заповідник, музейно-туристичний комплекс?</strong></p>
<p>Офіційний  статус визначного місця – пам’ятка історії національного значення. А  втім, її ґрунтовне дослідження триває усього кілька років. Не території  археологи виявили багато цікавих артефактів – натільні хрести, залишки  зброї та обмундирування, каблучки-печатки, торговельні пломби тощо.  Тепер бояться, що шлях до пам’ятки знайдуть і «чорні копачі». Відтак  ініціюють створення на території фортеці офіційного наукового закладу з  адміністрацією і охороною. Це може бути комунальний музей або навіть  національний історико-культурний заповідник.</p>
<p>«Зараз територія  стоїть на балансі Cамарського виконкому. Але конкретного посадовця, який  відповідає за цю територію, не визначено. А тоді стане заповідник, у  нього буде керівництво. Яке і буде керувати та відповідати за цю  територію», – вважає директор Дніпропетровського обласного центру  охорони історико-культурних цінностей<strong> Лідія Голубчик</strong>.</p>
<p><img src="http://gdb.rferl.org/50821CB7-7D6C-4D26-B29C-7DEA61D0CE25_mw800_s.jpg" /><br />
<em>Територія Новоборгородиць​кої фортеці – вид на Самару. Дніпропетровськ, серпень 2010 року</em></p>
<p>Наразі  кілька громадських організацій і науковців розробили свій проект  порятунку пам’ятки. На її території пропонують зробити цілий  музейно-туристичний комплекс – щось на кшталт Запорозької Січі на о.  Хортиця. Пропозицію разом з проектом передали до облдержадміністрації.</p>
<p><strong>Довідка з Дніпропетровського національного історичного музею ім.. Яворницького:</strong> <em>Стара  Самарь є пам&#8217;яткою козацької доби (XV &#8211; XVIII століття).  Новобогородицька (Богородицька) фортеця збудована у 1668 році на  території, що відповідає сучасному Самарському району Дніпропетровська. З  нею пов&#8217;язані діяльність гетьманів Івана Мазепи, Петра Іваненка  (Петрика), війни з Кримським ханством та Османською імперією.</em></p>
<p><em>Унікальність  Старої Самарі полягає в тому, що це єдине велике поселення козацької  доби в Степовій Україні, яке без істотного руйнування збереглося до  наших днів і є надзвичайно перспективним для наукового вивчення,  реконструкції та туристичного використання.</em></p>
<p><em>2001 року постановою  Кабміну цей об&#8217;єкт під назвою «Новобогородицька фортеця» визнано  пам&#8217;яткою історії національного значення. З цього ж року на території  Старої Самари почалися археологічні дослідження. На 1686 кв. м  дослідженої території виявлено понад 10 тисяч артефактів. Через брак  фінансування археологічні дослідження проводяться з перервами. До цього  часу пам’ятка не включена до жодної міської чи обласної програми.</em></p>
<p align="right"><strong><a href="http://www.radiosvoboda.org">&#8220;Радіо Свобода&#8221;</a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://derybanu.net/2011/02/23/bogoroditska-fortetsya-u-dnipropetrovsku-zvalische-smittya-chi-natsionalniy-muzey/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Скандальную стройку возле Софии Киевской возобновили</title>
		<link>http://derybanu.net/2011/02/22/skandalnuyu-stroyku-vozle-sofii-kievskoy-vozobnovili/</link>
		<comments>http://derybanu.net/2011/02/22/skandalnuyu-stroyku-vozle-sofii-kievskoy-vozobnovili/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Feb 2011 14:46:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Derybanu.ni</dc:creator>
				<category><![CDATA[вул. Гончара]]></category>
		<category><![CDATA[Пам'ятки архітектури]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://derybanu.net/2011/02/22/skandalnuyu-stroyku-vozle-sofii-kievskoy-vozobnovili/</guid>
