Системний дерибан

Зміст

Як відомо, один у полі не воїн. До того ж, одна людина й не має морального права нав’язувати свою думку всім. Тому пряма дія включає в себе принаймні кількох, а бажано й більше учасників.

Як правило, все починається з кількох людей, яким найбільше «не все одно». Спершу ми працюємо з друзями, з сусідами, що живуть поруч — з людьми, яких ми знаємо і яким довіряємо.

Якщо ви плануєте акцію, яка має готуватися не публічно — можна цим і обмежитися. Підготовка акції прямої дії з людьми, яких знаєш довше — найбільш безпечний спосіб. Якщо люди поділяють схожі погляди та працюють деякий час разом, їхня взяємодія стає більш ефективною.

Для більших акцій, кілька таких груп можуть працювати разом, на рівноправних основах. Це дозволить зробити прийняття рішень простішим, ніж у одній великій групі. Кожна з груп друзів може брати на себе певну роль для конкретної акції: наприклад, молодь валяє паркан, а старші люди переконують міліцію документами про незаконність забудови. Або навпаки — як домовитеся.

Коли сукупність груп працює разом тривалий час — вони також навчаються взаємодіяти й поважати одна одну. Кількість учасників збільшуватиметься тоді, коли люди матимуть до цього принаймні психологічну мотивацію. Про це — наступний розділ.

Повернутися до змісту

Приклад групи, що почалася з двох дівчат,
а потім зупинила кілька будов:
Збережи Старий Київ
Приклад групи, що самоорганізувалась і перемогла забудовника, переважно завдяки прямій дії:
Микільська Слобідка