Залучення учасників до групи
Після того, як ви маєте конкретний план дії, який можете запропонувати потенційним учасникам – подумайте, скільки людей потрібно, щоб його здійснити. Для деяких конкретних акцій достатньо трьох-чотирьох-п’ятьох людей. Частіше ж, потрібно «чим більше тим краще» учасників. Розглянемо ці два випадки окремо.
1. Радикальні акції прямої дії не потребують значної кількості людей. Водночас, часто ці акції слід тримати в таємниці або до їхнього здійснення, або й після того. В такому разі, запрошуйте тільки близьких друзів і товаришів – яким ви довіряєте не лише в плані надійності, але й у тому, що вони не розбовкають зайвого з хвалькуватості чи через надмір емоцій. Запрошуйте тих людей, які, на вашу думку, напевно приєднаються – тоді про акцію знатиме менша кількість людей. В разі радикальної акції кожен, кого ви запросите і хто не приєднається – це додатковий потенційний ризик розголошення ваших планів або дій. Запрошуйте людей одного по одному, щоб зупинитися, коли маєте достатньо людей.
У випадку радикальних акцій прямої дії працює просте правило з культури безпеки: «не кажи-не питай». Про акцію повинні знати лише ті, хто в ній братиме участь.
Для початку запитуйте про участь в акції в принципі. Не розкривайте вирішальних деталей, таких як планований час, місце та інші учасники. Тоді ті, хто відмовиться, не зможуть видати вас навіть у разі тиску на них.
2. Однак значно частіше йдеться про більш «невинні» акції, спрямовані на масову участь людей та максимальний розголос. У такому разі основною проблемою стає залучення якомога більшої кількості простих людей через подолання їхньої пасивності.
Саме на пасивність сусідів скаржаться, зокрема, активісти в боротьбі проти незаконних забудов.
В усіх таких випадках слід пам’ятати одне просте правило: найкраща агітація – це агітація дією. Спочатку кілька людей можуть почати діяти невеличкою групкою. Якщо вони виявляються достатньо впертими й винахідливими, щоб продовжувати боротьбу та досягти хоч якихось успіхів – люди з надією приєднаються. Таким чином відбувається розширення групи. Після цього важливо зберегти її динаміку. Для цього варто дотримуватися основних принципів, викладених у попередньому розділі. Головне правило, яке варто повторити: ніхто не може нікому наказувати. Люди, що працюють на ентузіазмі, не терплять наказів з боку інших і повинні мати змогу самовиразитись, здійснити себе, відчути повагу до своєї думки. Чим більша в групі рівноправність між людьми з різними можливостями, місцевими людьми та помічниками з інших груп – тим більші шанси, що люди не розійдуться, а отже, врешті досягнуть успіху.
Приклад групи, що виникла з двох людей і залучила сотні інших за час діяльності:
Збережи Старий Київ
Приклади акцій, для яких за достатньої винахідливості потрібно лише 5-10 людей:
Привернення міжнародної уваги до проблеми Пейзажки (потім МЗС змушені були подати документи в ЮНЕСКО)
Операція “Ні висотці”
(пам’ятайте, що копіювання ніколи не допомагає: потрібно генерування нових ідей):
розділ про Мозковий штурм