		<description><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/22/skandalnuyu-stroyku-vozle-sofii-kievskoy-vozobnovili/" title="740788.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/740788.thumbnail.jpg" alt="740788.jpg" /></a><p>Скандальную стройку возле Софии Киевской возобновили</p></div><p>Несколько дней назад в буферной зоне  Софии Киевской по адресу ул. Гончара, 17-23 возобновилось строительство.  Строители роют котлован и вывозят грунт.</p>
<p class="post-text">Об этом <a href="http://lb.ua/">Lb.ua</a> сообщила Ирина Никифорова, глава инициативной группы местных жителей.</p>
<p>Активистка напомнила, что дом находится очень близко к объекту,  который входит в список памятников ЮНЕСКО, в зоне особой охраны: «А это  значит, что любое строительство тут нужно согласовывать непосредственно с ЮНЕСКО», &#8211; уточнила Никифорова.<span id="more-8336"></span></p>
<p>«Именно из-за этого строительства <a href="http://lb.ua/news/2009/04/20/554_YUNESKO_ne_ukaz.html">Киев чуть не попал в черный список ЮНЕСКО</a>, строительство удалось остановить, но сейчас тракторы снова работают на объекте», &#8211; напомнила она.</p>
<p>Напомним, по адресу Гончара, 17-23, хотят построить 9-этажный жилой  дом на 45 квартир, с двухэтажным подземным паркингом на 32 сотки.  Активисты уверены, что если <a href="http://lb.ua/news/2011/02/16/84826_Sofiyu_peredali_Minkultu_chtob_z.html">возле Софии выроют котлован под паркинг</a>, грунтовые воды неизбежно поднимутся, что приведет к намоканию стен музея.</p>
<p>Подробнее читайте об этом в материале Марии Рыдван <a href="http://lb.ua/news/2011/02/16/84822_Sofiya.html">&#8220;Софию заставят &#8220;свечками&#8221;. ЮНЕСКО не поможет&#8221;</a> на Lb.ua.</p>
<p class="photo-center"> 	<img src="http://i.lb.ua//070/55/d628db12c9d8.jpg" border="0" /></p>
<p align="left"><strong><em>Фото: Ирина Никифорова</em></strong></p>
<p><img src="http://i.lb.ua//064/50/d628e2a85108.jpg" border="0" /></p>
<p><br clear="left" /><br />
<img src="http://i.lb.ua//075/61/d628e353d58c.jpg" border="0" /></p>
<p><br clear="left" /><br />
<img src="http://i.lb.ua//089/12/d628e43459be.jpg" border="0" /></p>
<p class="photo-center" align="right"><a href="http://lb.ua/news/2011/02/21/85422_Skandalnuyu_stroyku_vozle_Sofii_.html"><strong>lb.ua</strong></a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/22/skandalnuyu-stroyku-vozle-sofii-kievskoy-vozobnovili/" title="740788.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/740788.thumbnail.jpg" alt="740788.jpg" /></a><p>Скандальную стройку возле Софии Киевской возобновили</p></div><p>Несколько дней назад в буферной зоне  Софии Киевской по адресу ул. Гончара, 17-23 возобновилось строительство.  Строители роют котлован и вывозят грунт.</p>
<p class="post-text">Об этом <a href="http://lb.ua/">Lb.ua</a> сообщила Ирина Никифорова, глава инициативной группы местных жителей.</p>
<p>Активистка напомнила, что дом находится очень близко к объекту,  который входит в список памятников ЮНЕСКО, в зоне особой охраны: «А это  значит, что любое строительство тут нужно согласовывать непосредственно с ЮНЕСКО», &#8211; уточнила Никифорова.<span id="more-8336"></span></p>
<p>«Именно из-за этого строительства <a href="http://lb.ua/news/2009/04/20/554_YUNESKO_ne_ukaz.html">Киев чуть не попал в черный список ЮНЕСКО</a>, строительство удалось остановить, но сейчас тракторы снова работают на объекте», &#8211; напомнила она.</p>
<p>Напомним, по адресу Гончара, 17-23, хотят построить 9-этажный жилой  дом на 45 квартир, с двухэтажным подземным паркингом на 32 сотки.  Активисты уверены, что если <a href="http://lb.ua/news/2011/02/16/84826_Sofiyu_peredali_Minkultu_chtob_z.html">возле Софии выроют котлован под паркинг</a>, грунтовые воды неизбежно поднимутся, что приведет к намоканию стен музея.</p>
<p>Подробнее читайте об этом в материале Марии Рыдван <a href="http://lb.ua/news/2011/02/16/84822_Sofiya.html">&#8220;Софию заставят &#8220;свечками&#8221;. ЮНЕСКО не поможет&#8221;</a> на Lb.ua.</p>
<p class="photo-center"> 	<img src="http://i.lb.ua//070/55/d628db12c9d8.jpg" border="0" /></p>
<p align="left"><strong><em>Фото: Ирина Никифорова</em></strong></p>
<p><img src="http://i.lb.ua//064/50/d628e2a85108.jpg" border="0" /></p>
<p><br clear="left" /><br />
<img src="http://i.lb.ua//075/61/d628e353d58c.jpg" border="0" /></p>
<p><br clear="left" /><br />
<img src="http://i.lb.ua//089/12/d628e43459be.jpg" border="0" /></p>
<p class="photo-center" align="right"><a href="http://lb.ua/news/2011/02/21/85422_Skandalnuyu_stroyku_vozle_Sofii_.html"><strong>lb.ua</strong></a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://derybanu.net/2011/02/22/skandalnuyu-stroyku-vozle-sofii-kievskoy-vozobnovili/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Внимание! Андреевский спуск собираются реконструировать</title>
		<link>http://derybanu.net/2011/02/22/vnimanie-andreevskiy-spusk-sobirayutsya-rekonstruirovat/</link>
		<comments>http://derybanu.net/2011/02/22/vnimanie-andreevskiy-spusk-sobirayutsya-rekonstruirovat/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Feb 2011 14:36:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Derybanu.ni</dc:creator>
				<category><![CDATA[Поділ]]></category>
		<category><![CDATA[Пам'ятки архітектури]]></category>
		<category><![CDATA[проект]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://derybanu.net/2011/02/22/vnimanie-andreevskiy-spusk-sobirayutsya-rekonstruirovat/</guid>
		<description><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/22/vnimanie-andreevskiy-spusk-sobirayutsya-rekonstruirovat/" title="andr106.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/andr106.thumbnail.jpg" alt="andr106.jpg" /></a><p>Внимание! Андреевский спуск собираются реконструировать</p></div><p>Пока одни специалисты согласовывают  концепцию реконструкции, другие утверждают там строительство новостроек.  «Газета&#8230;» оценила основные изменения</p>
<p>Знаменитая киевская улица вот-вот превратится в стройплощадку: по-ставлена задача навести порядок на улице к Евро-2012.<span id="more-8334"></span></p>
<p>Вчера  прошло заседание консультационного совета при ГУ охраны культурного  наследия. Концепцию утвердили с доработками. Реставраторы займутся  фасадами, переложат коммуникации, брусчатку, заменят лестницы,  унифицируют рабочие места продавцов на спуске. Это будет первая очередь  реконструкции, которая обойдется в 210 млн грн. Для сравнения:  перекладка коммуникаций и ремонт дорожного по-крытия на улице Горького  (длина – 3,8 км, в то время как Андреевского спуска – 700 м) обойдутся  городу в 111 млн грн.</p>
<p>Дворами на Андреевском обещают заняться когда-нибудь потом, после чемпионата Европы – если найдут деньги.</p>
<p>Параллельно  с реконструкцией на Андреевском развернут строительство, которое  противоречит не только концепции, но и здравому смыслу. Как минимум три  грандиозных стройки уже утверждены на уровне городской власти. На фоне  соседних построек особенно выделится посреди улицы 11-этажная гостиница.</p>
<p><img src="http://mycityua.com/userfiles/andr111111.jpg" height="493" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
<strong>После  реконструкции Андреевский спуск будет пешеходной туристической улицей.  Замок Ричарда наконец-то станет гостиницей, а неподалеку от него  появится отель высотой 11 этажей</strong></p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andr14.jpg" height="286" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
Андреевский спуск, 14–16 </strong>–  посередине Андреевского появится гостиница с рестораном (максимальная  высота – 11 этажей), которая будет явно выше соседних построек.  Застройщик – некое ЧП «Маркон». Замок Ричарда (напротив) обещают по  договоренности с владельцем наконец-то перестроить под гостиницу<br />
<strong><br />
Андреевский спуск, 10б</strong></p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andr106.jpg" height="143" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
</strong>Пересечение  спуска и Боричевого тока – на месте фабрики «Юность» появится  пятиэтажный «Андреевский плаза». Проект связывают с компанией, которая  якобы пренадлежит Ринату Ахметову. Соседний адрес – Андреевский, 6/33.  Здесь планировали построить ресторан в комплексе с магазином по продаже  товаров искусства и выставочным центром. Застройщик ООО Фирма «Сула»,  которую СМИ связывают с Петром и Ярославом Ющенко – братом и племянником  экс-президента</p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andr32.jpg" height="299" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
Андреевский спуск, 32,</strong> – на этом месте появится семиэтажный офисный центр<br />
<strong><br />
<img src="http://mycityua.com/userfiles/andrLest.jpg" height="600" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
Заменят лестницы, ведущие на горки, по ним смогут подняться инвалиды</strong></p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andrKanaliz.jpg" height="255" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
Под тротуаром проложат канализацию в лотках на глубине один метр, поменяют брусчатку</strong></p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andrTorg.jpg" style="width: 300px; height: 407px" /><br />
<br clear="left" /><br />
Унифицируют  места для торговцев – по одному виду на каждую продукцию. Конструкции  будут переносные, крепиться на отбойник вдоль дороги</strong></p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andrTorg2.jpg" height="460" width="450" /><br />
<br clear="left" /></strong></p>
<p><strong>Замечания к концепции реставрации Андреевского спуска: </strong></p>
<ul>
<li>восстановить брусчатку по технике мощения, которую использовали до реконструкции в 80-х годах, используя современные технологии;</li>
<li>в ночной подсветке зданий доминировать должна Андреевская церковь;</li>
<li>в документах закрепить статус собственников для владельцев художественных галерей.</li>
</ul>
<p align="right"><strong>Дмитрий Дерий, фото Наталии Диденко, <a href="http://mycityua.com/articles/city/2011/02/22/011405.html">&#8220;Газета по-киевски&#8221;</a></strong></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/22/vnimanie-andreevskiy-spusk-sobirayutsya-rekonstruirovat/" title="andr106.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/andr106.thumbnail.jpg" alt="andr106.jpg" /></a><p>Внимание! Андреевский спуск собираются реконструировать</p></div><p>Пока одни специалисты согласовывают  концепцию реконструкции, другие утверждают там строительство новостроек.  «Газета&#8230;» оценила основные изменения</p>
<p>Знаменитая киевская улица вот-вот превратится в стройплощадку: по-ставлена задача навести порядок на улице к Евро-2012.<span id="more-8334"></span></p>
<p>Вчера  прошло заседание консультационного совета при ГУ охраны культурного  наследия. Концепцию утвердили с доработками. Реставраторы займутся  фасадами, переложат коммуникации, брусчатку, заменят лестницы,  унифицируют рабочие места продавцов на спуске. Это будет первая очередь  реконструкции, которая обойдется в 210 млн грн. Для сравнения:  перекладка коммуникаций и ремонт дорожного по-крытия на улице Горького  (длина – 3,8 км, в то время как Андреевского спуска – 700 м) обойдутся  городу в 111 млн грн.</p>
<p>Дворами на Андреевском обещают заняться когда-нибудь потом, после чемпионата Европы – если найдут деньги.</p>
<p>Параллельно  с реконструкцией на Андреевском развернут строительство, которое  противоречит не только концепции, но и здравому смыслу. Как минимум три  грандиозных стройки уже утверждены на уровне городской власти. На фоне  соседних построек особенно выделится посреди улицы 11-этажная гостиница.</p>
<p><img src="http://mycityua.com/userfiles/andr111111.jpg" height="493" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
<strong>После  реконструкции Андреевский спуск будет пешеходной туристической улицей.  Замок Ричарда наконец-то станет гостиницей, а неподалеку от него  появится отель высотой 11 этажей</strong></p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andr14.jpg" height="286" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
Андреевский спуск, 14–16 </strong>–  посередине Андреевского появится гостиница с рестораном (максимальная  высота – 11 этажей), которая будет явно выше соседних построек.  Застройщик – некое ЧП «Маркон». Замок Ричарда (напротив) обещают по  договоренности с владельцем наконец-то перестроить под гостиницу<br />
<strong><br />
Андреевский спуск, 10б</strong></p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andr106.jpg" height="143" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
</strong>Пересечение  спуска и Боричевого тока – на месте фабрики «Юность» появится  пятиэтажный «Андреевский плаза». Проект связывают с компанией, которая  якобы пренадлежит Ринату Ахметову. Соседний адрес – Андреевский, 6/33.  Здесь планировали построить ресторан в комплексе с магазином по продаже  товаров искусства и выставочным центром. Застройщик ООО Фирма «Сула»,  которую СМИ связывают с Петром и Ярославом Ющенко – братом и племянником  экс-президента</p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andr32.jpg" height="299" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
Андреевский спуск, 32,</strong> – на этом месте появится семиэтажный офисный центр<br />
<strong><br />
<img src="http://mycityua.com/userfiles/andrLest.jpg" height="600" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
Заменят лестницы, ведущие на горки, по ним смогут подняться инвалиды</strong></p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andrKanaliz.jpg" height="255" width="450" /><br />
<br clear="left" /><br />
Под тротуаром проложат канализацию в лотках на глубине один метр, поменяют брусчатку</strong></p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andrTorg.jpg" style="width: 300px; height: 407px" /><br />
<br clear="left" /><br />
Унифицируют  места для торговцев – по одному виду на каждую продукцию. Конструкции  будут переносные, крепиться на отбойник вдоль дороги</strong></p>
<p><strong><img src="http://mycityua.com/userfiles/andrTorg2.jpg" height="460" width="450" /><br />
<br clear="left" /></strong></p>
<p><strong>Замечания к концепции реставрации Андреевского спуска: </strong></p>
<ul>
<li>восстановить брусчатку по технике мощения, которую использовали до реконструкции в 80-х годах, используя современные технологии;</li>
<li>в ночной подсветке зданий доминировать должна Андреевская церковь;</li>
<li>в документах закрепить статус собственников для владельцев художественных галерей.</li>
</ul>
<p align="right"><strong>Дмитрий Дерий, фото Наталии Диденко, <a href="http://mycityua.com/articles/city/2011/02/22/011405.html">&#8220;Газета по-киевски&#8221;</a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://derybanu.net/2011/02/22/vnimanie-andreevskiy-spusk-sobirayutsya-rekonstruirovat/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>У Києві обіцяють створити окремі смуги для &#8220;швидких&#8221; і громадського транспорту</title>
		<link>http://derybanu.net/2011/02/22/u-kievi-obitsyayut-stvoriti-okremi-smugi-dlya-shvidkih-i-gromadskogo-transportu/</link>
		<comments>http://derybanu.net/2011/02/22/u-kievi-obitsyayut-stvoriti-okremi-smugi-dlya-shvidkih-i-gromadskogo-transportu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Feb 2011 14:31:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Derybanu.ni</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новини Києва]]></category>
		<category><![CDATA[проект]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://derybanu.net/2011/02/22/u-kievi-obitsyayut-stvoriti-okremi-smugi-dlya-shvidkih-i-gromadskogo-transportu/</guid>
		<description><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/22/u-kievi-obitsyayut-stvoriti-okremi-smugi-dlya-shvidkih-i-gromadskogo-transportu/" title="bb8bb-285.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/bb8bb-285.thumbnail.jpg" alt="bb8bb-285.jpg" /></a><p>У Києві обіцяють створити окремі смуги для &#8220;швидких&#8221; і громадського транспорту</p></div><p>Київська адміністрація просить організувати до Євро-2012 окремі дорожні  смуги для громадського транспорту та машин спеціального призначення  (наприклад, &#8220;швидких&#8221;, пожежних машин).Про це заявив заступник голови КМДА Анатолій Голубченко під час наради з питань підготовки до ЧЄ, повідомляє прес-служба уряду.</p>
<p>&#8220;Ми  подали до Кабінету міністрів прохання, щоб переглянути ці питання,  вийти у Верховну Раду і частково змінити Правила дорожнього руху і  Адміністративний кодекс&#8221;, &#8211; наголосив чиновник.<span id="more-8333"></span></p>
<p>Він додав, що  УЄФА наполягає на запровадженні окремих смуг для руху спеціального та  громадського транспорту, а чинне законодавство не дозволяє ДАІ його  встановити.</p>
<p>Щоправда, де будуть такі смуги, сказавти важко, адже  на існуючих дорогах їх, за словами голови КМДА Олександра Попова,  виділити неможливо. Тому він заявляв, що <a href="http://kiev.pravda.com.ua/news/4d1b40adf4085/" target="_blank">окремі смуги для проїзду громадського транспорту будуть виділятися лише на реконструйованих дорогах</a>. Зокрема, у 2011 році у столиці можуть з&#8217;явитися 2 таких смуги: на вулиці Горького і проспекті Бажана.</p>
<p align="right"><a href="http://kiev.pravda.com.ua/"><strong>Українська правда. Київ </strong></a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<div class="postimage"><a href="http://derybanu.net/2011/02/22/u-kievi-obitsyayut-stvoriti-okremi-smugi-dlya-shvidkih-i-gromadskogo-transportu/" title="bb8bb-285.jpg"><img src="http://derybanu.net/wp-content/uploads/bb8bb-285.thumbnail.jpg" alt="bb8bb-285.jpg" /></a><p>У Києві обіцяють створити окремі смуги для &#8220;швидких&#8221; і громадського транспорту</p></div><p>Київська адміністрація просить організувати до Євро-2012 окремі дорожні  смуги для громадського транспорту та машин спеціального призначення  (наприклад, &#8220;швидких&#8221;, пожежних машин).Про це заявив заступник голови КМДА Анатолій Голубченко під час наради з питань підготовки до ЧЄ, повідомляє прес-служба уряду.</p>
<p>&#8220;Ми  подали до Кабінету міністрів прохання, щоб переглянути ці питання,  вийти у Верховну Раду і частково змінити Правила дорожнього руху і  Адміністративний кодекс&#8221;, &#8211; наголосив чиновник.<span id="more-8333"></span></p>
<p>Він додав, що  УЄФА наполягає на запровадженні окремих смуг для руху спеціального та  громадського транспорту, а чинне законодавство не дозволяє ДАІ його  встановити.</p>
<p>Щоправда, де будуть такі смуги, сказавти важко, адже  на існуючих дорогах їх, за словами голови КМДА Олександра Попова,  виділити неможливо. Тому він заявляв, що <a href="http://kiev.pravda.com.ua/news/4d1b40adf4085/" target="_blank">окремі смуги для проїзду громадського транспорту будуть виділятися лише на реконструйованих дорогах</a>. Зокрема, у 2011 році у столиці можуть з&#8217;явитися 2 таких смуги: на вулиці Горького і проспекті Бажана.</p>
<p align="right"><a href="http://kiev.pravda.com.ua/"><strong>Українська правда. Київ </strong></a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://derybanu.net/2011/02/22/u-kievi-obitsyayut-stvoriti-okremi-smugi-dlya-shvidkih-i-gromadskogo-transportu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

<!-- Performance optimized by W3 Total Cache. Learn more: http://www.w3-edge.com/wordpress-plugins/

Minified using disk: basic
Page Caching using disk: enhanced

Served from: derybanu.net @ 2012-02-04 06:23:38 -->
